Постанова

від 24.09.2024 по справі 395/736/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2024 року м. Кропивницький

справа № 395/736/24

провадження № 22-ц/4809/1122/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А. М., Карпенко О. Л.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О.В.,

учасники справи:

заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури;

позивач Новомиргородська міська рада;

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Новомиргородська міська рада до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2024 року (суддя Орендовський В.А.).

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Артем Бреус в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Новомиргородська міська рада звернувся з позовом до ОСОБА_1 пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки площею 20,0008 га, яка розташована на території Новомиргородської ОТГ, Новоукраїнського району, Кіровоградської області з кадастровим номером 3523883600:02:000:9030; зобов`язати повернути земельну ділянку.

22 травня 2024 року заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Артем Бреус подав заяву про забезпечення позову, якою просить накласти арешт на земельну ділянку площею 20,0008 га, яка розташована на території Новомиргородської ОТГ, Новоукраїнського району, Кіровоградської області з кадастровим номером 3523883600:02:000:9030, цільове призначення: для сінокосіння і випасання худоби, заборонити органу місцевого самоврядування вчиняти дії щодо зміни цільового призначення та категорії земельної ділянки, її поділу або об`єднання.

В обґрунтування заяви вказано, що відповідач ОСОБА_1 використовує ділянку не за цільовим призначенням, а саме для вирощування сільськогосподарських культур, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Створюється небезпека для подальшого реального поновлення інтересів держави в особі Новомиргородської міської ради, що може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Зазначений вид забезпечення позову відповідає заявленими позовними вимогами, предмету спору.

Судова ухвала

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2024 року заяву заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Артема Бреуса в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Новомиргородська міська рада про забезпечення позову у цивільній справі № 395/736/24 за позовом до ОСОБА_1 пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, задоволено.

Забезпечений позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 20,0008 га, яка розташована на території Новомиргородської ОТГ, Новоукраїнського району, Кіровоградської області з кадастровим номером 3523883600:02:000:9030, цільове призначення: для сінокосіння і випасання худоби. Заборонено органу місцевого самоврядування вчиняти дії щодо зміни цільового призначення та категорії земельної ділянки, її поділу або об`єднання.

Суд дійшов висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову є обґрунтованим та таким, що безпосередньо пов`язаний і узгоджується з позовними вимогами, є співмірним із заявленими позовними вимогами і водночас забезпечує реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на його користь.

Апеляційна скарга

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 року про забезпечення позову, з підстав невідповідності висновків суду вимогам процесуального законодавства.

Відзив не подавався

Рух справи

Апеляційна скарга подана 03.06.2024р.

Ухвалою судді від 03.06.2024р справу витребувано з районного суду.

Ухвалою судді від 20.06.2024 справу повернуто на до оформлення.

Ухвалою судді від 06.08.2024 апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалами суду від 20.08.2024 відкрито провадження у справі і справу призначено до розгляду на 24.09.2024р.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справув межах доводів та вимог апеляційної скаргиза наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухваласуду першої інстанції не повною мірою відповідає зазначеним нормам закону, а томувимоги апеляційних скарг підлягають задоволенню частково.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.

Серед передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України видів забезпечення позову значиться, зокрема, накладення арешту на майно, заборону вчиняти дії, тощо.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову(ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Обмеження у застосуванні судом заходів забезпечення позову окремо встановлені частинами 4 12 ст. 150 ЦПК України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано: «[…] співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача,а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам […]. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів […]. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, відповідач оскаржив в апеляційному порядку ухвалу суду про забезпечення позову з тих підстав, що суд неправильно застосував норми права, забезпечення позову не відповідає положенням законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що будь-яке судове рішення, зокрема ухвала суду про забезпечення позову, має ґрунтуватися на фактичних даних про обставини справи, які повідомили сторонами й встановив суд, першочергово відповідати правовим нормам.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, то воно має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неправильності застосування положень законодавства заявником і відповідно судом першої інстанції, який задовольнив вимогу, що виражаються у наступному.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Новомиргородська міська рада про розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку. Забезпечення позову відповідно задоволено судом у вигляді накладення арешту на земельну ділянку; заборону органу місцевого самоврядування вчиняти дії щодо зміни цільового призначення та категорії земельної ділянки, її поділу або об`єднання.

З позовної заяви прокурора виходить, що договір на підставі якого ОСОБА_1 використовує спірну земельну ділянку, укладений між Новомиргородською районною державною адміністрацією Новомиргородського району Кіровоградської області 16.04.2010 року. Додаткова угода між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_1 від 10.08.2016 року

Наказом Головного управління Держгеокадастру Кіровоградської області від 10.12.2020 року всі земельні ділянки державної власності передані у комунальну власність. Відтак додатковою угодою від 23.06.2023 року договір оренди землі на підставі рішення сесії Новомиргородської міської ради № 832 від 23.06.2023 року поновлено на 7 років.

Фактично виходить, що прокурор діючи в інтересах Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області просить про забезпечення позову, яким обмежує права позивача в інтересах якого і звернувся до суду.

Забезпечення позовупо суті - цеобмеженнясуб`єктивних прав, свобод чи інтересіввідповідачаабо пов`язаних із ним інших осіб в інтересахзабезпеченняреалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, заявлене забезпечення позову, за наслідком якого обмежуються права позивача у справі, суперечить самій природі інституту забезпечення позову. Відтак не відповідає вимогам закону і не може бути позитивно розглянуте.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Так як місцевий суд постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, ухвала підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розподіл судових витрат

Оскільки в цій справі спір по суті не розглянутий, а за наслідками апеляційного перегляду справи лише вирішено питання щодо оскарження ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, розподілу судових витрат апеляційний суд не здійснює.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 04 вересня 2024 року в справі № 404/839/24.

Разом із цим, відповідач не позбавлений права заявляти вимогу про стягнення на свою користь понесених судових витрат під час розгляду даної справи згідно вимог ЦПК України та відповідне питання має бути вирішене судом у судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи по суті позову.

Керуючись ст.ст.367, 368, 369,374,375,381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2024 року - скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Артема Бреуса в інтересах держави, уповноваженим органом якого виступає Новомиргородська міська рада, про забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. Л. Карпенко