Постанова

від 16.10.2024 по справі 911/1755/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. Справа№ 911/1755/22 (911/3364/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 16.10.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія"

на рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2024

у справі №911/1755/22 (911/3364/23) (суддя Лопатін А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехнокомплект"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандерленд Проект",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

про повернення безпідставно набутого векселя, скасування протесту векселя та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

в межах справи №911/1755/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехнокомплект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-аграрна компанія "Нова Технологія"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/1755/22 (911/3364/23) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/1755/22 (911/3364/23) повністю та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" задовольнити повністю: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Профтехнокомплект" (ідентифікаційний код юридичної особи: 43102186) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35088581) простий вексель серії АА номер 1662466, виданий 07.06.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32499006), зі строком платежу 02.02.2022 на суму 5 075 635,00 гривень.; скасувати протест векселя у неплатежі, вчинений 04.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем та зареєстрований в реєстрі за № 183; визнати виконавчий напис, вчинений 04.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем та зареєстрований в реєстрі за № 184, таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Копитова О.С.; судді: Поляков Б.М. та Отрюх Б.В.

У зв`язку із звільненням судді Копитової О.С. у відставку, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №911/1755/22 (911/3364/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Поліщук В.Ю.

У зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М. 26.08.2024 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №911/1755/22 (911/3364/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Поліщук В.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1755/22 (911/3364/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехнокомплект" про повернення безпідставно набутого векселя, скасування протесту векселя та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі №911/1755/22 (911/3364/23) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/1755/22 (911/3364/23).

04.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1755/22 (911/3364/23) у 1-му томі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" на рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/1755/22 (911/3364/23). Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.10.2024 о 10 год. 30 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 25.09.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 02.10.2024.

16.09.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" надійшла заява про відвід суддів Доманської М.Л., Поліщука В.Ю. та Пантелієнка В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" відвід суддів Доманської М.Л., Поліщука В.Ю. та Пантелієнко В.О. від розгляду справи № 911/1755/22 (911/3364/23). Передано справу № 911/1755/22 (911/3364/23) для вирішення питання про відвід суддів Доманської М.Л., Поліщука В.Ю. та Пантелієнко В.О. від розгляду справи № 911/1755/22 (911/3364/23) у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 заяву ТОВ "ВАК "Нова Технологія" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л., Поліщука В.Ю., Пантелієнко В.О. від розгляду справи № 911/1755/22 (911/3364/23) передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Буравльов С.І,, Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л., Поліщука В.Ю., Пантелієнко В.О. від розгляду справи № 911/1755/22 (911/3364/23). Матеріали справи № 911/1755/22 (911/3364/23) повернуто на розгляд колегії суддів у складі: Доманської М.Л., Поліщука В.Ю., Пантелієнко В.О.

19.09.2024 ОСОБА_1 , як уповноважена особа одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія", подав заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

19.09.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехнокомплект" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник відповідача просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки позивачем не додано до матеріалів справи жодного доказу, який підтвердив би безтоварність простого векселя від 07.06.2019 серії АА № 1662466. Відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції, зокрема, відносно того, що стаття 1212 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних відносин.

01.10.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" - адвоката Бабій Володимира Вікторовича надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій представник просить допустити його до участі у судовому засіданні у справі №911/1755/22 (911/3364/23), призначеному на 09.10.2024 о 10:30.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" - адвоката Бабій Володимира Вікторовича про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді Поліщука В.Ю. рішенням Вищої ради правосуддя від 08.10.2024 №2946/0/15-24, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №911/1755/22 (911/3364/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" на рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/1755/22 (911/3364/23) до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 16.10.2024 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехнокомплект". Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

В судовому засіданні ставилась на обговорення заява ОСОБА_1 , як уповноваженої особи одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія", про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Заява обгрунтована тим, що оскаржуване рішення може вплинути на права та обов`язки одноособового учасника ТОВ "ВАК "Нова Технологія" щодо субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "ВАК "Нова Технологія", так як від результату розгляду справи №911/1755/22 (911/3364/23) залежить як розмір кредиторських вимог у справі №911/1755/22, так і достатність майна ТОВ "ВАК "Нова Технологія" для погашення всіх кредиторських вимог у справі №911/1755/22.

Таким чином, заявник просить апеляційний господарський суд залучити Уповноважену особі одноособового учасника ТОВ "ВАК "Нова Технологія" ОСОБА_1 до участі у справі №911/1755/22 (911/3364/23) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Колегія суддів, заслухавши позиції учасників справи стосовно вищевказаної заяви, дійшла наступних висновків.

Відповідно до положень КУзПБ, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу; учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Таким чином, вказаними положеннями чинного законодавства встановлено, що, в тому числі уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника є учасником у справі про банкрутство, при цьому, норми КУзПБ не містять положень, якими б було визначено необхідність прийняття відповідної ухвали про залучення до участі у справі такої особи.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має беззаперечне право та може приймати в разі необхідності участь у справі про банкрутство в силу положень статті 1 КУзПБ, а відтак, з огляду на відсутність заперечень щодо участі у справі такої особи, як учасника у справі про банкрутство, тобто відсутності в цьому випадку спору, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав та процесуальної необхідності для залучення (допущення) вказаної особи до участі у даній справі, в окремому позовному провадженні у даному випадку питання субсидіарної відповідальності даної особи за зобов`язаннями боржника не вирішується, у зв`язку із чим, наведена Заява залишається без задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що ТОВ "Профтехнокомплект" не доведено належними доказами існування станом на 07.10.2019 у ТОВ "ВАК "Нова Технологія" заборгованості перед ТзОВ "НВК "Техімпекс" за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги у розмірі 5075635,00 грн або більше та договору, на підставі якого виникла така заборгованість, з умовою про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів. Крім того, апелянт зазначає, що ТОВ "НВК "Техімпекс" жодних пояснень щодо позову ТОВ "ВАК "Нова Технологія" із запереченнями проти безтоварності простого векселя від 07.10.2019 серії АА номер 1662466 не надало, а відтак, місцевий господарський суд мав дійти висновку про безтоварність такого векселя. Апелянт вказує, що якби простий вексель від 07.10.2019 серії АА номер 1662466 дійсно видавався в 2019 з метою погашення боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, то зобов?язання за ним мали б бути відображені в рядку 1595 фінансової звітності ТОВ "ВАК "Нова Технологія", як малого підприємства, за 2019. Як зазначає скаржник, у процесуальному аспекті ст. 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, не може застосовуватися до спірних правовідносин, так як у справі №911/1755/22 (911/3364/23) з позовом звернувся векселедавець (ТОВ "ВАК "Нова Технологія"), а не векселедержатель (ТОВ "Профтехнокомплект"), і з позовом про повернення векселя, а не про стягнення заборгованості за векселем. Аналогічно, як зазначає скаржник, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин і матеріальна норма ч. 2 ст. 198 ЦК України, так як стосується правовідносин, в яких векселедержатель звертається за виконанням векселя до векселедавця і векселедавець, у такому випадку, не може відмовити у виконанні з підстав відсутності зобов?язання. На думку скаржника, звернення останнього з позовом в межах справи №911/1755/22 (911/3364/23) є способом реалізації права на судовий захист, яке гарантоване ст. 55 Конституції України, а не відмовою векселедавця від виконання зобов?язання з посиланням на відсутність такого зобов?язання, як це розцінив господарський суд першої інстанції. Крім того, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом неправильно застосовано ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України шляхом їх хибного тлумачення, а також суд першої інстанції порушив ч. 4 ст. 236 ГПК України, так як не застосував правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 17.10.2019 у справі №910/772/19 щодо можливості векселедавця звернутись з позовом про повернення векселедержателем безтоварного векселя.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржуване судове рішення першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/1755/22 за заявою ТОВ "Профтехнокомплект" до ТОВ "ВАК "Нова Технологія" про банкрутство, провадження в якій відкрите ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2022.

Наразі триває процедура розпорядження майном, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф.

07.11.2023 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" (далі - ТОВ "ВАК "Нова Технологія") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехнокомплект" (далі - ТОВ "Профтехнокомплект"), в якій позивач просив суд:

- залучити розпорядника майна ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача;

- залучити приватного нотаріуса Бадахова Ю.Н. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;

- залучити ТОВ "Сандерленд Проект" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;

- залучити ТОВ "НВК "Техімпекс" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;

- зобов`язати TOB "Профтехнокомплект" повернути TOB "ВАК "Нова Технологія" простий вексель серії АА номер 1662466, виданий 07.06.2019 TOB "НВК "Техімпекс", зі строком платежу 02.02.2022 на суму 5075635,00 грн.;

- скасувати протест векселя у неплатежі, вчинений 04.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем та зареєстрований у реєстрі за № 183;

- визнати виконавчий напис, вчинений 04.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем та зареєстрований в реєстрі за № 184, таким, що не підлягає виконанню;

- стягнути з ТОВ "Профтехнокомплект" на користь ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" судові витрати у формі сплаченого судового збору в розмірі 6 441,60 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що заява ТОВ "Профтехнокомплект" про відкриття провадження у справі про банкрутство TOB "ВАК "Нова Технологія" ґрунтується на наявності кредиторських вимог до TOB "ВАК "Нова Технологія" на підставі простого векселя від 07.06.2019 серії АА номер 1662466, який як вказує позивач, "ніби то ТОВ "ВАК "Нова Технологія" виписано ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" на суму 5 075 635,00 грн".

Позивач зазначив, що згідно з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "Профтехнокомплект" набуло право векселедержателя на вказаний вексель на підставі договору від 31.01.2022 № 310122/1-БВ купівлі-продажу цінних паперів, укладеного ним з ТОВ "Пано груп".

03.02.2022 ТОВ "Профтехнокомплект" подало приватному нотаріусу Бадахову Ю.Н. зазначений вексель для пред`явлення його ТОВ "ВАК "Нова Технологія" з вимогою оплатити 03.02.2022 - 5 075 635,00 грн.

У зв`язку з несплатою ТОВ "ВАК "Нова Технологія" вказаного векселя, 04.02.2022 приватний нотаріус Бадахов Ю.Н. вчинив протест векселя у неплатежі, зареєстрований в реєстрі за № 183.

04.02.2022 на підставі протесту приватного нотаріуса Бадахова Ю.Н. у неплатежі, зареєстрованого в реєстрі за № 183, ним же вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 184.

Позивач, посилаючись на частину першу статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", а також частину другу, третю статті 4 зазначеного закону, вказує на те, що станом на 07.06.2019 у ТОВ "ВАК "Нова Технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" не існувало жодного грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги, який погашався видачею простого векселя серії АА № 1662466 від 07.06.2019, у зв`язку з чим ТОВ "НВК "Техімпекс" і подальші держателі вказаного векселя, у тому числі ТОВ "Профтехнокомплект", набули простий вексель безпідставно, а тому, з позиції позивача, вказаний вексель підлягає поверненню позивачу як безпідставно набутий ТOB "Профтехнокомплект", а також протест векселя, вчинений 04.02.2022, має бути скасований, та виконавчий напис, вчинений 04.02.2022, має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Позивач наголошує, що жодна з умов, визначених частинами першою-третьою статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" станом на 07.06.2019 не дотримана: у ТОВ "ВАК "Нова Технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" не існувало заборгованості у розмірі, рівному або більше 5 075 635,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь ТОВ "ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, не існувало жодного договору, що містив би умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів, тобто, на переконання позивача, зазначений вексель серії АА № 1662466 є безтоварним, виданим не в погашення існуючої заборгованості за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги.

В додаткове підтвердження безтоварності векселя позивач долучив фінансову звітність ТОВ "ВАК "Нова технологія" станом на 31.12.2019.

Крім того, позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на правові позиції Верховного Суду, в тому числі на правову позицію, викладену в постанові від 27.10.2020 у справі № 917/814/16, відповідно до якої "... водночас цей Закон не визначає наслідків недійсності векселів, виданих на порушення вимог статті 4 Закону України "Про обліг векселів Україні", тому грошове зобов`язання за векселем не припиняється, якщо він є безтоварним. В цьому випадку підлягають переважному застосуванню над нормами національного законодавства положення статей 75, 77 Уніфікованого закону, як міжнародного договору, ратифікованого Україною. Зобов`язання за векселем є дійсним, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Також позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на додаткову правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.10.2019 у справі № 910/772/19, відповідно до якої Верховний Суд зазначає, що за встановлення обставин того, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною, якій було видано вексель, зобов`язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не виникло права вимоги за договором, особа, яка видала вексель, вправі захистити свої майнові права шляхом пред`явлення до векселедержателя позову про повернення спірного векселя як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, що узгоджується з роз`ясненнями згідно з пунктом 29 постанови Пленуму Верховного уду України від 08.06.2007 №5.

Враховуючи частини 1, 2 статті 1212 ЦК України, позивач вважає, що зазначений вексель, будучи безтоварним, підлягає поверненню ТОВ "ВАК "Нова Техгологія" поточним його держателем - відповідачем, наголошуючи на тому, що те, що ТОВ "Профтехнокомплект" не було первинним векселедержателем не скасовує безтоварності спірного векселя, що є єдиною і достатньою, на переконання позивача. кваліфікуючою ознакою, необхідною для повернення векселя, як безпідставно набутого.

Також позивач посилається на правову позицію, викладену в пункті 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5.

Вимоги щодо скасування протесту векселя у неплатежі позивачем обґрунтовано тим, що такий протест векселя, будучи безтоварним, було вчинено нотаріусом за заявою особи, "яка не могла вважатися законним держателем векселя проти особи, яка не була векселедавцем, а якій мав бути повернутий вексель, на безтоварному векселі, який мав бути повернутий ТОВ "ВАК "Нова "Технологія" як безпідставно набутий.

