Рішення

від 14.11.2007 по справі 46/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2007 р.   Справа 46/354

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Шериф-М”

доЗакритого акціонерного товариства “Міжнародна агропромислова корпорація”

простягнення 197 465,69 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаМакаренко В.В. —директор (наказ № 1 від 18.06.2005 р.)

від відповідача Цюра В.В. —представник за довіреністю від 09.02.2007 р. № 02/14

У судовому засіданні, яке відбулося 14.11.2007 р., за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2007 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Шериф-М” звернулося до Закритого акціонерного товариства “Міжнародна агропромислова корпорація” з позовом від 16.08.2007 р. про стягнення 157 046,60 грн. заборгованості за  охоронні послуги, надані відповідно до договору про надання послуг з охорони від 25.07.2005 р. № 1 та від 02.08.2005 р. № 2, 14 714,32 грн. пені, 6 170,40 грн. 3 % річних з простроченої суми та 19 534,37 грн. збитків внаслідок інфляції.  

Провадження за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2007 р. № 46/354 та призначено справу до розгляду на 24.09.2007 р.

24.09.2007 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.09.2007 р.

28.09.2007 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляду справи було відкладено на 22.10.2007 р.

22.10.2007 р. розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебування судді на лікарняному та був перенесений на 14.11.2007 р.

Ухвалою Заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.11.2007 р. продовжено строки вирішення спору у справі № 46/354.

Під час розгляду спору по суті представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Шериф-М” позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з врахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 27.09.2007 р. № 83, що було подане 14.11.2007 р. у судовому засіданні. Виходячи з зазначеного клопотання заявленими до стягнення є 132 081,00 грн. основного боргу, 12 375,74 грн. пені, 5 457,29 грн. 3 % річних та 16 378,22 грн. збитків внаслідок інфляції.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача заявлені вимоги мотивовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати послуг з охорони, що були надані позивачем на користь відповідача відповідно до договорів № 1 від 25.07.2005 р. та № 2 від 02.08.2005 р. Обґрунтовуючи заявлений позов, представник позивача зауважив, що в порушення умов домовленості відповідач частково оплатив вартість наданих послуг. У зв'язку з наведеними обставинами, позивач просить стягнути на свою користь заявлені до стягнення суми  та понесені ним судові витрати.    

Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву без вихідного номеру та дати, відповідно до яких Закритим акціонерним товариством “Міжнародна агропромислова корпорація” не визнається розмір заявленої до стягнення суми боргу зважаючи на відсутність належного її підтвердження через суперечності та неточності наданих позивачем актів звірки взаєморозрахунків.  

Відповідно до письмових пояснень Закритого акціонерного товариства “Міжнародна агропромислова корпорація”, що надійшли до суду 22.10.2007 р., розмір дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем визначено в сумі 71 312,00 грн., оскільки заявлений до стягнення борг в розмірі 132 081,00 грн. не підтверджується первинними документами.         

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

                                                         ВСТАНОВИВ:

25.07.2005 р. між Закритим акціонерним товариством “Міжнародна агропромислова корпорація” в особі відособленого структурного підрозділу “Агрокомбінат Кагарлицький” в якості замовника та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шериф-М” в якості виконавця укладено договір № 1 про надання послуг з охорони об'єкту — стаціонарних посівів кукурудзи сільськогосподарського призначення, площею 1 544 га, а саме: 560 га в с. Липовець, 447 га в м. Кагарлику та 537 га в с. Демівщина.

За умовами даної угоди замовник доручив, а виконавець прийняв на себе обов'язки забезпечити охорону об'єктів на умовах, визначених договором шляхом встановлення цілодобових постів.  

У п. 6.1 договору № 1 від 25.07.2005 р. сторони погодили, що замовник розраховується з виконавцем щомісячно на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт, підписаного обома сторонами, що здається 1-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата за охорону здійснюється замовником до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.2 договору).

За домовленістю сторін, п. 7.4 договору передбачено нарахування щомісячної пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у випадку несвоєчасної оплати замовником виконаних робіт з надання охоронних послуг протягом 10 днів після терміну, вказаного в п. 6.2.    

За твердженнями позивача та відповідно до приєднаного до позовної заяви розрахунку, сума заборгованості за договором № 1 від 25.07.2005 р. щодо оплати наданих відповідачу послуг становить 54 032,00 грн., на підтвердження чого Товариство з обмеженою відповідальністю “Шериф-М” посилається на акт звірки розрахунків станом на 01.01.2006 р.

Як слідує з зазначеного акту, його відомості ґрунтуються на даних затвердженого сторонами акту виконаних робіт від 11.10.2005 р., складеного за договором № 1 від 25.07.2005 р. на суму 50 000,00 грн. за період з 17.07.2005 р. до 17.10.2005 р., а також на даних акту від 17.11.2005 р., складеного за договором № 2 від 09.08.2005 р. на суму 4 032,00 грн. за листопад 2005 року.      

Виходячи з матеріалів справи договір № 2 про надання послуг з охорони був укладений між позивачем та відповідачем 02.08.2005 р. на умовах, аналогічних тим, що закріплені договором № 1 від 25.07.2005 р.  

За умовами договору № 2 від 02.08.2005 р. замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) прийняв на себе обов'язки забезпечити охорону об'єктів, а саме: тракторної бригади, МТФ та автогаражу в с. Липевець, центральної бази відокремленого структурного підрозділу Агрофірми “Кагарлицька”, тракторної бригади та МТС у м. Кагарлику та господарчого двору в с. Демівщина.  

Відповідно до розрахунку позивача, приєднаного до клопотання про зменшення розміру позовних вимог № 83 від 27.09.2007 р., розмір заборгованості відповідача за надані позивачем охоронні послуги на підставі договору № 2 від 02.08.2005 р. становить 88 049,00 грн., пеня за час прострочення 8 250,00 грн., 3 % річних 3 339,70 грн., збитки внаслідок інфляції —9 861,49 грн.

На підтвердження заявленої до стягнення суми боргу за договором № 2 від 02.08.2005 р. позивач надає підписані сторонами акти виконаних робіт від 31.01.2006 р. на суму 5 953,00 грн., та 40 896,00 грн., від 28.02.2006 р. на суму 5 376,00 грн. та 37 440,00 грн., від 31.03.2006 р. на суму 41 664,00 грн. та 5 952,00 грн. Крім цього, позивач вказує на акт звірки розрахунків станом на 01.02.2006 р. на суму 103 014,60 грн.     

Оскільки укладеними сторонами угодами (п. 6.1 договору № 1 від 25.07.2005 р. та п. 6.1 договору № 2 від 02.08.2005 р.) було чітко встановлено порядок розрахунків за надані позивачем послуги та визначено момент настання строку виконання замовником обов'язку з оплати отриманих послуг (п. 6.2 вказаних договорів), для визначення розміру заборгованості Закритого акціонерного товариства “Міжнародна агропромислова корпорація” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Шериф-М” слід виходити з наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі.

Так, актом виконаних робіт від 11.10.2005 р. стверджується, що за період з 17.07.2005 р. по 17.10.2005 р. відповідно до договору № 1 від 25.07.2005 р. позивачем надано відповідачу охоронних послуг на засіяних кукурудзою полях на суму 50 000,00 грн. Інших доказів, якими стверджується надання Товариством з обмеженою відповідальністю “Шериф-М” відповідачу охоронних послуг саме за договором № 1 від 25.07.2005 р. позивачем суду не надано.  

Виходячи з матеріалів справи, вартість наданих позивачем відповідачу послуг за договором № 2 від 02.08.2005 р. становить 141 312,00 грн. та стверджується актом здачі-прийняття наданих послуг від 17.11.2005 р. за листопад 2005 року в сумі 4 032,00 грн. (організація охорони відокремленим структурним підрозділом “Агрокомбінат Кагарлицький”, фізична охорона), актом від 31.01.2006 р. на суму 5 952,00 грн. (охорона МТС м. Кагарлик) та 40 896,00 грн. (охорона центральної бази та тракторної бригади у м. Кагарлик, відділку в с. Липовець), атом від 28.02.2006 р. на суму 5 376,00 грн. (охорона МТС у м. Кагарлик) та 37 440,00 грн. (охорона центральної бази і тракторної бригади у м. Кагарлику, відділку у с. Липовець), актом від 31.03.2006 р. на суму 41 664,00 грн. (охорона центральної бази і тракторної бригади у м. Кагарлику, відділку у с. Липовець) та 5 952,00 грн. (охорона МТС у м. Кагарлик).    

У відповідності з положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок та довідки обслуговуючої позивача банківської установи № 40-08/53 від 25.09.2007 р. за період з 21.06.2005 р. по 25.09.2007 р. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Шериф-М” Закритим акціонерним товариством  “Міжнародна агропромислова корпорація” та його відокремленим структурним підрозділом “Агрокомбінат Кагарлицький” перераховано 111 000,00 грн.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи та викладені положення діючого законодавства, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 80 312,00 грн. основної заборгованості за договорами № 1 від 25.07.2005 р. та № 2 від 02.08.2005 р. (50 000,00 грн. борг за договором № 1 від 25.07.2005 р. + 141 312,00 грн. борг за договором № 2 від 02.08.2005 р. –111 000,00 грн. оплати наданих послуг).

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на інші акти звірки взаєморозрахунків з відповідачем, оскільки вони не є первинними бухгалтерськими документами, не складені за кожним договором окремо, а їх дані не відповідають встановленим судом обставинам справи.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача за договорами № 1 та № 2 пеню, 3 % річних та збитки внаслідок інфляції. Так, на думку позивача, кінцевий термін виконання зобов'язань за договором № 1 від 25.07.2005 р. є 27.11.2005 р., а за договором № 2 —11.04.2006 р. Разом з тим, такі вимоги позивача підлягають залишенню без розгляду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не підтверджені належними доказами та обґрунтованим розрахунком (позивачем не визначено в якій черговості та за яким договором відбувалося зарахування коштів, сплачуваних відповідачем та його структурним підрозділом шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок).  

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи не вбачається доказів належного зарахування позивачем часткових розрахунків відповідача за вказаними договорами. Тобто, позивачем, без поважних причин не надано суду доказів на підтвердження суми прострочення платежів по договорам № 1 від 25.07.2005 р. та № 2 від 02.08.2005 р. у відповідні періоди,  що унеможливлює проведення судом уточнюючого розрахунку штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, решта доданих до матеріалів справи доказів  до уваги судом не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з п. 3 ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що понесення позивачем витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу обумовлене необхідністю звернення до господарського суду через невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, судові витрати підлягають перерахуванню у відповідності з п. 2 та п. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням зменшення розміру позовних вимог та часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позовну заяву, в частині вимог про стягнення 5 062,72 грн. пені, 2 266,50 грн. 3 % річних та 7 996,74 грн. збитків внаслідок інфляції, нарахованих за договором № 1 від 25.07.2005 р., а також 8 250,00 грн. пені, 3 339,70 грн. 3 % річних та 9 861,49 грн. збитків внаслідок інфляції, нарахованих за договором № 2 від 02.08.2005 р. залишити без розгляду.  

2.          В іншій частині позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Міжнародна агропромислова корпорація” ()1023, м. Київ, вул. Мечникова, 16, ідентифікаційний код 31925477) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Шериф-М” (08800, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Першотравнева, 1, ідентифікаційний код 33461371) 80 312 (вісімдесят тисяч триста дванадцять) грн. 00 коп. боргу, 953 (дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 84 коп. державного мита та 64 (шістдесят чотири) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позову відмовити понвістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                            С.В. Шабунін

Дата підписання: 14.12.2007 р.

справа №  46/354

14.11.07

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Шериф - М"

до                     Закрите акціонерне товариство "Міжнародна агропромислова корпорація "Міжнародна агропромислова корпорація"

про                    стягнення 197 465,69 грн.

Суддя  Шабунін С.В.

                                                                                                    Шабунін С.В.