Рішення

від 26.11.2007 по справі 13/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2007 р.   Справа 13/121

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Домінанта”

доЗакритого акціонерного товариства “АВВ”

простягнення 53 086,61 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаСавич І.В. —представник за довіреністю від 09.11.2007 р.

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, яке відбулося 26.11.2007 р., за згодою присутнього представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Домінанта” звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “АВВ” 45 009, 71 грн. суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції за договором № 21 від 01.06.2005 р., 7 486, 90 грн. –пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 590,00 грн. –3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2007 р. № 13/121 (суддя Євдокимов О.В.) та призначено справу до розгляду на 31.05.2007 р.

31.05.2007 р. та 21.06.2007 р. розгляд справи відкладався.  

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 26.10.2007 р. № 17 в зв'язку із перебуванням судді Євдокимова О.В. на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи № 13/121, останню було передано для подальшого розгляду судді Шабуніну С.В.

Ухвалою суду від 01.11.2007 р. справу № 13/121 прийнято до свого провадження суддею Шабуніним С.В. та призначено розгляду на 26.11.2007 р.

26.11.2007 р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 581,92 грн. основного боргу, 7 486, 90 грн.пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по вищевказаному договору, 590,00 грн. –3 % річних,  у зв'язку із тим, що відповідач частково погасив суму основної заборгованості.

В судовому засіданні 26.11.2007 р. представник позивача вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У судове засідання, що відбулося 26.11.2007 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвали від 01.11.2007 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

                                                         ВСТАНОВИВ:

01.06.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Домінанта” та Закритим акціонерним товариством “АВВ” було укладено договір № 21 (далі - договір), за умовами якого продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує обладнання, найменування, кількість та асортимент якого вказано у специфікації поставки обладнання (додаток № 1) та витратні матеріали, найменування, кількість і асортимент яких, вказано у специфікації поставки витратних матеріалів (додаток № 2).

Згідно з п. 1.3. договору продавець зобов'язався провести налагодження, підготовку (настройку) обладнання до експлуатації та навчання персоналу покупця правилам експлуатації обладнання та бере на себе  зобов'язання по гарантійному технічному обслуговуванню обладнання та забезпеченню оригінальними витратними матеріалами та деталями за окремо оформленим Договором.

Відповідно до зазначеного договору позивач здійснив поставку обладнання та введення його в експлуатацію протягом 3 робочих днів з моменту поступлення від відповідача на розрахунковий рахунок позивача передоплати в розмірі 15 602, 76 грн. за обладнання (п. 8.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачу було поставлено товар на загальну суму 59 643,57 грн., згідно з видатковими накладними № РН-1019 від 28.11.2005 р. на суму 56 521, 39 грн., № РН-1426 від 28.11.2005 р. на суму 3 122,18 грн. Вказаний товар було прийнято уповноваженою особою відповідача Кочиш Р.В. відповідно до наявної в матеріалах справи довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЛА № 404286 від 28.11.2005 р. Актом введення в експлуатацію від 30.11.2005 р. сторони підтвердили, що позивачем виконані пусконалагоджувальні роботи маркуючого обладнання «DOMINO А 100»(заводський № 1А14501)  без зазначення відповідачем претензій по кількості та якості товару.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 44 040, 81 грн.

Як вбачається із матеріалів справи 26.12.2006 р. відповідачу направляла вимога про виконання договірних зобов'язань.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідачем була частково сплачена.

Позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1 581,92 грн. основного боргу, 7 486,90 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по вищевказаному договору, 590,00 грн. 3 % річних,  у зв'язку із тим, що відповідач частково погасив суму основної заборгованості.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що після подання позову до суду відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 4 3427,79 грн., то провадження у справі в частині стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 43 427,79 грн. підлягає припиненню.

В іншій частині заявлених вимог суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Позивачем надано докази належного виконання ним своїх зобов'язань за договором, а саме відповідно до вищевказаних видаткових накладних було поставлено відповідачу товар.

Факт отримання зазначеного товару відповідачем підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання з оплати отриманого товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у встановлений договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості товару у повному обсязі не виконав.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу  України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у сумі 1 581,92 грн. з урахуванням індексу інфляції є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України вказується, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням інфляційних втрат в сумі 1 581,92  грн. та 592,00 грн. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з нормами ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня нараховується відповідачу відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на суму боргу, і складає 7 486,90 грн., розрахунок якої додано до матеріалів справи та приймається судом.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з п. 3 ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що понесення позивачем витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу обумовлене необхідністю звернення до господарського суду через невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, судові витрати підлягають перерахуванню у відповідності з п. 2 та п. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, переплачена сума державного підлягає поверненню позивачу згідно з положеннями ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства “АВВ”  4 3427, 79 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції припинити.          

2.          В іншій частині позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “АВВ” (03131, м. Київ. вул. Любомирська, 14, ідентифікаційний код 31352066, р/р 26004300000185 в КБ “Форум” у м. Одеса, МФО 388409 або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Домінанта” (04107, м. Київ вул. Багговутівська, 17/21, ідентифікаційний код 32211939, р/р 26008304006601 в Софіївській філії  АКБ “ТАС-Комерцбанк” м. Києва, МФО 300982) 1 581 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят одну) грн. 92 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 7 486 (сім тисяч чотириста вісімсот шістдесят) грн. 90 коп. пені за час прострочення, 590 (п'ятсот дев'яносто) грн. 3 % річних, 530 (п'ятсот тридцять) грн. 87 коп. державного мита в сумі та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі

4.          Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Домінанта” (04107, м. Київ вул. Багговутівська, 17/21, ідентифікаційний код 32211939, р/р 26008304006601 в Софіївській філії  АКБ “ТАС-Комерцбанк” м. Києва, МФО 300982)  зайве сплачене державне мито в розмірі 4 (чотири) грн. 13 коп., перераховане платіжним дорученням № 1029 від 03.05.2007 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 13/121.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                  С.В. Шабунін

Дата підписання: 04.12..2007 р.

справа №  13/121

26.11.07

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю  " Домінанта"

до                     Закрите акціонерне товариство "АВВ"

про                    стягнення 53086,61 грн

Суддя  Шабунін С.В.

Суддя                                                                                                        Шабунін С.В.