Постанова

від 13.11.2013 по справі 13/121-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 13/121-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скаргизаступника прокурора Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 у справі№ 13/121-12 господарського суду Київської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" до Київського учбово-виробничого підприємства № 3 Українського товариства сліпих треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Козинська селищна рада, 2. КП КОР "Обухівське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на нерухоме майно

в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивачане з'явився - - відповідачаБудик А.О., Сушков Р.О., Силич О.В. - - третьої особи-1не з'явився - - третьої особи-2не з'явився - - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Козинська селищна рада, КП КОР "Обухівське бюро технічної інвентарізації", в якій просило суд: 1. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" право власності на нерухоме майно, а саме: лодочна станція літ. "Д"-17,2 кв.м., більярдна літ "Е"-53,0 кв.м., майстерня -літ. "Ж"-31,6 кв.м., КПП літ. "З"-12,4 кв.м., вбиральня літ. "Л"-9,3 кв.м., вбиральня літ. "Т"-12,0 кв.м., гараж літ. "Н"-58,8 кв.м., клуб літ. "К"-68,0 кв.м., літній павільйон для вмивання літ. "М"- 20,7 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г2"- 39,5 кв. м., будинок відпочинку літ. "Г3"- 42, 9 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г4"- 39, 0 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г5"- 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г6"- 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г7"- 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г8"- 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г9"- 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г10"- 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г11"- 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г12" - 39, 5 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г13"- 42,7 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г14"- 42, 7 кв.м., будинок відпочинку літ. "Г15"- 42, 7 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, номер 6 (колишня Лугова, 7); 2. Зобов'язати Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) звільнити земельну ділянку площею 1,3124 га, кадастровий номер 3223155400:05:086:0032, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, номер 6 (колишня Лугова, 7); 3. Припинити дію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140170, виданого Київському учбово-виробничому підприємству № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) на земельну ділянку площею 1,3124 Га для обслуговування бази відпочинку (кадастровий номер 3223155400:05:086:0032), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 (колишня Лугова, 7) (з урахуванням заяви про зміну предмету позову, т. 1., а. с. 90-95).

Рішенням господарського суду Київської області від 24.12.2012 (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 у даній справі позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішенням, заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким позов у позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу Київського учбово-виробничого підприємства № 3 Українського товариства сліпих підтримує доводи прокурора і просить суд скасувати оскаржувані судові рішення повністю і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" не скористалось правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" про відкладення розгляду справи, які надійшли на адресу суду 13.11.2013 до початку судового засідання, колегією суддів залишені без задоволення, оскільки статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд розглядає справу в межах строків, встановлених статтями 69, 111 8 цього Кодексу, і розгляд справи може бути відкладено, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Проте, заявником не доведено наявність підстав для відкладення розгляду справи, а його доводи та заперечення викладені у наявних в матеріалах справи документах.

Розпорядженням секретаря судової палати від 11.11.2013 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Данилова Т.Б. для розгляду даної справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.02.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" (стороною-2; позивачем) та Київським учбово-виробничим підприємством № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (стороною-1; відповідачем) було укладено Договір простого товариства про спільну діяльність, за умовами якого сторони домовились здійснювати спільну діяльність без створення юридичної особи на основі об'єднання їх вкладів з метою відновлення житлового комплексу. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 364.

Відповідно до пункту 2.1. договору його предметом є спільна діяльність сторін без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів сторін з метою відновлення об'єкту та оформлення його у власність в порядку та на умовах, що визначено цим Договором.

Відповідно до пункту 6.2.1.1. цього договору (в редакції додаткового договору № 1) сторона-2 протягом 3 (трьох) банківських днів з дня відкриття стороною-1 відповідно до пункту 8.1.1 поточного рахунку для ведення спільної діяльності вносить на цей поточний рахунок суму першого платежу 900 000, 00 грн.

Пунктом 6.3. договору про спільну діяльність передбачено обов'язок відповідача, як сторони по договору, здійснити внесок у спільну діяльність та передати позивачеві, як стороні по договору, у власність протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання відповідачем першого платежу, зазначеного в пункту 6.2.1.1. Договору, об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці.

Відповідно до пункту 7.2.4. цього ж договору, відповідач зобов'язався передати позивачеві земельну ділянку з існуючими об'єктами нерухомості для відновлення об'єкту, згідно пункту 6.3. договору.

Листом № 1/02 від 22 березня 2010 року позивач звернувся до відповідача із пропозицією у строк до 29 березня 2010 року передати земельну ділянку разом із об'єктами нерухомого майна, що на ній знаходяться. Дана вимога позивача відповідачем залишена без задоволення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині відкриття рахунку та передачі земельної ділянки із розміщеними на ній об'єктами нерухомості, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) про стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2010 у справі № 9/371 затверджено мирову угоду, якою підтверджено факт сплати ТОВ "Союз-Інвест" на користь УВП №3 УТОС частини платежу за Договором в сумі 300000,00 грн. (платіжне доручення № 1 від 30.03.2010 р.) та встановлено порядок виконання ТОВ "Союз-Інвест" грошових зобов'язань. Ухвала набрала законної сили.

Пунктом 5 Мирової угоди визначено, що сторони дійшли згоди, що Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) передає у власність TOB "Союз-Інвест" наступні об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7:

- Будівля в літері "А" площею 94, 5 кв.м;

- Приміщення складу в літері "Б" площею 46, 8 кв.м;

- Гараж в літері "В" площею 153, 9 кв.м;

- Будинок відпочинку в літері "Г- 16" площею 70 кв.м.

У відповідності до пункту 3 мирової угоди, відповідач визнає, а позивач підтверджує обов'язок відповідача передати у власність позивача об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці.

Згідно з пункту 10 Мирової угоди, на позивача покладено обов'язок перерахувати на поточний рахунок Відповідача грошові кошти в розмірі 1 500 000, 00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень).

Пунктом 12 Мирової угоди визначено, що з моменту передачі у власність об'єктів нерухомості на користь ТОВ "Союз-Інвест" та передачі грошових коштів, передбачених п. 10 цієї угоди ТОВ "Союз-Інвест" на користь Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) заборгованість між ними буде вважатись сплаченою, Сторони не будуть мати одна до одної будь-яких претензій, та сторони підтверджують, що права та обов'язки Сторін за Договором простого товариства про спільну діяльність від 17 лютого 2010 року та додатками до нього в частині фінансових розрахунків між Сторонами припиняються, в іншій частині Договір простого товариства про спільну діяльність від 17 лютого 2010 року з додатковими угодами до нього продовжує свою дію до повного виконання Сторонами обов'язків за договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору про спільну діяльність та мирової угоди позивач перерахував відповідачу 1 500 000, 00 грн., а відповідач, в свою чергу, передав позивачу частину об'єктів нерухомості, які розміщені на земельній ділянці, а саме:

- Будівля в літері "А" площею 94, 5 кв.м;

- Приміщення складу в літері "Б" площею 46, 8 кв.м;

- Гараж в літері "В" площею 153, 9 кв.м;

- Будинок відпочинку в літері "Г- 16" площею 70 кв.м.

Листом № 5/07 від 17 липня 2012 року позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою в строк до 01.08.2012 виконати умови договору про спільну діяльність та передати позивачу земельну ділянку, видати відповідну довіреність та надати письмове погодження початку проведення відновлювальних робіт.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не було передано позивачу у користування земельну ділянку в повному обсязі, а було лише підтверджено відмову від права користування частиною земельної ділянки та не передано у власність позивача всі об'єкти нерухомого майна, що знаходились на відокремленій земельній ділянці, а передано лише його частину. Натомість, відповідач отримав акт на право постійного користування земельною ділянкою та вчиняє дії щодо оформлення за собою права власності на об'єкти спірного нерухомого майна.

В основу прийнятих у справі судових рішень покладено висновок про порушення Київським учбово-виробничим підприємством № 3 Українського товариства сліпих умов договору про спільну діяльність та мирової угоди, затвердженої судом, в частині передачі земельної ділянки разом із об'єктами нерухомого майна, що на ній знаходяться.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що договором не визначено індивідуальні ознаки об'єктів що є предметів відновлення, а також об'єктів нерухомості, які підлягають передачі у власність позивачу та розмір площі відокремленої земельної ділянки за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7.

Умови договору не закріплюють властивих для об'єктів нерухомого майна ознак: площу, адреси, нумерацію, кількість, вид, тощо. Сторонами не було конкретизовано перелік нерухомих об'єктів, які входили до комплексу для оздоровлення та відпочинку, не індивідуалізовано будівлі та споруди комплексу для відновлення, які підлягали передачі у власність.

Судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки можливості виконання договору у разі відсутності чітко визначеного предмету договору.

Також судами належним чином не з'ясовано правовий статус спірного майна, чи було зареєстровано право власності на це майно в установленому законодавством порядку на час укладення договору простого товариства про спільну діяльність.

Позивач в позові посилається на те, що право власності на спірне майно має перейти до нього після здійснення платежів (пункт 6.2.1.1.договору). В даному випадку, мова йде про відчуження нерухомого майна. Діючим законодавством встановлено чіткий порядок відчуження нерухомого майна. В той же час судами попередніх інстанцій не враховано, чи відповідає діючому законодавству порядок відчуження нерухомого майна, передбачений договором про спільну діяльність.

Судами взагалі не надано належної правової оцінки правовій природі укладеного між сторонами договору в частині умов оплатного відчуження майна та не зазначено які норми матеріального права регулюють такі правовідносини.

Пунктом 6.3. договору про спільну діяльність передбачено обов'язок відповідача, як сторони по договору, здійснити внесок у спільну діяльність та передати позивачеві, як стороні по договору, у власність протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання відповідачем першого платежу, зазначеного в пункту 6.2.1.1. Договору, об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці.

Відповідно до пункту 7.2.4. цього ж договору, відповідач зобов'язався передати позивачеві земельну ділянку з існуючими об'єктами нерухомості для відновлення об'єкту, згідно пункту 6.3. договору.

Саме невиконання відповідачем зазначених умов договору стало підставою для задоволення судами попередніх інстанцій позову.

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, визначили перелік майна, який підлягав передачі у власність позивачу, на підставі рішень Козинської селищної ради "Про оформлення права власності" № 3 від 19.07.2012 та № 10 від 12.10.2012. При цьому судами не надано правової оцінки тій обставини, що договір про спільну діяльність, на підставі якого передбачалось відчуження права власності на нерухоме майно, було укладено ще у 2010 році. Відповідно до статті 331 ЦК України, що передбачає порядок набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судами не з'ясовано, чи здійснювалась державна реєстрація спірного нерухомого майна на час укладання угоди про спільну діяльність у 2010 році, та взагалі з'ясувати коли було здійснено такі дії.

При цьому слід звернути уваги на те, що постановою Обухівського районного суду Київської області від 22.12.2012 справі № 2а-148/12, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013, зазначені рішення Козинської селищної ради про оформлення права власності у 2012 році визнано протиправними та скасовані.

Також, постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 у справі № 910/1803/12 пункт 7.2.4. договору про спільну діяльність визнано недійсним.

Статтею 1131 Цивільного кодексу України передбачено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції не встановлено правовий статус виділеного для спільної діяльності майна та його власника на час укладання договору про спільну діяльність. Відповідні правовстановлюючі документи в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно з статтею 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до пункту 2.1. та пункту 1.1 договору, його предметом є спільна діяльність сторін без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів сторін з метою відновлення об'єкту -житлового комплексу з необхідними інженерними мережами, інфраструктурою та поїзними шляхами, що споруджуватиме я на відокремленій земельній ділянці, в Обухівському районі Київської області, смт. Козин, вул. Лугова , 7 та оформлення його у власність в порядку та на умовах, що визначено цим Договором.

В матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.10.2011 розташовані в Обухівському районі Київської області, смт. Козин, вул. Лугова , 7, який укладено між позивачем та фізичними особами: Духневич А.В., Загоруйко К.В., Монарх А.О., Монарх В.О., Монарх В.О.

Відповідно до витягу з державного реєстру прав комунального підприємства "Обухівське бюро технічної інвентаризації" право власності на нежитлові будівлі, які розташовані в Обухівському районі Київської області, смт. Козин, вул. Лугова , 7 зареєстровані за вказаними фізичними особами.

Судами попередніх інстанцій не надано ніякої правової оцінки зазначеним обставинам і не зроблено висновок про те, яким чином ці обставини впливають на досягнення мети спільної діяльності за договором простого товариства, виконання умов договору та здійснення ними прав та обов'язків, передбачених цим договором та діючим законодавством. Тексти судових рішень відповідних висновків не містять.

Відповідно до пункту 2.3.2. договору позивач для досягнення мети договору мав прийняти у власність частину об'єкту в порядку та розмірах, що визначені цим договором та чинним законодавством.

Пунктом 7.3.2. договору передбачено право позивача на одержання у власність частини об'єкту виключно після відновлювальних робіт та лише шляхом, передбаченим чинним законодавством.

Згідно з пунктом 11.2. договору, сторони набувають право власності на результати спільної діяльності після відновлення в порядку, передбаченому договором.

Матеріали справи не містять доказів відновлення (будівництва) позивачем об'єктів нерухомості. Відповідні висновки судами не зроблені.

Задовольняючи позов в частині припинення дії державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, суди попередніх інстанцій не з'ясували чи відповідає така вимога способам захисту прав, передбачених чинним законодавством, не зазначено який порядок передбачений діючим законодавством щодо припинення дії державного акту, який орган державної влади повинен вчиняти такі дії, а також не з'ясовано чи не звертався позивач до такого органу щодо вчинення таких дій.

За таких обставин, у колегії суддів відсутні підстави визнати рішення судів попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Судові рішення попередніх інстанцій наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

На підставі викладеного, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін. В залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 24.12.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 у справі № 13/121-12 скасувати. Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова