Ухвала

від 22.10.2024 по справі 910/17887/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"22" жовтня 2024 р. Справа №910/17887/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери" про забезпечення позову

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024

у справі №910/17887/23 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери"

до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни

про стягнення 906 713,95 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери" (далі - ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни заборгованості у розмірі 907 889,95 грн. У подальшому, позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 906 713,95 грн, з яких: 733 718,56 грн - заборгованість зі сплати суборендних платежів, 139 015,19 грн - пеня, 14 775,46 грн - три проценти річних, 19 204,74 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором суборенди нежитлових приміщень від 27.11.2013 №СО-17, в частині сплати суборендних платежів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з ФОП Мороз Р.О. на користь ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" 733 718,56 грн заборгованості та 11 005,78 грн судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 заяву ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у справі №910/17887/23 задоволено частково.

Стягнуто з ФОП Мороз Р.О. на користь ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП Мороз Р.О. звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 апеляційну скаргу ФОП Мороз Р.О. у справі №910/17887/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17887/23.

29.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/17887/23.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 справу №910/17887/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ФОП Мороз Р.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Мороз Р.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 розгляд апеляційної скарги ФОП Мороз Р.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 відкладено до 06.11.2024.

17.10.2024 до суду надійшла заява ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать Мороз Руслані Олександрівні в межах суми 789 724,34 грн, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі №910/17887/23.

Щодо вказаної заяви ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" про забезпечення позову колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення коштів за неналежне виконання умов договору.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Стаття 139 ГПК України встановлює вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши подану ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" заяву про забезпечення позову колегією суддів встановлено, що заявником дотримано вимог щодо форми та змісту заяви, підстави для виклику заявника для надання пояснень або додаткових доказів, а також для призначення розгляду заяви у судовому засіданні з викликом сторін відсутні.

Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні, у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

Також, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини 3 статті 13 ГПК України).

Звертаючись з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що відповідачка зухвало і протягом значного проміжку часу не виконує свої договірні зобов`язання. Розгляд даної справи триває з листопада 2023 року (через процесуальну поведінку відповідачки та її представників), а отже, є підстави вважати та стверджувати, що вона фактично в односторонньому порядку відмовляється від свого обов`язку, тобто не бажає сплачувати суборендні платежі у добровільному порядку та вчиняє дії на затягування розгляду справи.

Крім того, після ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі, а також після подання апеляційної скарги на вказане рішення, відповідачка почала вчиняти активні дії по приховуванню належного їй майна, що в подальшому утруднить реальне виконання рішення суду та створить додаткові труднощі при його виконанні, що підтверджується наступним.

Так, починаючи з 22.04.2002 у приватній власності відповідачки перебувало нерухоме майно, а саме: квартира, загальною площею 157,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

02.02.2018 право власності на вказану квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і об`єкту присвоєно реєстраційний номер 1475520480000.

Після ухвалення судового рішення судом першої інстанції 10.07.2024 та після відкриття апеляційним судом провадження за апеляційною скаргою відповідачки, остання почала вчиняти активні дії по приховуванню належного їй майна.

Зокрема, 10.10.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. посвідчено договір дарування вказаної квартири (зареєстровано в реєстрі за №887) (копія договору долучена до заяви про забезпечення позову).

Відповідно до умов договору дарування Мороз Руслана Олександрівна подарувала ОСОБА_3 належну їй на праві власності квартиру, загальною площею 157,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, 10.10.2024 під час апеляційного провадження у справі, де вирішується питання про наявність грошової заборгованості, право власності на квартиру відповідачкою подаровано третій особі, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.10.2024 за №399596365.

На переконання позивача, дії по відчуженню належного майна під час апеляційного провадження вчиненні відповідачкою умисно, з метою ухилення від виконання рішення суду, яке може бути ухвалено не на її користь.

Отже, станом на час розгляду судом апеляційної скарги, наявний обґрунтований ризик і ймовірність того, що відповідачка здійснить додаткові заходи по списанню/виведенню грошових коштів у спірній сумі (789 724,34 грн). Тобто, фактичні обставини поданого позову (поведінка і відношення відповідачки до виконання свого обов`язку), а також дії під час розгляду справи свідчать, що існує досить обґрунтований ризик вчинення дій по приховуванню спірних коштів (списання та/або виведення їх з банківського рахунку).

Також, позивач зазначає, що заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідачки до виконання зобов`язань, але вони діють виключно як засіб забезпечення реального виконання рішення суду, а після того, як відповідачка подарувала свою квартиру третій особі, вже існує сумнів, що рішення суду, яке може бути ухвалено на користь позивача, реально буде виконано. Невжиття заходів забезпечення позову до закінчення розгляду справи по суті, фактично, знівелює рішення суду у даній справі, внаслідок чого права та інтереси позивача не зможуть бути відновлені.

Колегія суддів зазначає, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись з позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши заяву про забезпечення позову, оцінюючи доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову, в разі задоволення позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та як наслідок про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, внаслідок чого заява ТОВ "АФ "Лавринович і Партнери" про забезпечення позову у справі №910/17887/23 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери" про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать Фізичній особі-підприємцю Мороз Руслані Олександрівні ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в межах суми 789 724,34 грн, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі №910/17887/23.

3. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і Партнери" (01021, місто Київ, вулиця Кловський Узвіз, будинок 14/24, офіс 101; ідентифікаційний код 34728765).

4. Боржником за даною ухвалою є: Фізична особа-підприємець Мороз Руслана Олександрівна ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

5. Дана ухвала відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

6. Строк пред`явлення до виконання даного виконавчого документа - 3 роки: до 22.10.2027.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов