Ухвала

від 22.10.2024 по справі 127/19928/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 127/19928/24

провадження № 61-13644ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Северин Яною Володимирівною, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2024 року за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодчих-11» про забезпечення позову у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодчих-11»

до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодчих-11» (далі - ОСББ «Зодчих-11») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном, а також подало заяву про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Вінницької області

від 30 листопада 2022 року (набрало законної сили 13 квітня 2023 року) скасовано рішення загальних зборів ОСББ «Зодчих-11» від 20 жовтня 2017 року, визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Вінницької міської ради від 12 квітня 2018 року № 783 «Про надання ОСОБА_1 вихідних даних - містобудівних умов та обмежень на проектування реконструкції квартири АДРЕСА_1 з приєднанням частини приміщень технічного поверху в багатоквартирному будинку по

АДРЕСА_2 », визнано незаконним та скасовано наказ Департаменту від 17 квітня 2018 року № 659 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва реконструкції квартири АДРЕСА_1 з приєднанням частини приміщень технічного поверху в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 ».

З огляду на визнання незаконним привласнення ОСОБА_1 частини приміщень технічного поверху у судовому порядку, відповідач на виконання Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зобов`язана привести частину технічного поверху до попереднього стану, однак жодних дій не вчинила, натомість, розмістивши оголошення про продаж об`єкту нерухомості.

На підставі вищезазначеного у позивача з`явилася необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, оскільки невжиття відповідних заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2024 року заяву ОСББ «Зодчих-11» задоволено. Накладено арешт на квартиру

АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2024 року - без змін.

У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Северин Я. В., на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2024 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції, самостійно ініціювавши збір доказів, що стосуються предмета спору, порушив основоположні принципи цивільного судочинства. Зокрема, на підставі недостовірних доказів зробив висновок про ймовірність продажу нерухомого майна та наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Зазначає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 як власник майна може відчужити нерухомість, оскільки судом не наведено фактичних обставин, які свідчать про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення, а лише наведені відповідні припущення.

Вказує, що накладення арешту на її квартиру є невиправданим втручанням у здійснення права власності та не сприяє ефективному виконанню рішення суду, оскільки частина технічного поверху не входить до складу нерухомого майна

ОСОБА_1 , а висновок судів про невиконання нею рішення господарського суду у справі № 127/34807/19 є передчасним, адже у вказаній справі не вирішувалось питання про приведення частини технічного приміщення в попередній стан та не встановлено факт привласнення ОСОБА_1 спірного нерухомого майна.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2, 3 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях встановлені такі обставини справи.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 листопада 2022 року у справі №127/34807/19 скасовано рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодчих-11» » від 20 жовтня 2017 року, оформлене протоколом № 2.

Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12 квітня 2018 року № 783 «Про надання гр. ОСОБА_1 вихідних даних - містобудівних умов та обмежень на проектування реконструкції квартири АДРЕСА_3 ».

Визнано незаконним та скасовано наказ від 17 квітня 2018 року № 59 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва реконструкції квартири АДРЕСА_3 ».

Предметом заявленого позову є усунення перешкод у користуванні спільним майном будинку, зокрема, частиною приміщення технічного поверху, що приєднана до квартири відповідача.

Станом на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову, квартира

АДРЕСА_3 перебуває у власності ОСОБА_1 та є зареєстрованим місцем її проживання.

ОСОБА_1 намагалася об`єднати приміщення технічного поверху площею 51 кв. м з належною їй квартирою (між квартирою і приміщенням було облаштовано двері) й ухиляється від виконання рішення господарського суду про приведення технічного приміщення в попередній стан.

Оголошення про продаж нерухомого майна до складу якого, як вказує позивач, входять приміщення технічного поверху будинку, за адресою:

АДРЕСА_2 , розміщені на платформі для пошуку оголошень з продажу нерухомого майна dim.ria.com, а відтак у позивача наявні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, врахував предмет спору, здійснив оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, у подальшому може утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких здійснено звернення до суду.

Доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки фактичні обставини, на які посилається заявник, встановлюються судом при розгляді справи по суті та станом на момент подання позову не впливають на вирішення питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, судом враховано фактор співмірності застосованого заходу забезпечення позову, оскільки зазначені процесуальні дії (обмеження виключно правомочності розпорядження) не можна розцінювати як невиправдане обмеження майнових прав відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судами норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, додаткового правового аналізу не потребують та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Северин Яною Володимирівною, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області

від 18 червня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2024 року за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодчих-11» про забезпечення позову у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодчих-11» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник