Ухвала

від 24.10.2024 по справі 953/9577/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9577/24

н/п 1-кс/953/7904/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_2 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000908 від 08.08.2024, прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Феодосія АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ФОП, генерального директора ТОВ «СІДІ ЛІНК», зі слів раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5

підозрюваний ОСОБА_4

захисник адвокат ОСОБА_6

секретар судового засідання ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід стосовно громадянина України ОСОБА_4 , підозрюваного за ч. 1 ст. 111-2 КК України у кримінальному провадженні № 22024220000000908, у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

1. Зміст поданого клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000000908 від 08.08.2024, в якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111-2 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Президент РФ оголосив про повномасштабне військове вторгнення в Україну.

Того самого дня, 24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та фактично застосовуючи її, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській та інших областях, де здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та окупували частину вказаної території, у тому числі частину Харківської області.

У зв`язку з цим на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (з урахуванням змін, внесених указами Президента України), в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, який продовжений у встановленому законодавством порядку і триває по теперішній час.

Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 №129-VIII затверджено Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУAM, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором.

Указом Президента України №277/2023 від 12.05.2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно п. 31 додатку №2 до якого застосовано персональні санкції до юридичної особи Державної корпорації з космічної діяльності «Роскосмос» (основний державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , і.н.п.п. НОМЕР_2 ) строком на 10 років.

Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є генеральним директором російського підприємства «ООО «ЛЕС-ИНФОРМ»» (назва вказана російською мовою) (ОГРН 1143443005276, ОКПО 22405944, м. Волгоград, російська федерація), яке зареєстровано 05.03.2014. Основними видами діяльності «ООО «ЛЕС-ИНФОРМ»» згідно Статуту товариства, серед іншого є: діяльність в області стандартизації та метрології; діяльність з технічного контролю, випробувань та аналізу; виробництво радіолокаційної, радіонавігаційної апаратури і радіоапаратури дистанційного керування; комплекс роботи з організації і веденню банку даних лісового фонду України і проведення в ньому безперервної лісоінвентаризації, а також полігонне обслуговування систем дистанційного зондування землі.

23.03.2016 Уряд рф затвердив своєю постановою №230 Федеральну космічну програму Росії на 2016-2025 роки. Головною метою Програми є задоволення зростаючої потреби державних структур, регіонів, а також населення країни у сфері космічних засобів та послуг на основі розширення та підвищення ефективності використання простору для вирішення проблем, що стоять перед росією в економічній, соціальній, науковій, культурній та інших сферах діяльності, а також в інтересах її безпеки. Однією з головних завдань даної Програми визначено надання даних дистанційного зондування Землі з космосу, одержаних з космічних апаратів гідрометеорологічного, океанонографічного і геліогеофізичного призначення. Відповідальним виконавцем програми визначено Державну корпорацію з космічної діяльності «Роскосмос».

25.12.2019, в рамках дії Федеральної космічної програми росії, «Государственная корпорация по космической деятельности «Роскосмос» (рф, АДРЕСА_3 ) та «Акционерное общество «Российская корпорация ракетно-космического приборостроения и информационных систем» (сокр. АО «Российские космические системы»» (рф, м. Москва, ОГРН 1097746649681), уклали державний контракт №754-С354/19/244, в рамках якого затверджено Технічне завдання № С 354/20 на надання послуг: «Эксплуатация системы валидационных подспутниковых наблюдений для космических комплексов дистанционного зондирования Земли природоресурсного, картографического назначения и мониторинга чрезвычайных ситуаций в 2020-2025 годах».

В подальшому, 11.02.2020 «АО «Российские космические системы»», в рамках виконання вищевказаного державного контракту, в особі ОСОБА_8 затвердило, а «ООО «ЛЕС-ИНФОРМ» в особі ОСОБА_4 погодило Технічне завдання (Далі-ТЗ) № 2606/8-2020 щодо надання послуг «Эксплуатация базовых элементов системы валидационных подспутниковых наблюдений для космических комплексов дистанционного зондирования Земли природоресурсного, картографического назначения и мониторинга чрезвычайных ситуаций в части контроля характеристик целевой аппаратуры радиолокационного диапазона».

Згідно даного ТЗ, виконавцем робіт виступає «ООО «ЛЕС-ИНФОРМ». Основним завданням надання послуг, є забезпечення постійної готовності Качалинської тестової ділянки (базовий елемент системи валідаційних підсупутникових спостережень) для використання за цільовим призначенням, проведення наземних вимірювань для оцінки характеристик космічних комплексів (КК) дистанційного зондування Землі радіолокаційного діапазону в процесі експлуатації системи валідаційних підсупутникових спостережень. Терміни виконання робіт: з липня 2020 року по листопад 2025 року.

Крім того, 30.10.2020, АО «Российские космические системы»» уклали контракт з «ООО «ЛЕС-ИНФОРМ»» №1925730302442217000244754/26/С27/2020 щодо надання послуг «Эксплуатация базовых элементов системы валидационных подспутниковых наблюдений для космических комплексов дистанционного зондирования Земли природоресурсного, картографического назначения и мониторинга чрезвычайных ситуаций в части контроля характеристик целевой аппаратуры радиолокационного диапазона».

Таким чином, згідно даного ТЗ № 2606/8-2020, «ООО «ЛЕС-ИНФОРМ», як товариство-співвиконавець державного контракту від 25.12.2019 №754-С354/19/244, під керівництвом ОСОБА_4 , починаючи з 2020 року, здійснювало аналіз результатів наземних вимірювань та попередньо оцінювало характеристики космічних комплексів дистанційного зондування Землі радіолокаційного діапазону за результатами зйомки Качалинської тестової ділянки, а також забезпечували льотні випробування такого космічного комплексу як «Кондор-ФКА».

Після повномасштабного військового вторгнення ЗС рф в Україну 24.02.2022, ОСОБА_4 , розуміючи що держава-агресор рф, внаслідок збройної агресії, окупувала частину територію України та здійснює насильницькі дії щодо населення, продовжив займати посаду генерального директора «ООО «ЛЕС-ИНФОРМ» та організовувати діяльність вказаного товариства в інтересах держави-агресора. Таким чином, у вказаний період часу у ОСОБА_4 виник кримінальний протиправний намір, направлений на надання допомоги представникам рф у проведенні підривної діяльності проти України шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора, зокрема щодо підтримки у діях, спрямованих на реалізацію Федеральної космічної програми рф на 2016-2025 роки, з метою завдання шкоди Україні.

Крім того, у період березня 2023 року ОСОБА_4 , розуміючи неможливість самостійної реалізації протиправних дій щодо підтримки дій держави-агресора рф, надав пропозицію залучення до вказаної діяльності громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має необхідний рівень знань у технічній сфері. На вказану пропозицію ОСОБА_9 надав свою добровільну згоду, у зв`язку із чим у останнього виник кримінальний протиправний намір, направлений на підтримку дій держави-агрессора, спрямованих на реалізацію Федеральної космічної програми рф на 2016-2025 роки з метою завдання шкоди Україні.

27.05.2023 «Государственная корпорация по космической деятельности «Роскосмос» здійснила запуск радіолокаційного супутника «Кондор-ФКА №1», який, згідно принципів побудови та технічних характеристик є засобом всепогодної цілодобової високодетальної розвідки та використовується представниками рф як у цивільній, так і у військовій сферах. Серед військових задач, даний космічний комплекс здійснює розвідку українських військових об`єктів, а також використовується для виявлення зосередження військ ЗСУ, що відповідно до відповіді представників ЗСУ, становить загрозу національній безпеці України.

У період з 27.05.2023 по 01.06.2023, «АО «Российские космические системы»» повідомили ОСОБА_4 , як генерального директора «ООО « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про здійснення запуску космічного апарату « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та планування проведення льотних випробувань супутника із зйомки Качалинської тестової ділянки радіолокаційного діапазону, починаючи з 28.06.2023.

В подальшому, ОСОБА_4 , діючи з метою підтримки дій держави-агресора та за попередньою змовою із ОСОБА_9 , у відповідності до «Дополнения №1 к ТЗ №2606/8-2020» та «Инструкции по организации работ на Качалинском тестовом участке радиолокационного диапазона из состава валидационных подспутниковых наблюдений в ходе лётных испытаний (ЛИ) КС «Кондор-ФКА», розпочав організацію роботи працівників «ООО «ЛЕС-ИНФОРМ» до валідаційних підсупутникових спостережень в ході льотних випробувань КС «Кондор-ФКА». Зокрема, до вказаної організації роботи входило: підготовка радіолокаційних відбивачів та вимірювальних засобів; підготовка поверхні ділянки розміщення радіолокаційних відбивачів; призначення керівника наземного забезпечення та керівників розрахунків для проведення сеансів наземних вимірювань; навчання та підготовка персоналу; розрахунок схеми розстановки радіолокаційних відбивачів в складі тестового об`єкту; збірка радіолокаційних відбивачів та контрольні вимірювання ефективної поверхні розсіювання радіолокаційних відбивачів; вимірювання характеристик навколишнього середовища та інше.

При цьому ОСОБА_4 , як генеральний директор «ООО «ЛЕС-ИНФОРМ» та залучений останнім ОСОБА_9 , були обізнаними про наміри російської федерації та технічні можливості КС «Кондор-ФКА», у період проведення агресивної війни проти України, крім наукових та природніх досліджень, здійснювати розвідку українських військових об`єктів, а тому усвідомлювали той факт, що своїми діями вони фактично надавали допомогу державі-агресору рф.

Так, протягом 2023 року підприємством «ООО «ЛЕС-ИНФОРМ» під керівництвом громадянина України ОСОБА_4 та при залученні громадянина України ОСОБА_9 , в рамках затвердженої 23.03.2016 Урядом рф Федеральної космічної програми Росії на 2016-2025 роки, та на виконання як товариства-співвиконавця державного контракту від 25.12.2019 №754-С354/19/244, виконано роботи із задіяння Качалинської тестової ділянки радіолокаційного діапазону в ході льотних випробувань КС «Кондор-ФКА» та провела сеанси зйомки Качалинської тестової ділянки радіолокаційного діапазону в інтересах налаштування, калібрування, коригування бортової апаратури та контролю цільових характеристик КС «Кондор-ФКА», діяльність якої завдає шкоду національній безпеці та обороноздатності України.

23.10.2024 о 00 год. 07 хв. ОСОБА_4 фактично затриманий в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.

23.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбачених ч. 1 ст. 111-2 КК України.

2.Позиція учасників у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, яке просила задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечувала, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді.

3.1.Законодавчіпідставидляобраннязапобіжногозаходуу вигляді триманняпід вартою.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 та 7 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

3.2. Набуття статусу підозрюваного.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа,якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, щоповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2КК України, складено і підписано 23.10.2024 та вручено останьому 23.10.2024.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетністьостанньогодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, які додані до матеріалів клопотання, та які досліджені судом у ході судового розгляду у порядку ч. 3 ст. 27 КПК України.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

3.4. Наявність ризиків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення Малаховим дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.4.1. Ризик переховування від органівдосудовогорозслідуваннята/абосуду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

3.4.2 Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування про те, що за обставин даного кримінального провадження зазначений ризик існує, оскільки на даний час органом досудового розслідування не встановлені усі обставини кримінального правопорушення, а тому є підстави вважати, що підозрюваний може знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.4.3. Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В своючергу,частиною11ст.615КПКУкраїнивизначено,щопоказання,отриманіпідчасдопитусвідка,у томучисліодночасногодопитудвохчибільшевже допитанихосіб, укримінальномупровадженні,щоздійснюєтьсявумовахвоєнногостану,можутьбутивикористані якдоказивсудівиключноувипадку,якщохідірезультатитакого допитуфіксувалисязадопомогоюдоступнихтехнічних засобіввідеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

3.4.4. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказаний ризик не доведено ані слідчим у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду. Навпаки, зі змісту клопотання слідує, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався та не судимий. Оскільки у підозрюваного відсутні ознаки прокримінальної поведінки, слідчий суддя зазначає про відсутність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

(1)вагомість наданихстороною обвинуваченнядоказів проймовірне вчиненняпідозрюваним злочинів,у разівизнання винуватиму вчиненніяких йомуможе загрожуватипокарання увидіпозбавлення воліна строквід восьмидо дванадцятироків.При цьому,таке покаранняможе бутипризначено безможливості застосуванняпільгових інститутівкримінального права ;

(2) міцність соціальнихзв`язків вмісці постійногопроживання,у томучислі наявністьв ньогородини;

(3)наявність постійногомісця проходження;

(4) відсутність судимостей, повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень;

3.6. Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків,зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

3.7. Альтернативний запобіжний захід.

Згідно із ч. 3ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Слідчий суддя,відповідно доположень абз.8ч.4ст.183КПК України,враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованого діяння, не визначає у даному кримінальному провадженні розмір застави.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідуваннявиправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому,слідчий суддявважає занеобхідне відзначити,що відповіднодо положеньстатті 198КПК України,висловлені вухвалі слідчогосудді,за результатамирозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходу,висновки щодобудь-якихобставин,які стосуютьсясуті підозри,не маютьпреюдиціального значеннядля судупід чассудового розглядуабо дляслідчого чипрокурора підчас цьогоабо ін шого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_2 , - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобтопо 21.12.2024 (включно), без визначення розміру застави.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_2 негайно повідомити близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб за вибором підозрюваного ОСОБА_4 , про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та місце його перебування в порядку, передбаченому КПК України.

Строк дії ухвали встановити по 21.12.2024 (включно).

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений і підписаний 25.10.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1