Постанова

від 04.12.2007 по справі 35/206

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/206

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.12.2007                                                                                           № 35/206

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Губенко Н.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Буднік Н.Л. – юрисконсульт (дов. №154/05 від 23.02.2007);

 від відповідача - Роїк В.І. – представник (дов. №91 від 25.06.2007),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційно-будівельна компанія „НОВОГРАД”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.09.2007

 у справі № 35/206  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційно-будівельна компанія „НОВОГРАД”

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю „ТМО-Сервіс”

 про                                                  стягнення 162391,30 грн.

Ухвалою Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2007 продовжено строк розгляду справи № 35/206 на один місяць на підставі ст.ст. 69, 86, 99 ГПК України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 № 01-23/1/2 розгляд справи № 35/206 здійснюється у складі: головуючої судді Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л., Ропій Л.М.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.09.2007 у справі №35/206 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційно-будівельна компанія „НОВОГРАД” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТМО-Сервіс” про стягнення 162 391,30 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2007 у справі № 35/206 повністю з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник посилається на те, що оскаржуваним рішенням встановлено, що між сторонами було достроково припинено договір оренди нежитлового приміщення № 1/н від 21.11.2006 шляхом підписання обома сторонами акту приймання-передачі від 29.05.2007, виставленням відповідачем позивачу рахунків-фактур за користування приміщенням та за надання комунальних послуги лише за травень 2007 року та у зв'язку з передачею нежитлового приміщення третій особі з червня 2007 року, однак, місцевий господарський суд всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.2006 № 02-5/422 „Про судове рішення” не навів доводів, за якими судом було відхилено докази, надані позивачем на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог.

Заявник стверджує, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення місцевим господарським судом безпідставно встановлено факт використання позивачем орендованого приміщення в червні-липні місяцях 2007 року. Даний висновок було зроблено судом на підставі письмових заперечень відповідача, які не були обґрунтовані жодними належними доказами відповідно до ст. 36 ГПК України. В той же час, позивач наголошує на тому, що відповідач з 01.06.2007 передав спірне нежитлове приміщення в оренду іншій юридичній особі – ТОВ „Сучасні будівельні системи”, проте, дані обставини не були перевірені судом.

Також позивач як у позовній заяві, так і у поясненнях до відзиву на позовну заяву вказував на те, що з 15.05.2007 відповідачем не виконувались належним чином договірні зобов'язання, а саме: з 15.05.2007 нежитлове приміщення, що перебувало в орендному користуванні позивача, було відключено від електропостачання включно до 25.05.2007 (день звільнення позивачем приміщень від офісних меблів на підставі листа відповідача № 67 від 10.05.2007). Доказом звільнення нежитлових приміщень позивачем є виставлення відповідачем рахунків за використання електроенергії в травні 2007 року за 14 календарних днів включно (копія акту № ТМ-е/е 0084 від 13.06.2007, рахунку-фактури № ТМ-00000081 від 13.06.2007 та розшифровки до розрахунку за травень 2007 року, підписаного відповідачем). Тим самим, на думку заявника, відповідач підтвердив, що нежитлове приміщення за договором оренди № 1/н від 21.11.2006 перебувало в орендному користуванні позивача з 21.11.2006 по 14.05.2007.

Крім того, заявник зазначає, що вищевказаними діями, відповідач порушив п. 6.2 договору № 1/н, наслідком чого має бути застосування положень ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів, викладених позивачем в апеляційній скарзі, та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне: позивач відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України не надав доказів на обґрунтування своїх позовних вимог; відповідач наголошує, що грошові кошти, які позивач хоче стягнути з відповідача – це частина сплаченого ним авансу, передбаченого п. 5.2 договору оренди нежитлового приміщення № 1/н від 21.11.2006, однак, відповідно до положень ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом, разом з тим, доказів дострокового розірвання договору № 1/н від 21.11.2006 (п. 4.3 договору), а саме додаткової угоди, в якій узгоджуються всі питання щодо виконання зобов'язань за договором, позивач суду не надав, оскільки така угода між сторонами не укладалась; відповідач заперечує проти тверджень позивача, що виставлення відповідачем позивачу рахунків-фактур за користування приміщенням та за надані комунальні послуги свідчать про дострокове припинення договору, заперечує відповідач і проти того, що ймовірне звільнення позивачем орендованих приміщень свідчить про припинення договірних відносин між сторонами; крім того, відповідач зазначає, що твердження позивача про передачу відповідачем спірного приміщення іншій юридичній особі є необґрунтованим документально, так само позивач не доводить і того, що відповідач своїми діями чинив позивачу перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення частини невикористаного авансу за договором оренди нежитлового приміщення № 1/н від 21.11.2006 у сумі 163 391,30 грн.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо розірвання договору оренди № 1/н від 21.11.2006 та не було здійснено передачі орендованого приміщення позивачем відповідачу, а тому позовні вимоги є нормативно та документально необґрунтованими; наданий позивачем акт приймання-передачі від 29.05.2007, підписаний ним та завірений печаткою, з вказаними на зворотній частині акту зауваженнями, не був прийнятий місцевим господарським судом до уваги в якості доказу розірвання спірного договору, оскільки вказаний акт після його підписання позивачем не був направлений відповідачеві; з огляду на те, що відповідач не отримав в установленому порядку другий екземпляр зазначеного акту, відповідно останній не був обізнаний щодо вказаних позивачем на зворотному боці акту зауважень, що дало підстави суду прийти до висновку, що вказані зауваження не були узгоджені сторонами в установленому порядку, а отже позивач не здійснив передачу орендованого приміщення в установленому договором та чинним законодавством порядку.

Апеляційний господарський суд не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду і вважає, що рішення підлягає зміні, а вимоги апеляційної скарги частковому задоволенню, виходячи з наступного.

21.11.2006 між ТОВ „ТМО-Сервіс”, за договором орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційно-будівельна компанія „НОВОГРАД”, за договором орендар, було укладено договір № 1/н оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лук'янівська, буд. 1 загальною площею 650,3 кв.м.

Пунктом 3.1 договору № 1/н передбачено, що орендар вступає в тимчасове платне користування приміщенням з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Строк оренди складає 11 календарних місяців з дати прийняття приміщення за актом приймання-передачі (п. 4.1 договору № 1/н).

На виконання п. 3.1 договору № 1/н сторонами 21.11.2006 був складений та підписаний акт приймання-передачі, який свідчить про передачу відповідачем приміщення площею 650,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Лук'янівська, буд. 1 в орендне користування позивачу.

23.02.2007 сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі до договору оренди нежитлового приміщення № 1/н від 21.11.2006, відповідно до якого орендарем передано, а орендодавцем прийнято частину нежитлового приміщення адміністративної будівлі, зазначеної у розділі 1 договору; загальна площа об'єкту, що повертається з оренди та передана орендодавцю становить 271,95 кв.м.

Апеляційним господарським судом встановлено, що між сторонами велось листування з приводу перегляду умов договору оренди № 1/н від 21.11.2006, а в подальшому і щодо припинення його дії; так, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про дострокове припинення договору оренди № 1/н від 21.11.2006 та повернення частини авансу, а саме: з листом № 98/05 від 14.03.2007 та з листом № 150/05 від 22.05.2007.

При цьому, як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що 25.05.2007 звільнив орендоване нежитлове приміщення за договором № 1/н від 21.11.2006 про що було складено акт приймання-передачі приміщення від 25.05.2007; підписаний директором позивача та скріплений печаткою акт був надісланий для підписання відповідачу (лист позивача № 157/05 від 29.05.2007), що свідчить про припинення договірних відносин між сторонами саме з моменту підписання акту та звільнення позивачем у цей же день спірного приміщення. Такі дії позивача були його згодою на пропозицію відповідача звільнити орендоване приміщення до 25.05.2007 (лист відповідача № 67 від 10.05.2007).  

В свою чергу, відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів дострокового розірвання договору № 1/н від 21.11.2006 (п. 4.3 договору), а саме додаткової угоди, в якій були б узгоджені всі питання щодо виконання зобов'язань за договором. Посилання позивача на звільнення ним спірного приміщення з одночасним підписанням акту приймання-передачі від 25.05.2007 не можуть свідчити про припинення договірних відносин між сторонами.

Згідно із ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 1 ст. 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це передбачено ч. 1 ст. 38 ГПК України.

          З метою з'ясування всіх обставин справи апеляційний господарський суд ухвалою від 23.10.2007 у справі № 35/206 зобов'язав надати: позивача – додатки до листа від 01.03.2007 № 79/05 (арк. с. 11); письмові пояснення, в яких повідомити суд про свою позицію з приводу припинення чи продовження існування договірних відносин між сторонами; відповідача – письмові пояснення, в яких повідомити суд про свою позицію з приводу припинення чи продовження існування договірних відносин між сторонами; письмові пояснення генерального директора ТОВ „ТМО-Сервіс” Л.І. Лісової щодо факту підписання 29.05.2007 акту приймання-передачі нежитлового приміщення за договором оренди від 21.11.2006 № 1/н; копію договору оренди, за яким спірне нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Лук'янівська, 1, передано відповідачем в орендне користування ТОВ „Сучасні будівельні системи”.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали сторони надали суду, зокрема: позивач – письмові пояснення № 328/07-1 від 12.11.2007; лист відповідача № 67 від 10.05.2007; лист позивача № 157/05 від 29.05.2007 та акт приймання-передачі від 25.05.2007; відповідач – письмові пояснення від 12.11.2007; лист відповідача № 106 від 03.08.2007 та докази його надсилання позивачу.

Оцінивши подані сторонами додаткові пояснення по суті спору та документи, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 8.1 договору № 1/н закріплено, що чинність цього договору припиняється, зокрема, за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

10.05.2007 відповідач звернувся до позивача з листом № 67, в якому просив останнього звільнити орендоване ним приміщення до 25.05.2007. На лицьовій частині листа стоїть штемпель позивача з відміткою про отримання ним даного листа (вх. № 151) 10.05.2007. Отже, вказаний лист відповідача відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України є пропозицією, адресованою позивачу, розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1/н від 21.11.2006.

Наявний у матеріалах справи лист позивача № 150/05 від 22.05.2007, який був вручений відповідачу 23.05.2007, про що свідчить відмітка на лицьовій частині листа (вх. 26 23.05.2007, підпис) дає підстави апеляційному господарському суду прийти до висновку, що позивач прийняв пропозицію відповідача про дострокове розірвання, а саме - з 25.05.2007, договору оренди нежитлового приміщення № 1/н від 21.11.2006 у розумінні ч. 3 ст. 188 Господарського процесуального кодексу України, та просив відповідача направити комісію для прийняття приміщення з оренди 25.05.2007. При цьому, необхідно зазначити, що відповідач не заперечує факт отримання ним даного листа, підтвердженням чому є чисельні пояснення, надані відповідачем під час розгляду даної справи (див. пояснення відповідача від 02.11.2007, одержане апеляційним господарським судом 12.11.2007; лист відповідача від 02.11.2007 № 148).

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчать про погодження сторонами дати припинення договірних відносин між сторонами, саме з   дати – 25.05.2007.

Відповідно до п. 3.2 договору № 1/н по закінченню строку оренди або при достроковому припиненні договору на підставах, що передбачені чинним законодавством або договором, приміщення повертається орендодавцю аналогічно порядку, встановленому для передачі приміщення в оренду (п. 3.1 даного договору); приміщення повинно бути передано орендодавцю у тому ж стані, в якому воно було передане в оренду з урахуванням нормального зносу. Тобто, сторонами погоджено, що по закінченню строку оренди або при достроковому припиненні договору складається акт приймання-передачі приміщення.

Апеляційним господарським судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом № 157/05 від 29.05.2007 (вх. № 28 від 30.05.2007), в якому повідомив відповідача, що в зв'язку з нез'явленням до 18 години 25.05.2007 комісії відповідача для прийняття об'єкту оренди, позивач направляє для підписання відповідачу акт приймання-передачі від 25.05.2007. Також позивач даним листом повідомив відповідача, що приміщення передано у належному стані відповідно до умов договору оренди № 1/н від 21.11.2006, ключі від орендованого приміщення були передані охороні, а приміщення поставлено під сигналізацію.

В матеріалах справи (арк. с. 134) є також акт приймання-передачі згідно із договором оренди нежитлового приміщення від 21.11.2006 № 1/н підписаний з боку орендодавця Генеральним директором Л.І. Лісовою та датований 29.05.2007, який з боку орендаря підписаний із зауваженнями, в яких Генеральний директор позивача зазначив, що на вимогу орендодавця (лист № 67 від 10.05.2007) приміщення було звільнено саме 25.05.2007.

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, а також у чисельних поясненнях про неотримання ним підписаного позивачем акту від 29.05.2007 із вказаними на зворотному боці зауваженнями, що, на думку відповідача, свідчить про недосягнення згоди сторін про дострокове припинення договору оренди № 1/н від 21.11.2006, не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом до уваги, оскільки в матеріалах справи наявний лист відповідача № 90 від 22.06.2007 (арк. с. 90), адресований позивачу та підписаний директором ТОВ „ТМО-Сервіс” Лісовою Л.І., в якому відповідач вказує: „ТОВ „ТМО-Сервіс” направляє вам лист № 86 від 31.05.2007 та акт приймання-передачі від 29.05.2007 до договору оренди нежитлового приміщення № 1/н від 21.11.2006 в двох екземплярах, які повернулись від вас з вул. Л. Первомайського, 9...”. Отже, відповідач прямо вказує на те, що отримав підписаний позивачем акт приймання-передачі від 29.05.2007 та був ознайомлений зі змістом зауважень, викладених на зворотній стороні акту.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що договір оренди нежитлового приміщення № 1/н від 21.11.2006 був розірваний в порядку, передбаченому ст. 188 Господарського кодексу України, за взаємною згодою сторін 25.05.2007.

Посилання відповідача в поясненнях від 02.11.2007 на відкликання його Генеральним директором свого підпису на акті приймання-передачі приміщення з оренди від 29.05.2007, в зв'язку з втратою його інтересу до дострокового розірвання договору оренди, не може бути прийняте до уваги, оскільки чинним законодавством не передбачено  права Генерального директора без будь-яких на те причин відкликати підпис, крім того акт приймання-передачі приміщення є доказом повернення приміщення з оренди, а не доказом дострокового розірвання договору оренди.

Стосовно заявлених позивачем позовних вимог про стягнення суми невикористаного авансу у зв'язку із достроковим розірванням договору оренди нежитлових приміщень № 1/н від 21.11.2006, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.2 договору № 1/н орендар протягом трьох банківських днів з дати підписання даного договору перераховує на розрахунковий рахунок орендодавця аванс за 9 місяців у розмірі 341 000 грн. разом з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач платіжним дорученням № 50 від 19.12.2006 (а.с. 9) перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 341 000 грн., призначення платежу: аванс за оренду нежитлового приміщення за 9 місяців згідно із договором № 1/н від 21.11.2006 та рах. № ТМ-0000113 від 24.11.2006.

Як встановлено вище, договір оренди нежитлового приміщення № 1/н від 21.11.2006 був достроково розірваний за взаємною згодою сторін 25.05.2007, а відтак необхідно визначити, який розмір невикористаного авансу підлягає стягненню з відповідача.

16.11.2007 позивач через канцелярію суду подав уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого розмір невикористаного авансу складає 163 391,30 грн. Проте позивач зазначив, що з даної суми має бути вирахувана вартість наданих позивачу відповідачем комунальних послуг у розмірі 5 976,98 грн. Отже, загальна сума, яка має бути стягнута з відповідача, складає 157 414,28 грн. (=163 391,30 грн. – 5 976,98 грн.).

Перевіривши правильність зробленого позивачем розрахунку, апеляційний господарський суд вважає, що даний розрахунок підлягає корегуванню з огляду на таке.

Із загальною суми сплаченого авансу 341 000,00 грн. підлягають вирахуванню суми, використані позивачем як плата за:

- оренду нежитлового приміщення за листопад 2006 року – 12 626,64 грн. (акт № ТМ-00000107 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- оренду нежитлового приміщення за грудень 2006 року – 37 878,98 грн. (акт № ТМ-00000118 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- оренду нежитлового приміщення за січень 2007 року – 38 220,90 грн. (акт № ТМ-00000012 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- оренду нежитлового приміщення за лютий 2007 року – 34 676,56 грн. (акт № ТМ-00000033 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- оренду нежитлового приміщення за березень 2007 року – 22 170,36 грн. (акт № ТМ-00000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- оренду нежитлового приміщення за квітень 2007 року – 22 082,21 грн. (акт № ТМ-а00А69 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Дані акти підписані обома договірними сторонами та скріплені печатками товариств.

Оскільки акт приймання-передачі робіт (надання послуг) за травень 2007 року сторонами складений та підписаний не був, позивач вираховує із загальної суми сплаченого ним авансу орендну плату за 14 календарних днів травня місяця, посилаючись на те, що з 15.05.2007 по 25.05.2007 не міг використовувати орендоване приміщення за цільовим призначенням через порушення відповідачем п. 6.2 договору № 1/н, наслідком чого має бути застосування положень ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає.

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати орендної плати за період з 15.05.2007 по 25.05.2007, враховуючи те, що листом № 72 від 15.05.2007 відповідач попереджав позивача про тимчасове вимкнення електроенергії, а тому позивач відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України повинен надати докази на підтвердження відсутності у нього можливості користуватись орендованим приміщення за цей період в повному обсязі. Позивач в порушення зазначених норм не надав будь-яких доказів на підтвердження неможливості користування орендованим приміщенням протягом періоду з 15.05.2007 по 25.05.2007.

Відповідно до умов договору № 1/н від 21.11.2006 розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції за травень 2007 року складає 22 082,21 грн., враховуючи те, що приміщення у травні місяці знаходилось в орендному користуванні позивача 25 календарних днів, розмір орендної плати, яка має бути вирахувана із загальної суми авансу складає 17 808,23 грн. (= (22 082,21 грн. / 31 день) х 25 днів). Загалом за період з 21.11.2006 по 25.05.2007 розмір орендної плати склав 185 463,88 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.5 договору № 1/н від 21.11.2006 комунальні платежі, оплата електроенергії, опалювання сплачуються орендарем додатково на підставі виставлених рахунків. Орендодавець виставляє рахунки за комунальні платежі, електроенергію, опалення на підставі отриманих рахунків від ВАТ АК „Київводоканал”, АЕПК „Київенерго”.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні в матеріалах справи рахунки-фактури, які виставлялись відповідачем позивачу згідно із п. 5.5 договору № 1/н від 21.11.2006 за період перебування приміщення в орендному користуванні позивача, тобто до 25.05.2007, а також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжні доручення на підтвердження сплати позивачем виставлених відповідачем рахунків, встановив, що позивач має заборгованість перед відповідачем у розмірі 5 976,98 грн., яка також має бути вирахувана із загальної суми авансу.

Таким чином, із загальної суми авансу 341 000,00 грн., який був сплачений позивачем відповідачу на виконання п. 5.2 договору № 1/н від 21.11.2006, має бути вирахувано орендну плату у розмірі 185 463,88 грн. та 5 976,98 грн. заборгованості по комунальним платежам, загалом розмір невикористаного авансу складає 149 559,14 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не може прийняти до уваги контррозрахунок відповідача до позовних вимог, викладений в заяві відповідача від 30.11.2007 ( одержаний Київським апеляційним господарським судом  03.12.2007 вх. № 02-71/5658), оскільки відповідачем безпідставно у вказаний розрахунок включено вартість орендної плати, комунальних послуг, послуг з подачі електроенергії, опалювання за період з червня по жовтень 2007, в той час як вище встановлено апеляційним судом припинення дії договору оренди 25.05.2007.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення місцевого господарського суду та часткового задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2007 у справі №35/206 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТМО-Сервіс” (04107, м. Київ, вул. Лук'янівська, 1; п/р 26001000000083 в ВАТ „Родовід Банк”, МФО 321712; код ЄДРПОУ 01291360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційно-будівельна компанія „НОВОГРАД” (04070, м. Київ, вул. Констянтинівська, будинок 51, літ. А; п/р 260020131534 у ЗАТ „Банк НРБ” м. Київ, МФО 320627; код ЄДРПОУ 34763679) 149 559,14 грн. невикористаного авансу, 1 495,03 грн. державного мита, 107,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТМО-Сервіс” (04107, м. Київ, вул. Лук'янівська, 1; п/р 26001000000083 в ВАТ „Родовід Банк”, МФО 321712; код ЄДРПОУ 01291360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційно-будівельна компанія „НОВОГРАД” (04070, м. Київ, вул. Констянтинівська, будинок 51, літ. А; п/р 260020131534 у ЗАТ „Банк НРБ” м. Київ, МФО 320627; код ЄДРПОУ 34763679) 747,52 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу № 35/206 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді