Постанова

від 23.10.2024 по справі 916/4865/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4865/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Ярош А.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши заяву Фермерського господарства «Юг» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк

на рішення Господарського суду Одеської області

від 09 квітня 2024 року (повний текст складено 19.04.2024)

у справі № 916/4865/23

за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк

до відповідачів:

1) Фермерського господарства Юг;

2) фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 5 552 129,80 грн., -

суддя суду першої інстанції: Бездоля Д.О.,

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 23.10.2024 відповідно до ч.ч. 4. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Фермерського господарства Юг (далі також відповідач-1, ФГ «Юг», Фермерське господарство) та фізичної особи ОСОБА_1 (далі також відповідач-2, ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором від 24.06.2020 №888/2020/ХОД-МСБ станом на 31.10.2023 у розмірі 5 552 129,80 грн., яка складається із: основної заборгованості у сумі 4 999 999,15 грн., простроченої заборгованості по процентам у сумі 386 491,46 грн. та заборгованості по процентам за Програмою компенсації процентів за програмою Фонду розвитку підприємництва в сумі 165 639,19 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі №916/4865/23 (суддя Бездоля Д.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ АБ Укргазбанк оскаржило його в апеляційному порядку з вимогами про скасування рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі №916/4865/23 з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому, під час апеляційного перегляду даної справи представником Фермерського господарства «Юг» адвокатом Василюк Наталією Ігорівною (яка також є представником другого відповідача Могили В.А.) у відзиві на апеляційну скаргу було заявлено клопотання про розподіл судових витрат на правову допомогу. Представником було вказано, що у зв`язку із переглядом справи №916/4865/23 в суді апеляційної інстанції, відповідачі очікують понесення витрат у загальному розмірі 35 000,00 грн., а саме: відповідач-1 25 000,00 грн., відповідач-2 10 000,00 грн.

До цього відзиву була долучені докази на підтвердження понесення відповідачами витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою від 09.10.2024 Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І., апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у справі №916/4865/23 - без змін.

Однак, при прийнятті постанови не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Тому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі №916/4865/23 розгляд відповідного клопотання представника відповідачів було призначено на 23.10.2024 о 13:00 год. із зазначенням, що розгляд останнього відбудеться в режимі відеоконференції, з урахуванням попередньо поданого клопотання представника ФГ «Юг» про участь в судових засіданнях при розгляді даної справи поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon.

Заперечуючи про вказаний відповідачами розмір адвокатських витрат, Банк подав до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому позивач, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 05.07.2023 у справі №911/3312/21, вказує, що заявлені відповідачами витрати на правову допомогу не відповідають критерію реальності та розумності розміру останніх.

Так, Банк зазначає, що при апеляційному перегляді даної справи процесуальними документами, що були складені адвокатом відповідачів є: відзив на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції та орієнтовний розрахунок суми судових витрат.

Крім того, Банк звертає увагу на те, що спір, що розглядається у даній справі, виник в результаті невиконання відповідачами взятих на себе договірних зобов`язань

Таким чином, позивач заявляє відповідне клопотання у порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, та вважає, що усі судові витрати мають бути покладені на відповідачів у даній справі, в порядку п. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія звертає увагу на те, що 15.10.2024 від ФГ «Юг» до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а 21.10.2024 від Банку заперечення на клопотання про долучення доказів по справі. Однак, враховуючи те, що вказані процесуальні документи надійшли до суду вже після винесення апеляційною колегією постанови від 09.10.2024 у справі №916/4865/23 за результатом апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 у даній справі, відповідні документи представників сторін судом залишаються без розгляду, але приєднуються до матеріалів справи №916/4865/23, оскільки подані в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний суд».

У судове засідання 23.10.2023 жодний представник зі сторін у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги учасники даної справи повідомлені належним чином.

Водночас, згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, враховуючи, що представником відповідачів та представником позивача були заявлені клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, колегія суддів наголошує, що в ухвалах від 21.05.2024 та від 27.05.2024, якими були задоволені відповідні заяви представників сторін, останнім роз`яснено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Судова колегія зазначає, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлялись про судовий розгляд справи.

В судовому засіданні 23.10.2024, відповідно до ч.ч. 4. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

Розглянувши заяву представника Фермерського господарства «Юг» адвоката Василюк Наталії Ігорівни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приймаючи до уваги те, що заява про розподіл судових витрат разом з доказами їх понесення надана представником ФГ «Юг» до винесення постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаної заяви, встановлених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що йдеться у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту положень частин 5 та 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18.

Вказану правову позицію щодо застосування положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд, висловив, зокрема, у постановах від 03.05.2019 у справі №910/10911/18, від 14.05.2019 у справі №922/576/18, від 29.05.2019 у справі №910/10483/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 25.06.2019 №916/1340/18.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №910/8682/18).

У постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №810/4749/15 висловлено позицію, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Як зазначалось вище, у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу представник відповідачів просить стягнути з позивача 35 000,00 грн., з яких: 25 000,00 грн. на користь ФГ «Юг», 10 000,00 грн. на користь ОСОБА_1 , який є головою ФГ «Юг».

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником відповідачів було надано суду копії:

1) Договір від 16.01.2024 №б/н про надання правничої допомоги від 24.07.2020 (т. 2, а.с. 33-35, 147-149), укладений між адвокатом Василюк Наталією Ігорівною (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт).

За умовами розділу 1 цього Договору Адвокат бере на себе зобов`язання виконання функцій представника та/або захисника Клієнта з повноваженнями, зокрема, на ведення справ в судах будь-якої територіальності, спеціалізації та інстанційності, за що Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату грошову винагороду у порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Розділом 5 сторони домовились, що за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі та порядку, який передбачений Додатком (Додатковою угодою №1) до цього Договору. Винагорода (гонорар) вважається відпрацьованою Адвокатом у разі його особистої участі у суді та постановлення судового рішення чи ухвали / постанови по справі судом, або з позасудовим вирішенням справи, або з моменту виконання певних дій, замовлених Клієнтом. Гонорар оплачується Клієнтом на картковий рахунок Адвоката до постановлення судового рішення або за фактом позасудового вирішення справи.

Договір укладений строком на 2 роки - до 15.06.2026 (розділ 8 Договору).

2) Аналогічний Договір від 16.01.2024 №б/н правничої допомоги, який укладено між адвокатом Василюк Наталією Ігорівною (Адвокат) та Фермерським господарством «Юг» (в особі голови - ОСОБА_1 ) (т. 2, а.с. 36-38, 151-153).

Отже, у вказаному Договорі про надання правової допомоги Сторонами визначено , що вид, обсяг та вартість наданих послуг Адвоката зазначається у відповідній Додатковій угоді.

3) Додаткова угода від 22.05.2024 №2 до Договору від 16.01.2024, укладеного з ОСОБА_1 (додана до відзиву на апеляційну скаргу), відповідно до якої сторонами погоджено розмір винагороди Адвоката за надання правничої допомоги у справі №916/4865/23 у Південно-західному апеляційному господарському суді (додаткові послуги): ознайомлення зі справою, аналіз визначення захисту прав Клієнта, складання скарг (у тому числі, апеляційних, касаційних тощо), відповідей на такі скарги.

Так, сторонами визначено, що у зв`язку з поданням відзиву на апеляційну скаргу та захисті, винагорода Адвоката складає 10 000,00 грн.

4) Додаткова угода від 22.05.2024 №2 до Договору від 16.01.2024, укладеного с ФГ «Юг», яка є тотожною вищезазначеної Додатковій угоді до Договору, укладеного з ОСОБА_1 , з визначенням розміру гонорару Адвоката у сумі 25 000,00 грн. (додано до відзиву на апеляційну скаргу).

Отже, умови вказаних Договорів від 16.01.2024 про надання правничої допомоги у сукупності з положеннями укладених до цих Договорів Додаткових угод, свідчать про те, що сторонами узгоджено фіксований розмір гонорару Адвоката як для захисту інтересів ОСОБА_1 , так і для захисту ФГ «Юг» (в особі голови - ОСОБА_1 ).

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що у даному випадку фіксований розмір гонорару, погоджений між відповідачами та Адвокатом у Додаткових угодах №2 до відповідних Договорів від 16.01.2024 про надання правової допомоги, означає те, що у разі настання визначених таким Договором умов платежу конкретний склад дій Адвоката, що були вчинені на виконання умов Договору та призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між Клієнтом та його адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений Адвокатом відповідачів час на надання послуг правничої допомоги.

Водночас, судова колегія враховує, що положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України іншій стороні надано право заперечувати проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та на сторону, яка заявляє про неспівмірність вказаних витрат та просить зменшити останні, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката.

Як зазначалось вище, ПАТ АБ Укргазбанк заперечує проти заявлених вимог ФГ «Юг» щодо стягнення з позивача адвокатських витрат у сумі 35 000,00 грн. і наводить обґрунтування свого заперечення.

Колегія суддів звертає увагу, що Адвокатом у матеріалах справи відсутні та Адвокатом не надано суду Актів приймання-передачі наданих послуг.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 було здійснено 2 перерахування на картковий рахунок Адвоката: 10 000,00 грн. за платіжною інструкцією від 22.05.2024 №0.0.3663330418.1 та 25 000,00 грн. - за платіжною інструкцією від 22.05.2024 №0.0.3663422732.1 Призначення платежу: оплата згідно ДУ №2 до Договору від 16.01.2024, справа №916/4865 (додано до відзиву на апеляційну скаргу).

Також у матеріалах справи містяться:

- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 13.03.2020 КС №8855/10, видане на ім`я Василюк Н.І. (т. 2 а.с. 39, 52);

- копія ордера на надання правничої (правової) допомоги від 10.02.2024 серії АІ №1525175, відповідно до якого ОСОБА_2 має повноваження представляти інтереси ОСОБА_1 у Південно-західному апеляційному господарському суді;

- копія ордера на надання правничої (правової) допомоги від 10.02.2024 серії АІ №1525176, відповідно до якого ОСОБА_2 має повноваження представляти інтереси ФГ «Юг» у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Участь адвоката Василюк Н.І. в судових засіданнях, призначених для апеляційного перегляду справи №916/4865/23, підтверджується протоколами судових засідань від 09.10.2024 та 23.10.2024, які містяться матеріалах даної справи. При цьому, 23.10.2024 здійснювався перегляд додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/4865/23 щодо розподілу витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та вирішувалось питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу при апеляційному перегляді даної справи.

Водночас, матеріали справи містять докази написання адвокатом Василюк Н.І. процесуальних документів в ході апеляційного перегляду даної справи, а саме: відзиву на апеляційну скаргу, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеними обставини надання відповідачам послуг з професійної правничої допомоги у цій справі та зазначає, що відповідачем-1 надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг Адвоката у даній справі.

Разом з тим, досліджуючи вищенаведені документи, судова колегія враховує, що представництво інтересів обох відповідачів у справі представляв один Адвокат, яким формувалась спільна позиція довірителей, при цьому процесуальні документи готувались та подавались одночасно як від ФГ «Юг», так і від ОСОБА_1 , так само інтереси обох відповідачів одночасно представляв один адвокат під час апеляційного перегляду справи №916/4865/23.

Крім того, судова колегія погоджується із доводами Банку, та вказує про нерозумність заявлених адвокатських витрат, враховуючи те, що на стадії апеляційного перегляду даної справи Адвокатом було подано лише 2 процесуальних документа (від імені обох відповідачів), один з яких є технічним, а саме: заява про участь у відеоконференції. Також, на стадії апеляційного перегляду справи №916/4865/23 відбулось лише 1 (одно) судове засідання, за результатами якого було винесено постанову суду апеляційної інстанції.

Апеляційна колегія у контексті оцінки доказів, поданих ФГ «Юг» на обґрунтування заяви про стягнення адвокатських витрат в суді апеляційної інстанції, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 22/1964/21, відповідно до яких у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Тобто, навить якщо Договором передбачено фіксовану вартість правової допомоги, то опис робіт має бути, проте, він не обов`язково повинен мати відомості про витрати часу на надання правничої допомоги.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначено, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважено про те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З урахуванням наведеного, судова колегія зауважує, що у даному випадку відповідачами взагалі не надано опису робіт на підтвердження обсягу наданих послуг Адвокатом.

Водночас, як зазначалось вище, Адвокат відповідачів взяв участь в 1 судовому засіданні суду апеляційної інстанції; Адвокатом підготовлено 2 процесуальних документа, один з яких є технічним, а складення на стадії перегляду даної справи відзиву на апеляційну скаргу, доводи якого є аналогічними відзиву на позовну заяву, не потребувало значної кількості дій Адвоката та не вимагало аналізу нових документів та судової практики.

При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

У цьому випадку з матеріалів справи вбачається, що правова позиція відповідачів була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин також не змінювалось і, як вже зазначалось вище, інтереси обох відповідачів (які мають спільну правову позицію) у справі представляв один Адвокат. Тому, всі вищезазначені процесуальні документи готувались та подавались (через систему «Електронний суд») одночасно як від ФГ «Юг», так і від ОСОБА_1 при цьому, адвокат Василюк Н.І. надавала правову допомогу відповідачам в судах як першої, так і апеляційної інстанцій, тому, відповідно, була цілком обізнана з обставинами у справі та особливостями правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі.

Разом з тим, судовою колегію встановлено наявність декількох однотипних спорів (крім даного у справі №916/4865/23), зокрема, №916/5106/23 та №916/5104/23, які розглядаються господарським судом, за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ФГ «Юг» та фізичної особи ОСОБА_1 , відповідно до яких відбувається солідарне стягнення заборгованості за договорами кредиту та поруки. Єдиною відмінністю відповідних справ є те, що стягнення відбувається за окремими документами. Тобто, відповідачі фактично при кожному розгляді замінюють номери кредитного договору, за яким відбувається стягнення, не змінюючи при цьому, ні обставини, ні матеріально-правове обґрунтування своєї позиції, ні заперечення на позовні вимоги Банку. При цьому, за кожним таким розглядом ФГ «Юг» та фізична особа ОСОБА_1 заявляють в подальшому клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказане підтверджується інформацією, наявною у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Судова колегія акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

З огляду на наведене, урахувавши результати апеляційного перегляду справи №916/4865/23 та клопотання Банку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія зазначає, що виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи у сукупності, розмір заявлених ФГ «Юг» до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 35 000,00 грн. (за складення 1 відзиву та участі адвоката в 1 судовому засіданні в режимі відеоконференції) не відповідає критеріям розумності їх розміру, є неспівмірним з обсягом наданих Адвокатом послуг, а їх відшкодування матиме надмірний характер.

Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги виконаний Адвокатом в апеляційному провадженні у даній справі обсяг робіт (наданих послуг), колегія суддів вважає, що заявлений відповідачами загальний розмір адвокатських витрат підлягає зменшенню до 6 000,00 грн. Така сума, на переконання апеляційної колегії, є обґрунтованою, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності її розміру, є співрозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами) в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з чим підлягає відшкодуванню на користь відповідачів за рахунок ПАТ АБ «Укргазбанк»

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (ч. 1).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/4865/23 шляхом винесення додаткової постанови у відповідності до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк підлягають стягненню на користь відповідачів понесені останніми витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції при розгляді справи №916/4865/23 у загальному розмірі 6 000,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. на користь Фермерського господарства Юг та 3 000,00 грн. на користь фізичної особи ОСОБА_1 .

У стягненні з позивача 28 000,00 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 169, 244, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Фермерського господарства «Юг» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за апеляційним переглядом справи №916/4865/23 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк на користь Фермерського господарства «Юг» 3 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк на користь фізичної особи ОСОБА_1 3 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти вимог Фермерського господарства «Юг» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із апеляційним переглядом справи №916/4865/23 відмовити.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням повних та необхідних реквізитів.

Матеріали справи №916/4865/23 повернути до Господарського суду Одеської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений та підписаний 24.10.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяЯрош А.І.