Ухвала

від 25.10.2024 по справі 369/15791/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 жовтня 2024 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/18076/2024

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф.,

перевіривши відповідність апеляційної скарги Кабінету Міністрів України

на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області

від 31 липня 2024 року

у цивільній справі №369/15791/23 Ірпінського міського суду Київської області

за позовом ОСОБА_1

до Комунального підприємства "Благоустрій Крюківщини" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Викоанвчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Бучанської районної державної адміністрації Київської області, Управління соціального захисту населення та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Кабінету Міністрів України

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів державної влади, зобов'язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2024 року відмовлено відповідачу Кабінету Міністрів України в продовженні процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Кабінет Міністрів України 16 жовтня 2024 року через засоби поштового зв'язку надіславапеляційну скаргу, яка надійшла до Київського апеляційного суду, зареєстрована та передана судді 22 жовтня 2024 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року задоволення клопотання Кабінету Міністрів України та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, остання подана в паперовому вигляді органом державної влади - Кабінетом Міністрів України через представника ОСОБА_2 .

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Тобто, законодавцем визначено, що особа, яка вказана в ч. 6 ст. 14 ЦПК України, повинна зареєструвати електронний кабінет, а не просто вказати про його наявність чи відсутність.

Проте, в порушення вимог ч. 6 ст. 14 ЦПК України Кабінет Міністрів України не надав доказів реєстрації в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

З наведеного слідує, що апеляційна скарга Кабінету Міністрів України не відповідає вимогам ч. 6 ст. 14 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка в свою чергу передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.

Таким чином, Кабінету Міністрів України для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, на підтвердження чого надати Київському апеляційному суду відповідні докази.

Також апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги скаржником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Так, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання апеляційної скарги в 2024 році на ухвалу суду юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн).

Проте, звертаючись до суду з апеляційною скаргою Кабінет Міністрів України не надав доказів сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

Таким чином, Кабінету Міністрів України необхідно сплатити судовий збір у сумі 3 208 грн 00 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме скаргу сплачується судовий збір. Платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 13.02.2020 по справі №910/4557/18 в квитанції (платіжному дорученні) про сплату судового збору необхідно зазначати номер справи та дату судового рішення, що оскаржується.

Документ про сплату судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме апеляційну скаргу сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 14, 185, 356, 357 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2024 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: www.kas.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О. Ф. Мазурик