Рішення

від 02.10.2024 по справі 461/1675/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/1675/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ),

в інтересах якої діє адвокат Іськів Іван Зіновійович

(79018, м. Львів, вул. Братів Міхновських,2/2)

до

ОСОБА_3

( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ),

ОСОБА_4

( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ),

ОСОБА_5

( АДРЕСА_4 ),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Державний реєстратор Солонківської сільської ради

Пустомитівського району Львівської області

Живко Михайло Олександрович

(81131, Львівська область, Львівський район, с. Солонка, вул. Центральна, 3);

Львівська міська рада

(79008, м. Львів, пл. Ринок, 1);

Управління комунальної власності

Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

(79008, м. Львів, пл. Галицька, 15)

про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні майном,

встановив:

I.Позиціїсторін таучасників справ,заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Іськів Іван Зіновійович, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державний реєстратор Солонської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайло Олександрович, Львівська міська рада, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні майном.

Відповідно до прохальної частини заяви, позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 про приєднання до квартири АДРЕСА_6 підвальних приміщень під літ.літ. І, II, III, VI, VII, VIII загальною площею 77,2 кв. м. та оформлення права приватної власності за власником квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_3 , а також про приєднання до квартири АДРЕСА_7 комори під літ. І пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горища пл. 75,3 кв. м. та оформлення права приватної власності за власником квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_3 ;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_8 , з припиненням права власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_8 ;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_9 , з припиненням права власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_9 ;

- зобов`язати відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належним їй на праві приватної власності нежитловим приміщенням підвалу III площею 16,1 кв. м. у будинку АДРЕСА_5 , а також підвальними приміщеннями під літ.літ. І, II, III, VI, VII, VIII загальною площею 77,2 кв. м., коморою під літ. І пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горищем пл. 75,3 кв. м., які є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 , шляхом надання ОСОБА_2 вільного доступу до нежитлового приміщення підвалу III площею 16,1 кв. м., підвальних приміщень під літ.літ. І, II, III, VI, VII, VIII загальною площею 77,2 кв. м., комори під літ. І пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горища пл. 75,3 кв. м.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ОСОБА_2 покликається на те, що їй на праві приватної власності належить нежитлове приміщення підвалу III площею 16,1 кв.м. у будинку АДРЕСА_5 . Відповідачі є власниками квартир у цьому ж будинку, зокрема ОСОБА_3 є власником квартир АДРЕСА_10 ; ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_11 ; квартира АДРЕСА_12 перебуває у власності ОСОБА_5 . Позивач стверджує, що вона фактично позбавлена права користування належним їй на праві власності нежитловим приміщенням підвалу, іншими підвалами, коморою та горищем спірного будинку, які є допоміжними приміщеннями, оскільки самовільно використовують вказане майно в особистих цілях. 21.04.2021 зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 у кількості трьох осіб, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прийнято рішення, яким приєднано до квартири АДРЕСА_6 підвальних приміщень під літ. I, II, III, VI, VII, VIII, загальною площею 77,2 кв.м.; власнику квартири АДРЕСА_6 внести зміни в технічну документацію на квартиру та переоформити право власності на квартиру, долучивши до квартири площу підвалу 77,2 кв.м., і відповідно провести перерахунок квартирної плати на прибирання та утримання прибудинкової території. Вказане рішення оформлене протоколом від 21.04.2021 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 .

Також, 21.04.2021 зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 у кількості 3 (трьох) осіб, а саме: відповідача ОСОБА_3 , який є власником квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_7 за вказаною адресою, відповідача ОСОБА_4 , який є власником квартири АДРЕСА_11 за вказаною адресою, відповідачки ОСОБА_5 , яка є власницею квартири АДРЕСА_12 за вказаною адресою, прийнято рішення, яким приєднано до квартири АДРЕСА_7 комору під літ. 1 пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горища пл. 75,3 кв. м.; власнику квартири АДРЕСА_7 внести зміни в технічну документацію на квартиру та переоформити право власності на квартиру, долучивши до квартири площу комори під літ. І пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горища пл. 75,3 кв. м., і відповідно провести перерахунок квартирної плати на прибирання та утримання прибудинкової території. Вказане рішення оформлене протоколом від 21.04.2021 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 .

У подальшому державним реєстратором прав на нерухоме майно Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком Михайлом Олександровичем за заявою ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним №46048798 від 07.06.2021, у порушення норм чинного законодавства прийнято рішення за індексним №58586929 від 07.06.2021 про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_16 з реєстраційним номером 1017021846101, на підставі чого внесено зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внесено зміни у відомості про об`єкт нерухомого майна - приєднано до квартири АДРЕСА_6 підвал площею 77,2 кв. м. Підставою для проведення державної реєстрації вказано лише: протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку, серія та номер: б/н, виданий 21.04.2021, видавник: Співвласники співвласників багатоквартирного будинку; довідка, серія та номер: б/н, виданий 28.04.2021, видавник ТзОВ «Український інститут технічного нагляду та інвентаризації», відповідно до якої до квартири АДРЕСА_6 донараховано підвал площею 77,2 кв. м. Даний факт підтверджується: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 260230556 від 07.06.2021, виданим державним реєстратором прав на нерухоме майно Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_6 та технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_17 від 28.04.2021, складеним ОСОБА_7 . Державним реєстратором прав на нерухоме майно Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайлом Олександровичем за заявою ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним № 46049412 від 07.06.2021 у порушення норм чинного законодавства прийнято рішення за індексним № 58587299 від 07.06.2021 про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_18 з реєстраційним номером 2314548646101, на підставі чого внесено зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внесено зміни у відомості про об`єкт нерухомого майна донараховано до квартири АДРЕСА_7 площу комори під літ. I пл. 5,1 кв.м. на четвертому поверсі та горище площею 75,3 кв.м., переобладнане в житлову кімнату на мансардному поверсі. Підставою для проведення державної реєстрації вказано: протокол зборів співвласників багатоквартирному будинку, серія та номер: б/н, виданий 21.04.2021, видавник співвласники співвласників багатоквартирного будинку; довідка, серія та номер: б/н, виданий 28.04.2021, видавник ТзОВ «Український інститут технічного нагляду та інвентаризації», відповідно до якої донараховано до квартири АДРЕСА_7 площу комори під літ. I пл. 5,1 кв.м. на четвертому поверсі та горище площею 75,3 кв.м., переобладнане в житлову кімнату на мансардному поверсі. Даний факт підтверджується: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 260233517 від 07.06.2021, виданим державним реєстратором прав на нерухоме майно Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_6 та технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_18 від 28.04.2021, складеним ОСОБА_7 . ОСОБА_2 стверджує, що вказані рішення, прийняті на зборах співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 , які оформлені протоколом від 21.04.2021, порушують її права як співвласника багатоквартирного будинку, а передання спірних підвальних приміщень під літ. І, II, III,VI,VII,VIII,загальною площею77,2кв.м.у власністьвласника квартири АДРЕСА_6 ,а такожкомори підліт.I,площею 5,1кв.м.на четвертомуповерсі тагорища площею75,3кв.м.у власністьвласника квартири АДРЕСА_7 суперечать статті10Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку»,ст.ст.369,382ЦК України, у зв`язку з чим, вона змушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.04.2022 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

08.06.2022ухвалою Галицькогорайонного судум.Львова закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.03.2023, клопотання представника позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі на час проведення медіації - задоволено. Зупинено провадження у цивільній справі № 461/1675/22 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Іськів Іван Зіновійович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайло Олександрович, Львівська міська рада, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні майном,на час проведення медіації на строк не більше 90 днів.

04.09.2023 через відсутність відомостей щодо результатів проведення медіації, а також у зв`язку із закінченням строку, який надавався судом сторонам для врегулювання спору шляхом переговорів (медіація), поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні 02.10.2024 представник позивача адвокат Іськів І.З. просив заявлені вимоги задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлялися у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Адвокат Стиранка М.Б., який діє в інтересах ОСОБА_4 , подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його відрядженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 223ЦПКУкраїни,суд відкладає розгляд справи в судовомузасіданні вмежах встановленогоцим Кодексомстроку зтаких підстав: 1)неявка всудове засіданняучасника справи,щодо якоговідсутні відомостіпро врученняйому повідомленняпро дату,час імісце судовогозасідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати учасників процесу, в тому числі представника відповідача, який у даному випадку неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оцінюючи питання можливості розгляду справи за відсутності відповідачів або їх представників, які неодноразово не з`являлись на розгляд справи, суд враховує також наступне.

З матеріалів справи вбачається, що судові засідання у справі відкладалися неодноразово, у зв`язку із задоволенням клопотань представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Стиранки М.Б. про відкладення розгляду справи.

Своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, незважаючи на обізнаність у наявності даної справи на розгляді суду, відповідачі не скористались. Також, суду не подано будь-яких інших доказів, які доводять об`єктивну неможливість відповідачів прибути у судове засідання, прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку, а також неможливість забезпечить участь у судовому засіданні іншого уповноваженого представника. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, а саме клопотання про ознайомлення з її матеріалами від 10.11.2022, інтереси ОСОБА_4 також представляла адвокат Кулинич М.-М. А. Отже, з метою уникнення затягування розгляду справи, відповідач у разі зайнятості одного представника міг забезпечити явку іншого, однак така також у судове засідання не з`явилась. Таким чином, неможливості прибути у судове засідання відповідачем належними доказами не доведено.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд, не може залишити поза уваги і той факт, що відповідачам було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, натомість останні жодного разу не з`явились у судове засідання, неодноразово подаючи суду клопотання від представника клопотання про неможливість прибути в судове засідання. Такі клопотання представника відповідача неодноразово були задоволені і суд надавав йому можливість реалізувати свої процесуальні права в повній мірі, адже провадження у справі триває понад два роки, що є цілком достатньо для того аби знайти можливість прибути у судові засідання (в тому числі в режимі відеоконференції), забезпечити участь свого представника та подати суду відзив або докази.

З врахуванням наведеного, тривалості провадження у справі (понад два роки), забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, також того, що відповідачі неодноразово не з`являлись у судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, а тому приходить до переконання та висновку про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка (в даному випадку неодноразова) учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, а також його обізнаність про перебування даної справи на судовому розгляді, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суд маєвстановлювати розумністроки длявчинення процесуальнихдій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, оскільки поважність причин неявки відповідачів та їх уповноважених представників судом не встановлена, зокрема не підтверджена належними та допустимими доказами, як і не встановлена неможливість відповідача забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні, відповідачу надавалася можливість реалізувати своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві, подачу інших доказів, окрім наявних у матеріалах справи, протягом часу судового провадження, з врахуванням тривалості провадження у справі, з метою забезпечення розумних строків провадження у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

II.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно дост.15ЦК України,кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення підвалу III площею 16,1 кв.м. у будинку АДРЕСА_5 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копіє Договору купівлі-продажу від 14.03.2014, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Попович Г.І., який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 314, а також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 19015960 від 14.03.2014.

Відповідно до наявних у матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 296094541 від 24.01.2022, № 296094565 від 24.01.2022, №296096021 від 24.01.2022, №296096150 від 24.01.2022, №296095171 від 24.01.2022, ОСОБА_3 є власником квартир: АДРЕСА_19 .

ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_20 , що встановлено з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 296096130 від 24.01.2022. Квартира АДРЕСА_12 , за цією ж адресою перебуває у власності ОСОБА_5 .

21.04.2021 зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 у кількості трьох осіб, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прийнято рішення, яким приєднано до квартири АДРЕСА_6 підвальних приміщень під літ. I, II, III, VI, VII, VIII, загальною площею 77,2 кв.м.; власнику квартири АДРЕСА_6 внести зміни в технічну документацію на квартиру та переоформити право власності на квартиру, долучивши до квартири площу підвалу 77,2 кв.м., і відповідно провести перерахунок квартирної плати на прибирання та утримання прибудинкової території. Вказане рішення оформлене протоколом від 21.04.2021 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 . Також, 21.04.2021 зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 у кількості 3 (трьох) осіб, а саме: відповідача ОСОБА_3 , який є власником квартир АДРЕСА_21 за вказаною адресою, відповідача ОСОБА_4 , який є власником квартири АДРЕСА_11 за вказаною адресою, відповідачки ОСОБА_5 , яка є власницею квартири АДРЕСА_12 за вказаною адресою, прийнято рішення, яким приєднано до квартири АДРЕСА_7 комору під літ. 1 пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горища пл. 75,3 кв. м.; власнику квартири АДРЕСА_7 внести зміни в технічну документацію на квартиру та переоформити право власності на квартиру, долучивши до квартири площу комори під літ. І пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горища пл. 75,3 кв. м., і відповідно провести перерахунок квартирної плати на прибирання та утримання прибудинкової території. Вказане рішення оформлене протоколом від 21.04.2021 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 . У подальшому державним реєстратором прав на нерухоме майно Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком Михайлом Олександровичем за заявою ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним № 46048798 від 07.06.2021 у порушення норм чинного законодавства прийнято рішення за індексним № 58586929 від 07.06.2021 про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_16 з реєстраційним номером 1017021846101, на підставі чого внесено зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внесено зміни у відомості про об`єкт нерухомого майна - приєднано до квартири АДРЕСА_6 підвал площею 77,2 кв. м.

Підставою для проведення державної реєстрації вказано лише: протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку, серія та номер: б/н, виданий 21.04.2021, видавник: Співвласники співвласників багатоквартирного будинку; довідка, серія та номер: б/н, виданий 28.04.2021, видавник ТзОВ «Український інститут технічного нагляду та інвентаризації», відповідно до якої до квартири АДРЕСА_6 донараховано підвал площею 77,2 кв. м.

Даний факт підтверджується: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 260230556 від 07.06.2021, виданим державним реєстратором прав на нерухоме майно Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_6 та технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_17 від 28.04.2021, складеним ОСОБА_7 .

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко Михайлом Олександровичем за заявою ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним № 46049412 від 07.06.2021 у порушення норм чинного законодавства прийнято рішення за індексним № 58587299 від 07.06.2021 про проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_18 з реєстраційним номером 2314548646101, на підставі чого внесено зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внесено зміни у відомості про об`єкт нерухомого майна донараховано до квартири АДРЕСА_7 площу комори під літ. I пл. 5,1 кв.м. на четвертому поверсі та горище площею 75,3 кв.м., переобладнане в житлову кімнату на мансардному поверсі.

Підставою для проведення державної реєстрації вказано: протокол зборів співвласників багатоквартирному будинку, серія та номер: б/н, виданий 21.04.2021, видавник співвласники співвласників багатоквартирного будинку; довідка, серія та номер: б/н, виданий 28.04.2021, видавник ТзОВ «Український інститут технічного нагляду та інвентаризації», відповідно до якої донараховано до квартири АДРЕСА_7 площу комори під літ. I пл. 5,1 кв.м. на четвертому поверсі та горище площею 75,3 кв.м., переобладнане в житлову кімнату на мансардному поверсі.

Даний факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 260233517 від 07.06.2021, виданим державним реєстратором прав на нерухоме майно Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_6 та технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_18 від 28.04.2021, складеним ОСОБА_7 .

Таким чином, між позивачем та відповідачами, як співвласниками багатоквартирного будинку, виник спір з приводу правомірності набуття права власності на підвальні приміщення під літ. І, II, III, VI, VII, VIII, загальною площею 77,2 кв.м. власником квартири АДРЕСА_6 , а також комори під літ. I, площею 5,1 кв.м. на четвертому поверсі та горища площею 75,3 кв.м. власником квартири АДРЕСА_7 .

При вирішенні даної категорії справи, першочерговим є встановлення правового режиму спірного приміщення, а також підстави набуття права власності на нього.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Частинами першою - сьомою статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно частини другої статті 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 06.08.2019 по справі № 914/843/17 зазначив, що допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, які згідно положення ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Частиною першою та другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (пункт 1 частини першої та частина друга статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011, положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, комірки, горища, колясочні та інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників, про що зазначено в частині першійстатті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

За змістомстатті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»,співвласники мають право:1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;4) безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії;6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника;7) інші права, визначені законом.

