Ухвала

від 24.10.2024 по справі 2-450/10

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-450/10

Провадження № 4-с/513/5/24

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

24 жовтня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Донін Михайло Володимирович, стягувач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», заінтересовані особи: Державне підприємство «Сетам», Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, зобов`язання припинення примусової реалізації та зняття з реалізації житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В :

01 серпня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Доніна М.В. звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М., які полягають у зверненні стягнення та передачі на реалізацію шляхом проведення електронного аукціону до ДП «Сетам» житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках зведеного виконавчому провадженні №73052209, та зобов`язати зняти з реалізації ДП «Сетам» зазначений житловий будинок, в якому зареєстровані та проживають двоє неповнолітніх дітей. В обґрунтування скарги заявник послався на таке.

В провадження приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. перебуває зведене виконавче провадження № 73052209 з примусового виконання виконавчих листів №2-450/10, виданих Саратським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління заборгованості за кредитним договором у розмірі 472 515,62 грн, судового збору та витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи у загальній сумі 1 820,00 грн. В рамках виконавчого провадження накладено арешт на майно боржника, а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Приватним виконавцем повідомлено боржника про складення 14 червня 2024 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 звіту про незалежну оцінку майна, згідно з яким ринкова вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м, житловою площею 43,9 кв.м, становить 329 004,00 грн та у месенджер Viber про передачу житлового будинку на реалізацію ДП «Сетам», з посиланням на його платформу про запланові аукціони, де розміщено оголошення про вказаний будинок боржника, номер лоту: 556418. Заявник вважає, що дії приватного виконавця із звернення стягнення на житловий будинок та передачу арештованого майна на реалізацію є протиправними, оскільки в належному заявнику житловому будинку з 16 листопада 2020 року зареєстровані сім осіб, з яких двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Витягом № 547 про зареєстрованих у житловому приміщення/будинку осіб, виданим 18 липня 2024 року Саратською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області, але відповідного дозволу органу опіки на реалізацію житлового будинку відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ч.3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», п. 30 розділу VIII Інструкції з організацію примусового виконання рішень, абз. 10 п.3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, приватним виконавцем не отримано. 23 липня 2024 року боржником на адресу приватного виконавця направлено клопотання про припинення примусової реалізації та зняття з торгів у ДП «Сетам» житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з реєстрацією та проживанням у будинку неповнолітніх дітей, однак приватним виконавцем відмовлено у вчиненні дії, оскільки у довідці, виданій Саратською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області, не йдеться про реєстрацію та проживання у житловому будинку за вказаною адресою неповнолітніх осіб. За роз`ясненням щодо розбіжності зареєстрованих у будинку осіб, селищною радою повідомлено про незазначення у довідці всіх зареєстрованих осіб через відсутність даних в автоматизованій системі «Реєстр територіальних громад» внаслідок непроведення актуалізації даних особами, які зареєстровані за вказаною адресою. Відповідно, примусова реалізація житлового будинку призведе до порушення прав неповнолітніх дітей. До теперішнього часу клопотання заявника про припинення реалізації житлового будинку та зняття з реалізації нерухомого майна в ДП «Сетам» приватним виконавцем не розглянуто, житло з торгів не знято. Заявник вважає, що скарга на дії приватного виконавця подана в межах строку, визначеного ст. 449 ЦПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 серпня 2024 року, справу передано у провадження судді Миргород В.С.

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

24 жовтня 2024 року від представника скаржника надійшла заява про залишення скарги без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, допускаючи застосування аналогії закону відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України (вх. № 7502/24-Вх 24.10.2024).

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та завчасно. Про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подали.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання представника заявника про залишення скарги без розгляду, суд прийшов до такого.

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, судом 06 серпня 2024 року відкрито провадження за скаргою, справу призначено до судового розгляду.

Частиною 3 статті 13 ЦПК України передбачено право позивача на власний розсуд розпоряджатись своїми правами щодо предмета спору, у зв`язку з чим виключно позивачу належить право вибору характеру своїх процесуальних дій: залишити позов без розгляду чи закінчити судовий розгляд справи.

Враховуючи, що представник скаржника подав заяву про залишення скарги без розгляду, приймаючи до уваги, що розгляд справи по суті розпочато не було, суд приходить до висновку про можливість задоволення відповідної заяви.

Згідно з ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 10, 257, 260 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», заінтересовані особи: Державне підприємство «Сетам», Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, зобов`язання припинення примусової реалізації та зняття з реалізації житлового будинку - залишити без розгляду.

Роз`яснити скаржнику, що у відповідності до ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя В. С. Миргород