Постанова

від 09.10.2024 по справі 403/363/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 403/363/21

провадження № 22-ц/4809/1187/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А. М., Дуковський О. Л.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач Фермерське господарство «Ніка-Т»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2024 року (суддя Атаманова С. Ю.) у провадженні за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Ніка-Т» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Фермерського господарства «Ніка-Т» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158, розташованої на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, шляхом її повернення у користування позивача, як власника, та скасування державної реєстрації права, а саме: запису про інше речове право - право оренди Фермерського господарства «Ніка-Т» на вказану земельну ділянку, проведеної 15 лютого 2021 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Устинівської селищної ради Кіровоградської області Тараненко І.І. за номером запису: 40618597, щодо договору оренди земельної ділянки від 11 лютого 2021 року, підписання якого позивачем заперечується.

Позивачем в забезпечення позову подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову та накладення арешту на земельну ділянкуплощею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158шляхом заборони Фермерському господарству «Ніка-Т» вчиняти щодо вказаної ділянки будь-які дії: орати, сіяти, обробляти, збирати врожай, тощо до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Судове рішення

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2024р у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позовута накладення арешту на земельну ділянкуплощею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158 шляхом заборони Фермерському господарству «Ніка-Т» вчиняти щодо вказаної земельної ділянки будь-які дії: орати, сіяти, обробляти, збирати врожай і т.д. до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, відмовити.

Суд за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову виснував, що обраний позивачем захід забезпечення позову, з урахуванням відсутності будь-яких доказів проведення державної реєстрації права оренди Фермерського господарства «Ніка-Т» на належну позивачу земельну ділянку,не може свідчити про доцільність даного заходу забезпечення позову (його відповідність вимогам, на забезпечення яких він застосовується), очевидна неспівмірність обраного позивачем заходу позовним вимогам, відсутнє обґрунтування взаємопов`язаності заходу забезпечення з обставинами утруднення виконання чи невиконання майбутнього рішення суду та самої імовірності такого утруднення в разі невжиття відповідного забезпечення, виходячи з предмета позову.

Зазначений ОСОБА_1 захід забезпечення позову є суперечливим за своїм змістом, оскільки фактично поєднує в собі два самостійних види забезпечення позову, які є різними за своєю правовою природою та суб`єктним складом.

Апеляційна скарга

Не погоджуючисьз судовимрішенням,представник позивачаадвокат ГорпинкоС.М.в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційнускаргу,якою проситьскасувати ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2024р та вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на земельну ділянку площею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158 шляхом заборони Фермерському господарству «Ніка-Т» вчиняти щодо вказаної земельної ділянки будь-які дії: орати, сіяти, обробляти, збирати врожай і т.д. до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Вказав, що суд не дотримався вимог закону, відмовляючи у задоволенні заяви, так як існує достатньо обґрунтоване припущення, що дії відповідача не мають на меті збереження предмету спірних правовідносин. Арешт забезпечить реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на її користь.

ОСОБА_1 договір оренди з відповідачем не укладала, що підтверджується експертним висновком, ніколи не мала наміру передавати земельну ділянку. За обставинами набуття земельної ділянки відповідачем здійснюється досудове розслідування.

Суд не врахував, що ФК «Ніка-Т», знаючи про наявність спору, свідомо може здійснити дії щодо розпорядження земельною ділянкою, що призведе до необхідності повторного звернення до суду з новим позовом.

Предмет позову стосується повернення земельної ділянки власнику, тому очевидним є зв`язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Відзив на апеляційну скаргу

Представник відповідачаадвокат Олена Ляшеко-Гаркуша подалавідзив наапеляційну скаргу,яким просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області у справі № 403/363/21 від 20.05.2021 року залишити без задоволення, а судову ухвалу у справі № 403/363/21 від 20.05.2021 року залишити без змін.

Вказала, що відсутні будь-які підстави для вжиття заходів забезпечення позову у справі.

На земельній ділянці зареєстроване обтяження - право оренди Фермерського господарства «НІКА-Т», а тому будь-яких змін щодо відповідної земельної ділянки до вирішення спору по суті бути не може. Суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що обмеження права відповідача на користування земельною ділянкою, яке виникло на підставі договору оренди землі, не відповідає засадам цивільного судочинства.

Рух справи

Апеляційна скарга ОСОБА_1 надійшла 13.06.2024р.

Ухвалою судді від 13.06.2024р справу витребувано з районного суду.

Ухвалами від 21.08.2024 р відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 9 жовтня 2024 року.

Обставини справи, пов`язані з подачею заяви про забезпечення позову

ОСОБА_1 у жовтні2024року звернуласядо судуз позовомдо Фермерського господарства «Ніка-Т» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158, розташованої на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, шляхом її повернення у користування позивача, як власника, та скасування державної реєстрації права, а саме: запису про інше речове право - право оренди Фермерського господарства «Ніка-Т» на вказану земельну ділянку, проведеної 15 лютого 2021 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Устинівської селищної ради Кіровоградської області Тараненко І.І. за номером запису: 40618597, щодо договору оренди земельної ділянки від 11 лютого 2021 року.

28.20.2024рподана заявапро забезпеченняпозову,якою позивачпросить вжитизаходи забезпечення позовуу цивільнійсправі запозовом до Фермерськогогосподарства «Ніка-Т»про усуненняперешкод укористуванні земельноюділянкою,накласти арешт наземельну ділянкуплощею 7,3479га,кадастровий номер:3525884700:02:000:0158шляхом заборониФермерському господарству«Ніка-Т»вчиняти щодовказаної земельноїділянки будь-якідії:орати,сіяти,обробляти,збирати врожайі т.д.до розглядусправи посуті танабрання рішеннямсуду законноїсили.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню частково.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.

Серед передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України видів забезпечення позову значиться, зокрема, накладення арешту на майно, заборону вчиняти дії, тощо.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Обмеження у застосуванні судом заходів забезпечення позову окремо встановлені частинами 4 12 ст. 150 ЦПК України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано: «[…] співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача,а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам […]. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів […]. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, позивач оскаржила в апеляційному порядку ухвалу суду про відмову забезпеченні позову з тих підстав, що суд неправильно застосував норми права, заява подана в порядку і на підставі положень законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що будь-яке судове рішення, зокрема ухвала суду про забезпечення позову, має ґрунтуватися на фактичних даних про обставини справи, які повідомили сторонами й встановив суд, першочергово відповідати правовим нормам.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, то воно має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18).

Предметом позову є дві вимоги:

- усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:0000:0158, що знаходиться у фактичному користуванні Фермерського господарства «Ніка-Т» без установлених законом підстав шляхом їїповернення у користування позивача ОСОБА_1 ;

- скасування державноїреєстрації іншогоречового права - права оренди ФГ «Ніка-Т» на належну позивачу земельну ділянку за номером запису: 40618597 від 15 лютого 2021 року.

В забезпечення позову заявлено про накладення арешту на земельну ділянкуплощею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158 шляхом заборони Фермерському господарству «Ніка-Т» вчиняти щодо вказаної ділянки будь-які дії: орати, сіяти, обробляти, збирати врожай і т.д. до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Суд першої інстанції в обґрунтування відмови в забезпечення позову частково здійснив аналіз доказів, що стосуються суті спору, що є зайвим при вирішенні заяви, але не впливає на правильність висновку.

Разом з тим в загальному апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Зі справи виходить, що ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки, однак у жовтні 2021 року виявила, що її земля перебуває в оренді відповідача. В той час коли вона угоди оренди не укладала.

ОСОБА_1 власності не позбулася, користувачем іі земельної ділянки площею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158 є Фермерське господарство «Ніка-Т».

Позивачем ставиться вимога щодо накладення на спірну земельну ділянку арешт шляхом заборони вчиняти будь-які дії, а саме орати, сіяти, обробляти, збирати врожай . і т.д., що унеможливлює господарську діяльність відповідача на відповідній земельній ділянці, що є неприпустимим, оскільки суд повинен враховувати не тільки інтереси позивача, але й і враховувати інтереси відповідача та не допустити втручання за допомогою судового інструменту в діяльність юридичної особи.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець/юридична особа.

Заявляючи про заборону вчиняти щодо спірної земельної ділянки будь-які дії: орати, сіяти, обробляти, збирати врожай і т.д., фактично є втручанням у господарську діяльність відповідача, який до вирішення справи в суді, правомірно вважає себе користувачем землі.

Апелянт в обґрунтування оскарження наводить висновок експерта та спеціаліста щодо підстав передачі землі, які не можуть бути враховані при розгляді питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки обґрунтованість, належність, допустимість, достатність доказів досліджується при розгляді справи по суті.

Підстави забезпечення позову не передбачають дослідження доказів, які надаються в обґрунтування позову. Суд досліджує предмет позову співмірність заходів забезпечення позову, з`ясовує чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Позивач поряд з вимогою про заборону господарської діяльності у вигляді заборони орати, сіяти, обробляти, збирати врожай, вказує про накладення арешту, що в апеляційній скарзі трактується як окрема вимога, однак арешт земельної ділянки в розумінні положень законодавства не є доцільним, так як власності позивач не позбавлена, орендар законодавчо немає права відчуження земельної ділянки.

За вищевикладеного відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, ухвала суду відповідає вимогам закону, скасуванню не підлягає.

Загальний висновок

Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судову ухвалу - без змін.

Розподіл судових витрат не здійснюється

Керуючись ст.ст.368,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2024 року, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. Л. Дуковський