Рішення

від 24.09.2007 по справі 22/348

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/348

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/348

24.09.07

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Арктика"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемма"

про                    стягнення 4763,90 грн.

Суддя    Шкурат А.М.

Представники  

від позивача          Невмержицька І. П. (дов. № 75/2 від 19.09.2006р.)

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Арктика” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лемма” 3 850,00 грн. основного боргу, 411,45 грн. пені, 388,85 грн. збитків від інфляції та 113,60 грн. суми трьох процентів річних, а загалом 4 763,90 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним з відповідачем 1 січня 2006 року договором постачання № 1-163/1, на підставі якого позивач передав відповідачу товар, тоді як відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав і станом на дату пред'явлення позову розмір заборгованості становить 3 850,00 грн., яка на думку позивача і підлягає стягненню з відповідача. Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 411,45 грн. пені, 388,85 грн. збитків від інфляції та 113,60 грн. суми трьох процентів річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав та не надіслав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2006 року між позивачем і відповідачем був укладений договір постачання № 1-163/1 (надалі –договір), відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію протягом дії цього договору згідно товаро-транспортних накладних, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього на умовах, викладених в даному договорі (пункт 1.1. договору).

Строк дії договору –до 31 грудня 2006 року в частині здійснення поставок, а в частині здійснення розрахунків –до моменту повного виконання (пункт 10.1. договору).

Відповідно до положень пункту 5.1. договору остаточний розрахунок за товар, що постачається позивачем відповідачу, здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання товаро-транспортної накладної відповідачем.

Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачеві товар на суму 3 905,41 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними № 704465 від 18 квітня 2006 року на суму 2 493,36 грн., № 704636 від 20 квітня 2006 року на суму 1 412,05 грн.

Враховуючи часткову оплату заборгованості відповідачем, заборгованість за поставлений позивачем товар становить 3 850,00 грн.

Відповідач доказів повної оплати поставленого позивачем товару не надав, твердження позивача щодо існуючої заборгованості в сумі 3 850,00 грн. не спростував.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина перша статті 193 Господарського кодексу України також наголошує, що суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 3 850,00 грн., у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно із частиною другою статті 217 Господарського кодексу України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що у разі порушення строків оплати за поставлений товар відповідач за кожен день прострочення сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

За таких обставин є обґрунтованими  та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої по поставці товару за накладною № 704465 - з 2 травня 2006 року по 2 листопада 2006 року, за накладною № 704636 - з 4 травня 2006 року по 4 листопада 2006 року, в загальній сумі 411.45 грн.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача три проценти річних в загальній сумі 113,60 грн., нараховані по 27 квітня 2007 року, та втрати від інфляції в сумі 388,85 грн., нараховані за період з травня 2006 року по березень 2007 року включно.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 549 (ч.3), 625 (ч.2) ЦК України, ст. 193 (ч.ч. 1, 2), 217 (ч.2), 230 (ч.1) ГК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лемма” (01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 25, код 16308734, п/р 2600300530065 в АКБ «Правекс-Банк»м. Києва, МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арктика” (03151, м. Київ, вул. Дніпропетровська, буд. 22, код 24260556, п/р 26001003038800 в «ІНГ Банк Україна», м. Києва, МФО 300539) 3 850 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 411 (чотириста одинадцять) грн. 45 коп. пені, 113 (сто тринадцять) грн. 60 коп. трьох процентів річних, 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 85 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його прийняття.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат

                                        06.11.2007 року