Ухвала
15 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 469/814/19
провадження № 61-13684ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке», яка підписана адвокатом Камільовським Валентином Валентиновичем, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Коломієць В. В., Самчишиної Н. В., Серебрякової Т. В., у справі за позовом Адвокатського бюро «Василика В. В.» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке», треті особи: Броварська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області та Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2019 року адвокатського бюро «Василика В. В.» звернулося до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» (далі - СТОВ «Княжицьке») про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 20 березня 2024 року в задоволенні позову Адвокатського бюро «Василика В. В.» відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 вересня 2024 року апеляційну скаргу Адвокатського бюро «Василика В. В.»задоволено, рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 20 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення.Позов адвокатського бюро «Василика В. В.» до СТОВ «Княжицьке», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажі комплексу бази відпочинку «Княжичанка», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 14 липня 2011 року між СТОВ «Княжицьке» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В. С. за реєстровим № 638. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
10 жовтня 2024 року СТОВ «Княжицьке», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Камільовським В. В., на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 вересня 2024 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 16 серпня 2024 року справу визнано малозначною (https://reyestr.court.gov.ua/Review/83682151).
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційні скарги та додані до них матеріали не містять.
Вказівка в резолютивній частині постанови Миколаївського апеляційного суду від 27 вересня 2024 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалено у малозначній справі.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке», яка підписана адвокатом Камільовським Валентином Валентиновичем, напостанову Миколаївського апеляційного суду від 27 вересня 2024 року, в справі за позовом Адвокатського бюро «Василика В. В.» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке», треті особи: Броварська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області та Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122407057 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні