Постанова

від 18.12.2007 по справі 35/376-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/376-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2007                                                                                   Справа № 35/376-07  

Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:   Прокопенко А.Є. (доповідач),   

суддів:  Крутовських В.І., Дмитренко А.К.

При секретарі судового засідання  Врона С.В.

За участю представників сторін:

від позивача:  Козуб Г.Ф. представник, довіреність №1005  від 03.12.07;

від відповідача:  Гаврілова О.Ф. юрисконсульт, довіреність №001/023  від 26.03.07;

розглянувши апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська  теплоелектроцентраль", м.Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області  від  10.10.07р.  по справі №35/376-07

за позовом  Заступника прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України в особі Дніпродзержинського вищого професійного училища, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська  теплоелектроцентраль", м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 877,95 грн

                    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.07р. по справі № 35/376-07  (суддя Широбокова Л.П.)  задоволено позовні вимоги Заступника прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України в особі Дніпродзержинського вищого професійного училища, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська  теплоелектроцентраль", м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області  надмірно сплачених грошових коштів  у сумі 877,95грн.

          Оскаржуючи рішення господарського суду ВАТ "Дніпродзержинська  теплоелектроцентраль" просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи.

          Скаржник вважає, що застосований ним тариф розрахований виключно на підставі законів та рішень, уповноважених на те органів. Скаржник посилається на те, що розрахував тариф прямим складанням величин тарифів, які були затверджені рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03.11.2006 р. №734 та Постановою НКРЕ від 28.09.2006 р. №1288, не враховуючи при цьому нормативних втрат теплової енергії в розподільній мережі в розмірі 13%.          

          Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду прийняте за умов об'єктивного дослідження матеріалів справи без порушень норм матеріального і процесуального права.          

          Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність  доводів скаржника.

          Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників  сторін, суд

          ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинським вищим професійним училищем –споживач та Відкритим акціонерним товариством «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»- енергопостачальна організація, було укладено договір № 260-п від 01.10.2003 р. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води строком дії до 31.12.2004 р. та який відповідно до п. 11.2 вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів розірвання цього договору в спірний період суду не надано. До зазначеного договору було укладено додаткові угоди від 01.10.2003 р, № 2 від 12.02.2007р., № 3 від 19.03.2007 р.  

Відповідно до п. 6.2, 6.6 договору споживач здійснює розрахунки за теплову енергію відповідно до встановлених тарифів  та зобов'язаний самостійно одержувати рахунки до сплати. Відповідно до п. 7.1.3. договору №260-п від 01.10.2003 р. відповідач несе відповідальність за неправильне застосування тарифів та недостовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію.            За спірний листопад 2006р. відповідачем було виставлено рахунок №260п/11.06 від 30.11.2006р. на оплату теплової енергії на суму  5 585,63 грн по ціні 166,056 грн з ПДВ за 1 Гкал, який позивачем оплачено повністю, що не заперечується відповідачем.

               Контрольно - ревізійним управлінням в Дніпропетровській області було проведено перевірку використання коштів державного бюджету на здійснення фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2005р. по 31.01.2007р., про що складено акт №02-24/02 від 07.03.2007р. Перевіркою було встановлено, що відповідачем протягом листопада 2006р. в рахунку на оплату послуг з теплопостачання було безпідставно завищено тариф на поставлену  теплоенергію, внаслідок чого на рахунок відповідача у грудні 2006р. були зайво перераховані бюджетні кошти на загальну суму 877,95 грн, що підтверджується перерахунком опалення по Дніпродзержинському  вищому професійному училищу за листопад 2006р.

                Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону чи іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

                  Істотною умовою договору є ціна, яка визначається в порядку, встановленому Господарським кодексом України, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч. 5 ст. 180 Кодексу). Зазначене кореспондується із приписами ст. 632 Цивільного кодексу України, згідно якої при укладенні договору у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи тощо), що встановлюються уповноваженим органом державної влади або органами місцевого самоврядування.        

             Відповідно до ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги до  повноважень  органів  місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема,  встановлення  цін/тарифів  на  житлово-комунальні  послуги відповідно до закону.        

        Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений статтею 31 цього Закону, а саме, порядок  формування цін/ тарифів  на    кожний   вид житлово-комунальних послуг  першої  і  другої  груп

(п. 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет  Міністрів України.

             Виконавці/виробники   здійснюють   розрахунки   економічно обґрунтованих  витрат  на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на  затвердження  органам  місцевого  самоврядування  в установленому законодавством порядку. Органи  місцевого  самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі  економічно  обґрунтованих витрат на їх виробництво.

                 Згідно з   повноваженнями,  наданими  Законами  України  "Про електроенергетику" та   "Про   теплопостачання",  Указом  Президента  України  від  14.03.1995р. 213 "Про заходи щодо забезпечення  діяльності  Національної комісії   з   питань  регулювання  електроенергетики  України"  та відповідно до Процедури  перегляду  та  затвердження  тарифів  для ліцензіатів   з   виробництва  електричної  та  теплової  енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 12.10.2005р. N898, Порядку  розрахунку  тарифів на електричну та теплову енергію,  що виробляється на ТЕЦ,  ТЕС,  АЕС, затвердженого постановою НКРЕ від 12.10.2005р. N896 пунктом  1 Постанови  НКРЄ від 28.09.2006р. № 1288 «Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії для ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ»було затверджено тарифи  на  виробництво теплової енергії:

              - яка поставляється   для  населення  та  бюджетних  установ  - 92,39 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);

              - яка поставляється для промислових споживачів - 99,61 грн  за 1 Гкал (без ПДВ).

              Ця постанова набула чинності з 1 жовтня 2006р. та втратила чинність з 01.01.2007р. на підставі  Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №1859 від 26.12.2006р.

                Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03.11.2006р. № 734 «Про погодження тарифів на послуги з транспортування та постачання теплової енергії»встановлено тариф на транспортування теплоенергії для бюджетних установ –31,54 грн з ПДВ, на постачання –7,10 грн з ПДВ за 1 Гкал.

               Таким чином, загальна сума тарифу на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії за 1 Гкал, що виробляється ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ», встановлена у розмірі 149,51 грн (разом з ПДВ). Термін дії тарифу, згідно з п. 4 вищезазначеного рішення виконкому з 04.11.2006р. до 04.12.2006 р.

            Матеріали справи свідчать, що відповідач за надані в листопаді 2006р. послуги застосував тариф 166,056 грн з ПДВ за 1 Гкал, посилаючись на ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка передбачає, що тариф на теплову енергію повинен враховувати повну собівартість теплової енергії і

забезпечувати  рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України, а також зазначає, що у розрахунку тарифу керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. №955 «Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води». Вказує також, що при затвердженні тарифу органами місцевого самоврядування  не були враховані втрати теплової енергії в розмірі 13%.

          Апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача і задовольнив позовні вимоги, приймаючи до уваги наступне.

          Вказані відповідачем нормативні акти регулюють порядок розрахунку тарифів до їх затвердження, та не змінюють встановлений законом порядок затвердження тарифу (ціни) на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води. Виробникам (постачальникам) теплової енергії не надано право змінювати тарифи та вказані послуги після їх затвердження в установленому порядку.

Таким чином, відповідач безпідставно змінив тариф в листопаді 2006р. та надав позивачу рахунок на оплату за іншою ціною, ніж встановлено рішеннями повноважних органів та безпідставно отримав від позивача плату за теплову енергію в сумі 877,95грн.

              Спірне питання врегульовано статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно частин 4 - 8 якої у  разі  затвердження  цін/тарифів на  житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на  їх виробництво  орган,  що їх затвердив,  зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю  між затвердженим  розміром  цін/тарифів  та  економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за  наслідки  встановлення   або регулювання   цін/тарифів,   що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень, тощо.

                 За приписами ст.632 Цивільного кодексу України зміна  ціни  після  укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна  ціни   в   договорі   після   його   виконання   не допускається. Як встановлено вище, ціна на теплову енергію є регульованою та не може самостійно змінюватися виробником послуг.

          Таким чином господарський суд обґрунтовано вказав, що умови додаткової угоди №2 від 1202.07р. про встановлення тарифу на теплову енергію в листопаді 2006р. –166,06грн. з ПДВ, застосуванню не підлягають.

                    Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд вважає доводи  скаржника необґрунтованими, а апеляційну скаргу не підлягаючу задоволенню.

Керуючись ст.ст. 103, 105  ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.07р. у справі №  35/376-07    залишити без змін,   апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                          А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                             В.І.Крутовських

Суддя                                                                                            А.К.Дмитренко