Рішення

від 13.12.2007 по справі 15/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "13" грудня 2007 р.Справа №  15/315

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ДП „Теплоенергоцентраль” ТОВ „Високі енергетичні технології” м. Кіровоград

до відповідача: ДКП „Аварійно-диспетчерська служба” м. Кіровоград

про стягнення 21790 грн. 91 коп.

Представники сторін:

від позивача – Пастух В.В. довіреність № 6 від 06.09.07р.

від відповідача – Січко Н.Є. довіреність № 136 від 12.12.07р.

В судовому засіданні 03.12.07р. оголошувалась перерва до 13.12.07р. на 16 годину 00 хвилин.

                                                     ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 15127 грн. 25 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 4234 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 1046 грн. 01 коп. 3 % річних, 1383 грн. 16 коп. пені. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Представник відповідача в усній формі позовні вимоги в частині основного боргу визнав, в решті позов заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір про надання послуг по постачанню теплової енергії № 248 від 12.10.04р. За умовами договору енергопостачальна організація / позивач / бере на себе зобов'язання постачати споживачу / відповідачу / теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у відповідності до форми власності та джерела фінансування, в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається з метою опалення та гарячого водопостачання споруд споживача за адресою: м. Кіровоград вул. Тімірязєва 6. Кількість теплової енергії поданої споживачу з метою опалення та гарячого водозабезпечення визначається за приладами обліку або розрахунковим шляхом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач сплачує за спожиту теплову енергію енергопостачальній організації згідно діючих тарифів з урахуванням щомісячного температурного коефіцієнта на протязі поточного місяця, але не пізніше 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона / постачальник / зобов'язується надавати другій стороні / споживачеві, абонентові / енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач / абонент / зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.  

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

28.05.04р. між КП „Теплоенергоцентраль” та позивачем укладена угода № 01/06-УПТД від 28.05.04р. про поступку права вимоги. За умовами договору КП „Теплоелектроцентраль” передає, а позивач приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором по договорам надання послуг по забезпеченню тепловою енергією і гарячому водозабезпеченню між КП „Теплоелектроцентраль” та підприємствами – споживачами (надалі боржниками) згідно додатку № 1 до цієї угоди. Угода підписана представниками сторін та посвідчена печатками підприємств.   

В додатку № 1 перелічені підприємства-боржники, серед яких є відповідач та визначена його сума боргу.

За період з січня 2004 року по квітень 2006 року включно позивач надав відповідачу послуги по постачанню теплової енергії на суму 15127 грн. 25 коп.

Сторони, в тому числі і відповідач, не подали господарському суду доказів погашення боргу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат становить 4234 грн. 49 коп., 3 % річних – 1046 грн. 01 коп.

Відповідач не надав власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних.

Позовні вимоги в частині стягнення 1383 грн. 16 коп. пені задоволенню не підлягають з наступних причин.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення пені містяться в ст. ст. 230, 231 ГК України.

Пунктом 7.3.4 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня за період з 26.05.06р. по 26.11.06р. в сумі 1383 грн. 16 коп.

Статтею 223 ГК України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Пункт 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З врахуванням періоду нарахування боргу вказаному позивачем з січня 2004 року по квітень 2006 року включно та пункту 6.2 договору, право на стягнення пені з відповідача за несвоєчасну оплату наданих послуг виникло у позивача з 16 травня 2006 року.

Тобто перебіг позовної давності стосовно нарахування пені розпочався 16 травня 2006 року і закінчився 16 травня 2007 року.   

З врахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строк спеціальної позовної давності для стягнення пені в один рік закінчився 16 травня 2007 року.

Позовна заява № 674 від 3 вересня 2007 року зареєстрована в господарському суді 6 вересня 2007 року, або через 3,5 місяця після закінчення строку позовної давності для стягнення пені.

На думку господарського суду ч. 3 ст. 267 ЦК України не може бути застосована до правовідносин сторін щодо стягнення пені, так як вказана частина стосується загального строку позовної давності в три роки передбаченого ст. 257 ЦК України, а не спеціальних строків позовної давності визначених ст. 258 ЦК України, в даному випадку один рік для стягнення пені.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 223, 230 – 231, 343 ГК України, ст. ст. 258, 261, 267, 526, 546, 547, 549, 625, 655, 692, 712, 714 ЦК України, ст. ст. 32-34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                        ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ДКП „Аварійно-диспетчерська служба” м. Кіровоград вул. Тімірязєва 6 р/р 260067932 у ВАТ РБ „Аваль” м. Кіровограда МФО 323538 код ЄДРПОУ 13746988 на користь ДП „Теплоенергоцентраль” ТОВ „Високі енергетичні технології” м. Кіровоград вул. Енергетиків 20 р/р 26006980040046 у КЦ РВ ВАТ „Мегабанк” м. Кіровограда МФО 351629 код ЄДРПОУ 32718692 – 15127 грн. 25 коп. боргу, 4234 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 1046 грн. 01 коп. 3 % річних, 204 грн. 07 коп. сплаченого державного мита, 110 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя                                                                                            К.М. Мохонько