Рішення

від 22.11.2007 по справі 33/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  33/295

22.11.07

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Експрес"

до                     товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр зайнятості"

про                    стягнення 3 805,99 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Малярчук О.О. – представник за довіреністю № 3/95 від 06.11.07.;

від відповідача:  не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес»звернулося  до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр зайнятості»про стягнення 3551, 43 грн. суми основного боргу, 131, 17 грн. –пені, 99, 46 грн. –індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 23, 93 грн. за договором № 104/2007Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 28.02.2007 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він відповідно до взятих на себе зобов'язань за договором № 104/2007Е на надання інформаційно-рекламних послуг від 28.02.2007 року та додатку № 4 до нього від 23.04.2007 року протягом березня-квітня 2007 року надавав рекламно-інформаційні послуги відповідачу, шляхом розміщення рекламного макету відповідача на сторінках газети “Експрес”.

Відповідно до рахунків № 24/09 від 28.02.07 та № 27/09 від 05.03.07 відповідач здійснив передоплату за рекламно-інформаційні послуги на загальну суму 477, 18 грн.

Відповідно до умов додатку № 4 до договору, послуги надані в березні 2007 року, відповідач зобов'язувався оплатити не пізніше 28.03.2007 року, за послуги надані у квітні 2007 року, відповідач мав заплатити не пізніше 25.04.2007 року.

Вартість розміщення рекламних макетів відповідача, яке відбулося протягом березня 2007 року становить 6800, 00 грн.; вартість розміщення реклами, яке відбулося протягом квітня 2007 року становить 1861, 87 грн.

Відповідно до банківських виписок від 14.03.2007 року на суму 1 124, 41 грн., від 21.03.2007 року на суму 1 124, 41 грн., від 10.04.2007 року на суму 1 000, 00 грн., від 17.04.2007 року на суму 737, 46 грн. та 1 124, 41 грн., станом на день звернення позивача до суду відповідачем оплачено за надані послуги частково на загальну суму 5110, 69 грн.

Таким чином, станом на 16.07.2007 року сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 3551, 43 грн.

В ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив стягнути з відповідача 3551,43 грн. основного боргу, а також пеню у розмірі 131, 17 грн., індекс інфляції у сумі 99,46 грн., 3 % річних за період прострочення заборгованості у сумі 23, 93 грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Розгляд справи відкладався.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ході судового засідання встановлено, що загальна вартість розміщення рекламних макетів за березень-квітень 2007 року становить 8861, 87 грн. Відповідно до вищезазначених банківських виписок відповідач частково розрахував на загальну суму 5110, 69 грн. Тому, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить  3551, 18 грн., а не 3551, 43 грн. як просить стягнути позивач в позовній заяві.

Факт надання послуг та наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3551,18 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до п. 4.3.2 договору у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, судом встановлено, що основна сума заборгованості складає 3551, 18 грн., то судом перераховується сума пені, відповідно до встановленої суми основної заборгованості.

Період нарахуванняСума заборгованостіі, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУСума пені, грн.

25.04.07-01.06.073551, 183608,5%59,54

01.06.07-16.07.073551, 184608,0%71,61

     Загальна сума пені за перерахунком суду становить 131,15  грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок індексу інфляції:

(3551, 18 грн. * 100,6 % * 102,2 %) –3551, 18 грн. = 99, 90 грн.

Таким чином, за перерахунком суду індекс інфляції за період прострочення становить 99, 90 грн.  та підлягає задоволенню.

3% річних за користування чужими коштами становить (3551, 18 грн. * 3% / 365) * 82 = 23, 93 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

  1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр зайнятості»(01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 28, літера А, код ЄДРПОУ 33749936)  будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Експрес»(81085, Львівська обл., Яворівський район, с. Рясна-Руська, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 22393603, р/р 260040100706 в ЗАТ «ПроКредит Банк», МФО 320984) суму основного боргу 3551 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 18 коп., пеню у розмірі 131 (сто тридцять одну) грн. 15 коп., індекс інфляції у сумі 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп., 3% річних у сумі 23 (двадцять три) грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 16 коп.

3. В частині стягнення 0, 25 грн. суми основної заборгованості  відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

.

Суддя                                                                                                        Мудрий С.М.