Ухвала

від 21.10.2024 по справі 753/4604/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/4604/21 головуючий у суді І інстанції Шаповалова К.В.

провадження № 22-ц/824/13166/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

У Х В А Л А

21 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши питання щодо прийняття відзиву товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмарочос №9» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Київським апеляційним судом розглядається апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 квітня 2024 року у зазначеній справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено позивачу строк для подачі відзиві на апеляційну скаргу 10 днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) її учасників.

06 серпня 2024 року до суду апеляційної інстанції від ТОВ «Рада 2» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Рада 2» порушує питання про поновлення строку на подачу відзиву, пропуск якого зумовлений надзвичайно коротким строком, установленим судом, та зазначає, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами товариство отримало у свій Електронний кабінет ЄСІТС 17 липня 2024 року, а відзив надіслало засобами поштового зв`язку лише 31 липня 2024 року, оскільки апеляційна скарга має великий обсяг.

Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Як вбачається зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що заявнику судом був встановлений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, який останній пропустив та просить поновити у зв`язку з тим, що апеляційна скарга має великий обсяг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати, як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з доводами позивача в частині, що апеляційна скарга дійсно має значний об`єм, а саме викладена на 36-ти сторінках, в зв`язку з чим стороні позивача було необхідно затратити більше часу ніж визначені судом 10 днів, для аналізу її доводів та підготовки вмотивованого відзиву.

Отже, причини пропуску встановленого судом строку на подання відзиву є поважними, пропущений позивачем строк є незначним, а саме два дні, а відтак, з метою гарантування права позивача на доступ до суду, пропущений строк підлягає поновленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 126, 127, 360 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 2» строку на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 квітня 2024 року.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Рада 2»» строк на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 квітня 2024 року.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В.О. Фінагеєв

Судді Т.Ц. Кашперська

М.А. Яворський