Ухвала

від 15.10.2024 по справі 201/15087/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9246/24 Справа № 201/15087/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.,

розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест», до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Металобази Комекс», про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2017року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі ПАТ «ВТБ Банк», банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Металобази Комекс» (далі ТОВ «Металобази Комекс»), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25 березня 2011року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Металобази Комекс» укладено кредитний договір № 4/11В, згідно з умовами якого ТОВ «Металобази Комекс» отримало кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 5 195 249,47 доларів США зі сплатою 11,5 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості, починаючи з 01 вересня 2013року, терміном користування до 31 серпня 2014року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 25 березня 2011року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 4/11В-П-2, згідно з умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання відповідати за кредитними зобов`язаннями ТОВ «Металобази Комекс» і нести солідарну відповідальність перед ПАТ «ВТБ Банк», у тому числі і сплату основного боргу за кредитним договором від 25 березня 2011року № 4/11В, нарахованих відсотків та неустойки (штрафу, пені).

До договору поруки від 25 березня 2011року № 4/11В-П-2 також укладалися додаткові угоди і уточнення.

Унаслідок неналежного виконання кредитних зобов`язань у ТОВ «Металобази Комекс» станом на 24 жовтня 2014року утворилася заборгованість в розмірі 4 320 483,04 доларів США, що еквівалентно 55 951 780,50грн.

Уточнивши позовні вимоги, позивач виклав вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості на загальну суму 4 320 483,04 доларів США, що еквівалентно 55 951 780,50грн, яка складається із: 3 900 249,47 доларів США, що еквівалентно 50 509 607,42грн прострочена заборгованість за кредитним договором; 36 131,48 доларів США, що еквівалентно 467 915,42грн строкова заборгованість зі сплати відсотків за період з 25 вересня 2014року по 23 жовтня 2014року; 96 058,69 доларів США, що еквівалентно 1 243 993,94грн прострочена заборгованість зі сплати відсотків станом на 24 жовтня 2014року; 4 457,06 доларів США, що еквівалентно 57 720,50грн пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 05 травня 2014року по 24 жовтня 2014року; 148 245,00 доларів США, що еквівалентно 1 919 825,08грн пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 05 травня 2014року по 24 жовтня 2014року; 17 742,20 доларів США, що еквівалентно 229 767,75грн 3 % річних за прострочення сплати коштів за період з 05 травня 2014року по 24 жовтня 2014року; 117 051,89 доларів США, що еквівалентно 1 515 863,29грн штрафні/договірні санкції, передбачені кредитним договором.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2017року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017року, позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» борг за кредитним договором від 25 березня 2011року № 4/11В у сумі 55 951 780,50 грн, що еквівалентно 4 320 483,04 доларів США, з яких: 3 900 249,47 доларів США, що еквівалентно 50 509 607,42грн заборгованість за кредитним договором; 36 131,48 доларів США, що еквівалентно 467 915,42грн строкова заборгованість зі сплати відсотків за період з 25 вересня 2014року по 23 жовтня 2014року; 96 058,69 доларів США, що еквівалентно 1 243 993,94грн прострочена заборгованість зі сплати відсотків станом на 24 жовтня 2014року; 4 457,06 доларів США, що еквівалентно 57 720,50грн пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 05 травня 2014року по 24 жовтня 2014року; 148 245,00 доларів США, що еквівалентно 1 919 825,08грн пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 05 травня 2014року по 24 жовтня 2014року; 17 742,20 доларів США, що еквівалентно 229 767,75грн 3 % річних за прострочення сплати коштів за період з 05 травня 2014року по 24 жовтня 2014року; 117 051,89 доларів США, що еквівалентно 1 515 863,29грн штрафні/договірні санкції, передбачені кредитним договором. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що позичальник ТОВ «Металобази Комекс» свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у заявленому банком розмірі, яка підлягає стягненню з поручителя, який зобов`язався відповідати за неналежне виконання позичальником його кредитних зобов`язань.

Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що апеляційний суд не перевірив доводи ОСОБА_1 щодо строків пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум у разі неналежного виконання боржником зобов`язань зі сплати щомісячних платежів за кредитним договором, оскільки строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2017року скасовано, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» кредитну заборгованість за договором від 25 березня 2011року, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 51 148 308,38грн (еквівалент 3 900 249,47 доларів США); строкову заборгованість по сплаті відсотків, нарахованих з 25 липня 2014року по 31 серпня 2014року 620 883,57грн (еквівалент 47 344,69 доларів США); прострочену заборгованість по сплаті процентів станом на 01 вересня 2014року 246 703,72грн (еквівалент 18 812,08 доларів США); пеню за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 05 травня 2014року по 01 вересня 2014 року 21 378,36грн; пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 05 травня 2014року по 01 вересня 2014року 74 674,11грн; 3 % річних за прострочення сплати коштів за період з 05 травня 2014року по 01 вересня 2014року 2 789,11грн (еквівалент 212,68 доларів США); 3 % річних за прострочення повернення кредиту за період з 05 травня 2014року по 01 вересня 2014року 9 862,47грн (еквівалент 752,05 доларів США).

У задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» про стягнення штрафних/договірних санкцій в розмірі 82 613,81 доларів США (еквівалент 1 083 406,67грн) відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що 31 серпня 2014року закінчився строк кредитування, а тому нарахування банком заборгованості за кредитним договором, починаючи з 01 вересня 2014року по 24 жовтня 2014року є безпідставним, як і нарахування штрафних санкцій в розмірі 82 613,81 доларів США, оскільки їх стягнення призведе до подвійної відповідальності, що є незаконним.

Постановою Верховного Суду від 13 квітня 2022року постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову Верховного Суду мотивовано тим, що з метою забезпечення своїх вимог 14 лютого 2017року в позасудовому порядку банк звернув стягнення на належне ТОВ «Юніком Сіті» нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за іпотечним договором від 25 березня 2011року № 4/11В-І-1, укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Юніком Сіті», шляхом набуття на нього права власності, на підтвердження чого надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Та касаційний суд виходив з того що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам щодо припинення основного зобов`язання, не з`ясував, за якою вартістю позивач набув предмет іпотеки у власність, та, відповідно, не перевірив, чи не привела реалізація банком своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки до повного задоволення його вимог за кредитним договором, а тому зробив передчасний висновок про часткове задоволення позову.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022року залучено Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Експерт Інвест» (далі ТОВ «ФК «Експерт Інвест») до участі у справі як правонаступника позивача ПАТ «ВТБ Банк».

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2023року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2017року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест», про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що ПАТ «ВТБ Банк» 14 лютого 2017року в позасудовому порядку звернуло стягнення на належне ТОВ «Юніком Сіті» нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за іпотечним договором від 25 березня 2011року № 4/11В-І-1.

Та оскільки банк вирішив питання шляхом позасудового врегулювання спору на підставі договору іпотеки, зареєстрував право власності на предмет іпотеки та реалізував нерухоме майно, а тому правові підстави для стягнення суми заборгованості за кредитним договором, яка залишалася після реалізації предмета іпотеки, відсутні, а такі вимоги є недійсними.

Постановою ВерховногоСуду від31липня 2024рокукасаційну скаргу ТОВ«Фінансова компанія«Експерт Інвест»задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2023року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. За змістом даної постанови висновки касаційного суду зводились до того, що апеляційний суд втретє перевіряючи законність та обґрунтованість рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2017року упевнившись в неналежному виконанні з боку позичальника ТОВ «Металобази Комекс» своїх зобов`язань перед ПАТ «ВТБ Банк», яке було забезпечене зокрема і договором поруки з ОСОБА_1 , не звернув уваги на те, що під час розгляду цієї справи Банк 14 грудня 2018року звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку набув його у власність та відчужив 20 серпня 2019року за ціною 18001000,00грн, що однак не призвело до повного погашення заборгованості і задоволення вимог позивача. Та у даному випадку за умови забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами основне зобов`язання не припинилося.

Згідно висновків касаційного суду, визначаючи розмір заборгованості, який слід стягнути з відповідача на користь позивача у цій справі, слід урахувати грошові кошти від реалізації предмета іпотеки, зменшивши розмір заборгованості.

Та Верховний суд виснував, що з огляду на те, що основне зобов`язання було забезпечено іпотекою, заставою, а також декількома видами поруки шляхом укладення відповідних правочинів, за якими поручителі не були солідарними суд повинен був дослідити, чи звертався кредитор із вимогами до інших поручителів та з`ясувати, чи погашена заборгованість в інших провадженнях та в якому розмірі, з метою встановлення дійсного розміру заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

За таких умов, з огляду на положення статті 417 Цивільного процесуального кодексу України-ЦПК України про обов`язковість вказівок, що містяться в постанові суду касаційної інстанції для суду апеляційної інстанції апеляційний суд вважає за необхідне витребувати увідповідача письмовуінформацію.

Відповідно до принципу рівності що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

У відповідності до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

З урахування зазначеного та враховуючи положення статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає необхідним витребувати докази, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 84, 259, 260 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 28) письмову інформацію з обов`язковим наданням належним чином засвідчених доказів:

- чизвертався попереднійкредитор Публічнеакціонерне товариство«ВТБ Банк»або теперішнійкредитор ізвимогами доінших поручителівза договорамипоруки,укладеними з Товариствомз обмеженоювідповідальністю «ЗаводМайстер-ПрофіУкраїна»,Товариством зобмеженою відповідальністю«Майстер-Каркас»та Товариствомз обмеженоювідповідальністю «Комекс»щодо виконаннязобов`язань позичальниказа кредитнимдоговором від25березня 2011року№ 4/11В,укладеним міжПублічним акціонернимтовариством «ВТББанк» таТовариством зобмеженою відповідальністю«Металобази Комекс»; чи погашена заборгованість за договорами іпотеки та застави на час розгляду справи апеляційним судом, та якщо погашена то в якому розмірі;

- чи погашена заборгованість та в якому розмірі, на час розгляду справи цим судом, за наслідками розгляду іншої справи № 922/620/15, яка перебуває у провадженні Господарського суду Харківської області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобази Комекс» та справи № 904/4861/15, яка перебуває у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комекс» (інший поручитель за кредитним договором № 4/11В, укладеним 25 березня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Металобази Комекс»).

До 25 жовтня 2024 року витребувані докази надати Дніпровському апеляційному суду (м. Дніпро, вул. Харківська, 13) з посиланням на цивільну справу № 201/15087/14-ц, апеляційне провадження № 22-ц/803/9246/24.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребував суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: