Ухвала

від 25.10.2024 по справі 910/14422/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14422/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Мудрого С. М.

від 13.02.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Євсіков О. О., Алданова С. О., Корсак В. А.

від 21.08.2024

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"

про визнання недійсними рішень зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" від 09.11.2011, оформлених протоколом № 09/11 від 09.11.2011,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просила:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" від 09.11.2011, оформлені протоколом № 09/11 від 09.11.2011;

- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" № 10721050006001764 від 22.02.2012$

- визначити з 09.11.2011 розмір часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", а саме: ОСОБА_2 , який володіє часткою у розмірі 92,4% статутного капіталу; ОСОБА_1 , яка володіє часткою у розмірі 3,8% статутного капіталу; ОСОБА_4 , який володіє часткою у розмірі 3,8% статутного капіталу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 910/14422/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою від 21.08.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 910/14422/23.

11 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 у справі № 910/14422/23.

У якості підстави касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначила наявність виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктами 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Із частковим цитуванням окремих абзаців постанов Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, скаржниця зауважила, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 у справі № 910/14422/23 є необґрунтованими, безпідставними та такими, що ухвалені без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15, від 17.12.2019 у справі № 927/97/19, від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.03.2021 у справі № 910/14855/19, від 29.09.2021 у справі № 914/1912/19, від 19.10.2021 у справі № 916/596/20, від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20, від 13.01.2022 у справі № 910/6552/20, від 04.05.2022 у справі № 164/2138/19, від 24.01.2023 у справі № 161/13862/19, від 10.11.2023 у справі № 755/12702/22, від 07.02.2024 у справі № 311/2297/21. Натомість скаржниця не навела яка/які саме норма/норми права неправильно застосована/порушена/не застосована судами першої та апеляційної інстанцій у взаємозв`язку із наведеними нею постановами Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду: не вказала в якій саме постанові містяться висновки щодо застосування саме цієї неправильно застосованої/порушеної/не застосованої норми/норм права, які не врахували суди першої та/або апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень у справі № 910/14422/23. Крім того, судовий збір, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги, сплачений ОСОБА_1 у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.

Ухвалою від 02.10.2024 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржниці строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме чіткої вказівки яку саме норму права (які саме норми права) невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновки щодо застосування якої (яких) викладені у наведених скаржницею постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, які не були враховані судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень у справі № 910/14422/23;

- надання Суду документів, що підтверджують доплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 у справі № 910/14422/23 у встановленому законом порядком і розмірі, а саме в сумі 5 368,00 грн (таким чином, щоб у загальному розмірі, разом із вже сплаченими 10 736,00 грн, загальна сума складала 16 104,00 грн).

ОСОБА_1 роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

11 жовтня 2024 року на адресу Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги у справі № 910/14422/23, до якої додана квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки 21 від 09.10.2024 про сплату 5 368,00 грн, та в якій ОСОБА_1 зазначила, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, які викладені:

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19, та процитувала пункти 7.2.5., 7.2.6.;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, та процитувала пункти 8.58., 8.59.;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15, та процитувала пункти 51., 52., 53.;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19, та процитувала пункти 7.1.8., 7.1.9., 7.1.19. із вказівкою, що аналогічні висновки міститься у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 910/14855/19, які також не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, і також процитувала пункт 5.4.;

- у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 161/13862/19, якими встановлено, що: "Загальноприйнятим як в доктрині приватного права, так і судовій практиці, є те, що як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.";

- у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 914/1912/19, та процитувала пункти 66., 67.;

- у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 311/2297/21 та частково її процитувала.

При цьому ОСОБА_1 так і не навела конкретно яка/які саме норма/норми права неправильно застосована/порушена/не застосована судами першої та апеляційної інстанцій у взаємозв`язку із наведеними нею постановами Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду. Всі цитати з окремих пунктів вказаних постанов, на які посилається скаржниця, або не містять вказівку щодо застосування якої саме норми права в них йдеться мова або є викладенням обставин конкретної справи із оцінкою суду саме цих обставин, що не може визнатися Судом належним обґрунтуванням наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктами 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, враховуючи, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними, однозначними та належно обґрунтованими, Суд вказані доводи до уваги не приймає.

