Постанова

від 10.10.2024 по справі 160/5446/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/5446/23

Головуючий суддя І інстанції Голобутовський Р.З.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 року в адміністративній справі №160/5446/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо невнесення достовірних даних до Реєстру з відшкодування податку на додану вартість щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ "ОПТ НАФТА ПЛЮС" у сумі 1386150.00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення даних до Реєстру з відшкодування податку на додану вартість щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" у сумі 1386150,00 грн.

Зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування повну інформацію щодо узгодженості бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" з податку на додану вартість по декларації за травень 2017 року у сумі 1386150,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Вказане судове рішення було оскаржено в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 29.05.2024 року касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково.

Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі №160/5446/23.

Справу №160/5446/23 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В наведеному судовому рішенні судом касаційної інстанції було зазначено, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відхилили (не розглянули) клопотання відповідача у справі про залишення позову без розгляду, внаслідок пропуску строку звернення до суду, не встановили наявність або відсутність обставин, які призводять до цього процесуального рішення та мають значення для правильного вирішення справи. Суди першої та апеляційної інстанції також не оцінили доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням позицій, викладених у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року та постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 160/2920/21, та не дослідили чи причини пропуску строку, заявлені у справі, що розглядається, досліджувалися та оцінювалися судами під час залишення без розгляду аналогічного позову в іншій справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ НАФТА ПЛЮС" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною було залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене судове рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що причини пропуску ТОВ «ОПТ НАФТА ПЛЮС» строку на звернення до суду є поважними, з огляду на те, що правовідносини виникли та набули характеру спірних за іншої судової практики, яка визначала строк звернення до суду у подібних правовідносинах 1095 днів.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ НАФТА ПЛЮС» (найменування змінено із ТОВ «ОПТІМУС ПЛЮС») зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Дніпро, пр-т Богдана Хмельницького, буд. 122 кімната 9, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

20.06.2017 позивачем була подана податкова декларація з ПДВ за травень 2017, у якій було заявлене бюджетне відшкодування на суму 47286531,00 грн, проте, за наслідками проведеної контролюючим органом позапланової виїзної перевірки позивача 30.08.2017 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008264609 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1386150,00 грн.

19.02.2020 відбулася зміна найменування позивача із ТОВ «Оптімус Плюс» на ТОВ «ОПТ НАФТА ПЛЮС» згідно відомостей із ЄДРПОУ.

Сума бюджетного відшкодування 45900381,00 грн. була узгодженою та перерахована на розрахунковий рахунок позивача, але помилково разом із не узгодженою сумою 1386150,00 грн.

З заявою на договірне списання не узгоджена сума 1386150,00 грн. підприємством повернута до державного бюджету.

За наслідками судового оскарження податкове повідомлення-рішення №0008264609 від 30.08.2017 було визнано протиправним та скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №804/8237/17, яке набрало законної сили 24.04.2018.

Сума бюджетного відшкодування стала узгодженою після набрання законної сили рішенням у справі №804/8237/17 (24.04.2018).

З огляду на невнесення відповідачем даних до Реєстру з відшкодування податку на додану вартість щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з цим позовом, встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а поважні підстави для його поновлення відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.

Згідно ч. 5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Податковий кодекс України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням податку на додану вартість державою.

Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється, зокрема, на право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5). При цьому положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 102 Податкового кодексу України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим іншим законом, яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Отже, платник податку на додану вартість може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно з матеріалів справи, сума бюджетного відшкодування стала узгодженою після набрання законної сили (24 квітня 2018 року) рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі № 804/8237/17, предметом якої було податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до положень пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26, орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість, або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 26 передбачено, що інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відтак, за встановленою процедурою, контролюючий орган був зобов`язаний внести до Реєстру інформацію щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (тобто про закінчення процедури судового оскарження та набрання сили рішенням суду про скасування податкового повідомлення-рішення) задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум для цілей перерахування на рахунки платника податку. При цьому ці дії потрібно було виконати на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв`язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом. Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб`єкта владних повноважень будь-яких дій.

У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 сформульовано висновок, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, у цьому випадку позивач мав дізнатися про порушення своїх прав після закінчення встановленого строку для податкового органу на внесення інформації до Реєстру про узгодження суми бюджетного відшкодування, який визначений у пункті 6 Порядку: на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Проте позивач звернувся до суду лише 20.03.2023 року, хоча бюджетне відшкодування стало узгодженим у квітні 2018 року.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку на подання позову позивач зазначає, що останній вже звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності контролюючого органу та стягнення бюджетного відшкодування 25 лютого 2021 року, за яким було відкрито провадження у справі № 160/2920/21. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02 березня 2023 року, у справі № 160/2920/21 позовну заяву позивача залишено без розгляду у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду. Вказано, що на час первинного звернення діяла судова практика, яка визначала строк звернення до суду у подібних правовідносинах 1095 днів.

З матеріалів справи видно, що 25 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТ НАФТА ПЛЮС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якій просило визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо не внесення достовірних даних до Реєстру з відшкодування податку на додану вартість і щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «ОПТ НАФТА ПЛЮС» у сумі 1386150.00 грн. та стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «ОПТ НАФТА ПЛЮС» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1386150.00 грн.

Тобто, вимоги у зазначеній справі є тотожними тим, які заявлені у справі, що розглядається.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02 березня 2023 року, у справі №160/2920/21 позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В наведеному судовому рішенні судом касаційної інстанції було зазначено, що платник податку на додану вартість може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вказано, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №804/8237/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Плюс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0008264609 від 30 серпня 2017 року, набрало законної сили 24.04.2018. Відповідачем в квітні 2018 року повинні були бути внесені до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, чого зроблено не було. Позивачем 01.04.2020 подавався уточнений розрахунок про повернення суми бюджетного відшкодування. Тоді як позов, у справі, що розглядається, ТОВ «ОПТ НАФТА ПЛЮС» було подано лише 25.02.2021.

Поважні підстави для поновлення строку на подання адміністративного позову судом встановлені не були.

В свою чергу, що стосується посилань позивача на зміну судової практики в частині обчислення строку на подання адміністративного позову у даній категорії справ, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо їх безпідставності, оскільки позивач звернувся до суду із цією позовною заявою 20.03.2023, тобто через 2 місяці після прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19.

Натомість, позивачем зокрема не було надано пояснень стосовно неможливості подання повторного адміністративного позову з клопотанням про поновлення строку в найкоротші строки після прийняття Третім апеляційним адміністративним судом вищенаведеної постанови від 28 липня 2021 року, яка в свою чергу набрала законної сили 28.07.2021 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що позивач звернувся з тотожним позовом, як і в 2021 році, підстави для відмови у відкритті провадження або ж його закриття, в разі коли воно було відкрито відсутні у зв`язку з тим, що спір по суті розглянуто не було та при первинному зверненні позивач вважав, що строк звернення до суду ним пропущено не було, тоді як в даному випадку просив поновити строк звернення до суду з наведенням відповідних підстав (ч. 4 ст. 240 КАС України).

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, 321, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 року в адміністративній справі №160/5446/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко