Рішення

від 23.10.2024 по справі 569/6972/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/6972/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,

за участі секретаря судового засідання Євсович І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінвей-Україна"

до ОСОБА_1 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТАВТО",

ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській області (філія ГСЦ МВС)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним та про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінвей-Україна" звернулося в Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТАВТО", ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській області (філія ГСЦ МВС) про визнання договору купівлі-продажу недійсним та про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ТОВ "Фінвей-Україна" виявило, що автомобіль марки AUDI, модель SQ7, рік випуску (виготовлення)-2017, номер кузова - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 відчужений. 11 грудня 2022 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області № 5641 про надання інформації відносно транспортного засобу, належного ТОВ «Фінвей-Україна». З відповіді територіального сервісного центру № 5641 від 23 листопада 2022 року позивач дізнався, що транспортний засіб марки AUDI, модель SQ7, номер кузова - НОМЕР_1 зареєстровано на ОСОБА_2 . Позивач звернувшись із заявою до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області № 5641 про надання інформації та копії договору купівлі-продажу та договору комісії відносно транспортного засобу, належного ТОВ "Фінвей-Україна". У відповіді від 03 січня 2023 року отримав копію договору комісії № 8096/21/000479 від 06.04.2021 між ТОВ "Фінвей-Україна" і ТОВ "ДОКУМЕНТАВТО" та копію договору купівлі-продажу № 8096/21/000479 від 06.04.2021, згідно з якими автомобіль перереєстровано на нового власника - ОСОБА_1 .

Вказує, що ТОВ "Фінвей-Україна" договору комісії не укладало і нікого на укладення такого договору не уповноважувало. Керівником ТОВ "Фінвей-Україна" є ОСОБА_3 . Інших уповноважених осіб немає. Виключно керівник уповноважений представляти інтереси товариства та укладати будь-які договори. Договір комісії підписаний невідомою особою, а саме ОСОБА_4 , який не має жодного відношення до ТОВ "Фінвей-Україна", якого ТОВ "Фінвей-Україна" не уповноважували на вчинення будь-яких дій від імені товариства, зокрема укладення договору комісії.

Позивач також зазначає, що йому не було відомо про укладення з ТОВ "ДОКУМЕНТАВТО" договору комісії № 8096/21/000479 від 06.04.2021. Позивач, взагалі, не мав наміру продавати автомобіль. Оскільки, спір між ТОВ "Фінвей-Україна" та ТОВ "ДОКУМЕНТАВТО" щодо договору комісії № 8096/21/000479 від 06.04.2021 підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, відтак позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом про визнання договору комісії № 8096/21/000479 від 06.04.2021 недійсним.

За наведеного, просить визнати договір купівлі-продажу укладений між ТОВ "ДОКУМЕНТАВТО" та ОСОБА_1 № 8096/21/000479 від 06.04.2021, предметом якого є автомобіль марки AUDI, модель SQ7, номер кузова - НОМЕР_1 , недійсним та витребувати транспортний засіб марки AUDI, модель SQ7, номер кузова - НОМЕР_1 від ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 24.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 31.10.2023 клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі №569/6972/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 918/247/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінвей-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТАВТО", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору комісії.

Ухвалою суду від 29.04.2024 поновлено провадження у справі №569/6972/23.

Ухвалою суду від 26.06.2024 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Територіальний сервісний центр МВС №5641 м.Рівне на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській області (філія ГСЦ МВС) (ІК 43611870).

26 вересня 2024 року представником Територіального сервісного центру МВС № 5641 м.Рівне на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській області (філія ГСЦ МВС) подано письмові пояснення, в яких вказує, що свідоцтво про реєстраціютранспортного засобулише підтверджуєпроведення реєстраційноїпроцедури тавнесення доЄдиного державногореєстру МВС відомостей протранспортний засібі йоговласника,проте яксамостійний документ право власності у особи не породжує. У разі задоволення судом позовної вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу №8096/21/000479 від 06 квітня 2021 року, вказане судове рішення є підставою для скасування державної реєстрації транспортного засобу.

Ухвалою суду від 26.09.2024 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю в інших судових засіданнях.

Розглядаючи заяву представника позивача про відкладення розгляду справи суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень частин 1-2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Така правова позиція викладена Верховним Судом 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

Окрім того, суд зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Приймаючи до уваги обмеження строків розгляду справи, які встановлені процесуальним законом, ненадання доказів поважності неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами, оскільки зібрані матеріали справи містять всі необхідні докази для вирішення спору. Крім того, явка учасників справи у судове засідання не визнавалася судом обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ТОВ "ДОКУМЕНТАВТО" (Комісіонер) в особі ОСОБА_5 та ТОВ "Фінвей-Україна" (Комітент) в особі ОСОБА_4 (документ від 02.04.2021) укладено Договір комісії №8096/21/000479 від 06 квітня 2021 року.

Згідно пункту 1.1. Договору комісії, Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один/ або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка , модель AUDI SQ7 2017 року випуску, колір ЧОРНИЙ , VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за Власником (Комітентом за Договором комісії) транспортного засобу 22.05.2020 року за ціною, не нижче узгодженої Сторонами, а саме: 798 918,91 грн.

За умовами п.п.1.1., 1.2. Договору належним виконанням Комісіонером своїх обов`язків за цим Договором вважається вчинення Комісіонером правочину (укладання договору купівлі-продажу із покупцем) щодо продажу ТЗ в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Зазначені обов`язки Комісіонера вважаються виконаними з моменту набрання чинності відповідним правочином. За виконання Комісіонером його безпосередніх обов`язків за цим Договором Комітент зобов`язується сплатити Комісіонеру комісійну плату у розмірі 200 грн. в строк до 3 робочих днів.

Згідно договору-купівлі-продажу транспортного засобу №8096/21/000479 від 06.04.2021, укладеного між ТОВ "ДОКУМЕНТАВТО" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), останній придбав транспортний засіб: марка, модель AUDI SQ7 2017 року випуску, колір ЧОРНИЙ , VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 за ціною: 798 918,91 грн.

Відповідно до відповіді територіального сервісного центру № 5641 від 23.11.2022, транспортний засіб марки AUDI, модель SQ7, номер кузова - НОМЕР_1 зареєстровано на ОСОБА_2 .

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.07.2023 у справі №918/247/23, яке залишено без змін постановою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТАВТО", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору комісії №8096/21/000479 від 06.04.2021 - відмовлено.

Слід зазначити, що під час розгляду справи №918/247/23 було встановлено, що:

"8.28. Під час розгляду даного спору господарськими судами було оглянуто (досліджено) оригінал довіреності від 02 квітня 2021 року виданої ТОВ "Фінвей-Україна" в особі директора Солов`я Артема Маркіяновича, за якою ОСОБА_4 надано права та обов`язки на вчинення відповідних дій від імені ТОВ "Фінвей-Україна".

8.28.1. Згідно даної довіреності директор ТОВ "Фінвей-Україна" уповноважив ОСОБА_4 бути представником Товариства в усіх державних органах, установах, організаціях, перед фізичними та юридичними особами, в тому числі у центрі надання адміністративних послуг, Сервісному центрі з питань, що стосуються укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, зняттям з реєстрації транспортного засобу належного Товариству. Для виконання представницьких функцій представнику надаються такі права: укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу, передати транспортний засіб покупцю, підписати акт приймання-передачі транспортного засобу, подавати документи, накази, складати та подавати заяви, та інші документи пов`язані з реалізацією транспортного засобу, отримувати документи, повідомлення, рішення інші документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань, інших юридичних осіб та від фізичних осіб, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання довіреності документами і матеріалами що стосуються питань реалізації транспортного засобу. Довіреність видана строком на 10 днів та дійсна по 11 квітня 2021 року.

8.28.2. Довіреність скріплена підписом директора та печаткою ТОВ "Фінвей-Україна".

8.28.3. Таким чином, спірний Договір комісії №8096/21/000479 від 06.04.2021 підписано уповноваженим представником позивача.

8.29. Відповідно, доводи позивача ТОВ "Фінвей-Україна" про те, що договір комісії підписаний невідомою особою/особами від імені керівника позивача під час розгляду даного спору не приймаються до уваги.

8.30. Вказана довіреність також буда предметом дослідження судової технічної експертизи у справі №918/247/23, яка призначалася апеляційним судом під час апеляційного провадження у даній справі. Так, на вирішення судової технічної експертизи, експертам ставилося наступне питання: Яким чином виконаний підпис від імені особи ОСОБА_3 на довіреності від 02 квітня 2021 року, за допомогою технічних засобів чи писальним приладом?

