Постанова

від 23.10.2024 по справі 598/747/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 598/747/21Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т. Провадження № 22-ц/817/855/24 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірський Б.О.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №598/747/21 за апеляційною скаргою Збаразької міської ради від імені якої діє адвокат Гуцалюк Андрій Романович на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року (ухвалене суддею Олещуком Б.Т.) в справі за позовом ОСОБА_1 до Збаразької міської ради, ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом (вподальшому за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження судом було замінено первісного відповідача Збаразьку міську громаду Тернопільської області на належного відповідача Збаразьку міську раду та залучено співвідповідачем у справі ОСОБА_2 ).

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що є власником транспортного засобу марки «Opel Zafira» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Вказував на те, що 07 квітня 2020 року даний автомобіль був припаркований по АДРЕСА_1 , де зазнав механічних пошкоджень внаслідок падіння сухого дерева, що було зафіксовано поліцією.

Вважав, що оскільки відповідач орган місцевого самоврядування не визначився з балансоутримувачем об`єктів благоустрою, а відповідач ОСОБА_2 є власником нежитлових приміщень з вбудованим магазином, що складають 2/5 частини будинку, біля якого був припаркований автомобіль, тому саме вони мають нести відповідальність за майнову шкоду, заподіяну внаслідок падіння дерева. Неналежне виконання ними своїх обов`язків щодо утримання елементів благоустрою призвело до падіння дерева, що спричинило механічні пошкодження належному йому автомобілю, а йому заподіяло майнову шкоду.

Вказував на те, що розмір отриманих ним збитків внаслідок падіння сухого дерева на автомобіль становить 88 275 грн., а тому просив стягнути солідарно вказану суму на свою користь з відповідачів, а також понесені ним судові витрати.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто зі Збаразької міської ради Тернопільської області в користь ОСОБА_1 88 275 грн. відшкодування завданих матеріальних збитків, 908 грн. судового збору та 30 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник Збаразької міської ради Гуцалюк А.Р. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Збаразької міської ради.

Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вважає, що долучення представником позивача довідки ГУ Держгеокадастру від 22.02.2024 №29-19-0.2111-799/2-24 та уточненої інформації є зловживанням процесуальними правами, оскільки останнім не було наведено аргументів щодо об`єктивної неможливості йому в період з 2021 року по 2024 рік в межах строку подання відповіді на відзив, встановленої судом, звернутись з відповідним адвокатським запитом до ГУ Держгеокадастру і подати до суду заяву про продовження строку для подання відповіді на відзив.

Вказує на те, що п.5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на приватних садибах і прилеглих ділянках є їх власники або користувачі.

Звертає увагу на те, що Збаразькою міською радою листом від №03-660/2.6 від 10.04.2020 було зазначено, що нежитлові приміщення з вбудованим магазином, що складають 2/5 частини будинку (приміщення АДРЕСА_2 перебувають у власності ОСОБА_2 .

Посилається на те, що правилами благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку в м. Збаражі, затвердженими рішенням сесії Збаразької міської ради №7/3/9 від 01.02.2016 передбачено, що утримання будинків та прибудинкової території проводиться особами, яким будинки належать на праві власності, а також вони є відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, на вулицях перед будівлями до проїзної частини.

Відтак вважає невірним твердження суду першої інстанції про обов`язок Збаразької міської ради вести нагляд за прибудинковими територіями в межах міста Збараж.

Вважає, що висновок експертного дослідження з оцінки КТЗ Opel Zafira не є висновком експертного дослідження, оскільки ФОП ОСОБА_3 не є судовим експертом та вважає, що цей доказ не може бути застосований як основа для обрахунку вартості відновлювального ремонту.

Вказує на те, що даним доказом не підтверджено факту пошкодження транспортного засобу позивача, оскільки відсутні відомості про будь-які пошкодження, окрім корозії та забруднення салону, що є нормальним для автомобіля такого віку.

Звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_3 зазначає, що КТЗ не на ходу, при цьому вона не зазначила ушкоджень, які унеможливлюють експлуатацію автомобіля.

Вказує на те, що рахунок фактура, згідно якого реальна вартість ремонтних робіт складає 83410 грн, є документом який має інформаційних характер, разом з тим суд визначаючи вартість відновлювальних робіт, взяв за основу вищезгаданий висновок ФОП ОСОБА_3 .

Щодо витрат на правничу допомогу зазначає, що перед судовими дебатами, представник позивача подав акт наданих послуг, повністю відмінний від попереднього, який було долучено в 2021 році, а саме акт наданих послуг №2 від 20.05.2024 на загальну суму 15000 грн.

При цьому, підставою для складання акту від 20.05.2024 року є угода про надання правової допомоги №б/н від 10.04.2020 року, яку було надано суду, проте в акті приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2021 року зазначено договір б/н від 10.02.2020 року, примірника якого суду надано не було.

Таким чином вважає, що детальний опис робіт адвоката може бути підтверджений лише в частині 15 000 грн.

Крім цього вважає, що сума в даному описі не відповідає обставинам справи, оскільки заяви про відкладення, про розгляд справи в режимі відеоконференції та ін. були поданими в інтересах адвоката, а не клієнта.

Також заяви та клопотання про залучення співвідповідача, про заміну неналежного відповідача були подані у зв`язку із неналежною підготовкою представника позивача до справи.

Крім цього, матеріали справи не містять ані письмових пояснень, ані відповіді на відзив про що вказано в детальному описі.

Також зазначає, що не було надано деталізації кількості складених адвокатських запитів, а поданий адвокатський запит до Збаразької міської ради був здійснений на підставі договору про надання правничої допомоги від 06.02.2024 року, примірник якого суду не надавався.

Від представника позивача адвоката Русина А.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Щодо посилань апелянта на порушення процесуальних строків при подачі доказу довідки ГУ Держгеокадастру від 22.02.2024 №29-19-0.2111-799/2-24, вважає такі безпідставними та звертає увагу на те, що справа слухається в період воєнного стану та не долучення судом вказаного доказу мало б ознаки надмірного формалізму.

Крім цього звертає увагу на те, що відповідач не був позбавлений можливості долучити докази на свою користь, однак він цим не скористався.

Вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що саме Збаразька міська рада є балансоутримувачем земельної ділянки на якій знаходилось дерево, що 07.04.2020 року впало на припаркований автомобіль.

Вважає, що висновок експертного дослідження з оцінки КТЗ є належним та допустимим доказом у справі, а рахунок-фактура дає розуміння вартості ремонту автомобіля.

Вказує на те, що в акті приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2021 року адвокатом допущено описку, оскільки зазначено дату договору 10.02.2020, при цьому вірною датою договору є 10.04.2020 року.

Звертає увагу на те, що судовий розгляд справи тривав більше 3 років.

Вважає твердження апелянта про те, що умови договору суперечать наданим суду доказам не відповідає дійсності.

Вказує на безпідставність посилання апелянта про те, що до адвокатського запиту поданого до Збаразької міської ради було долучено ордер, в якому зазначено договір про надання правничої допомоги від 06.02.2024 року, оскільки адвокат та клієнт можуть укладати необмежену кількість договорів, зокрема на вчинення конкретних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно із ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено наступні обставини справи.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 28 січня 2017 року, виданого центром 6841 (т.1 а.с.8).

07 квітня 2020 року на припаркований на узбіччі дороги по вул. В.Великого, 27 в м. Збаражі Тернопільської області, транспортний засіб марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний позивачу ОСОБА_1 , впало дерево, що спричинило механічні пошкодження даного транспортному засобу.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи фотознімків, на останніх зафіксовано подію падіння дерева на належний позивачу транспортний засіб «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 (т.1 а.с.37-38, 54-56).

07 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся із повідомлення до служби 102 про те, що на належний йому автомобіль марки «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований на узбічі вулиці Володимира Великого в м. Збаражі Тернопільської області впало сухе дерево, яке росло на території домогосподарства №27. Зазначене повідомлення було прийняте та зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (ЄО) Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області за №1112.

З довідки за результатами розгляду повідомлення ОСОБА_1 вбачається, що перевірку за повідомленням ОСОБА_1 завершено та встановлено, що 07 квітня 2020 року на припаркований на узбіччі вул. Володимира Великого в м. Збаражі автомобіль марки «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 упало сухе дерево, яке росло на території нежилого домогосподарства № НОМЕР_4 , внаслідок чого в автомобілі пошкоджено дах, крило, праву передню фару, капот, праве дзеркало заднього виду, лакофарбоване покриття, розбите вітрове скло. Нежитлове домогосподарство АДРЕСА_3 в якому розташовані нежитлові приміщення з вбудованим магазином, що складають 2/5 частини будинку перебувають у власності мешканця АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 Роз`яснено, що ОСОБА_1 може звернутися до суду оскільки дана категорія справ відноситься до категорії цивільно-правових відносин. Дані обставини підтверджуються матеріалами розгляду повідомлення ОСОБА_1 Збаразьким відділенням поліції Підволочиського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області зареєстрованого в ЖЕО №1112 від 07.04.2020 (т.1 а.с.40-64).

Згідно інформації наданої Збаразькою міською радою №03-660/2.6 від 10 квітня 2020 року вбачається, що нежитлові приміщення з будованим магазином, що складаються з 2/5 частини будинку (приміщення АДРЕСА_2 перебувають у власності мешканця АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 (т.1 а.с.50).

Згідно інформації наданої Збаразькою міською радою №03-681/2.0 від 21 квітня 2020 року, користування прибудинковою території по АДРЕСА_1 розподілена власниками будівлі між собою, також за даною адресою знаходиться 2/5 частин житлового будинку (нежитлові приміщення), що належать на праві власності ОСОБА_2 . Правилами благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку в м. Збаражі, затверджених рішенням сесії Збаразької міської ради №VІІ/3/9 від 01.02.2016 передбачено, що утримання будинків та прибудинкових територій проводиться особами яким будинки належать на праві власності та ін., а також є відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на вулицях перед будівлями до проїзної частини (т.1 а.с.53).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6112812932020 від 14 травня 2020 року, земельна ділянка кадастровий номер 6122410100:02:005:1060 під 2/5 частини житлового будинку, тип власності земельної ділянки, зазначений як приватна власність та класифікується як землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т.1 а.с.60-61).

Із змісту відповіді на запит Збаразької міської ради вбачається, що відділення поліції №4 (м. Збараж) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області надало інформацію, що повідомлення ОСОБА_1 розглянуте, по даному факту проведено перевірку та встановлено, що дерево, яке впало на автомобіль ОСОБА_1 росло на території будинку АДРЕСА_1 належного ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_4 (т.1 а.с.103).

Згідно інформації наданої Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою «Добробут» №99 від 04 травня 2020 року, утримання зеленого насадження, що знаходиться на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 на балансі МКП «Добробут» не перебуває (т.1 а.с.59).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №251249504 від 05 травня 2021 року вбачається, що відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 6122410100:02:005:1060 у державному реєстрі відсутні (т.1 а.с.11).

Згідно інформації наданої Держгеокадастром Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.2111-799/2-24 від 22 лютого 2024 року, уточненої інформації наданої Держгеокадастром Головним управління Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.2111-799/2-24 від 29 квітня 2024 року земельна ділянка з кадастровим номером 6122410100:02:005:1060 сформована 05.02.2019 у відповідності до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_4 на замовлення громадянина ОСОБА_2 . У відомостях про земельну ділянку з цільовим призначення 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка прощею 0,0241 га, форму власності зазначено як приватна власність. На данийчас відомостіщодо реєстраціїправа власностічи правакористування земельноюділянкою загромадянином ОСОБА_2 не зареєстровано (т.1 а.с.238).

Згідно висновку експертного дослідження з оцінки КТЗ «Opel Zafira», 2000 року випуску наданого оцінювачем ОСОБА_3 від 08.04.2020 та від 20.03.2021, сума завданої шкоди автомобілю «Opel Zafira», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки становить 88758 грн (т.1 а.с.15-39).

Відповідно до розрахунку-фактури наданого ПП ОСОБА_5 . загальна сума відновлюваних робіт автомобіля «Opel Zafira», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 83410 грн (т.1 а.с.39).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт завдання шкоди його майну внаслідок невиконання відповідачем Збаразькою міською радою Тернопільської області своїх обов`язків щодо утримання та збереження зелених насаджень, як елементів благоустрою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

За ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

У пункті 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відомості щодо реєстрації права власності чи права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6122410100:02:005:1060 за громадянином ОСОБА_2 відсутні, а також те, що утримання зеленого насадження, яке знаходиться на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 на балансі МКП «Добробут» не перебуває.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди слід покласти на Збаразьку міську рада, оскільки дерево, яке впало на транспортний засіб позивача, знаходилось на землі комунальної власності, відповідно балансоутримувачем земельної ділянки є саме Збаразька міська рада, а власником дерева є територіальна громада міста.

Дані про те, що зазначене дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації відсутні, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.

З урахуванням фактичних обставин даної справи, а також того, що відповідач не довів відсутність своєї вини, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог до Збаразької міської ради.

Схожі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі 522/2891/20.

Доводи апелянта стосовно того, що представником позивача було долучено інформацію надану Держгеокадастром Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.2111-799/2-24 від 22 лютого 2024 року та уточнену інформацію наданої Держгеокадастром Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.2111-799/2-24 від 29 квітня 2024 року поза межами строку подання відповіді на відзив, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені докази були отримані стороною позивача після того, як закінчився строк подання відповіді на відзив та представник позивача при їх подачі звертався до суду із клопотанням про поновлення строків для подачі зазначених доказів.

Колегія суддів вважає, що не долучення судом першої інстанції вищезгаданих доказів, містило б ознаки надмірного формалізму.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи апелянта про те, що висновок експертного дослідження з оцінки КТЗ Opel Zafira не є висновком експерта, оскільки ФОП ОСОБА_3 не є судовим експертом та, що цей доказ не може бути застосований як основа для обрахунку вартості відновлювального ремонту, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Так, висновки експертного дослідження з оцінки КТЗ «Opel Zafira», 2000 року випуску наданого оцінювачем ОСОБА_3 від 08.04.2020 та від 20.03.2021 були виконаними до пред`явлення позову у цій справі ОСОБА_3 , яка є оцінювачем за напрямком 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів», а тому вказані документи за своєю юридичною природою не є висновками експерта, а є звітами про оцінку вартості матеріального збитку, тобто є належними та допустимими доказами на підтвердження вартості матеріального збитку.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав не погоджуватись з висновком, що вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «Opel Zafira», становить 88 275 грн., оскільки доказів на спростування його розміру відповідачем надано не було та правом на призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи відповідач не скористався.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо стягнених судом першої інстанції судових витрат понесених у вигляді правничої допомоги.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волюсторін договорувизначати розміргонорару адвоката,суд непозбавлений праваоцінювати заявленудо відшкодуваннявартість правничоїдопомоги напідставі критеріївспівмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача в суді першої інстанції посилався на те, що під час розгляду справи позивач поніс витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги у суді першої інстанції було надано: акт приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2021 (т.1 а.с.9), рахунок №15 від 13.05.2021 (т.1 а.с.10), ордер серії ТР №059384 на надання правової допомоги (т.1 а.с.67), акт надання послуг №2 від 20 травня 2024 року (т.2 а.с.34), рахунок №33 від 20 травня 2024 року (т.2 а.с.35), угоду про надання правової допомоги від 10 квітня 2020 року (т.2 а.с.36), детальний опис наданих позивачу послуг професійної правничої допомоги у даній справі адвокатом Русином А.С. (т.2 а.с.37).

Так, згідно п. 3.3 Угоди про надання правової допомоги від 10.04.2020 року укладеної між ОСОБА_1 та адвокатом Русином А.С. (далі. - Угода) вартість правничої допомоги встановлена в фіксованій сумі та не залежить від часу, витраченого Виконавцем.

Відповідно до п. 3.1 Угоди за результатами надання правничої допомоги складається Акт, що відписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Виконавцем правничої допомоги та її вартість.

Згідно п. 3.6 Угоди сума, що вказана у Акті про надання правничої допомоги є гонораром Виконавця за надання правничої допомоги.

Відповідно до акту приймання передачі наданих послуг від 13.05.2021 року Виконавець (адвокат Русин А.С.) надав Замовнику ( ОСОБА_1 ) відповідно до договору № б/н від 10.02.2020 року юридичні послуги загальною вартістю 15 000 грн.

Згідно рахунку №15 від 13 травня 2021 року, виставленого Виконавцем Замовнику, ціна юридичних послуг відповідно до договору №б/н від 10.04.2020 року становить 15 000 грн.

Відповідно до акту наданих послуг №2 від 20.05.2024 року Виконавець, в зазначений період надав правничі послуги, передбачені в Угоді про надання правової допомоги №б/н від 10.04.2020 на загальну суму 15 000 грн.

Згідно рахунку №33 від 20 травня 2024 року, виставленого Виконавцем Замовнику, ціна юридичних послуг відповідно до договору №б/н від 10.04.2020 року становить 15 000 грн.

З детального опису наданих послуг правничої допомоги по справі №598/747/21 видно, що надані послуги складаються з 1) підготовки до розгляду справи в апеляційному провадженні: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій, розробка правової позиції у справі; коригування правової позиції та правової стратегії у справі, надання консультацій клієнту щодо питань, пов`язаних зі справою (3 год.) - 4500 грн.; 2) складання, оформлення і надсилання позовної заяви (4 год.) - 6000 грн.; 3) складання інших процесуальних документів (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), ознайомлення з доказами; складання та подання адвокатських запитів (3 год.) - 4500 грн.; 4) представництво інтересів позивача в Збаразькому районному суді Тернопільської області (10 засідань) 15000 грн. Всього: 30000 грн.

Посилання апелянта на те, що в акті приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2021 року зазначено договір б/н від 10.02.2020 року, примірника якого суду надано не було, колегія суддів оцінює критично, оскільки в даному випадку має місце описка на що посилається представник позивача у своєму відзиві на апеляційну скаргу.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, зокрема ціну позову, та складність даної справи, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом позивача Русином А.С. послуг, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що відшкодуванню на користь ОСОБА_1 підлягали витрати на правову допомогу у розмірі 12 000 грн., а не 30 000 грн. як помилково вважав суд першої інстанції, оскільки такий розмір не відповідає загальним засадам цивільного законодавства - справедливості та розумності.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та тривалості слухання справи у суді першої інстанції інстанції.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 10.04.2024 року у справі №367/6289/21.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду підлягає зміні в частині визначеного судом розміру витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з Збаразької міської ради, шляхом зменшення його розміру з 30 000 грн. до 12 000 грн. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Від представника позивача адвоката Русина А.С. надійшла заява про долучення доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить стягнути з Збаразької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції надав: ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1081786 виданий 26.08.2024 року на підставі договору про надання правничої допомоги №12/08 від 12.08.2024 року; акт надання послуг №1 від 04.10.2024 року; детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги; рахунок №1 від 04.10.2024; угоду №12/08 про надання правової допомоги.

Так, із змісту Угоди про надання правової допомоги від 12.08.2024 року укладеної між ОСОБА_1 та адвокатом Русином А.С. (далі. - Договір) вартість правничої допомоги встановлена в фіксованій сумі та не залежить від часу, витраченого Виконавцем.

Відповідно до п.3.1 Договору за результатами надання правничої допомоги складається Акт, що відписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Виконавцем правничої допомоги та її вартість.

Згідно п. 3.6 Договору сума, що вказана у Акті про надання правничої допомоги є гонораром Виконавця за надання правничої допомоги.

Згідно акту наданих послуг №1 від 04.10.2024 року вбачається, що адвокат Русин А.С. в зазначений період надав правничі послуги, передбачені в Угоді про надання правової допомоги №12/08 від 12.08.2024 року на загальну суму 10 000 грн.

З детального опису наданих послуг правничої допомоги по справі №598/747/21 видно, що надані послуги складаються з - підготовки до розгляду справи в апеляційному провадженні: аналізу фактичних обставин справи, формування доказів; аналізу судової практики; надання юридичних консультацій, розробка правової позиції у справі; коригування правової позиції та правової стратегії у справі, надання консультацій клієнту щодо питань, пов`язаних зі справою (3 год.) - 5000 грн.; складання, оформлення і надсилання відзиву на апеляційну скаргу (3 год.) - 5000 грн.

З урахуванням наведеного та відсутності заперечень зі сторони відповідача щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з Збаразької міської ради на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Збаразької міської ради задовольнити частково.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року змінити, зменшивши розмір стягнутих із Збаразької міської ради на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу з 30 000 грн. до 12 000 грн..

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути із Збаразької міської ради (вул. Б. Хмельницького 4 м. Збараж Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_5 ) 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2024 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Хома М.В.