Разом з цим, нежитлове приміщенняізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна. Аналогічне визначення нежитлового приміщення міститься в ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт.

Таке ж визначення нежитлового приміщення міститься і у п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до ст. 4 ЖК України,до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

З огляду на викладене, нежилим є приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 552/7636/14-ц.

ДБН також дає визначення поняття «ізольоване приміщення» - як частина будівлі або її відсік, який має окремий вхід ззовні, власне освітлення, вентиляцію (природну або механічну) та відокремлений від іншого об`єму споруди (будівлі) стінами та перекриттями.

Нежиле приміщенняце приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Таким чином, наведеним вище законодавством унормовано, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними за статусом приміщеннями, як об`єктами цивільних прав, критерії їх розмежування є досить чіткими, тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.

Між тим, для розмежування понять допоміжні приміщення багатоквартирного будинку та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку значення мають технічні характеристики відповідного приміщення, місце їхнього розташування, загальна характеристика сукупності властивостей таких приміщень, а також його значення для експлуатації всього будинку.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі№904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі№914/843/17, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Про наведене йдеться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 вересня 2020 року, справа № 904/5047/18.

Зважаючи на те, що спірні приміщення за своєю суттю не можуть належати до нежитлових приміщень, оскільки є допоміжним та слугують для задоволення побутових потреб власників, пов`язаних із їх життєзабезпеченням власників квартир у багатоквартирному будинку. Крім цього, встановлено, що спірні приміщення не є ізольованими від житлового фонду, оскільки не мають окремого входу з вулиці, що підтверджується технічним паспортом. Сам факт можливого використання власником спірного приміщення впродовж певного часу у своїх цілях і не використання такого для обслуговування будинку, не може свідчити однозначно про те, що відповідне приміщення є нежитловим.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо того, у який спосіб спірне приміщення використовувалося, зокрема до набуття відповідачами таких у власність та чи були вони окремим об`єктом цивільних правовідносин. Наявні матеріали справи та встановлені обставини дають підстави для висновку про те, що спірні приміщення першочергово планувались та будувались як допоміжні.

Також, слід зазначити, що порядок здійснення переобладнання та перепланування жилого приміщення визначено у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженихнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

Пунктом 3.2.1 Правил установлено, що на горищах та технічних поверхах повинен забезпечуватися: температурно-вологісний режим горищних приміщень, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій; доступ до всіх елементів і чистота горищного приміщення. Горищні приміщення не повинні бути захаращені будівельним сміттям, домашніми й іншими речами та обладнанням; використання горищних приміщень під майстерні, для сушіння білизни і під складські приміщення не допускається (пункти 3.2.5, 3.2.7 Правил).

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що співвласники горища - власники квартир у багатоквартирному будинку, зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, у якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення. Допоміжні приміщення, а саме горище, яке призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, не підлягає приватизації та не може бути поділене і виділене власнику квартири в багатоквартирному житловому будинку без втрати його функціонального призначення.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що будь-які переобладнання або перепланування допоміжних приміщень у жилих багатоквартирних будинках можуть проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку. Право спільної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Отже, щоб не порушувався принцип спільності здійснення права спільної сумісної власності, будь-яка дія стосовно переобладнання чи реконструкції допоміжних приміщень вимагає погодження всіх співвласників.

Для проведення власником приватного житлового фонду переобладнання і перепланування житлових приміщень, зокрема тих, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, необхідний дозвіл власника будинку (квартири). На підставі дозволу співвласників на проведення переобладнання і перепланування житлових приміщень власник звертається до виконавчого комітету місцевої ради.

Відповідно дост. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннямист. 89 ЦПК України,визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що проведення державної реєстрації на спірні підвальні приміщення під літ. І, II, III, VI, VII, VIII, загальною площею 77,2 кв.м., а також комори під літ. I, площею 5,1 кв.м. на четвертому поверсі та горища площею 75,3 кв.м. ,було здійснено без будь-яких на те правових підстав. Більше того, відповідачі не вчинили жодних дій задля дотримання прав позивача, з`ясування її позиції щодо питань які стосуються управління будинком та фактично самостійно ухвалили рішення, яке призвело до порушення майнових прав позивача.

За відсутності належних правовстановлюючих документів на спірне приміщення, доказів отримання згоди співвласників та (або) балансоутримувача на проведення реконструкції та зайняття частини даху будинку, а також проведення реконструкції приміщення із дотриманням вимог законодавства, тобто необхідних дозволів на їх проведення та подальше введення в експлуатацію, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування реєстрація права власності на спірні приміщення, оскільки таке позбавляє власників квартир будинку спільної сумісної власності та можливості забезпечення його належної експлуатації.

Згідно із п. 4 ч. 1ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,загальною засадою державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Таким чином, на переконання суду, належним, пропорційним та адекватним способом відновлення порушеного права ОСОБА_8 , як співвласниці багатоквартирного будинку, буде зобов`язання відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належним їй на праві приватної власності нежитловим приміщенням підвалу III площею 16,1 кв. м. у будинку АДРЕСА_5 , а також підвальними приміщеннями під літ.літ. І, II, III, VI, VII, VIII загальною площею 77,2 кв. м., коморою під літ. І пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горищем пл. 75,3 кв. м., які є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 , шляхом надання ОСОБА_2 вільного доступу до нежитлового приміщення підвалу НІ площею 16,1 кв. м., підвальних приміщень під літ.літ. 1, II, III, VI, VII, VIII загальною площею 77,2 кв. м., комори під літ. І пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горища пл. 75,3 кв. м.

Отже, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі. Більше того, такий спосіб вирішення справи очевидно сприятиме недопущенню порушення прав інших мешканців даного будинку.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову ? на відповідача; уразі відмовив позові ? на позивача; у разі часткового задоволення позову ? на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідачів суму сплаченого позивачем судового збору в повному розмірі, а саме по 1323 грн 20 коп., з кожного окремо.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 про приєднання до квартири АДРЕСА_6 підвальних приміщень під літ.літ. 1, II, III, VI, VII, VIII загальною площею 77,2 кв. м. та оформлення права приватної власності за власником квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_3 , а також про приєднання до квартири АДРЕСА_7 комори під літ. І пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горища пл. 75,3 кв. м. та оформлення права приватної власності за власником квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_3 .

Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_8 , з припиненням права власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_8 .

Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_9 , з припиненням права власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_9 .

Зобов`язати відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належним їй на праві приватної власності нежитловим приміщенням підвалу III площею 16,1 кв. м. у будинку АДРЕСА_5 , а також підвальними приміщеннями під літ.літ. І, II, III, VI, VII, VIII загальною площею 77,2 кв. м., коморою під літ. І пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горищем пл. 75,3 кв. м., які є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 , шляхом надання ОСОБА_2 вільного доступу до нежитлового приміщення підвалу IIІ площею 16,1 кв. м., підвальних приміщень під літ.літ. 1, II, III, VI, VII, VIII загальною площею 77,2 кв. м., комори під літ. І пл. 5,1 кв. м. на четвертому поверсі та горища пл. 75,3 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору по 1323 грн 20 коп., з кожного окремо.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач ? ОСОБА_2

( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ),

представник позивача ? адвокат Іськів Іван Зіновійович

(79018, м. Львів, вул. Братів Міхновських,2/2)

відповідач ? ОСОБА_3

( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ),

відповідач ? ОСОБА_4

( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ),

відповідач ? ОСОБА_5

( АДРЕСА_4 ),

представник відповідачів адвокат Стиранка Михайло Богданович

(79000, м. Львів, вул. Устияновича, 8Б/1)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Державний реєстратор Солонківської сільської ради

Пустомитівського району Львівської області

Живко Михайло Олександрович

(81131, Львівська область, Львівський район, с. Солонка, вул. Центральна, 3);

Львівська міська рада

(79008, м. Львів, пл. Ринок, 1);

Управління комунальної власності

Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

(79008, м. Львів, пл. Галицька, 15)

Повнийтекстрішенняскладено11 жовтня 2024року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький