Ухвала

від 29.11.2024 по справі 598/747/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 598/747/21

провадження № 61-15733ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу Збаразької міської ради на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Збаразької міської ради, ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Збаразької міської ради (з урахуванням заміни первісного відповідача - Збаразької міської громади Тернопільської області на належного) про відшкодування майнової шкоди.

Ухвалою Збаразького районного суду від 03 травня 2022 року залучено співвідповідача ОСОБА_2 у цій справі.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто зі Збаразької міської ради на користь ОСОБА_1 88 275,00 грн відшкодування завданих матеріальних збитків, 908,00 грн - судового збору та 30 000,00 грн - понесених витрат на професійну правничу допомогу.В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Збаразької міської ради задоволено частково. Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року змінено, зменшено розмір стягнутих із Збаразької міської ради на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу з 30 000,00 грн до 12 000,00 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто із Збаразької міської ради на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі, поданій 25 листопада 2024 року до Верховного Суду, Збаразька міська рада просить скасувати рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, сприяти суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України на час подання позову було передбачено, що до переліку малозначних справа відносяться справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на сьогоднішній день, цей розмір обмежений тридцятьма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є відшкодування майнової шкоди у розмірі 88 275,00 грн. Ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 х 3 028 грн = 90 840грн). Таким чином ця справа відноситься до категорії малозначних.

В ухвалі Збаразького районного суду Тернопільської області від 31 травня 2021 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вказано на малозначність справи.

Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що зазначена справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпунктів а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, без обґрунтування зазначених винятків.

Колегія суддів враховує мотиви оскаржуваних судових рішень та правову оцінку наявних у матеріалах справи доказів, на підставі яких позовні вимоги задоволені частково. Незгода Збаразької міської ради з ухваленими судовими рішеннями у цій справі не свідчить про те, що така справа має виняткове значення для заявника або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З огляду на ціну, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судові рішення умалозначній справі, підлягали б касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскількиЗбаразька міська рада подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Збаразької міської ради на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Збаразької міської ради, ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович