Ухвала

від 10.10.2024 по справі 615/1854/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №: 615/1854\24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №: 11-сс/818/ 1126 /24 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: застосування запобіжного заходу

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме самого підозрюваного ОСОБА_7 , належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 28.09.2024 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вказаною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП№1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, з середньою освітою, працюючого в газопромисловому управлінні «Шебелинкагазвидобування» «Юліївський ЦВНГК» на посаді машиніста, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,

До ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", строком до 60 днів до 26 листопада 2024 року, включно, та взято його під варту в залі суду.

Також відносно ОСОБА_7 визначено суму застави в 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 605600,00 грн (3 028,00 грн x 200 = 605600,00 грн), після внесення якої підозрюваного вирішено з-під варти звільнити та покласти на нього обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками у кримінальному провадженні;

5)здати назберігання довідповідних органівдержавної владисвій паспорт(паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їздв Україну.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

На зазначену ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити підозрюваному розмір застави у сумі 242240 грн., що дорівнює 80 розмірам прожиткового мінімуму.

Вважає, що такий розмір застави є необґрунтованим та не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, при визначенні якого судом фактично не враховано відомості, які мають суттєве значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення в цій частині, зокрема те, що підозрюваний має постійне місце роботи та проживання, батька пенсійного віку, який має онкологічне захворювання та потребує відповідної допомоги. Також разом з підозрюваним проживає ОСОБА_10 , без реєстрації шлюбу та має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

А тому, враховуючи вищевикладене, вважає визначений судом розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного.

На думку захисника, менший розмір застави повністю забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірною для нього, що повністю відповідатиме вимогам кримінального процесуального закону.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Захисник підтримав доводи апеляційної скарги, просила задовольнити вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав рішення законним та обґрунтованим.

Підозрюваний в судове засідання не з`явився, був, відповідно до вимог, зазначених в ч.1 ст.135 КПК України, належним чином повідомленими про дату та час та місце розгляду справи, будь-яких заяв про неможливості розгляду справи за його відсутності, не надходило.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді завідсутністю підозрюваного,оскількице відповідає вимогам ст.401 КПК України, так як апеляційна скарга захисника підозрюваного не стосується погіршення становища підозрюваного.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221050000297 від 27.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Згідно відомостей досудового розслідування ОСОБА_7 звинувачується у тому, що 26 вересня 2024 року приблизно о 05 год 00 хв, точно встановити час події в ході досудового розслідування не виявилось можливим, він знаходився за місцем проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник прямий умисел на вчинення дій сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає спільно з останнім та є донькою двоюрідного брата підозрюваного.

Маючи злочинний умисел, направлений на дії сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_12 та бажаючи задовольнити свою статеву пристрасть з нею, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, користуючись її безпорадним станом в силу свого віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим остання не могла чинити йому опір, вчинив дії сексуального характеру щодо малолітньої ОСОБА_12 , які виразились у вагінальному проникненні в її тіло пальцями рук.

Так, ОСОБА_7 , знаходячись за вищевказаною адресою, діючи умисно, зайшов до спальної кімнати, підійшов до ліжка на якому спала малолітня ОСОБА_12 , зняв з останньої трусики, підняв футболку на тілі останньої, та своїми руками почав торкатись грудей малолітньої, в подальшому, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_7 пальцями своєї руки почав торкатись піхви останньої, після чого ввів пальці рук до піхви малолітньої ОСОБА_12 , і протягом певного часу здійснював з нею вказані дії.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням пальців рук, вчинені стосовно особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

28.09.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

28.09.2024 старший слідчий ВП№1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , посилаючись на обґрунтованість пред`явленої підозри, яка підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, та ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки вважав, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду у зв`язку з покаранням, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, знищити, впливати на потерпілу та свідків в даному кримінальному провадженні, беручи до уваги, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно малолітньої ОСОБА_12 , а також може продовжити злочинну діяльність, вживаючи алкогольні напої та на ґрунті цього, вчинити кримінальне правопорушення стосовно малолітньої ОСОБА_12 , та може перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню.

Враховуючи вищенаведене, слідчий вважав, що обрання більш м`яких запобіжних заходів , не пов`язаних із позбавленням волі неможливе та не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 , слідчий суддя суду першої інстанції вважав обґрунтованою підозру, повідомлену йому у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років Також слідчий суддя вважав встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, зважаючи на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років. Крім цього, підозрюваний усвідомлює незворотність настання покарання та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання, у зв`язку з чим об`єктивно наявний ризик його ухилення від слідства та суду.

Також слідчий суддя вважав, що підозрюваний може вчинити незаконний вплив, в тому числі, на потерпілу та свідків, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки, маючи процесуальний статус підозрюваного та залишаючись на свободі, останньому буде відомо місце їх мешкання, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, може повторно вчинити кримінальне правопорушення стосовно малолітньої ОСОБА_12 , враховуючи надані ним пояснення у судовому засіданні.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважав не доведеним, з огляду на те, що стороною обвинувачення не конкретизовано у клопотанні яким саме чином підозрюваний, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється; а також його вік та стан здоров`я підозрюваного, який тяжких захворювань чи інвалідності не має; відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, працює в газопромисловому управлінні «Шебелинкагазвидобування» «Юліївський ЦВНГК» на посаді машиніста, має на утриманні малолітню доньку, за місцем мешкання характеризується позитивно., слідчий суддя дійшов висновку, про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 605600,00 грн (3028,00 x 200 = 605600,00). Такий розмір застави слідчий суддя вважав таким, що буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практикиЄвропейського судуз правособи,суд своїмрішенням повинензабезпечити нетільки правапідозрюваного,а йвисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів.Забезпечення такихстандартів,як підкреслюєЄвропейський судз правособи,вимагає відсуду більшоїсуворості воцінці порушеньцінностей суспільства. Згідноп.48рішення "Чеботарьпроти Молдови"№ 3561/06від 13.11.2007р.Європейський Судз правособи зазначив"щодля того,щоб арештпо обґрунтованійпідозрі буввиправданий увідповідності ст.5,1(с),поліція незобов`язанамати докази,достатні дляпред`явленняобвинувачення нів моментарешту,ні підчас перебуваннязаявника відвартою.Також необов`язково,щоб затриманійособі були,в кінцевомурахунку,пред`явленніобвинувачення,або щобця особабула підданасуду.Метою попередньоготримання підвартою єподальше розслідуваннякримінальної справи,яке повиннопідтвердити аборозвіяти підозру,яка єпідставою длязатримання".(рішення усправі "Фокс,Кемпбелл іГартлі протиСполученого Королівства"від 30серпня 1990року,п.32,SeriesA,№182та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри,підтверджується зібранимив кримінальномупровадженні доказамита вказуєна те,що длязапобігання ризикам,зазначеним слідчиму клопотанні,передбачених п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,доведена необхідністьзастосування допідозрюваного запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, оскількивідомості щодоособи підозрюваногодаютьдостатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того,досить вагомимє ризиквчинити підозрюванимнезаконний впливна свідківта малолітнюпотерпілу,та вчинитиінше кримінальнеправопорушення,з оглядуна обставинисправи нанаявність в минуломупритягнення доадміністративної відповідальностіза вчиненнядомашнього насильствавідносно потерпілої ОСОБА_12 .

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав особи та практиці Європейського суду з прав особи, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.

З висновками слідчого судді суду першої інстанції щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у 214 720 грн., погоджується і апеляційний суд.

За таких обставин, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, оскільки застосування до нього іншого, більш м`якого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або вчинити інший злочин, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій. При цьому, слід урахувати, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, внаслідок чого, даний ризик є актуальним.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Фактичні обставини справи, згідно пред`явленої ОСОБА_7 підозри, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, а тому, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства та окремих громадян.

Зазначені обставини і наявність вказаних ризиків є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді триманні під вартою, із визначенням застави.

Враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими слідчий обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання підозрюваного під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об`єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.

Щодо зменшення обраного судом розміру застави, колегія суддів зазначає наступне.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

Виходячи з мети застави, головним критерієм, за яким має бути визначений розмір застави є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків. Саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Згідно з рішенням у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.

Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України» де зазначив, що, гарантії передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Метою визначення такого альтернативного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з тим щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст. 2 КПК України.

А тому, враховуючи підстави та обставини, визначені ч.ч.4,5 ст.182 КПК України, а також відомості щодо особи підозрюваного, суть пред`явленої підозри, колегія суддів дійшла висновку що саме такий розмір застави у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України, є співмірним та відповідає меті і завданням кримінального провадження.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Підстав вважати визначений розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, колегія суддів не вбачає. Більше того, під час апеляційного розгляду будь-яких нових доказів, ніж ті, які були досліджені слідчим суддею, стосовно непомірності вказаного розміру застави, підозрюваним не надано.

З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутності на цей час підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 28.09.2024 року про застосування до підозрюваного за ч.4 ст.152 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 28.11.2024 року, включно, із визначенням застави, залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3