Ухвала

від 03.12.2024 по справі 280/26/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2024 року

м. Київ

справа №280/26/24

адміністративне провадження №К/990/43906/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Коноваленка Олександра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України», Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України", треті особи: Державна установа «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Міністерство охорони здоров`я України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України», Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України", треті особи: Державна установа «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Міністерство охорони здоров`я України, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, що полягає у відсутності розгляду/відмові розгляду комісією питання щодо встановлення групи інвалідності гр. ОСОБА_1 , про що зазначено в акті огляду № 244 від 11 травня 2023 року;

- визнати протиправною бездіяльність Державного закладу "Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України", що полягає у відсутності розгляду/відмові розгляду комісією питання щодо встановлення групи інвалідності гр. ОСОБА_1 , про що зазначено в акті огляду № 1284 від 15 листопада 2023 року;

- визнати протиправними дії Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, які полягали в заниженні відсотків втрати професійної працездатності гр. ОСОБА_1 , про що зазначено в акті огляду № 244 від 11 травня 2023 року;

- визнати протиправними дії Державного закладу "Центральної медико- соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України", які полягали в заниженні відсотків втрати професійної працездатності гр. ОСОБА_1 , про що зазначено в акті огляду № 1284 від 15 листопада 2023 року;

- зобов`язати Комунальну установу "Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради" повторно розглянути документи гр. ОСОБА_1 щодо встановлення йому статусу особи з інвалідністю ІІ групи (інвалідності ІІ-ї групи) та встановлення відсотків втрати професійної працездатності відповідно до стану його здоров`я.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

15 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Коноваленка Олександра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у /постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Так, в касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 липня 2022 року у справі № 200/11643/18-а.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, як на підставу для перегляду оскаржуваних рішень за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Разом з тим, скаржник не зазначає норму матеріального права, яку неправильно застосовано судами, висновок щодо якої викладено Верховним Судом, не зазначає який саме висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові та застосований судом апеляційної інстанції, на його думку, неправильно, не указує в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Натомість касаційна скарга містить опис обставин справи, цитування норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі № 280/26/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Отже, враховуючи, що ця справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, не лише визначених частиною 4 статті 328 КАС України, а й підтвердження випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Оцінивши доводи касаційної скарги Суд констатує, що представником скаржника не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а відтак відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Коноваленка Олександра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України», Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України", треті особи: Державна установа «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Міністерство охорони здоров`я України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду