Ухвала

від 08.10.2024 по справі 496/4896/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4896/24

Провадження № 1-кс/496/2288/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

слідчого - ОСОБА_3

представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , яка приймає участь в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка клопотання слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162250000499 від 19.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 22.07.2024 року звернулась до суду з вказаним клопотанням, мотивуючи тим, що 18.07.2024 року о 19:14 надійшло повідомлення до Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про те, що 18.07.2024 о 19:11 представник компанії ТОВ «ОККО-бізнес» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомила, що під час завантаження зерна «Ріпака» м. Долинка Кіровоградської обл. на 10-ти автовозів, встановлено, що компанія яка займається перевезеннями ПП ТБК «Комплек-січ» ЄРДПОУ-33610191, мали намір не довести зерно до пункту призначення, а саме м. Одеса морський порт, відомо, що три чи 4-ри зерновози не доїхали до місця призначення. Матеріальний збиток встановлюється. Даний факт був зареєстрований в ЖЄО Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області за № 3536 від 18.07.2024 та відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162250000499 від 19.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України.

19.07.2024 року проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення огляду виявлено та вилучено автомобіль марки «SKANIAR400», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіп пр.-контейнеровоз «Koegel», державний номерний знак НОМЕР_2 , у середині якого 26 тон 600 кг «Ріпаку», передано під відповідальне зберігання ОСОБА_7 , представник ТОВ «Компанія ОККО-Бізнес». З огляду на це слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами майна вилученого 19.07.2024 року в ході огляду місцям події, зокрема на: автомобіль марки «SKANIAR400», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіп пр.-контейнеровоз «Koegel», державний номерний знак НОМЕР_2 , у середині якого 26 тон 600 кг «Ріпаку», передано під відповідальне зберігання ОСОБА_7 , представник ТОВ «Компанія ОККО-Бізнес».

Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 25.07.2024 року задоволено клопотання слідчого в повному обсязі.

Згодом, ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.09.2024 року вищевказану ухвалу скасовано та постановлено призначити новий розгляд вказаного клопотання в суді першої інстанції іншим слідчим суддею, зі стадії розгляду клопотання слідчого про поновлення строків для звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 04.10.2024 року справу передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні просила задовольнити клопотання в повному обсязі, надавши пояснення, що оскільки робочі графіки правоохоронних органів, поліції, прокуратури та суду відрізняються, тому нею було в клопотанні посталено питання про поновлення строків для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно. Просила накласти арешт із забороною відчуження вказаного в клопотанні переліку майна.

Прокурор Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 до судового засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином про слухання справи, надала заяву в якій просила розглядати справу без її участі, також вказала, що просить врахувати, що огляд майна вказаного в клопотанні і його вилучення відбулись 19.07.2024 року, а клопотання подано до суду 22.07.2024 року, тобто на наступний робочий день, згідно з вимогою ч. 5 ст. 171 КПК України.

Представник ТОВ «Компанія Окко-Бізнес» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо накладення арешту виключно на «ріпак», посилаючись на те, що він не може зберігатись, швидко псується, компанія буде нести збитки і вказувала на розписку про передачу ріпаку під відповідальне зберігання ОСОБА_7 , представнику ТОВ «Компанія ОККО-Бізнес».

Представник власника майна ТОВ «Кортева-Транс» повідомлявся про розгляд справи до судового засідання не з`явився, причини не явки суду невідомі.

Неприбуття у судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч.4 ст. 107 КПК України.

Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст. 131 КПК України.

Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Згідно копії товаро-транспортної накладної № 0062 від 18.08.2024 року автомобілем «SKANIA R400», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом пр.-контейнеровоз « Koegel S 24 », державний номерний знак НОМЕР_2 , замовником (платником) вантажу масою (нетто) 26 тон 600 кг «Ріпаку» є ТОВ «Компанія Окко-Бізнес».

Згідно копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів власником автомобілю «SKANIA R400», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом пр.-контейнеровоза «Koegel S 24», державний номерний знак НОМЕР_2 є ТОВ «Кортева-Транс».

Як передбачено ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Слідчий в клопотанні просила поновити їй пропущений строк на звернення з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно зважаючи на різницю робочих графіків правоохоронних органів, які задіяні в складанні, погодженні та розгляді даного клопотання.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про поновлення строку подачі клопотання про накладення арешту підлягає задоволенню, оскільки слідчим суддею встановлено, що на відміну від органів поліції перший робочий день органів прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво та суду, яким розглядається клопотання після вилучення майна є 22.07.2024 року, а тому строк підлягає поновленню.

Згідно з положеннями ч.ч.1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту - збереження речових доказів.

Відповідно ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу)

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою слідчого про визнання речових доказів: автомобіль марки «SKANIAR400», держаний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом пр.-контейнеровозом «Koegel», державний номерний знак НОМЕР_2 , у середині якого 26 тон 600 кг «Ріпаку», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024162250000499 від 19.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що оглянувши долучену копію розписки представника ТОВ «Компанія ОККО-Бізнес» ОСОБА_7 , яка згідно змісту розписки отримала на відповідальне «ріпак» приблизною масою 26 т 600 кг, неможливо встановити чи є вона дійсно представником ТОВ «Компанія ОККО-Бізнес», додатків не вказано. Також на розписці відсутні будь-які відмітки про реєстрацію, а також працівників правоохоронних органів, відсутні дані про свідків, які можуть підтвердити або спростувати вказані в розписці обставини. Також, якщо мова йде про відповідальне зберігання відсутнє попередження власника (володільця) майна, на зберігання якого передано вищезазначене майно, про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо майна, в разі накладення арешту. Також не вказано де воно буде зберігатись, не долучено відповідних актів приймання-передавання майна.

Таким чином, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження правомірність передачі вказаного в розписці майна, тому дана обставина слідчим суддею не може бути врахована при розгляді вказаного клопотання.

Відповідно до п. 4 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року за №1104 (далі по тексту - Порядок), речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.

При вирішенні клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що, в даному кримінальному провадженні, необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Метою зберігання речових доказів є збереження матеріального носія (матеріальної форми речового доказу) та його доказових ознак і властивостей (змісту речового доказу), тобто запобігання їх утратам, пошкодженню, зміні, спотворенню тощо, для забезпечення використання сформованих речових доказів у кримінальному провадженні, а також дотримання майнових прав учасників кримінального провадження. Умови зберігання речових доказів, незалежно від стадії процесу, мають відповідати вимогам, що сприяють їх збереженню, незмінності й недоступності для сторонніх осіб.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до п.18 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

На підставі викладеного та враховуючи, що слідчий первісно своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв`язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.

Також, у випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, власник майна не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Слідчим суддею встановлені, передбачені ст.ст. 132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного слідчим клопотання.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Поновити слідчому Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 процесуальний строк на подання клопотання про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12024162250000499 від 19.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Накласти арешт на майно вилучене 19.07.2024 року в ході огляду місця події, із застосуванням заборони відчуження, а саме:

- автомобіль марки «SKANIAR400», держаний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіпом пр.-контейноровозом «Koegel», державний номерний знак НОМЕР_2 , всередині якого 26 тон 600 кг «Ріпаку».

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 11.10.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1