Постанова

від 15.10.2024 по справі 280/26/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/26/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2024, (суддя суду першої інстанції Стрельникова Н.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження в місті Запоріжжі, в адміністративній справі №280/26/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України», Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України", треті особи: Державна установа «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Міністерство охорони здоров`я України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

01.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- Визнати протиправною бездіяльність Відповідача-1 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради, що полягає у відсутності розгляду/відмові розгляду комісією питання щодо встановлення групи інвалідності гр. ОСОБА_1 , про що зазначено в акті огляду № 244 від 11.05.2023 року;

- Визнати протиправною бездіяльність Відповідача-2 Державного закладу Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України, що полягає у відсутності розгляду/відмові розгляду комісією питання щодо встановлення групи інвалідності гр. ОСОБА_1 , про що зазначено в акті огляду № 1284 від 15.11.2023 року;

- Визнати протиправними дії Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради, які полягали в заниженні відсотків втрати професійної працездатності гр. ОСОБА_1 , про що зазначено в акті огляду № 244 від 11.05.2023 року;

- Визнати протиправними дії Державного закладу Центральної медико- соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України, які полягали в заниженні відсотків втрати професійної працездатності гр. ОСОБА_1 , про що зазначено в акті огляду № 1284 від 15.11.2023 року;

- Зобов`язати Комунальну установу Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради повторно розглянути документи гр. ОСОБА_1 щодо встановлення йому статусу особи з інвалідністю ІІ групи (інвалідності ІІ-ї групи) та встановлення відсотків втрати професійної працездатності відповідно до стану його здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач - військовослужбовець Національної гвардії України, ВЧ № НОМЕР_1 , перебував в полоні в російській федерації з травня 2022 року по 21 вересня 2022 року. Позивач звернувся до КУ Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради з метою встановлення йому ступеню втрати працездатності та отримання інвалідності. МСЕК позивачу було встановлено втрату професійної працездатності на 20 відсотків, яка пов`язана із захистом Батьківщини. 15 травня 2023 року позивачем отримано Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0016165 від 11 травня 2023 року. Позивач, не погодився із результатами акту огляду подав до відповідача та Міністерства охорони здоров`я України заяву щодо перегляду акту огляду КУ Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради № 224 від 11 травня 2023 року. В липні 2023 року позивачем було отримано лист від 03.07.2023 №21-16/08/759 про направлення його заяви до Державної установи Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності. Розгляд вказаної заяви Позивача - Відповідачем-2 відбувся 15 листопада 2023 року (відразу після надходження до Запорізького окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії). Відповідно до листа Відповідача-2 за № 53-8/07/-1769 від 20.11.2023 року на підставі Акту № 1284 - Позивачу було відмовлено також і Відповідачем-2 у встановленні йому групи інвалідності, але встановлено (збільшено) відсоток втрати працездатності з 20 відсотків встановлених Відповідачем-1 до 30 відсотків встановлених Відповідачем-2. Позивач зазначає, що оскільки Відповідачем-2 було направлено документи Позивача до Третьої особи-1 (яка не надала доказів виклику та отримання цього виклику Позивача на огляд до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ), що випливає з відповіді на адвокатський запит № 2023-12/05-01 від 05.12.2023 року) - випадок Позивача є дійсно складним. Більш того, як підтверджується відповідями Відповідача-2 та Третьої особи-1 на адвокатські запити - відносно Позивача взагалі не розглядалося питання щодо встановлення чи/або відмови йому інвалідності, неналежним чином здійснено розгляд документів та відповідно надано висновок Третьою особою-1 без огляду та з`ясування всіх захворювань Позивача, а отже вважати належним Висновок Третьої особи-1 є неправильно. Позивач також посилається на приписи п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності згідно якого до II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності. Позивач вважає, що оскільки, у нього підтверджено обмеження до повноцінної військової служби, а також наявність більше двох захворювань, а також, зважаючи на те, що Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 року Питання медико-соціальної експертизи має вищу юридичну силу, ніж інструкція МОЗ Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності, затверджена Наказом № 561 від 05.09.2011 року, то позивачу має бути встановлена II група інвалідності.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 16.05.2024 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що поза увагою суду першої інстанції залишилось порушення процедури встановлення інвалідності, що полягає саме у нездійсненні дій щодо проведення процедури розгляду питання про встановлення чи/або відмовив встановленні інвалідності, неналежним чином здійсненого розгляду документів, відповідно до яких третьою особою надано висновок без розгляду та з`ясування всіх захворювань позивача. Також, позивач наголошує, що при задоволенні позовних вимог суд не перебиратиме на себе повноваження органу уповноваженого на виконання особи з інвалідністю, а лише захистив би право позивача на належний повторний розгляд його документів та вирішення питання щодо визнання його особою з інвалідністю ІІ групи.