Позовні вимоги стосовно визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса позивачем обґрунтовано тим, що оскільки вказаний вексель позивач вважає безтоварним, вимоги ТОВ "Профтехнокомплект" до TOB "ВАК "Нова технологія" на підставі такого векселя, вважає спірними (здійснений в супереч абз. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 1.1. глави 16, абзаців 1-2 п. 3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України), а тому виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження в межах справи № 911/1755/22 про банкрутство ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія", підготовче засідання суду призначено на 06.12.2023, задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Ю.Н., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс", залучено ТОВ "Сандерленд Проект" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача розпорядника майна TOB "ВАК "Нова Технологія" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.; встановлено строк до 05.12.2023 для подання третіми особами аргументів, пояснень міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно предмету спору в даній справі, вирішено інші процесуальні питання у справі.

04.12.2023 через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд першої інстанції відмовити ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" в задоволенні позовної заяви в повному обсязі, з огляду на наступне. Стосовно твердження позивача про наявність підстав для повернення простого векселя від 07.06.2019 серії АА номер 1662466, відповідач зауважив на тому, що подану позивачем фінансову звітність за 2019 вважає неналежним доказом, а заборгованість могла виникнути значно раніше, тому подана звітність не підтверджує жодних обставин, наголошуючи, що суб`єкт господарювання згідно з "Порядком подання фінансової звітності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 самостійно вирішує, яку інформацію відображати у фінансовій звітності та має право на її уточнення без обмежень у часі. Також відповідач наводить доводи наявності заборгованості у позивача перед ТОВ "НВК "Техімпекс", підтвердженої судовим рішенням (1157669,53 грн основного боргу, 52 610,34 грн 3% річних, 90 540,92 інфляційних втрат та 19 512,31 судового збору), за період, в тому числі, 2017-2019, що мало б бути відображено у фінансовій звітності позивача. Також відповідач повідомив суд першої інстанції про те, що ним було проведено переговори з ТОВ "НВК "Техімпекс", в результаті чого останнім було надано дві бухгалтерські довідки та фінансові звіти ТОВ "НВК "Техімпекс" за 2018 та 2019, які долучені відповідачем до відзиву із квитанціями про прийняття. Відповідач вказав, що в балансі ТОВ "НВК "Техімпекс" за 2018 в рядку 1125 "дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги" на кінець звітного періоду зазначена сума 40 475 тис грн, де до цього рядку включена заборгованість ТОВ "ВАК "Нова технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс", в т.ч. сума 20 653,335 тис. грн., а також відповідач вбачає, що зобов`язання за векселями ТОВ "ВАК "Нова технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" в сумі 5 075 635,00 відображені в рядку 1125 балансу ТОВ "НВК "Техімпекс" за 2019. Крім того, відповідач надав заперечення на доводи позивача стосовно судової практики, на яку посилається позивач у позові. Щодо постанови Верховного Суду від 27.10.2020 у справі № 917/814/16, відповідач зазначив, що Верховний Суд дійшов висновку про те, що безтоварний вексель не припиняє грошове зобов`язання, та одночасно вважає висновок позивача про те, що "вексель не може бути визнаний недійсним в силу безтоварності" вважає безпідставним. З позиції відповідача, безтоварний вексель не звільняє від грошових зобов`язань (у випадку відсутності дефекту векселя), а тому, відповідно, якщо не звільняє від грошового зобов`язання, то і не підлягає поверненню векселедавцю як безпідставно набутий згідно із ст. 1212 ЦК України. Щодо постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 910/772/19, відповідач зауважив на тому, що дана практика не є релевантною до правовідносин цієї справи, оскільки позов пред`являється до ТОВ "Профтехнокомплект", яке є векселедержателем, внаслідок придбання простого векселя, а не внаслідок видачі позивачем простого векселя на ім`я відповідача, та вважає, що стаття 1212 ЦК України передбачає право векселедавця витребувати вексель виключно по відношенню до векселедержателя, якому видавався вексель в рахунок погашення існуючих грошових зобов`язань, і, виключно, за умови доведення невиконання або неналежного виконання стороною, якій видано вексель, зобов`язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг, наголошуючи на тому, що ТОВ "Профтехнокомплект" не мало жодних господарських правовідносин з позивачем, а тому не могло набути простий вексель без достатньої на те правової підстави, тобто без надання товарів, робіт чи послуг позивачу, долучивши копію договору купівлі-продажу цінних паперів від 31.01.2022 № 310122/1-БВ, а тому вимоги до відповідача на підставі статті 1212 ЦК України вважає безпідставними. Крім того, відповідач зауважив на відсутності в законодавстві, в судовій практиці правової конструкції, яка б надавала право векселедавцю вимагати повернення простого векселя в порядку статті 1212 ЦК України у векселедержателя, якому векселедавцем не видавався простий вексель, а який придбав простий вексель як цінний папір на підставі договору купівлі-продажу, та вказує на не порушення ним прав позивача. Відповідач вважає, що договір купівлі-продажу цінних паперів № 310122/1-БВ та акт прийому передачі цінних паперів на виконання договору, є належною та достатньою правовою підставою для володіння відповідачем вказаним векселем. Також відповідач зауважив про недобросовісність поведінки позивача, який на його переконання, кардинально змінював свою позицію відносно фактичних обставин справи щодо простих векселів АА 1662466 та АА 1662470 в межах справ № 911/1755/22 (911/1068/23, 911/1067/23 та 911/3365/23). Щодо позовних вимог про скасування акту про протест векселя та визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, відповідач вважає себе законним держателем простого векселя серії АА номер 1662466, придбаного на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 31.01.2022 № 310122/1-БВ, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 911/1755/22, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у справі від 09.05.2023 № 911/1755/22, і вважає, що усі подальші, в тому числі оскаржувані дії було вчинено відповідно до чинного законодавства; зазначив, що його вимоги на підставі векселя від 07.06.2019 серії АА номер 1662466 було визнано безспірними місцевим судом в межах цієї справи, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023, в зв`язку з чим позовні вимоги вважає безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

23.01.2024 через систему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив, в якому позивач відхилив заперечення відповідача та надав свої аргументи щодо доводів відповідача, в тому числі, наголошуючи, що у позивача перед TOB "НВК "Техімпекс" станом на 07.06.2019 не існувало заборгованості у розмірі рівному або більше 5 075 635,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь TOB "ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, який містив би умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів (позивач підкреслює, що в позовній заяві не зазначав, що у нього станом на вказану дату не існувало заборгованості перед ТОВ "НВК "Техімпекс"), в той час як сукупний розмір заборгованості, на який вказує відповідач (що була предметом судового розгляду), становив 1 157 669,53 грн, що майже в п`ять разів менше суми, на яку був виданий вексель; долучені відповідачем бухгалтерські довідки та фінансові звіти ТОВ "НВК "Техімпекс" та лист ТОВ "НВК "Техімпекс" з позиції позивача не є допустимими доказами у справі, в тому числі для підтвердження заборгованості станом на 07.06.2019 у розмірі рівному або більше 5 075 635,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги за конкретним договором з умовою про проведення розрахунків із застуванням векселів; позивач заперечує долучені бухгалтерські довідки у якості належних доказів; позивач заперечує фінансові звіти у якості належних доказів з посиланням на те, що останні не містять конкретної інформації по конкретному договору, в тому числі по рядку 1125 фінансового звіту станом на 31.12.2018, що відображає дебіторську заборгованість усіх контрагентів - загальний розмір без конкретизації; з позиції позивача ТОВ "НВК "Техімпекс" має заінтересованість у вирішенні справи на користь відповідача, оскільки його інтереси у суді в інших справах в межах справи №911/1755/22, ініційованих позивачем представляє адвокат Назаренко Є.О., який представляє інтереси відповідача у цій справі; окремо серед доводів відповідач надає доводи щодо застосованої ним у позові судової практики. Так, позивач вказує що те, що ТОВ "Профтехнокомплект" не є саме первинним векселедержателем простого векселя від 07.06.2019 серії АА номер 1662466, а набуло його у ТОВ "Пано Груп", що на його думку, не має кваліфікуючого значення для правовідносин, а основоположним є факт безпідставного набуття вказаного векселя, його безтоварність. З позиції позивача, хоча безтоварний вексель не припиняє грошового зобов`язання, такий вексель саме в силу його безтоварності, має бути повернутим векселедавцю, і наявність грошового зобов`язання за ним не може цьому перешкоджати. Позивач вважає, що правовідносини між позивачем та відповідачем мають речово-правовий характер з посиланням на п. 30-31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 161/17945/18; наголошуючи на положенні пункту 37 постанови Верховного Суду у справі № 910/772/19 від 17.10.2019 , вважає, що Верховний Суд розрізняє суб`єкта, борг перед яким мав би погашатися видачею векселя "сторона, якій було видано вексель" та суб`єкта, який зобов`язаний повернути вексель, якщо він виданий не в погашення боргу "векселедержатель", а тому з позиції позивача, вказана частина постанови Верховного Суду не свідчить про можливість витребування безтоварного векселя лише у першого векселедержателя. Позивач вказував на те, що договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений між ТОВ "Пано груп" та ТОВ "Профтехнокомплект" не стосуються спірних правовідносин між позивачем і відповідачем в межах справи № 911/1755/22 (911/3364/23), які, на переконання позивача, опосередковуються лише зазначеним векселем, та який, оскільки є безтоварним, має бути повернутий позивачу. Стосовно посилань відповідача на недобросовісність поведінки позивача, підкреслює, що жодної протилежної або непослідовної позиції у справах позивач не висловлював та наголошує на тому, що на його думку ухвала Господарського суду Київської області від 26.10.2022 у справі № 911/1755/22, постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 911/1755/22 не є преюдиційними під час розгляду справи № 911/1755/22 (911/3364/23). Також позивач просить суд врахувати факт відсутності пояснень TOB "НВК "Техімпекс" щодо позову у даній справі, що, з точки зору позивача, є свідченням відсутності заперечень у ТОВ "НВК "Техімпекс" щодо "твердження TOB "ВАК "Нова технологія" (а фактично, визнання цього твердження), що станом на 07.06.2019 у ТОВ "ВАК "Нова Технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" не існувало заборгованості у розмірі рівному або більше 5075 635,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь ТОВ "ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, який містив би умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів". Окремо позивач в обґрунтування вимог, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі № 917/814/16 вказує: "по-друге, як зазначено в правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.10.2010 у справі № 917/814/16, так як Закон України "Про обіг векселів в Україні" не визначає наслідків недійсності векселя, якщо він [вексель], в порушення ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", оформлений не для грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, грошове зобов`язання за ним не припиняється; разом з тим, такий вексель як безтоварний, має бути повернутий векселедавцю як безпідставно набутий" (а.с. 165 (зворотній бік) - 166, т. 1).

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/1755/22 (911/3364/23) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Колегія суддів з вказаним висновком погоджується, з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, в обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехнокомплект" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-аграрна компанія "Нова Технологія" обґрунтовувалась тим, що заявник є законним держателем простого векселя серії АА1662466.

Так, відповідно до долученої до позовної заяви позивача копії векселя, 07.06.2019 TOB "ВАК "Нова Технологія" було видано простий вексель серії АА № 1662466 TOB "НВК "Техімпекс", ЄДРПОУ 32499006, на суму 5 075 635,00 грн. На вказаному векселі міститься ряд індосаментів, останній з яких "платити наказу ТОВ "Профтехнокомплект".

Відповідно до частини першої статті 177 Цивільного кодексу України (надалі за текстом "ЦК України") об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Частинами першою, другою статті 28, пунктом 29 частини першої статті 2 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" встановлено, що векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у паперовій формі. Обіг цінних паперів (далі - обіг) - це вчинення правочинів, пов`язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім тих правочинів, однією із сторін яких є емітент (крім емітента депозитних сертифікатів банків) або особа, яка видала неемісійний цінний папір.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні" зобов`язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Преамбулою до Закону України "Про обіг векселів в Україні" та статтею першою вказаного закону визначено, що цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов`язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції від 1930, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції від 1930 про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції від 1930 про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів. Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції від 1930, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції від 1930 про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції від 1930 про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції від 1930, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції від 1930 про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції від 1930 про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Отже, вексель є цінним папером та самостійним предметом цивільно-правових правочинів.

Статтею 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, встановлено, що простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Як слідує з позовної заяви, та не заперечується відповідачем, про що подано відповідні докази, 31.01.2022 між ТОВ "Пано груп", від імені та за рахунок якого діє повірений ТОВ "Фінансова компанія "Корнер" (продавець) та ТОВ "Профтехнокомплект" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 310122/1-БВ (А.с. 87-88, Т. 1), відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити цінні папери на умовах договору: вексель простий іменний, форма документарна ордерна, серії АА № 1662466, векселедавець: ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія", ЄДРПОУ 35088581, номінальною вартістю 5 075 635,00 грн, дата складання: 07.06.2019, дата погашення: 02.02.2022, договірна вартість: 4 568 000,00 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань від 31.01.2022 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 31.01.2022 № 310122/1-БВ (а.с. 89, т. 1), згідно з вказаним договором купівлі-продажу цінних паперів від 31.01.2022 № 310122/1-БВ, продавець передав, а покупець прийняв цінні папери: вексель простий іменний, форма документарна ордерна, серії АА № 1662466, векселедавець: ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія" (ЄДРПОУ 35088581) номінальною вартістю 5 075 635,00 грн, дата складання: 07.06.2019, дата погашення: 02.02.2022.

Відповідно до протесту векселя у неплатежі від 04.02.2022 № 183, 04.02.2022 приватним нотаріусом Бадаховим Ю.Н. на прохання ТОВ "Профтехнокомплект", законного векселедержателя простого векселя серії АА № 1662466, виданого ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія", ЄДРПОУ 35088581, із строком платежу 02.02.2022 на суму 5 075 635,00 грн, який ТОВ "Профтехнокомплект" подало 03.02.2022 нотаріусу для вчинення протесту векселя у неплатежі, - пред`явив до векселедавця ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія" вимогу про оплату 03.02.2022; векселедержатель платежу не отримав; як зазначено у протесті векселя у неплатежі від 04.02.2022 № 183, - мотиви, які б обґрунтовували неоплату векселя, векселедавцем не повідомлялись. В зв`язку з наведеним, 04.02.2022 нотаріусом Бадаховим Ю.Н. здійснено протест векселя у неплатежі проти векселедавця, зареєстрований у реєстрі за № 183.

04.02.3022 нотаріусом з Бадаховим Ю.Н. здійснено виконавчий напис нотаріуса, зареєстрований в реєстрі за № 184, за яким нотаріусом Бадаховим Ю.Н. було запропоновано стягнути на підставі протесту у неплатежі за векселем, вчиненого 04.02.2022 за № 183 на користь ТОВ "Профтехнокомплект" - векселедержателя простого векселя серії АА № 1662466 заборгованість за вказаним векселем в сумі 5 075 635,00 грн, витрати, пов`язані з опротестуванням векселя у неплатежі у сумі 57 560,00 грн, вчинення виконавчого напису - 57 560,00 грн з векселедавця ТОВ "Виробничо аграрна компанія "Нова технологія".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2022 у справі № 911/1755/22 визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехнокомплект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-аграрна компанія "Нова Технологія" в розмірі 5 267 515,29 грн, в тому числі за простим векселем серії АА 1662466; відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-аграрна компанія "Нова Технологія".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 911/1755/22 ухвалу Господарського суду Київської області від 26.10.2022 у справі № 911/1755/22 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у справі № 911/1755/22 від 09.05.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 26.10.2022 у справі № 911/1755/22 залишено без змін, та було встановлено (пункти 41, 42, 31, 44), що "ТОВ "Профтехнокомплект" є законним держателем простого векселя від 07.06.2019 серії АА 1662466, на якому міститься ряд індосаментів, останній з яких "платити наказу ТОВ "Профтехнокомплект". При цьому суди також встановили, що ініціюючий кредитор неодноразово звертався до боржника з вимогою оплатити простий вексель серії АА 1662466 на суму 5 075 635 грн (п. 41). Також судами встановлено, що 04.02.2022 (в межах трирічного строку) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Ю.В. вчинив виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 184, яким на підставі протесту у неплатежі за векселем запропоновано до стягнення у безспірному порядку з боржника на користь ТОВ "Профтехнокомплект" 5 075 635 грн заборгованість за векселем та витрати, пов`язані з опротестуванням векселя у неплатежі на суму 57 560 грн, що в подальшому стало підставою для відкриття виконавчого провадження №68515358 та накладено арешт на майно ТОВ "Виробничо-аграрна компанія "Нова Технологія". З огляду на встановлені обставини та з урахуванням зазначених норм законодавства, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що у цьому випадку за простим векселем у боржника виникло безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошових коштів особі, яка пред`явила простий вексель до виконання"" (п. 42); "скаржником не доведено, що вексель визнаний у судовому порядку таким, що не має вексельної сили (має дефект форми)" (п. 44). Верховний Суд дійшов висновку (п. 31) про те, що "вексель, як цінний папір, що посвідчує грошове або майнове право вимоги векселедержателя до векселедавця, є належним та допустимим доказом заявлених кредитором-векселедержателем вимог у справу про банкрутство боржника-векселедавця, оскільки законний векселедержатель не зобов`язаний доводити наявність та дійсність своїх прав за векселем, такі права вважаються наявними та дійсними, а доведення протилежного є обов`язком боржника як особи, якій пред`явлено вимогу за векселем".

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В силу статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

У відповідності до висновку Верховного Суду у справі № 910/772/19 у постанові від 17.10.2019, на який посилається позивач: "Верховний Суд зазначає, що за встановлення обставин того, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною, якій було видано вексель, зобов`язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не виникло права вимоги за договором, особа, яка видала вексель, вправі захистити свої майнові права шляхом пред`явлення до векселедержателя позову про повернення спірного векселя як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, що узгоджується з роз`ясненнями згідно з пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 №5" (п. 37).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як зазначалось вище, позивач обґрунтовує вимогу про повернення векселя посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17.10.2019 у справі № 910/772/19, проте, зазначеною постановою не було завершено розгляд по суті спору щодо безтоварності векселя.

Так, в межах справи про банкрутство № 910/772/19, як слідує зі змісту самої постанови від 17.10.2019 у справі № 910/772/19, серед іншого, мав місце спір щодо грошових вимог кредитора в межах справи про банкрутство за простим векселем, право власності на який було придбано ним на підставі договору купівлі-продажу у власника векселя, емітентом якого був боржник у справі про банкрутство, де в межах справи векселедавець доводив "безтоварність" спірного векселя та його видачу від імені товариства-боржника з порушенням вимог чинного вексельного законодавства України - без проведення реальних господарських операцій з першим векселедержателем; неукладення правочину щодо проведення розрахунків з використанням простого векселя; відсутність фактичної поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг; невідображення у податковій та бухгалтерській звітності видачі векселя та господарських операцій як векселедавцем, так з першим векселедержателем (п. 17).

У пункті 37 Постанови Верховного Суду у справі № 910/772/19 від 17.10.2019, якою по суті Верховним Судом грошові вимоги за вказаним векселем до боржника не розглядались з постановленням остаточного рішення по суті спору, та було ухвалено рішення про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій (судом першої інстанції відмовлено у визнанні кредитором по заборгованості за вказаним векселем), справу №910/772/19 в частині спірних грошових вимог за векселем передано на новий розгляд судом першої інстанції, та зазначено: "Верховний Суд зазначає, що за встановлення обставин того, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною, якій було видано вексель, зобов`язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не виникло права вимоги за договором, особа, яка видала вексель, вправі захистити свої майнові права шляхом пред`явлення до векселедержателя позову про повернення спірного векселя як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, що узгоджується з роз`ясненнями згідно з пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007.". Також вказаною постановою ухвалено (п. 42): "при новому розгляді справи судам належить дослідити правову природу спірних кредиторських вимог, з`ясувати дійсність заявлених кредитором вимог на підставі опротестованого нотаріусом спірного векселя з видачею виконавчого напису про стягнення суми боргу за векселем".

Таким чином, істотне предметне значення має подальший розгляд справи № 910/772/19 в розрізі вексельних правовідносин та оцінки судами доводів векселедавця про безтоварність векселя, і його правових наслідків.

Слід зазначити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/772/19 за результатами нового розгляду кредиторських вимог за вказаним векселем держателя векселя було визнано кредитором боржника.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі № 910/772/19 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/772/19 залишено без змін, при цьому, апеляційний суд дійшов висновку про те, що виходячи з аналізу положень статей 4, 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" простий вексель можна використати лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. Водночас, зазначений Закон не визначає наслідків недійсності векселів, виданих з порушенням вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", а також про перевагу в застосуванні спеціальних положень статей 75, 77 Уніфікованого закону, як міжнародного договору, ратифікованого Україною. Таким чином, на переконання колегії суддів, зобов`язання за векселем є дійсними, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні". З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що зобов`язання боржника за векселем має ґрунтуватись саме на такому векселі і не вимагає будь-яких інших документів, що б підтверджували виникнення основного зобов`язання боржника перед кредитором. Відтак доводи про "безтоварність" та безпідставність виданого боржником векселя належить відхилити…".

Постановою Верховного Суду у справі від 26.05.2021 у справі № 910/772/19, предметом судового розгляду якої були вказані ухвала Господарського суду міста Києва від 02.07.2020, постановлена за результатами нового розгляду кредиторських вимог за вищезгаданим векселем та постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, - зазначені ухвалу та постанову у відповідних частинах було залишено без змін. Одним з доводів касаційного оскарження виступило те, що суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінки всім аргументам учасників справи, зокрема, запереченням боржника, що спірний вексель був виданий з численними порушеннями вимог діючого законодавства України і без існування необхідних попередніх договірних відносин між сторонами.

Так, в зазначеній постанові Верховний Суд дійшов наступних висновків: "За змістом частин першої-третьої статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. … Зобов`язання за векселем є дійсними, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні". … Дослідивши оригінал простого векселя від 21.04.2016 серії АА № 2669778, суд апеляційної інстанції, встановив, що вимоги за ним є дійсними, оскільки його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що грошові вимоги ТОВ "ЮК "Партнер`с" до боржника є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню в повному обсязі. … Колегія суддів також враховує, що вексель як цінний папір, що посвідчує грошове або майнове право вимоги векселедержателя до векселедавця, є належним та допустимим доказом заявлених кредитором-векселедержателем вимог у справу про банкрутство боржника-векселедавця, оскільки законний векселедержатель не зобов`язаний доводити наявність та дійсність своїх прав за векселем, такі права вважаються наявними та дійсними, а доведення протилежного є обов`язком боржника як особи, якій пред`явлено вимогу за векселем. Підставою для заявления вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора (п. п. 7, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів" №5 від 08.06.2007.) ".

Тобто, Верховний Суд у постанові від 26.05.2021 у справі № 910/772/19 в ході всебічної перевірки доводів сторін погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Водночас, рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/1237/20 від 28.04.2021 в межах тієї ж справи про банкрутство № 910/772/19 за результатами розгляду вимог про визнання недійсним і таким, що не має вексельної сили, простого векселю, скасування протесту векселя про неплатіж та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає примусовому виконанню, обґрунтованого, серед іншого, тим, що на переконання позивача вексель був виписаний відповідачем безпідставно без проведення будь-яких господарських операцій, без існування необхідних попередніх договірних відносин без укладення правочину про проведення розрахунків з використанням векселю без необхідного існування грошового боргу, без фактичної поставки будь-яких товарів, виконання робіт чи надання послуг, без відображення видачі векселю у податковій та бухгалтерській звітності, - в задоволенні позову судом було відмовлено з посилання на те, що за відповідності простого векселя серії АА № 2669778 від 21.04.2016 положенням ст. 75, 76, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" він є дійсним і посилання позивача на ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" є безпідставним, так як не є підставою для визнання недійсним і таким, що не має вексельної сили, простого векселю. В ході вирішення спору судом було враховано висновок Верховного Суду у постанові від 17.10.2019 (п. 37) у справі №910/772/19 щодо права векселедавця захистити свої майнові права шляхом пред`явлення до векселедержателя позову про повернення спірного векселя як безпідставно набутого майна в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, після постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 910/772/19, в якій Верховним Судом зазначено про існування такого способу захисту з вказівкою на необхідність суду при новому розгляді справи по суті дослідити правову природу спірних кредиторських вимог і з`ясувати дійсність заявлених кредитором вимог на підставі опротестованого нотаріусом спірного векселя, мав місце подальший розгляд справи, предметом якого були вексельні правовідносини щодо правових наслідків безтоварності векселя. Як вбачається з подальшого судового розгляду справи № 910/772/19, доводи векселедавця безтоварності векселя були неодноразово відхилені судами, де судами було взято до уваги висновок пункту 37 Постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 910/772/19 (ухвала Господарського суду м. Києва від 28.04.2021 у справі № 910/1237/20 в межах справи про банкрутство № 910/772/19), посиланням на зміст якого обґрунтовано позовні вимоги позивача у даній справі.

Згідно з частиною першою статті 194 ЦК України цінним папером є документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи кількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз.

Частинами 1, 2 статті 197 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером). Права на цінний папір та права за цінним папером, що існують у паперовій формі, належать: 1) пред`явникові цінного папера (цінний папір на пред`явника); 2) особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір); 3) особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Отже, оскільки відповідач є законним держателем простого векселя від 07.06.2019 серії АА1662466, що встановлено Постановою Верховного Суду від 09.05.2023 у справі № 911/1755/22, йому належать всі права, які посвідчуються цінним папером.

Необхідно вказати, що Верховний Суд за результатом розгляду справи № 904/1169/17 у постанові від 17.05.2018 виклав правову позицію (п. 23), відповідно до якої виходячи з аналізу положень статей 4, 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" простий вексель можна використати лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що зазначений закон не визначає наслідків недійсності векселів, виданих з порушенням вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", а також про перевагу в застосуванні спеціальних положень статей 75, 77 Уніфікованого закону, як міжнародного договору, ратифікованого Україною. Зобов`язання за векселем є дійсними, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.10.2020 у справі № 917/814/16 (п. 7.8).

В силу приписів ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, в межах даного спору позивачем не оскаржується невідповідність спірного векселя вимогам статей 75, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (надалі "Уніфікований закон"), статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні". Під час судового розгляду учасники провадження не піддавали сумніву відповідність векселя, виданого 07.06.2019 серії АА1662466 вимогам статей 75, 77 Уніфікованого закону, статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

При цьому матеріали справи не містять доказів виконання позивачем зобов`язань за вказаним векселем.

Як зазначалось вище, на підтвердження позовних вимог позивач вказував на наступне: "Так, ніби то, 07.06.2019 TOB ВАК "Нова Технологія" було виписано простий вексель серії АА № 1662466 (а.с. 1 (зворотній бік), т. 1) … станом на 07.06.2019 . … у TOB ВАК "Нова Технологія" перед TOB "НВК "Техімпекс" не те, що не існувало заборгованості у розмірі рівному або більше 5 075 635,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь TOB ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, а й не існувало жодного договору, що містив би умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів" (а.с. 2 (зворотній бік), т. 1). У якості доказів на додаткове підтвердження факту безтоварності позивачем надано фінансову звітність малого підприємства позивача на 31.12.2019. Інших належних та допустимих доказів суду не надано.

Крім цього, на підтвердження позовних вимог позивач посилався на відсутність заперечень у справі з боку ТОВ "НВК "Техімпекс", що фактично вважає визнанням останнім твердження про те, що станом на 07.06.2019 не існувало у позивача заборгованості перед ТОВ "НВК "Техімпекс" у розмірі рівному або більше 5 075 635,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги за конкретним договором, який містив би умови про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів.

За змістом частини першої статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до абзацу 19 пункту 2 Порядку "Подання фінансової звітності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, самостійно виявлених помилок або з інших причин.

Суд першої інстанції вірно встановив, що надані позивачем докази, як то фінансова звітність малого підприємства позивача станом на 31.12.2019 не дозволяє достеменно встановити дійсні обставини наявності або відсутності обставини, що станом на 07.06.2019 у TOB ВАК "Нова Технологія" перед TOB "НВК "Техімпекс" не існувало заборгованості у розмірі рівному або більше 5 075 635,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги (ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь TOB ВАК "Нова Технологія") за конкретним договором, який містив би умови про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів, в зв`язку з чим вірно відхилено судом першої інстанції, як неналежний доказ.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, надана фінансова звітність містить цифрові вирази господарської діяльності підприємства, проте, не містить конкретних відомостей, які б належним чином доводили чи спростовували обставини, що підлягають доведенню у цій справі про наявність чи відсутність станом на 07.06.2019 у TOB ВАК "Нова Технологія" перед TOB "НВК "Техімпекс" заборгованості у розмірі рівному або більше 5 075 635,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь TOB ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, який містить умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів.

При цьому доводи позивача, в силу приписів ст. 79 ГПК України, про відсутність заперечень ТОВ "НВК "Техімпекс" у справі також не є належним доказом існування таких обставин, або доказом, що їх спростовує, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Водночас, відповідачем долучено до матеріалів справи баланси ТОВ "НВК "Техімпекс" станом на 31.12.2018 та станом на 31.12.2019, скріплені електронним підписом керівника ТОВ "НВК "Техімпекс".

Як вірно зазначено судом першої інстанції, дані документи з аналогічних підстав не є належними доказами обставин, що підлягають доведенню у справі.

При цьому судом першої інстанції вірно визнано слушними доводи відповідача про те, що суб`єкт господарювання самостійно вирішує яку інформацію відображати у звітності та про можливість уточнення юридичною особою фінансової звітності, що підтверджено абзацом 19 пункту 2 Порядку "Подання фінансової звітності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, статтею 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

З огляду на наведене, лише твердження позивача про відсутність вказаних позивачем обставин, зокрема про те, що станом на 07.06.2019 у ТОВ "ВАК "Нова Технологія" перед ТОВ "НВК "Техімпекс" не існувало заборгованості у розмірі, рівному або більше 5 075 635,00 грн за фактично поставлені товари, виконані роботи та/або надані послуги ТОВ "НВК "Техімпекс" на користь ТОВ "ВАК "Нова Технологія" за конкретним договором, не існувало жодного договору, що містив би умову про проведення розрахунків за ним із застосуванням векселів, по суті є посиланням позивача на відсутність підстави зобов`язання (договору, на виконання якого видано вексель).

В силу ч. 2 ст. 198 ЦК України відмова від виконання зобов`язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов`язання або на його недійсність не допускається.

Слід зазначити, що у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів" з метою забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції при розгляді справ, пов`язаних з обігом векселів, Пленумом Верховного Суду України постановлено дати судам такі роз`яснення: відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також законами України від 05.04.2001 "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23.02.2006 "Про цінні напери та фондовий ринок", від 06.07.1999 "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999 "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів". Необхідно також врахувати, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов`язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 ЦК України)). Тому, за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК України з урахуванням їх особливостей.

Згідно з пунктом 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів" у випадках, коли правочином передбачено, що одна сторона передає товари, виконує роботи чи надає послуги, а інша з метою розрахунку видає (передає) або акцептує вексель на узгоджених сторонами умовах, зобов`язання з оплати цих товарів, робіт чи послуг вважаються виконаними при виконанні таких дій із векселем. Якщо одна сторона передала товари, виконала роботи або надала послуги, а інша сторона не видала (не передала) чи не акцептувала вексель на узгоджених ними умовах, сторона, яка виконала зобов`язання за правочином, має право звернутися з вимогою про оплату. У разі якщо після видачі (передачі) чи акцепту векселя з`ясується, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною зобов`язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не було права вимоги за договором, інша сторона, яка видала (передала) чи акцептувала вексель, має право звернутися з позовом про його повернення як безпідставно набутого майна (ст. 1212 ЦК). За змістом ст. 198 ЦК суд має право задовольнити вимогу про стягнення оплати за товари, роботи чи послуги в грошовій формі, якщо дійде висновку, що зустрічні зобов`язання за виданим чи переданим у рахунок оплати за договором векселем не виконано (зокрема, якщо він має дефект форми)".

Аналіз наданих у пункті 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 роз`яснень вказує на те, що даним пунктом роз`яснено права двох сторін зобов`язання - векселедавця та первісного векселедержателя, та роз`яснено права на звернення з позовом про повернення векселя як безпідставно набутого майна до інших осіб.

Відтак, у разі якщо після видачі (передачі) чи акцепту векселя з`ясується, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною зобов`язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не було права вимоги за договором, інша сторона, яка видала (передала) чи акцептувала вексель, має право звернутися з позовом про його повернення як безпідставно набутого майна (ст. 1212 ЦК) до первісного векселедержателя.

Відповідно до статті 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особи, на яких подається позов за переказним векселем, не можуть протиставити держателю заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах з трасантом або з попередніми держателями, якщо тільки держатель, при придбанні векселя, не діяв свідомо на шкоду боржнику.

Частиною першою статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту (статті 11 - 20).

Відповідно до частини другої статті 198 ЦК України відмова від виконання зобов`язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов`язання або на його недійсність не допускається.

Водночас, відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів" роз`яснено, що у разі пред`явлення законним векселедержателем вимоги про оплату векселя зобов`язана за ним особа не має права відмовитися від виконання з посиланням на відсутність або недійсність зобов`язання, крім випадків, передбачених ст. 17 Уніфікованого закону. Згідно із цією статтею особи, до яких пред`явлено позов за переказним векселем, не можуть протиставляти вимогам держателя заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах із трасантом або з попередніми держателями, якщо держатель при придбанні векселя не діяв свідомо на шкоду боржнику. На свої особисті відносини з іншими особами, у тому числі з попередніми векселедержателями, боржник вправі посилатися лише в тому разі, коли векселедержатель при придбанні векселя діяв свідомо на шкоду боржникові, тобто якщо він знав про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя до або під час його придбання. Наявність обставин, що свідчать про недобросовісність власника векселя, доводиться особою, до якої пред`явлено позов. Зобов`язана за векселем особа звільняється від платежу, якщо доведе, що кредитор, який пред`явив вимоги, знав або повинен був знати в момент придбання векселя про недійсність чи відсутність зобов`язання, що було підставою для видачі (передачі) векселя, або отримав вексель унаслідок обману, крадіжки чи брав у них участь.

Таким чином, враховуючи обставини справи в сукупності, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що по суті заявлені позовні вимоги є способом відмови векселедавця від виконання зобов`язання, з посиланням на відсутність такого зобов`язання.

Відповідно до статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Так, з огляду на положення статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, статті 8 ЦК України (аналогія закону), беручи до уваги роз`яснення пунктів 1, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5, та врахувавши, що відповідач є законним векселедержателем векселя серії АА № 1662466; відповідність вказаного векселя нормам статей 75, 77 Уніфікованого закону, статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" жодним з учасників у справі не заперечувалась; векселедержатель звертався до позивача з пред`явленням вказаного векселя до платежу; нотаріусом здійснено протест векселя у неплатежі, було вчинено виконавчий напис нотаріуса; векселедержателя було визнано кредитором боржника у справі про банкрутство, беручи до уваги зміст позовних вимог у цій справі, зокрема, про зобов`язання відповідача, якого судом визнано законним векселедержателем, повернути вексель, та беручи до уваги те, що повернення векселя векселедавцю тягне звільнення зобов`язаної за векселем особи від платежу, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що у даній справі до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми у вексельному законодавстві - статті 17, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, враховуючи роз`яснення пунктів 1, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 у сумісних з природою простих векселів межах, а не загальна норма статті 1212 ЦК України.

Таким чином, є необґрунтованими доводи скаржника щодо застосування до спірних правовідносин загальних норм ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України.

Крім того, слід зазначити, що вирішення питання щодо зобов`язання відповідача повернути вексель позивачу, як підстави для звільнення зобов`язаної особи за векселем від платежу відповідно до статті 17 Уніфікованого закону, враховуючи положення пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5, вимагає встановлення судом добросовісності чи недобросовісності векселедержателя, а саме: векселедержатель при придбанні векселя не діяв/діяв свідомо на шкоду позивачу/боржнику, тобто встановлення, чи він знав про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя до або під час його придбання, чи знав або повинен був знати в момент придбання векселя про недійсність чи відсутність зобов`язання, що було підставою для видачі (передачі) векселя, або отримав вексель унаслідок обману, крадіжки чи брав у них участь.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вексель придбано у попереднього векселедержателя за власною волею на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2022 № 310122/1-БВ. При цьому докази того, що відповідач до або в момент придбання простого векселя серії АА № 1662466 знав або повинен був знати про відсутність зобов`язання, що було підставою для видачі векселя, чи знав/повинен був знати про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя, чи знав до/в момент придбання векселя або повинен був знати про недійсність векселя, або, що відповідач отримав вексель унаслідок обману, крадіжки чи брав у них участь, або докази іншої недобросовісної поведінки відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з доводами господарського суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач при придбанні векселя діяв свідомо на шкоду позивачу, докази наявності обставин, визначених статті 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі у справі відсутні, а тому відповідач є добросовісним векселедержателем.

Стосовно доводу позивача, з позиції якого ТОВ "НВК "Техімпекс" (первісний векселедержатель) має заінтересованість у вирішенні справи на користь відповідача, оскільки його інтереси у суді в інших справах в межах справи №911/1755/22, ініційованих позивачем, в яких він виступає відповідачем, представляє адвокат Назаренко Є.О., який представляє інтереси відповідача у цій справі, судом першої інстанції вірно встановлено наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.

В матеріалах справи відомості про наявність заяви адвоката Назаренка Є.О. про наявний у нього конфлікт інтересів відсутні. Участь адвоката Назаренка Є.О., як представника ТОВ "Профтехнокомплект", не впливає на встановлення обставин, передбачених ст. 17 Уніфікованого закону.

Суд першої інстанції вірно відхилив посилання на правову позицію Верховного Суду у справі № 917/814/16, де позивач вказує (а.с. 165 (зворотній бік) - 166, т. 1): "по-друге, як зазначено в позовній заяві правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.10.2020 у справі № 917/814/16, так як Закон України "Про обіг векселів в Україні" не визначає наслідків недійсності векселя, якщо він [вексель], в порушення ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", оформлений не для грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, грошове зобов`язання за ним не припиняється; разом з тим, такий вексель як безтоварний, має бути повернутий векселедавцю як безпідставно набутий. Тобто хоча безтоварний вексель не припиняє грошового зобов`язання, такий вексель, саме в силу його безтоварності, має бути повернутим векселедавцю, і наявність грошового зобов`язання за ним не може цьому перешкоджати", в зв`язку з тим, що викладене посилання позивача не відповідає точному змісту постанови Верховного Суду у справі № 917/814/16 від 27.10.2020, у пункті 7.8. якої зокрема, викладена правова позиція Верховного Суду щодо вексельних зобов`язань (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92675861), в зв`язку з чим дане посилання позивача є безпідставним.

За таких обставин, відсутні підстави для зобов`язання ТОВ "Профтехнокомплект" повернути позивачу простий вексель від 07.06.2019 серії АА номер 1662466, а відтак, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ТОВ "Профтехнокомплект" повернути позивачу простий вексель серії АА номер 1662466, виданий 07.06.2019 ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс", зі строком платежу 02.02.2022 на суму 5 075 635,00 грн.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, решта позовних вимог, а саме, про скасування протесту векселя у неплатежі, вчиненого 04.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрованого в реєстрі за № 183, та про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 04.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрованого в реєстрі за № 184, є похідними від вимоги про повернення простого векселя позивачу.

Таким чином, у зв`язку з правомірною відмовою у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ТОВ "Профтехнокомплект" повернути позивачу простий вексель серії АА номер 1662466, виданий 07.06.2019 ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс", зі строком платежу 02.02.2022 на суму 5 075 635,00 грн, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування протесту векселя у неплатежі, вчиненого 04.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрованого в реєстрі за № 183, та про визнання виконавчого напису, вчиненого 04.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрованого в реєстрі за № 184, таким, що не підлягає виконанню, оскільки підстави для задоволення вказаних вимог відсутні та не доведені позивачем за допомогою належних і допустимих доказів.

Колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/1755/22 (911/3364/23) - без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо аграрна компанія "Нова Технологія" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2024 у справі №911/1755/22 (911/3364/23) залишити без змін.

Матеріали справи № 911/1755/22 (911/3364/23) повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 22.10.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко