Ухвала

від 08.10.2024 по справі 480/6468/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 жовтня 2024 р.Справа № 480/6468/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Маківського Олексія Вікторовича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення, визнання дій протиправними, -

В с т а н о в и в:

Позивач, ФОП ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати пункт 1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.06.2021 року № 347 «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів»;

- визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради по демонтажу металевих конструкцій продовольчого магазину по АДРЕСА_1 , що відбулось 26.06.2021 року.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 .

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року по справі № 480/6468/21 - залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 року у справі № 480/6468/21.

В подальшому, представником ОСОБА_1 адвокатом Маківським О.В., як особою яка не брала участь у справі, до Другого апеляційного адміністративного суду оскаржено рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представником скаржника зазначено, що 29.09.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу будівлі, об`єкта незавершеного будівництва (ступінь будівельної готовності складає 5 %), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за номером 1386. Після посвідчення договору купівлі-продажу 29.09.2023 року приватним нотаріусом Ситником С.М. за ОСОБА_2 припинено в реєстрі речове право на спірний об`єкт та зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на будівлю, об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 69521206 від 29.09.2023 року). Витягом з Державного реєстру речових прав №348702006 від 02.10.2023 року підтверджується також право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:05:007:0110 за апелянтом. Таким чином, з 29.09.2023 року ОСОБА_1 набула право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, наразі ОСОБА_1 дізнаюсь про прийняття Сумським окружним адміністративним судом рішення від 03.06.2022 року по справі № 480/6468/21, яким відмовлено у позові про визнання протиправним і скасування пункту 1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.06.2021 року № 347 «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів» та про визнання протиправними дій Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради по демонтажу металевих конструкцій продовольчого магазину по вул. СКД, 22 в м. Суми, що відбулось 26.06.2021 року. Таким чином, ОСОБА_1 , як власниця об`єкта незавершеного будівництва (ступінь будівельної готовності складає 5%) за адресою: АДРЕСА_1 , має право на захист своїх прав та інтересів, порушення яких відбулось оскаржуваним судовим рішенням.

У відзиві на апеляційну скаргу Виконавчий комітет Сумської міської ради зазначає, що оскаржуване рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року по справі 480/6468/21 на момент його прийняття не могло порушувати прав апелянта, оскільки право власності на об`єкт незавершеного будівництва виникло у апелянта за договором від 29.09.2023 року, а сам об`єкт незавершеного будівництва зареєстровано 01.08.2023 року.

Крім того, відповідач зазначає, що 26.06.2021 року згідно акту демонтажу було демонтовано саме тимчасові споруди по АДРЕСА_3 , а відтак оскаржуване рішення не стосується об`єкту незавершеного будівництва який має іншу адресу АДРЕСА_2 . Таким чином, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року справа № 480/6468/21, в якому оскаржувався вже проведений 26.06.2021 року демонтаж об`єктів по вул. СКД біля буд. 22, не зачіпає прав апелянта власника об`єкту незавершеного будівництва по АДРЕСА_2 , право власності у якої виникло 29.09.2023 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.

У пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011, зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Реалізацію права особи на судовий захист може бути здійснено також шляхом апеляційного оскарження актів судів першої інстанції, оскільки їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина. Право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону (рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2010 року №18-рп/2010).

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Слід враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Водночас, будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Тобто, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є учасником справи (стороною або третьою особою), а отже вправі оскаржити судове рішення лише у тому випадку, якщо суд своїм рішенням вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки.

Матеріалами справи встановлено, що предметом позову у даній справі є визнання протиправним і скасування пункту 1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.06.2021 року № 347 «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів» та визнання протиправними дії Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради по демонтажу металевих конструкцій продовольчого магазину по АДРЕСА_1 , що відбулось 26.06.2021 року.

Тобто, спірні правовідносини у цій справі виникли між позивачем ФОП ОСОБА_2 та відповідачами Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, Виконавчим комітетом Сумської міської ради.

ОСОБА_1 обґрунтовуючи наявність права на оскарження судового рішення у цій справі, вказує, що вона, як власниця об`єкта незавершеного будівництва (ступінь будівельної готовності складає 5%) за адресою: АДРЕСА_2 , має право на захист своїх прав та інтересів, порушення яких відбулось рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року.

Водночас, зміст оскаржуваного рішення не містить висновку, судження чи прямої вказівки про права і обов`язки ОСОБА_1 .

Отже, в контексті спірних правовідносин, а також їх правового регулювання варто зазначити, що ОСОБА_1 не є їх учасником, а рішення суду першої інстанції у розглядуваному випадку її не стосується, таким рішенням не вирішувались її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Також і обґрунтування, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року порушено її права, свободи та інтереси, оскільки оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні вимог щодо визнання протиправними дій по демонтажу металевих конструкцій продовольчого магазину по АДРЕСА_1 , а у ОСОБА_1 за договором купівлі продажу будівлі від 29.09.2023 року виникло право власності на об`єкт незавершеного будівництва (ступінь будівельної готовності складає 5%) за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, оскільки особою, яка подала апеляційну скаргу не надано доказів стосовно підтвердження її права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта не вирішувалося, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Маківського О.В. на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 року підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 305, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

У Х В А Л И В:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Маківського Олексія Вікторовича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення, визнання дій протиправними.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Курило Л.В. Бегунц А.О.

Повний текст ухвали складено 14.10.2024 року.