ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року
м. Харків
справа № 646/5128/23
провадження № 22з/818/250/24
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кружиліної О.А., Тичкової О.Ю.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Яцини В.Б., Мальованого Ю.М., Маміної О.В. за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 червня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про припинення мобінгу (цькування), захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди
в с т а н о в и в:
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 18 липня 2024 року подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року по справі відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 жовтня 2024 у задоволенні клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - відмовлено, в іншій частині клопотання зазначено, що підлягає розгляду у судовому засіданні. Справу призначено до розгляду на 12 грудня 2024 року об 11-20 годині.
18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про відвід колегії суддів Яцини В.Б., Мальованого Ю.М., Маміної О.В.
Заява мотивована тим, що відмова суду у задоволенні клопотання щодо залучення Держпраці та Уповноваженого з прав людини до справи про мобінг на виробництві суперечить принципам справедливого та всебічного розгляду справи, оскільки ці органи мають безпосереднє відношення до захисту прав працівників та можуть надати важливі докази та висновки.
Зазначив, що судді Яцина В.Б., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовили у задоволенні клопотання про залучення третьої сторони - Державної служби України з питань праці (Держпраці) та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини), без належного обґрунтування, що викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судового розгляду. Такі дії можуть свідчити про можливу змову між державними органами та порушення принципу справедливості.
Вказав, що судді першої та апеляційної інстанцій спотворюють в своїх ухвалах навмисно предмет/вимогу його позову «про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди», без згадування мобінгу, що є вкрай непрофесійно та обурливо. Він не довіряє вищезазначеним суддям вважає, що вони зацікавлені у розгляді вказаної справи, викладені обставини викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів та викликають недовіру до зазначених суддів.
Просив відвести суддів Яцина В.Б., Мальований Ю.М., Маміна О.В. від розгляду справи № 646/5128/23; призначити нову колегію суддів для розгляду справи; залучити до справи Держпраці та Уповноваженого з прав людини для забезпечення всебічного та справедливого розгляду справи.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Яцини В.Б., Мальованого Ю.М., Маміної О.В., - визнано необґрунтованою, питання про відвід колегії суддів Яцини В.Б., Мальованого Ю.М., Маміної О.В., передано на розгляд іншому складу суду, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Перевіривши доводи заяви, судова колегія вважає, що підстави для задоволення відводу відсутні.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Згідно частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною 4 статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об`єктивності і неупередженості колегії суддів у заявника виникли у зв`язку із вирішенням колегією суддів Яцини В.Б., Мальованого Ю.М., Маміної О.В. процесуальних питань, що не може бути підставою для відводу.
Крім того, не надав ОСОБА_1 належних, допустимих та достовірних доказів про пряму або побічну заінтересованість вказаних суддів в розгляді даної справи, які викликають сумнів у неупередженості і об`єктивності.
Таким чином, вказані ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів обставини не свідчать про існування передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для відводу.
Посилання на можливу необ`єктивність суддів ґрунтуються на припущеннях заявника і не є підставою для відводу.
Враховуючи викладене, вважаємо, що підстав для відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, та об`єктивних даних, які свідчили б про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів Яцини В.Б., Мальованого Ю.М., Маміної О.В. не вбачається.
Керуючись ст.ст.36, 37, 40 ЦПК України
у х в а л и в:
ЗаявуОСОБА_1 про відвід колегії суддів Яцини В.Б., Мальованого Ю.М., Маміної О.В. за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 червня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про припинення мобінгу (цькування), захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.А. Кружиліна
О.Ю. Тичкова
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2024 |
Оприлюднено | 25.10.2024 |
Номер документу | 122502338 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про відвід судді |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Пилипчук Н. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні