Постанова

від 23.10.2024 по справі 916/4865/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4865/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Ярош А.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Ніценко О.С., у порядку самопредставництва;

від відповідача-1: Василюк Н.І., за ордером;

від відповідача-2: Василюк Н.І., за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області

від 22 квітня 2024 року (повний текст складено 29.04.2024)

у справі № 916/4865/23

за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк

до відповідачів:

1) Фермерського господарства Юг;

2) фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 5 552 129,80 грн., -

суддя суду першої інстанції: Бездоля Д.О.,

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 23.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк (далі позивач, ПАТ АТ «Укргазбанк», Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Фермерського господарства Юг (далі також відповідач-1, ФГ «Юг», Фермерське господарство) та фізичної особи ОСОБА_1 (далі також відповідач-2, ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором від 24.06.2020 №888/2020/ХОД-МСБ станом на 31.10.2023 у розмірі 5 552 129,80 грн., яка складається із: основної заборгованості у сумі 4 999 999,15 грн., простроченої заборгованості по процентам у сумі 386 491,46 грн. та заборгованості по процентам за Програмою компенсації процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва в сумі 165 639,19 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі №916/4865/23 (суддя Бездоля Д.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

11.04.2024 до суду звернувся представник відповідачів з клопотанням про ухвалення додаткового рішення у даній справі щодо стягнення з позивача на користь Фермерського господарства «Юг» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн. та на користь фізичної особи ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

В свою чергу, Банк звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про зменшення витрат відповідачів на правничу допомогу, посилаючись на таке:

- позивач вважає, що заявлені відповідачами витрати на правову допомогу у даній справі не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, адже розмір витрат є неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи невелику кількість проведених засідань (8 засідань) та незначний обсяг складених відповідачами пояснень та клопотань при розгляді справи (клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 17.01.2024, клопотання про направлення розгляду справи за підсудністю від 05.02.2024, клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 05.02.2024, відзив на позовну заяву від 05.02.2024, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 16.02.2024, письмова промова в дебатах від 26.03.2024);

- позивач вважає, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідачів.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4865/23 (суддя Бездоля Д.О.):

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк на користь Фермерського господарства Юг витрати на правничу допомогу в сумі 70 000,00 грн.;

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк на користь фізичної особи ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

У вказаному додатковому рішенні суд першої інстанції, з урахуванням негативного для Банку результату вирішення спору, дійшов висновку, що надані суду докази на підтвердження понесення відповідачами витрат на правничу допомогу, свідчать про те, що надані адвокатом послуги цілком відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру.

Водночас, враховуючи те, що представництво інтересів обох відповідачів у справі представляв один адвокат, яким формувалась спільна позиція довірителей, при цьому процесуальні документи готувались та подавались одночасно як від ФГ «Юг», так і від ОСОБА_1 , так само інтереси обох відповідачів одночасно представляв один адвокат під час розгляду справи у судових засіданнях, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність обмеження розміру витрат на правничу допомогу відповідача-2.

При цьому суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру витрат відповідача-1 на правничу допомогу з урахуванням заперечень відповідача, оскільки, як вбачається з умов договору про надання правничої допомоги між адвокатом та відповідачем-1 був погоджений фіксований розмір гонорару адвоката 70000,00 грн, а позивачем не доведено належними доказами обставини не співмірності цього розміру гонорару зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову 5552129,80 грн тощо.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4865/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідачів про стягнення з Банку витрат на правничу допомогу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач вказує, що судом першої інстанції неправильно не прийнято до уваги заяву Банку про зменшення адвокатських витрат, оскільки з огляду на конкретні обставини справи №916/4865/23, заявлені відповідачами 1 та 2 витрати на правничу допомогу у даній справі не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Розмір витрат є неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Банк наполягає на тому, що обсяг процесуальних дій, здійснених адвокатом відповідачів 1 та 2 не є великим за обсягом та змістом. Так, по справі судом було призначено 8 судових засідань (07.12.2023, 19.01.2024, 12.02.2024, 26.02.2024, 04.03.2024, 18.03.2024, 26.03.2024, 09.04.2024), з них представник відповідачів 1 та 2 приймав участь 4 судових засіданнях.

В матеріалах справи містяться наступні процесуальні документі складені та подані до суду представником Відповідачів 1 та 2, а саме:

- клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 17.01.2024,

- клопотання про направлення розгляду справи за підсудністю від 05.02.2024,

- клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 05.02.2024,

- відзив на позовну заяву від 05.02.2024,

- клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 16.02.2024,

- письмова промова в дебатах від 26.03.2024.

Крім того, апелянт зауважує, що спір, що розглядався Господарським судом Одеської області у справі №916/4865/23, виник в результаті невиконання відповідачами 1 та 2 взятих на себе договірних зобов`язань, а не навпаки, в результаті недотримання позивачем взятих на себе договірних зобов`язань за Кредитним договором.

Позивач переконаний у тому, що під час прийняття додаткового рішення у даній справі, судом першої інстанції не було дотримано критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а єдиною підставою для стягнення цих витрат з позивача була відмова у задоволенні його позовних вимог по даній справі та ступінь його платоспроможності, а не оцінка судом обсягу виконаної роботи адвокатом та її складність.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4865/23 та призначено її розгляд на 03.07.2024 об 11:00 год; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Крім того, ухвалою суду від 21.05.2024 задоволено заяву ПАТ АБ Укргазбанк - Ніценко Олександра Сергійовича про надання йому можливості брати участь у розгляді даної справи поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги на додаткове рішення у даній справі в режимі відеоконференції.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до суду 23.05.2024, Фермерське господарство "Юг" зазначає, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повиннопорушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права(Постанова Верховного суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17). Водночас, позивачем не надано жодного пояснення чи доказу, щодо зловживання стороною захисту процесуальними правами.

Відповідач-1 переконаний у тому, що оскільки спір виник у зв`язку з тим, що позивач не виконав умови укладеного Кредитного договору між відповідачем-1 та позивачем в частині пунктів 7.7; 7.8; 7.9, розмір витрат на правничу допомогу в задоволеному обсязі 95 000,00 грн. (із заявлених 120 000,00 грн.) є обґрунтованим та співмірним з ціною заявленого позову Банком в сумі 5 552 129,80 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2024 задоволено клопотання адвоката Василюк Наталії Ігорівни про надання їй можливість брати участь у розгляді справи №916/4865/23 як представника ФГ «Юг» та представника Могили В.А. поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon.

У зв`язку із перебуванням у відпустці з 24.06.2024 по 28.06.2024 та з 01.07.2024 по 26.07.2024 судді-члена колегії Діброви Г.І. та з 21.06.2024 по 23.07.2024 - судді-члена колегії Ярош А.І., судове засідання, призначене на 03.07.2024 у справі №916/4865/23 не відбулось, про що складено відповідну довідку судового засідання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного суду від 02.09.2024 продовжено розгляд апеляційної скарги ПАТ АБ Укргазбанк на розумний строк та повідомлено учасників справи №916/4865/23, що її розгляд відбудеться 09.10.2024 о 12:00 год.

У судовому засіданні 09.10.2024 оголошено перерву до 23.10.2024 о 12:45 год., про що винесена відповідна ухвала суду апеляційної інстанції від 09.10.2024.

В судовому засіданні 23.10.2024, яке проводилось в режимі відеоконференції, представники сторін наполягали на свої правових позиціях та просили суд: від ПАТ АБ Укргазбанк врахувати доводи та задовольнити вимоги апеляційної скарги, від ФГ «Юг» та Могили В.А. у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити в силі.

У судовому засіданні 23.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені додаткового рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що йдеться у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту положень частин 5 та 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18.

При цьому, Договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №910/8682/18).

У постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №810/4749/15 висловлено позицію, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Матеріали справи свідчать, що в підтвердження витрат на правову допомогу відповідачем-1 подано до суду першої інстанції:

1) Договір від 16.01.2024 №б/н про надання правничої допомоги від 24.07.2020 (т. 2, а.с. 33-35, 147-149), укладений між адвокатом Василюк Наталією Ігорівною (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт).

За умовами розділу 1 цього Договору Адвокат бере на себе зобов`язання виконання функцій представника та/або захисника Клієнта з повноваженнями, зокрема, на ведення справ в судах будь-якої територіальності, спеціалізації та інстанційності, за що Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату грошову винагороду у порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Розділом 5 сторони домовились, що за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі та порядку, який передбачений Додатком (Додатковою угодою №1) до цього Договору. Винагорода (гонорар) вважається відпрацьованою Адвокатом у разі його особистої участі у суді та постановлення судового рішення чи ухвали / постанови по справі судом, або з позасудовим вирішенням справи, або з моменту виконання певних дій, замовлених Клієнтом. Гонорар оплачується Клієнтом на картковий рахунок Адвоката до постановлення судового рішення або за фактом позасудового вирішення справи.

Договір укладений строком на 2 роки - до 15.06.2026 (розділ 8 Договору).

2) Повністю аналогічний Договір від 16.01.2024 №б/н правничої допомоги, який укладено між адвокатом Василюк Наталією Ігорівною (Адвокат) та Фермерським господарством «Юг» (в особі голови - Могили Віталія Анатолійовича) (т. 2, а.с. 36-38, 151-153).

3) Додаткова угода від 16.01.2024 №1 (до Договору від 16.01.2024, укладеного з ОСОБА_1 ), відповідно до якої сторонами погоджено розмір винагороди Адвоката у сумі 50 000,00 грн. за надання правничої допомоги у справі №916/4865/23 у Господарському суді Одеської області: надання юридичної консультації, аналіз визначення захисту прав Клієнта, підготовка та/або складання процесуальних документів (зустрічний позов, відповідь на відзив, складання та подання клопотань та/або заяв в інтересах Клієнта), участь у судових засіданнях, направлення адвокатських запитів, представництво у відносинах з фізичними та/або юридичними особами (складання та подання/направлення звернень, листів, пропозицій, в т.ч. з метою досудового врегулювання спору) (т. 2, а.с. 150).

4) Додаткова угода від 16.01.2024 №1 (до Договору від 16.01.2024, укладеного с ФГ «Юг»), яка є тотожною вищезазначеної Додатковій угоді до Договору, укладеного з ОСОБА_1 , з визначенням розміру гонорару Адвоката у сумі 70000,00 грн. (т. 2, а.с. 154).

Отже, умови вказаних Договорів від 16.01.2024 про надання правничої допомоги у сукупності з положеннями укладених до цих Договорів Додаткових угод, свідчать про те, що сторонами узгоджено фіксований розмір гонорару Адвоката як для захисту інтересів ОСОБА_1 , так і для захисту ФГ «Юг» (в особі голови - Могили В.А.).

Колегія суддів звертає увагу, що Адвокатом у матеріалах справи відсутні та Адвокатом не надано суду Актів приймання-передачі наданих послуг.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 було здійснено 2 перерахування на картковий рахунок Адвоката: 25 000,00 грн. за платіжною інструкцією від 09.04.2024 №0.0.3575108577.1 та 35 000,00 грн. - за платіжною інструкцією від 09.04.2024 №0.0.3575098750.1 Призначення платежу: оплата згідно ДУ №1 до Договору від 16.01.2024, справа №916/4865 (т. 4 а.с. 91-92).

Також у матеріалах справи містяться:

- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 13.03.2020 КС №8855/10, видане на ім`я ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 39, 52);

- копія ордера на надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2024 серії АІ №1525171, відповідно до якого ОСОБА_2 має повноваження представляти інтереси ОСОБА_1 в Господарському суді Одеської області (т. 2 а.с. 43);

- копія ордера на надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2024 серії АІ №1525172, відповідно до якого ОСОБА_2 має повноваження представляти інтереси ФГ «Юг» в Господарському суді Одеської області (т. 2 а.с. 44).

Участь адвоката Василюк Н.І. в судових засіданнях, призначених для розгляду справи №916/4865/23 в суді першої інстанції, підтверджується протоколами судових засідань від 12.02.2024, 04.03.2024, 18.03.2024, 26.03.2024, 09.04.2024, які містяться матеріалах даної справи.

Водночас, матеріали справи містять докази написання адвокатом Василюк Н.І. процесуальних документів в ході судового розгляду справи №916/4865/23, а саме: клопотання про вступ у справу у якості представника та надання доступу до електронної справи від 17.01.2024 (т. 2 а.с. 29), клопотання про направлення розгляду справи за підсудністю від 05.02.2024 (т. 2 а.с. 61-66), відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання цього відзиву від 05.02.2024 (т. 2 а.с. 95-123), письмова промова в дебатах від 26.03.2024 (т.4 а.с. 14-23), клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 18.01.2024, від 05.02.2024 (т.2 41-42, т. 3 а.с. 113-115).

Таким чином, колегія суддів вважає доведеними обставини надання відповідачам послуг з професійної правничої допомоги у цій справі та зазначає, що відповідачем-1 надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг Адвоката у даній справі.

Водночас, як зазначалось вище, місцевим господарським судом при винесенні додаткового рішення у даній справі було лише частково задоволено відповідну заяву ФГ «Юг» та стягнуто на користь відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) 25 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу замість заявлених 50 000,00 грн. адвокатськи витрати у розмірі 70 000,00 грн. були стягнути на користь ФГ «Юг» у повному обсязі.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що надані Адвокатом послуги відповідачу-2 не відповідають критерію розумності їх розміру, виходячи з того, що представництво інтересів обох відповідачів у справі представляв один Адвокат, яким формувалась спільна позиція довірителей, при цьому процесуальні документи готувались та подавались одночасно як від ФГ «Юг», так і від ОСОБА_1 , так само інтереси обох відповідачів одночасно представляв один адвокат під час розгляду справи у судових засіданнях.

Разом з тим, місцевий господарський суд не врахував заперечення позивача щодо розміру витрат відповідача-1 на правову допомогу та зазначив про відсутність підстав для зменшення цього розміру, оскільки за умовами відповідного Договору на правничу допомогу між Адвокатом та ФГ «Юг» був погоджений фіксований розмір гонорару адвоката, а Банком не доведено належними доказами обставини не співмірності цього розміру гонорару зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову 5552129,80 грн. тощо.

Проте, досліджуючи заперечення Банку щодо заявленої до стягнення відповідачем-1 суми витрат на правничу допомогу, обставини спірних правовідносин та матеріали даної справи, судова колегія не погоджується з такою позицією суду першої інстанції.

Апеляційна колегія у контексті оцінки доказів, поданих ФГ «Юг» на обґрунтування заяви про стягнення адвокатських витрат, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 22/1964/21, відповідно до яких у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Тобто, навить якщо Договором передбачено фіксовану вартість правової допомоги, то опис робіт має бути, проте, він не обов`язково повинен мати відомості про витрати часу на надання правничої допомоги.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначено, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважено про те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З урахуванням наведеного, судова колегія зауважує, що у даному випадку в матеріалах справи взагалі відсутній опис робіт на підтвердження обсягу наданих послуг Адвокатом.

Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що, як зазначав позивач в суді першої інстанції (що не було взято до уваги місцевим господарським судом), Адвокат відповідачів брав участь не у всіх судових засіданнях. Так, згідно з протоколами судових засідань від 25.12.2023 та 26.02.2024, адвокат Василюк Н.І. у вказаних судових засіданнях участі не приймала.

Кількість підготовлених Адвокатом процесуальних документів не є значною, як і не можна стверджувати про велику складність останніх. Так, процесуальні документи, надані адвокатом Василюк Н.І. протягом розгляду справи в господарському суді першої інстанції, частково є ідентичними за своїм змістом (клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 18.01.2024, від 05.02.2024), не є складними (клопотання про вступ у справу у якості представника та надання доступу до електронної справи від 17.01.2024, клопотання про направлення розгляду справи за підсудністю від 05.02.2024), в деяких частинах дюблюють один одного (відзив на позовну заяву та письмова промова в судових дебатах, за змістом яких Адвокат наводить одні й ті самі заперечення з приводу поданих Банком вимог).

При цьому, апеляційна колегія враховує, що правова позиція відповідачів була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду справи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось і, як правильно вказав суд першої інстанції, інтереси обох відповідачів (які мають спільну правову позицію) у справі представляв один Адвокат. Тому, всі вищезазначені процесуальні документи готувались та подавались одночасно як від ФГ «Юг», так і від ОСОБА_1 .

Апеляційна колегія зауважує, що місцевий господарський суд фактично не дослідив докази, надані відповідачем-1 в обґрунтування наданих йому послуг з професійної правничої допомоги та їх розміру, зокрема залишив поза увагою, що у Додаткових угодах до Договору про надання правничої допомоги сторонами, при узгодженні суми гонорару Адвоката, визначено загальний обсяг передбачених послуг Адвоката в межах справи №916/4865/23, до складу яких увійшли, у тому числі, складення зустрічного позову (який не складався та не подавався до суду); направлення адвокатських запитів, представництво у відносинах з фізичними та/або юридичними особами (складання та подання/направлення звернень, листів, пропозицій, в т.ч. з метою досудового врегулювання спору), що також не стосується судового провадження у даній справі.

Разом з тим, судовою колегію встановлено наявність декількох однотипних спорів (крім даного у справі №916/4865/23), зокрема, №916/5106/23 та №916/5104/23, які розглядаються господарським судом, за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ФГ «Юг» та фізичної особи ОСОБА_1 , відповідно до яких відбувається солідарне стягнення заборгованості за договорами кредиту та поруки. Єдиною відмінністю відповідних справ є те, що стягнення відбувається за окремими документами. Тобто, відповідачі фактично при кожному розгляді замінюють номери кредитного договору, за яким відбувається стягнення, не змінюючи при цьому, ні обставини, ні матеріально-правове обґрунтування своєї позиції, ні заперечення на позовні вимоги Банку. При цьому, за кожним таким розглядом ФГ «Юг» та фізична особа ОСОБА_1 заявляють в подальшому клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказане підтверджується інформацією, наявною у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Судова колегія акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Враховуючи наведене, а також заперечення Банку, апеляційна колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що підстави для зменшення розміру правничої допомоги, заявленої відповідачем-1 у розмірі 70 000,00 грн. відсутні, оскільки при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

З аналогічних підстав судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви позивача про зменшення розміру правничої допомоги і відносно відповідача-2.

З огляду на наведене, урахувавши результати розгляду справи у суді першої інстанції, дослідивши заяву ФГ «ЮГ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також надані ним документи; заперечення позивача про стягнення на користь відповідачів витрат на правничу допомогу, апеляційна колегія дійшла висновку про те, що розмір заявлених до стягнення ФГ «Юг» 70 000,00 грн. та фізичною особою ОСОБА_1 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям обґрунтованості, є неспівмірними із складністю цієї справи та обсягом наданих Адвокатом послуг, а їх відшкодування матиме надмірний характер, з урахуванням того, що Адвокат отримує кошти за аналогічні надані послуги відповідачам в межах розгляду справи №916/4865/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі ПАТ АБ Укргазбанк знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного додаткового рішення, проте, з урахуванням положень ч. 4 ст. 126, ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а також відмови у задоволенні позовних вимог Банку та того факту, що саме останнім було ініційовано позов у даній справі, що вимусило відповідачів звернутись за відповідними послугами до Адвоката, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - зміні в частині визначення суми стягнення правничої допомоги на користь відповідача-1, шляхом зменшення суми заявлених ФГ «Юг» витрат з 70 000,00 грн. до 10 000,00 грн. та на користь відповідача-2, шляхом зменшення суми заявлених фізичною особою ОСОБА_1 витрат з 50 000,00 грн. до 10 000,00 грн. з мотивів даної постанови.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4865/23 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Заяву ФГ «Юг» про стягнення витрат на правничу допомогу в межах розгляду справи №916/4865/23 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280) на користь Фермерського господарства Юг (вул. Мелітопольська, 1, корп. Б, смт Любимівка, Каховський р-н, Херсонська обл., 74822, код ЄДРПОУ 24750065) витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.»

Доручити Господарському суду Одеської області, на виконання даної постанови, видати відповідні накази.

Постанова відповідно до ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 24.10.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяЯрош А.І.