Постанова

від 22.05.2008 по справі 35/376-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

35/376-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 травня 2008 р.                                                                                    № 35/376-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:   Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю повноважних представників: позивача–Неклеса В.В.

відповідача –Гаврілової О.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року у справі за позовом Заступника прокурора м.Дніпродзержинська в інтересах Міністерства освіти та науки України в особі Дніпродзержинського вищого професійного училища до ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" про стягнення 877, 95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          У березні 2007 року прокурор в інтересах  Міністерства освіти та науки України в особі Дніпродзержинського вищого професійного училища звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 877, 95 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2007 року (суддя Широбокова Л.П.) позов задоволений. З відповідача на користь позивача стягнено 877, 95 грн. надміру сплачених грошових коштів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року рішення суду залишене без змін.

          Не погоджуючись з судовими рішеннями, ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 жовтня 2003 року між Дніпродзержинським вищим професійним училищем та Відкритим акціонерним товариством «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»було укладено договір №260-п від 01.10.2003 року на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води строком дії до 31.12.2004 року, який відповідно до п.11.2 вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів які б підтверджували факт розірвання цього договору в спірний період суду надано не було. До зазначеного договору було укладено додаткові угоди від 01.10.2003 року, №2 від 12.02.2007 року, №3 від 19.03.2007 року.

Згідно п.п.6.2, 6.6 укладеного договору споживач здійснює розрахунки за теплову енергію відповідно до встановлених тарифів та зобов'язаний самостійно одержувати рахунки до сплати.

Відповідно до п.7.1.3 цього ж договору, відповідач несе відповідальність за неправильне застосування тарифів та недостовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію.  

За листопад місяць 2006 року відповідачем був виставлений рахунок №260п/11.06 від 30.11.2006 року на оплату теплової енергії в сумі 5 585,63 грн. по ціні 166,056 грн. за 1 Гкал, який позивачем оплачений повністю, що підтверджується матеріалами справи.

Розглядаючи справу суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачем протягом листопада 2006 року в рахунку на оплату послуг з теплопостачання було безпідставно завищено тариф на поставлену теплоенергію, внаслідок чого на рахунок відповідача в грудні 2006 року були зайво перераховані бюджетні кошти на загальну суму 877,95 грн, що підтверджується перерахунком опалення по Дніпродзержинському вищому професійному училищу за листопад 2006 року.

На підставі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону чи іншого нормативно-правового акту, що регулює   господарську   діяльність,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений статтею 31 цього Закону, а саме, порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (п.1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до Процедури   перегляду   та   затвердження   тарифів для ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 12.10.2005 року №898, Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС, затвердженого постановою НКРЕ від 12.10.2005 року №896, пунктом 1 Постанови НКРЕ від 28.09.2006 року №1288 «Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії для ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ»було затверджено тарифи на виробництво теплової енергії:

-          яка поставляється для населення та бюджетних установ - 92,39 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);

-          яка поставляється для промислових споживачів - 99,61 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Ця постанова набула чинності з 1 жовтня 2006 року та втратила чинність з 01.01.2007 року на підставі Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №1859 від 26.12.2006 року.

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03.11.2006 року № 734 «Про погодження тарифів на послуги з транспортування та постачання теплової енергії»встановлено тариф на транспортування теплоенергії для бюджетних установ - 31,54 грн. з ПДВ, на постачання -7,10 грн. з ПДВ за 1 Гкал.

Таким чином, загальна сума тарифу на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії за 1 Гкал, що виробляється ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ», встановлена у розмірі 149,51 грн. Термін дії тарифу встановлений згідно з п.4 зазначеного рішення виконкому з 04.11.2006 року до 04.12.2006 року.

Суд першої інстанції правильно встановив, а апеляційний підтвердив, що вказані нормативні акти регулюють порядок розрахунку тарифів до їх затвердження та не змінюють встановлений законом порядок затвердження тарифу (ціни) на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води. Виробникам (постачальникам) теплової енергії не надано право змінювати тарифи та вказані послуги після їх затвердження у встановленому порядку.

Згідно ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їх повноважень, тощо.

Відповідно до ч.ч.2,3 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Враховуючи той факт, що відповідач безпідставно змінив тариф в листопаді 2006 року і надав позивачу рахунок на оплату за іншою ціною, ніж встановлено рішеннями повноважних органів та безпідставно отримав від позивача плату за теплову енергію в сумі 877,95 грн., у рішенні суд вірно застосував норми матеріального права і законно стягнув з відповідача на користь позивача 877, 95 грн.

За таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                           П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" –без задоволення.

Головуючий, суддя                                                   В.Дерепа

Судді                                                                           Б.Грек     

                                                                                   Л.Стратієнко