ОСОБА_1 також зазначила, що судами першої та апеляційної інстанцій:

- "невірно застосовано/не застосовано норми матеріального права, якими врегульовано правовідносини з розпорядження спільної сумісної власності подружжя, внаслідок чого судами зроблено хибні висновки що "з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об`єкта права спільної сумісної власності подружжя…" та "Отже, учасник господарського товариства має право розпорядження належною йому часткою в статутному капіталі товариства без згоди другого подружжя", що, на думку скаржниці, суперечить приписам статті 67 Сімейного кодексу України та статтям 355, 368, 369, 370, 372 Цивільного кодексу України;

- "невірно застосовано/не застосовано норми матеріального права, якими врегульовано правовідносини з виникнення/ припинення права власності на корпоративні права, внаслідок чого судами першої та апеляційної інстанцій зроблено хибні висновки, що набуття корпоративних прав можливо на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства або "усного договору" між фізичною та юридичною особою, а саме: "Як вбачається зі змісту протоколу № 09/11 від 09.11.2011 року підтвердженням волевиявлення ОСОБА_2 щодо відчуження частки чітко відображено…" та "Фактично 09.11.2011 року в присутності усіх учасників ТОВ "Боедем", які володіли часткою у розмірі 100% статутного капіталу, був укладений договір в усній формі", що, на думку скаржниці, суперечить приписам статей 190, 206, 208, 210, 656 Цивільного кодексу України та статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

- невірно застосовано/не застосовано норми статей 2, 7, 11, 13, 42, 46, 73, 76, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували висновки щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15; висновки щодо застосування частини 2 статті 747 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 67 Сімейного кодексу України, викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 570/60/16-ц; висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17.12.2019 у справі № 927/97/19 щодо застосування статті 147 Цивільного кодексу України та статті 53 Закону України "Про господарські товариства"; висновки щодо застосування пункту 3 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 170/499/23. Також ОСОБА_1 зауважує, що судами першої та апеляційної інстанцій не застосовано норми статей 215, 216, 228 Цивільного кодексу України та статей 18, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України, в той же час, як скаржниця неодноразово наголошувала у власних процесуальних документах з наданням на адресу судів належних та достовірних доказів, здійснення 22.02.2012 реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо змін стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" було вчинено всупереч існуючому судовому рішенню - ухвали Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 у справі № 5011-62/1724-2012, тобто таку реєстрацію було здійснено з порушенням публічного порядку в частині обов`язковості судового рішення на всій території України, а такі реєстраційні дії є нікчемними в силу приписів статті 228 Цивільного кодексу України. При цьому судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, які викладені в постанові Верховного Суду від 10.11.2023 у справі № 755/12702/22, якою встановлено: "Нікчемний правочин (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України) є недійсним вже в момент свого вчинення (abinitio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipsoiure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (exofficio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.". ОСОБА_1 в тому числі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано/не застосовано статті 2, 7, 11, 13, 42, 46, 254, 263, 265 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.10.2021 у справі № 916/596/20, від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20, від 13.01.2022 у справі № 910/6552/20, від 04.05.2022 у справі № 164/2138/19, що призвело до надмірного формалізму при розгляді справи та порушення права на справедливий судовий захист.

Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України інші учасники справи не скористалися.

Згідно з частиною 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Враховуючи, що вимоги ухвали від 02.10.2024 скаржницею виконані не у повному обсязі, однак з огляду на те, що підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження наразі відсутні, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/14422/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас доводи касаційної скарги по суті будуть розглянуті під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/14422/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 грудня 2024 року о 12:10 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

4. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19 листопада 2024 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.

5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/14422/23.

6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. М. Баранець

І. Д. Кондратова

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд