Ухвала

від 07.11.2024 по справі 403/363/21

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/363/21 провадження № 2-з/403/15/24

У Х В А Л А

07 листопада 2024 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Карпяк Л.І.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Горпинко С.М.,

представника відповідача - адвоката Ляшенко-Гаркуша О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Ніка-Т» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до відповідача Фермерського господарства «Ніка-Т» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158, розташованою на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, шляхом її повернення у користування позивача, як власника, та скасування державної реєстрації права, а саме: запису про інше речове право - право оренди ФГ «Ніка-Т» на вказану земельну ділянку, проведеної 15 лютого 2021 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Устинівської селищної ради Кіровоградської області Тараненко І.І. за номером запису: 40618597, на підставі договору оренди землі від 11 лютого 2021 року, підписання якого позивачем заперечується.

07 листопада 2024 року представником позивача - адвокатом Горпинко С.М. подана заява про забезпечення позову, в якій він прохає суд заборонити відповідачу ФГ «Ніка-Т»: 1) вчиняти будь-які дії, пов`язані з передачею в суборенду та користування будь-яким іншим особам земельної ділянки кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158, площею 7,3479 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області; 2) вчиняти дії, спрямовані на користування вказаною земельною ділянкою, в тому числі на обробку землі та збір врожаю; 3) чинити будь-які перешкоди власнику ОСОБА_1 в її праві володіння та користування зазначеною земельною ділянкою.

До заяви про забезпечення позову доданий документ, що підтверджує сплату позивачем ОСОБА_1 судового збору у встановленому законом розмірі.

В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали заяву про забезпечення позову та прохали суд її задоволити з огляду на те, що позивач є власником земельної ділянки, однак внаслідок протиправних дій відповідача ФГ «Ніка-Т», пов`язаних із державною реєстрацією права оренди за підробленим договором, що вбачається із долучених до справи доказів, вона позбавлена права належним чином обробляти земельну ділянку, сіяти сільськогосподарські культури, збирати врожай та отримувати прибуток. Враховуючи, що до часу визнання договору неукладеним особа позбавляється можливості користуватися земельною ділянкою, зазначені у заяві заходи забезпечення позову відповідають меті реального захисту прав та інтересів позивача. Натомість відсутність заборони на вчинення таких дій із земельною ділянкою призведе до виникнення інших спорів, таких як усунення перешкод позивачем у разі оброблення земельної ділянки відповідачем чи передачі земельної ділянки в суборенду іншій особі.

В підготовчому засіданні представник відповідача заперечила проти задоволення заяви про забезпечення позову, зазначивши, що за своєю суттю вона є аналогічною до раніше поданої позивачем заяви про забезпечення позову, у задоволенні якої судом вже було відмовлено, а також є тотожною задоволенню позовних вимог, що суперечить ч.10 ст.150 ЦПК України. Позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач планує або вчиняє дії, спрямовані на передачу належної позивачу земельної ділянки в суборенду. Скасування державної реєстрації права оренди має наслідком скасування і права суборенди. Крім того, вжиття заходів забезпечення позову не повинно перешкоджати господарській діяльності відповідача, натомість зазначені в заяві заходи спрямовані не допустити користування ФГ «Ніка-Т» земельною ділянкою, що належить йому на праві оренди.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18).

Крім того, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач серед іншого, повинен обґрунтувати наявність звязку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємоповязаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо. Обовязок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі №910/16505/19).

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.4 Постанови від 22 грудня 2006 року №9 суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Зі змісту заяви про забезпечення позову судом встановлено, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обгрунтовується представником позивача тим, що ФГ «Ніка-Т» незаконно набуло право оренди на земельну ділянку і протиправно, на підставі підробленого договору оренди здійснює господарську діяльність на земельній ділянці позивачки, чим обмежує її право на користування та володіння власною земельною ділянкою за її цільовим призначенням.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.92 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на дату укладення договору, зазначеного в позовній заяві) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст.17 Закону України «Про оренду землі»).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства відповідно до закону.

Отже, наявність чинного на дату розгляду судом заяви про забезпечення позову договору оренди землі від 11 лютого 2021 року, орендодавцем та орендарем за яким є сторони по справі ( ОСОБА_1 та ФГ «Ніка-Т»), виключає можливість позивача фактично володіти та користуватися належною їй земельною ділянкою одночасно з відповідачем по справі, оскільки користування належною позивачу земельною ділянкою на строк дії цього договору належить виключно ФГ «Ніка-Т» в силу прямих приписів закону.

З огляду на викладене, запропонований представником позивача захід забезпечення позову у виді заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на користування земельною ділянкою, в тому числі на обробку та збір врожаю, оцінюється судом як такий, що суперечить змісту самого права оренди та перешкоджатиме господарській діяльності ФГ «Ніка-Т», що є неприпустимим.

Подібне обмеження в даному випадку права відповідача на фактичне користування земельною ділянкою, що виникло на підставі договору оренди землі, який в силу положень ст.204 ЦК України є правомірним, також не відповідає і засадам цивільного судочинства (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №657/1211/19, який враховується судом відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2, 4 та 5 ст.8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором.Умови договорусуборенди земельноїділянки повинніобмежуватися умовамидоговору орендиземельної ділянкиі несуперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Враховуючи встановлені законодавцем обмеження щодо умов, строку дії та чинності договору суборенди земельної ділянки, можливість укладення такого договору не матиме наслідком утруднення виконання рішення суду, оскільки у разі задоволення позову, виходячи зі змісту заявлених ОСОБА_1 вимог, договір суборенди припинить свою чинність, що, як наслідок, обумовить також і ефективний захист прав позивача, як власника земельної ділянки, переданої в таку суборенду. Одночасно з цим судом також враховується, що позивачем та її представником не наведено жодного обгрунтування наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування такого виду забезпечення позову, зокрема, вчинення ФГ «Ніка-Т» дій, спрямованих на передачу земельної ділянки в суборенду чи в користування інших осіб.

За встановлених судом обставин, визначені представником позивача у заяві про забезпечення позову заходи його забезпечення, такі як заборона ФГ «Ніка-Т» вчиняти дії, спрямовані на користування земельною ділянкою (в тому числі на обробку землі та збір врожаю), а також будь-які дії, повязані з передачею земельної ділянки в суборенду та користування іншим особам, не є співмірними із позовним вимогами ОСОБА_1 , оскільки у разі їх застосування не буде забезпечуватись збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору, а захист прав та інтересів позивача матиме наслідком порушення або безпідставне обмеження прав та охоронюваних інтересів відповідача ФГ «Ніка-Т» як орендаря, що користується земельною ділянкою в своїй господарській діяльності на підставі чинного договору оренди.

При цьому наявність приєднаних до матеріалів справи доказів на підтвердження протиправності користування ФГ «Ніка-Т» земельною ділянкою позивача ОСОБА_1 на підставі підробленої угоди, на які представник позивача посилається у поданій до суду заяві про забезпечення позову (зокрема, висновок спеціаліста №2 від 05 жовтня 2022 року, висновок експерта №СЕ-19/112-2312627-ПЧ від 09 січня 2024 року), не можуть бути достатнім підтвердженням існування обставин, з якими закон пов`язує необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки під час розгляду заяви про забезпечення позову суд не здійснює дослідження та не надає оцінки наявним в матеріалах цивільної справи доказам на підтвердження обставин, що безпосередньо стосуються суті спору та підлягають доказуванню відповідно до ст.81 ЦПК України.

Щодо визначеного представником позивача у поданій до суду заяві про забезпечення позову такого виду забезпечення як заборона ФГ «Ніка-Т» чинити будь-які перешкоди власнику ОСОБА_1 в її праві володіння та користування земельною ділянкою, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування такого виду забезпечення позову з огляду на наступне.

Володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння.

Права володіння, користування та розпорядження майном належать власнику майна (ч.1 ст.317 ЦК України) незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Відповідно власник не втрачає право володіння та користування нерухомим майном (зокрема земельною ділянкою) у зв`язку з державною реєстрацією права оренди за іншою особою.

Натомість такаособа внаслідок реєстрації за нею права оренди на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за орендодавцем.

За вказаних обставин підстави вжиття заходів для забезпечення захисту належних ОСОБА_1 права володіння та користування земельною ділянкою шляхом заборони вчинення перешкод у цьому праві взагалі відсутні, оскільки такого права позивач, як власник земельної ділянки, не позбавлялась, а передача належної їй земельної ділянки в оренду ФГ «Ніка-Т» стосується включно позбавлення її фактичного володіння цим нерухомим майном.

Крім того, за змістом ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже,позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Судом встановлено, що однією із позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Ніка-Т» є усунення перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою площею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:0000:0158 шляхом повернення цієї земельної ділянки у користування позивача.

Заборона ФГ «Ніка-Т» чинити будь-які перешкоди позивачу ОСОБА_1 в її праві володіння та користування зазначеною вище земельною ділянкою є одним із видів забезпечення позову, які представник позивача прохає суд вжити у поданій до суду заяві про забезпечення позову.

Вказаний вид забезпечення позову суд оцінює як такий, що є тотожним задоволенню однієї із позовних вимог до прийняття рішення по суті, оскільки як позовна вимога про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення в користування позивача, так і заборона орендарю ФГ «Ніка-Т» чинити перешкоди позивачу у її праві користування цією ж земельною ділянкою, безпосередньо стосуються надання позивачу по справі ОСОБА_1 можливості фактичного користування належною їй, як власнику, земельною ділянкою, що можливе лише за умови передання їй земельної ділянки у володіння.

З огляду на викладене, такий вид забезпечення позову як заборона чинити перешкоди позивачу в її праві володіння та користування земельною ділянкою, не узгоджується з вимогам ч.10 ст.150 ЦПК України, а тому не може бути застосований судом.

Відповідно до положень п.6 ч.1ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи, що під час вирішення питання про забезпечення позову судом не досліджується обгрунтованість самого позову і розгляд заяви про забезпечення позову не повинен порушувати принципи змагальності і рівності процесуальних прав сторін, суд приходить до висновку про недоведеність представником позивача наявності підстав для забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Горпинко Сергія Миколайовича про забезпечення позову шляхом заборони Фермерському господарству «Ніка-Т»:

1) вчиняти будь-які дії, пов`язані з передачею в суборенду та користування будь-яким іншим особам земельної ділянки кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158, площею 7,3479 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області;

2)вчиняти дії,спрямовані накористування земельноюділянкою кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158, площею 7,3479 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, в тому числі на обробку землі та збір врожаю, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності;

3) чинити будь-які перешкоди власнику ОСОБА_1 в її праві володіння та користування земельною ділянкою кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158, площею 7,3479 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнийтекст ухвалисуду небув врученийу деньїї проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому даноїухвали суду.

Повний текст ухвали складений 12 листопада 2024 року.

Суддя С.Ю.Атаманова