Рішення

від 29.11.2007 по справі 33/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/307

29.11.07

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн»ЛТД

до                              товариства з обмеженою відповідальністю «Галакта»

про                             стягнення 103 348,17 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Новіцька О.С. –представник за довіреністю № б/н від 12.11.2007 року;

від відповідача:    не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн»ЛТД звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Галакта»про стягнення заборгованості в сумі 103 348,17 грн. за договором № б/н купівлі-продажу від 09.04.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір № б/н купівлі-продажу від 09.04.2006 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язується передавати у власність покупцю сухий замінник незбираного молока «Малеча», згідно накладних у відповідності до замовлень відповідача, а відповідач зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.4 договору № б/н купівлі-продажу від 09.04.2006 року ціна за одиницю товару узгоджується попередньо та вказують в накладних на товар, що є невід'ємною частиною договору.

Виконуючи умови договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 349 870,00 грн., а відповідач прийняв його.

На момент звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість за поставку товарів згідно накладної № 20427 від 03.08.2006 року у розмірі 83 790,00 грн.

Товар за вищезазначеною накладною був отриманий уповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю «Галакта»Летканюком Олегом Олеговичем  згідно довіреності на отримання товару серія ЯМЛ № 814956 від 03.08.2006 року.

Згідно п.3.2.2 договору № б/н купівлі-продажу від 09.04.2006 року покупець зобов'язується оплачувати продавцю вартість кожної партії товару шляхом безготівкового перерахунку на його рахунок на протязі двадцяти календарних днів з моменту його отримання на своєму складі.

30.05.2007 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія вих. № 564 від 30.05.2007 року, в якій просив негайно погасити існуючу заборгованість. Одночасно з вимогою позивачем направлено акт звірки розрахунків станом на 29.05.2007 року.

Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

В ході судового розгляду представник позивача надав додаткові пояснення, відповідно до яких надав суду розрахунок індексу інфляції. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 83 790,00 грн., пеню в сумі 7 180,67 грн., індекс інфляції в розмірі 10 022,20 грн., три проценти річних в сумі 2 355,30 грн. та  витрати по сплаті державного мита в сумі 1 033,48 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Розгляд справи відкладався. Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 83 700,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 5.4 договору № б/н купівлі-продажу від 09.04.2006 року передбачає, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла протягом терміну прострочки, за кожен день прострочки від суми неоплаченого товару.

Відповідно до ч.1 статті 230 ЦК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 1 статті 231 ГК України передбачає, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, сума пені в розмірі 7 180,67 грн. підлягає задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три проценти річних в розмірі 2 355,30 грн. та індекс інфляції в розмірі 10 022,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Галакта» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 2, кв. 633; р/р 26006001013647 у ВАТ «Перший інвестиційний Банк», МФО 300506, код ЄДРПОУ 32846475) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Продакшн»ЛТД (юридична адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 93, фактична адреса: 43023, м. Луцьк, вул. Єршова,3; р/р 26004229244001 ВГРУ КБ «Приватбанк»м. Луцька, МФО 303440, код ЄДРПОУ 13345568) суму основного боргу 83 790 (вісімдесят три тисячі сімсот дев'яносто) грн. 00 коп., пеню в сумі 7 180 (сім тисяч сто вісімдесят) грн. 67 коп., три проценти річних в розмірі 2 355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 30 коп., індекс інфляції в розмірі 10 022 (десять тисяч двадцять дві) грн. 20 коп. та витрати  по сплаті державного мита в сумі 1 033 (одна тисяча тридцять три) грн. 48 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 104 499 (сто чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 65 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                            С.М.Мудрий