Від КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» ЗОР на адресу суду через систему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява, в якій заявник зазначає, що при огляді позивача та встановленні йому відсотку втрати працездатності було дотримано встановлено Законом процедуру, відтак на його думку апеляційна скарга є необґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до КУ Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради з метою встановлення йому ступеню втрати працездатності та отримання інвалідності.

Відповідно до довідки АГ №0016165 позивачу визначено 20 (двадцять) відсотків втрати професійної здатності.

Не погоджуючись з результатами акту огляду позивачем у червні 2023 року подано до Державного закладу Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України та до Міністерства охорони здоров`я України заяву щодо перегляду акту огляду (а.с. 12-14).

Листом Державного закладу Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України від 03.07.2023 №21-16/08/-759 позивача повідомлено, що його заява направлена для консультації з питання правильності встановлення позивачу 11.05.2023 Запорізькою обласною МСЕК №2 20% втрати працездатності внаслідок травми, повязаної із захистом Батьківщини (а.с. 18).

Листом Державного закладу Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України вих. №53-8/07/-1769 від 20.11.2023 позивача було повідомлено про те, що в межах його звернення 03.072023 комісією прийнятно рішення щодо направлення звернення з приєднанням медико-експертної справи Запорізькою обласною МСЕК для направлення до Державної установи Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності з метою проведення консультації з питання правильності встановлення 11.05.2023 Запорізькою обласною МСЕК №2 20% втрати працезданості внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. 10.11.2023 справа надійшла до ДЗ ЗМСЕК МОЗ України разом з консультативним висновком інституту для прийняття остаточного рішення. 15.11.2023 в межах розгляду оскарження рішення обласної МСЕК, проведеного на підставі Положення про порядок умови та критреії встановлення інвалідності, Питання медико-соціальної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 прийнято рішення, групу інвалідності вам не встановлено. За результатами проведеного очного огляду складено Акт №1284, в якому зазначено, що ОСОБА_1 встановлено 30 (тридцять) % із них 20 (двадцять) % втрати професійної працездатності внаслідко травми, пов`язані із захистом Батьківщини та 10 (десять) % захворювання, повязані із захистом Батьківщини.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідачів, якими не було встановлено позивачу інвалідність, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що оскаржувані рішення прийняті відповідачами після проведення необхідних досліджень позивача лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження позивача членами комісії, що свідчить про відсутність порушення відповідачами порядку розгляду цього питання. Таким чином, обставин порушення відповідачами цієї процедури в межах даної справи позивачем не наведено та судом також не встановлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон №875-XII), який також гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю (частина 2 статті 3 Закону № 875-XII).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України від 06.10.2005 № 2961-IV (далі - Закон 2961-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2961-IV, медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Частинами 1 та 2 статті 7 Закону №2961-IV встановлено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.

Частиною 8 статті 7 Закону №2961-IV передбачено, що медико-соціальні експертні комісії визначають:

групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);

причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;

ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;

ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи;

медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 12 статті 7 Закону №2961-IV).

Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення про МСЕК) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317.

За змістом пункту 3 Положення про МСЕК медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (пункт 4 Положення про МСЕК).

Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення про МСЕК міжрайонні комісії визначають, серед іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.

Пунктом 12 Положення про МСЕК передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Згідно з пунктом 17 Положення про МСЕК медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до пункту 19 Положення про МСЕК комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

За приписами пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно з пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Пунктом 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Комісія під час заповнення форми первинної облікової документації керується Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-5/о Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 № 577, у якій вказано, що дана форма має бути завірена головою МСЕК та печаткою закладу охорони здоров`я.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення про МСЕК).

Так, Інструкція про встановлення груп інвалідності затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1295/20033 (далі - Інструкції №561).

Пунктом 1.4 Інструкції N 561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Тобто, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Відповідно до п.23-25 Положення Про МСЕК № 1317 - У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії і письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико - соціальної експертизи.

Встановлені обставини справи свідчать, що відповідно до п. 23-25 Положення, 03.07.2023 відповідачем 2 прийнято до розгляду звернення позивача та прийнято рішення щодо направлення звернення для консультації з питання правильності встановлення йому 11.05.2023 Запорізькою обласною МСЕК №2 20% втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини до Державної установи Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності для проведення консультації.

03.07.2023 позивачу направлений лист № 21-16/08/-759 щодо прийнятого рішення.

Листом Державного закладу Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України вих. №53-8/07/-1769 від 20.11.2023 позивача було повідомлено про те, що в межах його звернення 03.07.2023 комісією прийнятно рішення щодо направлення звернення з приєднанням медико-експертної справи Запорізькою обласною МСЕК для направлення до Державної установи Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності з метою проведення консультації з питання правильності встановлення 11.05.2023 Запорізькою обласною МСЕК №2 20% втрати працезданості внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. 10.11.2023 справа надійшла до ДЗ ЗМСЕК МОЗ України разом з консультативним висновком інституту для прийняття остаточного рішення. 15.11.2023 в межах розгляду оскарження рішення обласної МСЕК, проведеного на підставі Положення про порядок умови та критреії встановлення інвалідності, Питання медико-соціальної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 прийнято рішення, групу інвалідності позивачу не встановлено. За результатами проведеного очного огляду складено Акт №1284, в якому зазначено, що ОСОБА_1 встановлено 30 (тридцять) % із них 20 (двадцять) % втрати професійної працездатності внаслідок травми, пов`язані із захистом Батьківщини та 10 (десять) % захворювання, повязані із захистом Батьківщини.

Таким чином, правом на своєчасне оскарження рішення обласної МСЕК №3, в порядку пункту 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, до ДЗ Центральна МСЕК МОЗ України позивач скористався.

Позивач разом із оскарженням рішення відповідачів по суті, в частині не встановлення ІІ групи, вказує також на порушення процедури розгляду його заяви про перегляд рішення МСЕК. Позивач зазначає, що Третьою особою не було здійснено очний огляд його як особи, якій необхідно встановити інвалідність та ступінь втрати працездатності, якої оцінюється.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що з доданих позвачем до позову відповідей відповідача 2 та третьої особи 1 на адвокатські запити не вбачається те, що відносно Позивача взагалі не розглядалося питання щодо встановлення чи/або відмови йому інвалідностіё водночас, правомірність або правильність висновку третьої особи-1 не є предметом позову та знаходиться поза межами предмету доказування у цій справі.

При цьому, як видно з копії відповіді Державної установи Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України вих. №694/01-19 від 13.12.2023 (а.с. 56) ОСОБА_1 було запрошено на обстеження до клініки інституту в будь-який зручний для нього день. Доказ: лист до ОСОБА_1 від 09.08.2023 №303, запрошення відправлено простим листом. У зв`язку з неприбуттям ОСОБА_1 до клініки інституу, після закінчення терміну, якій відвеено на чекання приїзду пацієнта (1-2 місяці) та відсутність будь-якої інформації від ОСОБА_1 медико-ескпертна справа, після ретельного аналізу у кардіоревматологічному експертно-реабілітаційному відділенні, розглянута на засіданні загальноінститутської медикекспертної комісії (Консультативний висновок інституту №826 від 09.11.2023).

Щодо посилання позивача на приписи п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності згідно якого до II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності суд зазначає наступне.

Пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи: обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома; обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб; обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб; обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Отже, зазначеним пунктом Положення передбачена можливість того, що до II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, однак за наявності супкупності інших визначених положенням обставин.

У постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, у якій спір виник у зв`язку із незгодою позивача з висновком МСЕК про час настання інвалідності позивача, Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Суди позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачами після проведення необхідних досліджень позивача лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження позивача членами комісії, що свідчить про відсутність порушення відповідачами порядку розгляду цього питання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апелційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2024 в адміністративній справі № 280/26/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяЛ.А. Божко