Ухвала

від 03.10.2024 по справі 335/1217/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 03.10.2024 Справа № 335/1217/24

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/347/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №335/1217/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8

представників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представників власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 травня 2024 року про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01 травня 2024 року за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку земельної ділянки, житлових будинків та господарсько-побутових будівель, розташованих на ній, що сталося внаслідок вчинення передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.209 КК злочинів.

Не погодившись з вказаною ухвалою, представники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти; документи щодо придбання транспортного засобу; фотокопії документів: квитанцію № 3284774; заяву № 1 від 01.03.2023, 1-24 аркуші; заяву № 823-СТР/ІІ від 01.03.2023, 1-3 аркуші; заяву № 723-СТР/ІІ від 01.03.2023, 1-3 аркуші; квитанцію № 16286 від 07.02.2023; заяву № 11623/СТР/ІІ від 07.02.2023, 1-3 аркуші; квитанцію № 16265 від 07.02.2023; заяву № 11523-СТР-ІІ від 07.02.2023, 1-3 аркуші; квитанцію № 9033 від 03.01.23; квитанцію № 9013 від 03.01.2023; заяву від 16.01.2023 б/н на 1 аркуші з 2 сторін; заяву № 302156798 від 12.01.2022 на 1 аркуші з двох сторін; квитанцію TRSS179405.S0023.10842 від 12.01.2022 на 1 аркуші; заяву б/н від 20.10.2022 2 арк., (перша і остання сторінка) та довідку до неї; заяву № 90.90.0000024644 від 08.04.2024, 1-3 сторінки; заяву № 90.90.0000024646 від 08.04.2024, 1-3 сторінки; довідку про реквізити на 1 сторінці; довідку про реквізити на 1 сторінці; квитанцію № 48539 від 24.04.2024; заяву № 124812-СТР-ІІ від 24.04.2023 перша, остання сторінка та довідка на 3 аркушах; платіжну інструкцію № 32611271 від 24.04.2023; заяву № 200/852212/23 від 24.04.2023 1,4 сторінки; заяву про надання послуги № ЕЕ-451528 від 20.04.2024 перша і остання сторінки; квитанцію № 70264 від 09.04.2024; видатковий ордер № 70368 від 09.04.2024; квитанцію № 70372 від 09.04.2024; заяву № 014/04/24/188 від 05.04.2024 НЛ на 5 аркушах; квитанцію № TR 26559527.27879.12409; додаток № 6 від 02.04.24; видаткову накладну № РН-00002 від 07.02.2023; видаткову накладну № РН-2 від 2024; товарно-транспортну накладну № 09 від грудня 2023 року; довіреність від 09.04.2024; заяву № 1024/UHC/ІІ від 09.04.2024; аркуш з чорновими записами; заяву від 26.02.2023; заяву від 26.02.2023; видаткову накладну № РН-11 від 21.09.2023; видаткову накладну № РН-3 від 2023 року; видаткову накладну № РН-08 від 2023; товарно-транспортну накладну № 29 від 01.03.2024; видаткову накладну № РН-1 від 2023 року; товарно-транспортну накладну № 23 від 08.03.2024; товарно-транспортну накладну № 13 від 22.03.2024; системний блок Logic Power чорного кольору; мобільний телефон Iphone 15 PRO з сім-картою оператора ПрАТ «Київстар».

В частині накладення арешту на предмети, ззовні схожі на патрони калібру 5*45 мм у кількості 30 штук представники просили ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Свої вимоги мотивували тим, що на час постановлення ухвали слідчого судді, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_8 не вручено. Також відсутні повідомлення про підозру іншим особам у даному кримінальному провадженні.

Зміст клопотання слідчого свідчить про те, що посадові особи КЕВ м.Запоріжжя, вступили у злочинну змову із представниками комерційних структур, привласнили бюджетні кошти, виділені на закупівлю паливної деревини, шляхом її придбання за завищеними цінами.

Проте, спираючись на факт укладення із КЕВ м.Запоріжжя 39 договорів на закупівлю деревини за період 2023-2024 роки, слідчий не наводить жодного доказу на підтвердження причетності цих договорів до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Слідчим не надано жодного доказу на підтвердження того, що вилучені грошові кошти набуті ОСОБА_8 або ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Накладення арешту на документи щодо придбання транспортного засобу Audi Q8, не обґрунтовано належними доказами. Слідчим не доведено жодного зв`язку між цими документами та кримінальним правопорушенням.

Щодо інших документів (заяви, квитанції, тощо), то на думку апелянтів слідчим не вказано ким видані ці документи та що вони підтверджують. Тому не доведено їх значення для кримінального правопорушення та цілей досудового розслідування.

З часу проведення обшуку 23.04.2024 та станом на час постановлення оскаржуваної ухвали 01.05.2024, слідчим не проведено огляду ані телефону ані системного блоку. Факт утримання телефону та системного блоку є втручанням та зміною звичайного способу використання цих речей, без відповідного пропорційного критерію. При тому, що ОСОБА_7 самостійно повідомив код доступу до телефону, для найшвидшого встановлення обставин, які б спростували його причетність до будь-якого кримінального правопорушення.

Заслухавши думкуучасників провадження,перевіривши матеріалисправи тадоводи апеляційноїскарги,колегія суддівдійшла висновку,що вказанаапеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачаєтьсяіз наданихматеріалів,до слідчогосудді надійшлоклопотання слідчогопро накладенняарешту намайно,а саме:

- грошові кошти у сумі 48050 ЄВРО (37 купюр по 200 Євро, 403 купюри по 100 Євро, 7 купюр по 50 Євро);

- грошові кошти у сумі 18900 доларів США (18 купюр по 50 доларів США, 180 купюр по 100 доларів);

- предмети, ззовні схожі на патрони калібру 5*45 мм у кількості 30 штук;

- документи щодо придбання транспортного засобу: квитанцію про оплату від 24.10.2023; квитанцію № 59T004Н20; рахунком на оплату № НОМЕР_1 ; рахунок на оплату № НОМЕР_2 ; комерційну пропозицію Audi Q8 на 7 аркушах;

- фотокопії документів: квитанцію № 3284774; заяву № 1 від 01.03.2023, 1-24 аркуші;

- заяву № 823-СТР/ІІ від 01.03.2023, 1-3 аркуші;

- заяву № 723-СТР/ІІ від 01.03.2023, 1-3 аркуші; квитанцію № 16286 від 07.02.2023;

- заяву № 11623/СТР/ІІ від 07.02.2023, 1-3 аркуші;

- квитанцію № 16265 від 07.02.2023;

- заяву № 11523-СТР-ІІ від 07.02.2023, 1-3 аркуші;

- квитанцію № 9033 від 03.01.23;

- квитанцію № 9013 від 03.01.2023;

- заяву від 16.01.2023 б/н на 1 аркуші з 2 сторін;

- заяву № 302156798 від 12.01.2022 на 1 аркуші з двох сторін;

- квитанцію TRSS179405.S0023.10842 від 12.01.2022 на 1 аркуші;

- заяву б/н від 20.10.2022 2 арк., (перша і остання сторінка) та довідку до неї;

- заяву № 90.90.0000024644 від 08.04.2024, 1-3 сторінки;

- заяву № 90.90.0000024646 від 08.04.2024, 1-3 сторінки;

- довідку про реквізити на 1 сторінці;

- довідку про реквізити на 1 сторінці;

- квитанцію № 48539 від 24.04.2024; заяву № 124812-СТР-ІІ від 24.04.2023 перша, остання сторінка та довідка на 3 аркушах;

- платіжну інструкцію № 32611271 від 24.04.2023;

- заяву № 200/852212/23 від 24.04.2023 1,4 сторінки;

- заяву про надання послуги № ЕЕ-451528 від 20.04.2024 перша і остання сторінки;

- квитанцію № 70264 від 09.04.2024;

- видатковий ордер № 70368 від 09.04.2024;

- квитанцію № 70372 від 09.04.2024;

- заяву № 014/04/24/188 від 05.04.2024 НЛ на 5 аркушах;

- квитанцію № TR 26559527.27879.12409; додаток № 6 від 02.04.24;

- видаткову накладну № РН-00002 від 07.02.2023;

- видаткову накладну № РН-2 від 2024;

- товарно-транспортну накладну № 09 від грудня 2023 року;

- довіреність від 09.04.2024;

- заяву № 1024/UHC/ІІ від 09.04.2024;

- аркуш з чорновими записами;

- заяву від 26.02.2023;

- заяву від 26.02.2023;

- видаткову накладну № РН-11 від 21.09.2023;

- видаткову накладну № РН-3 від 2023 року;

- видаткову накладну № РН-08 від 2023;

- товарно-транспортну накладну № 29 від 01.03.2024; видаткову накладну № РН-1 від 2023 року;

- товарно-транспортну накладну № 23 від 08.03.2024;

- товарно-транспортну накладну № 13 від 22.03.2024;

- системний блок Logic Power чорного кольору;

- мобільний телефон Iphone 15 PRO з сім-картою оператора ПрАТ «Київстар» із забороною відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Клопотання обґрунтовано тим, що фізичні особи-підприємці м.Запоріжжя, діючи за попередньою змовою з службовими особами Квартино-експлуатаційного відділу (далі - КЕВ) м.Запоріжжя, в умовах воєнного стану, шляхом внесення до офіційних документів (договорів, актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних та інших документів) завідомо неправдивих відомостей щодо обсягів та якості поставлених деревини паливної твердолистяних порід для непромислового використання 1-ої групи здійснили розтрату бюджетних коштів, порушуючи умови укладених договорів.

Посадові особи КЕВ м.Запоріжжя, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з суб`єктами господарювання, з метою особистого збагачення та збагачення інших членів злочинної групи уклали низку договорів про закупівлю товару за державні кошти, предметом яких є постачання Паливної деревини (Дрова паливні твердолистяних порід для непромислового використання 1-ої групи) за завищеними цінами.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за період 2023 2024 рр. без проведення процедур публічних закупівель було укладено 39 договорів на закупівлю деревини на загальну суму 223,3 млн. грн. Вказані договори було укладено із вартістю 3250 грн. за 1 куб. метр деревини.

В ході досудового розслідування встановлено, що ринкова вартість Паливної деревини (Дрова паливні твердолистяних порід для непромислового використання 1-ої групи) становить близько 2 450 грн. за 1 куб.метр з доставкою до місця вигрузки).

Згідно отриманої інформації з Лісгоспів - фактична вартість деревини вказаної групи складає від 400 до 1750 грн. за 1 куб.метр.

Відповідно до п. 9 «Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», затверджених постановою кабінету міністрів України №1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», (який діяв на момент укладання договорів) - Придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень без застосування конкурентних процедур закупівель допускається за однієї з таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб`єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.»

Згідно договорів, укладених КЕВ у м.Запоріжжя з суб`єктами господарської діяльності, вони були укладені відповідно до вищезазначеної постанови із приміткою, що виконавці вказаних договорів є виробниками запропонованого товару та розрахунок ціни договору передбачає прибуток 24,62% собівартості товару.

В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що фактична вартість закупівлі деревини становить від 1 000 грн. до 2 200 грн. за 1 кубічний метр з доставкою до місця призначення. Отже середня вартість за 1 кубічний метр з доставкою до місця призначення становить 1 600 грн. Відповідно до умов договору та постанови кабінету міністрів України № 1275 від 11.11.2022 максимальний прибуток може складати до 25% первинної собівартості товару. Виходячи з вищевикладеного, максимальна ціна 1 кубічного метру деревини з доставкою до місця призначення може становити не більше 2000 грн.

Згідно з Додатком 1 до договорів укладених КЕВ м.Запоріжжя із суб`єктами підприємницької діяльності «повна калькуляція ціни за одиницю товару» вартість 1 кубічного метру деревини разом із транспортними витратами до пункту доставки складає 3 078,57 грн., що становить 154% первинної вартості товару. Згідно інформації, отриманої з банківських установ на рахунки СПД було перераховано кошти, згідно укладених договорів, які в подальшому було перераховані на особисті банківські картки учасників злочинної схеми.

Отже, виходячи із вищевикладеного є підстави вважати, що посадові особи КЕВ м.Запоріжжя, вступивши у злочинну змову із представниками комерційних структур привласнили бюджетні кошти, виділені на закупівлю паливної деревини, шляхом її придбання за завищеними цінами. Також в ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до п 4.4 Договорів про закупівлю товарів за державні кошти: «до кожної партії товару, що постачається, постачальник обов`язково надає Замовнику: видаткові накладні, рахунки фактури, акти прийому передачі товару, сертифікати якості. Без вищезазначених документів оплата поставленого товару не проводиться».

Постачальниками паливної деревини під час постачання товарів не було надано сертифікатів якості, та не підтверджено походження деревини. Всупереч умовам договору посадовими особами КЕВ м.Запоріжжя було підписано акти приймання передачі, на підставі, яких перераховано кошти на рахунки суб`єктів підприємницької діяльності в повному обсязі.

Встановлено, що до вчинення зазначеного злочину причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23.04.2024 проведено допит свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що займає посаду начальника складу КЕВ м.Запоріжжя та в період часу 2023-23.04.2024 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 фактично здійснювали поставки деревини до КЕВ м.Запоріжжя, шляхом надання документів, а саме договорів про закупівлю деревини, укладених КЕВ м.Запоріжжя з різними фізичними особами-підприємцями, зокрема ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «Укртехпостачання» (директором якого є ОСОБА_7 ) тощо.

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 безпосередньо здійснювали заміри доставленої деревини разом з ОСОБА_12 .

Крім цього, в своїх показаннях свідок пояснив, що розвантаження деревини здійснювали військовослужбовці різних військових частин, які прибували для розвантаження деревини за графіком, затвердженим заступником начальника КЕВ ОСОБА_16 , а також вказав на те, що інколи до КЕВ м.Запоріжжя прибували мікроавтобуси з деревиною.

Вказана інформація також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_17 , який займає посаду бухгалтера складу КЕВ м.Запоріжжя.

23.04.2024року проведено санкціонований обшук земельної ділянки з кадастровим номером 2321584000:02:004:0702, житлових будинків та господарсько-побутових будівель, розташованих на ній, в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 48050 ЄВРО (37 купюр по 200 Євро, 403 купюри по 100 Євро, 7 купюр по 50 Євро); грошові кошти у сумі 18900 доларів США (18 купюр по 50 доларів США, 180 купюр по 100 доларів); предмети, ззовні схожі на патрони калібру 5*45 мм у кількості 30 штук; документи, щодо придбання транспортного засобу; фотокопії первинних документів; системний блок Logic Power чорного кольору; мобільний телефон Iphone 15 PRO з сім-картою оператора ПрАТ «Київстар».

23.04.2024 року постановою слідчого всі вилучені речі та предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання до камери речових доказів.

Посилаючись на те, що вилучені під час обушку речі та документи мають значення речових доказів у кримінальному проваджені, оскільки містять у собі інформацію про обставини вчинення злочину, були предметом його вчинення, а грошові кошти були здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, перетворення, відчуження, слідчий просив накласти на них арешт.

Слідчий суддя, посилаючись на ч.1 ст.170 КПК задовольнив зазначене клопотання, з огляду на те, що у судовому засіданні доведено його обґрунтованість.

Колегія суддів в повній мірі не може погодитись з таким висновком слідчого судді з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст.170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.171 КПК, зазначив мету відповідно до положень ст.170 КПК, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту - збереження речових доказів.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні слідчим доводи про накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку грошові кошти, недостатні для підтвердження наявності підстав, передбачених ст.167 КПК для накладення арешту на майно.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 2321584000:02:004:0702, житлових будинків та господарсько-побутових будівель, розташованих на ній є речовими доказами та відповідають критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст.170 КПК, слідчий повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

В той же час, слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, передбачених ч.2 ст.170 КПК, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що грошові кошти, на яке просив накласти арешт, є предметом кримінально протиправних дій, стосовно яких внесені відомості до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК у вказаному кримінальному провадженні, а саме, що зазначене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.4 ст.191 та ч.2 ст.209 КК, або, що вказане майно було об`єктом кримінально-протиправних дій чи набуте кримінально протиправним шляхом.

Постанова слідчого у справі про визнання вилучених під час проведення обшуку грошових коштів речовими доказами процесуальним законом не передбачена і на вирішення питання про арешт майна не впливає.

Сам по собі факт наявності в матеріалах кримінального провадження постанови слідчого від 23.04.2024 року про визнання вилученого майна речовими доказами не може автоматично свідчити про відповідність таких речей критеріям речових доказів, визначеним зазначеною вище ст.98 КПК. Ухвалення на досудовому розслідуванні такої постанови кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Під час апеляційного розгляду апеляційним судом прокурору надавався додатковий час для надання доказів відповідності вилучених у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 грошових коштів критеріям речових доказів, визначеним зазначеною вище ст.98 КПК. Проте додаткових матеріалів і даних в цій частині прокурором суду не надано. Відтак колегія суддів звертає увагу, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вилучені грошові кошти мають до розслідуваного кримінального правопорушення і колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні орган досудового розслідування не довів необхідності у накладенні арешту на грошові кошти.

Слідчий не навів у своєму клопотанні обґрунтувань чи були арештовані грошові кошти об`єктом кримінально-протиправних дій, чи були вони набуті протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також у матеріалах кримінального провадження відсутні докази походження коштів, які були вилучені під час обшуку та яким чином вони відносяться до вчиненого злочину.

Слідчим у клопотанні не доведені правові підстави для арешту грошових коштів, можливість використання вказаного майна, як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження, не доведено значення вилучення вказаного майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

З урахуванням принципу диспозитивності, встановленого ст.26 КПК, звернення із цивільним позовом є правом цивільного позивача (чи, за наявності підстав, правом прокурора), яке може бути реалізоване (а може і не бути реалізовано) на відповідній стадії кримінального провадження. Крім того, інші норми кримінального процесуального законодавства не встановлюють такого прямого обов`язку і не зазначають, що у будь-якому випадку такий позов має бути заявлений у кримінальному провадженні. Наявність зазначеної дискреції у разі задоволення клопотання про арешт майна на підставі п.4 ч.2 ст.170 КПК лише за умови наявності ймовірної шкоди без звернення із цивільним позовом буде породжувати для власника майна відсутність правової визначеності як елементу принципу верховенства права. За таких умов особа буде обмежена у праві власності, при цьому не маючи змоги спрогнозувати чи буде заявлений у майбутньому цивільній позов без будь-яких обмежень у часі.

Натомість, досудове розслідування кримінального провадження триває більше року, в той же час, цивільний позов з відшкодування шкоди внаслідок кримінального правопорушення пред`явлено не було. Більш того, навіть під час апеляційного розгляду прокурором не було наведено розмір встановленої досудовим розслідуванням шкоди. Зі слів прокурора її попередній розмір в рази є меншим, аніж розмір арештованих грошових коштів у справі.

Саме реалізація права на звернення з цивільним позовом є підставою для можливого застосування арешту майна в кримінальному провадженні з підстав, визначених п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК.

У даному випадку цивільний позов ані прокурором, ані іншою особою не заявлявся, що було підтверджено прокурором під час апеляційного перегляду.

А тому, за вказаних умов накладення арешту на майно з підстав, передбачених п.4 ч.2 ст.170 КПК, суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства.

Крім того,на часпостановлення ухвалислідчого суддіОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжявід 01травня 2024року проарешт майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 або іншим особам у даному кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

За правилами ч.5 ст.170 КПК, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Проте санкція ч.4 ст.191 КК не передбачає покарання у виді конфіскації майна.

Наведені обставини,на переконанняколегії суддів,свідчать пропомилковість рішенняслідчого суддів частинінакладення арештуна грошові кошти,а тому в цій частині ухвала слідчого судді підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу представників власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосудді Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжявід 01травня 2024року проарешт майна змінити.

Виключити з переліку майна, яке підлягає арешту грошові кошти у сумі 48050 ЄВРО (37 купюр по 200 Євро, 403 купюри по 100 Євро, 7 купюр по 50 Євро); грошові кошти у сумі 18900 доларів США (18 купюр по 50 доларів США, 180 купюр по 100 доларів).

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4