8.30.1. Згідно висновку експерта від 03.01.2024 № СЕ-19/118-23/10831-ДД, який складений за результатами судової технічної експертизи документів за експертними спеціальностями 2.1 "Дослідження реквізитів документів", 2.3 "Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів у справі №918/247/23 - Підпис що розміщений в довіреності від 02.04.2021 в графі Директор ТОВ "Фінвей-Україна" Соловей А.М.", виконано контактним способом з застосуванням рельєфного кліше (підпис факсиміле) рівною речовиною синього кольору.

8.31. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. (Правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №924/1351/20 (924/1175/21)).

8.32. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. При цьому, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019р. у справі № 904/10956/16).

8.33. Разом з тим, слід зазначити, що матеріалами справи підтверджують виконання Договору комісії від 06.04.2021, а саме: здійснення у подальшому продажу транспортного засобу, про що свідчить укладення між ТОВ "ДОКУМЕНТАВТО" та ОСОБА_1 . Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 06.04.2021.

8.34. В даному випадку, господарськими судами не встановлено підстав для визнання оспорюваного Договору комісії недійсним, визначених чинним законодавством України, відповідно і відсутні правові підстави для задоволення позову.

8.35. Заявлені позивачем позовні вимоги є безпідставними."

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного суду України від 19 грудня 2019 року у справі №520/11429/17 зазначено, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19 грудня 2019 року по справі №916/1041/17).

Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26 листопада 2019 року по справі №902/201/19, постанова КГС ВС від 15 жовтня 2019 року по справі №908/1090/18).

Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (постанова КЦС ВС від 11 грудня 2019 року по справі №320/4938/17).

Суб`єктивними межами преюдиції є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини (постанова КЦС ВС від 11 грудня 2019 року по справі №320/4938/17).

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (постанова КЦС ВС від 17 грудня 2019 року по справі №641/1793/17).

Отже, судом під час розгляду справи №918/247/23 було, зокрема, встановлено, що спірний договір комісії №8096/21/000479 від 06.04.2021 підписано уповноваженим представником позивача та судами не встановлено підстав для визнання оспорюваного договору комісії недійсним, визначених чинним законодавством України.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, а на відповідача - доведення обґрунтованості та підставності заперечень проти позову. Саме на сторони покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції у справі.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, саме сторони, як особи, які на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами щодо предмета спору, визначають докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Неподання стороною належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог/заперечень проти позову є підставою для вмотивованого висновку судів про недоведеність та необґрунтованість позиції сторони у справі, адже саме зазначені стороною обставини, а не висновки судів, у такому випадку ґрунтуються на припущеннях. Сторона має довести належними та допустимими доказами свою правову позицію у справі.

Суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

На підставі викладеного вище, судом не встановлено обставин, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача ОСОБА_2 при набутті у власність спірного транспортного засобу. При цьому судом встановлено, що спірний автомобіль позивача було відчужено за його волею, а відтак спірний транспортний засіб вибув з володіння позивача за його волею, а отже підстав для застосування статті 388 ЦК України немає.

Суд зауважує, що втручання у право мирного володіння відповідачем спірним автомобілем, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки за обставин цієї справи не встановлено, а позивач не довів недобросовісності набуття спірного автомобіля.

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,).

Таким чином, з сукупності викладеного вище слідує, що позовні вимоги є необґрунтованими, обставини покладенні в основу позову не підтверджуються долученими доказами, а позивачем не надано суду інших доказів на підтвердження обґрунтованості позову, тобто позов є необґрунтованим, а відтак не підлягає задоволенню.

При цьому інші доводи, викладені позивачем у позовній заяві не спростовують висновків суду про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК України,витрати по сплаті судового збору необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст.10, 12, 89, 141, 158, 258-259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінвей-Україна" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТАВТО", ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській області (філія ГСЦ МВС) про визнання договору купівлі-продажу недійсним та про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20.04.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінвей-Україна" (вул. Шевченка, буд. 45, м. Рівне, Рівненська область, 33013, ІК 38945353);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТАВТО" (вул. Транспортна, буд. 12, м. Рівне, Рівненська область, 33023, ІК 43475307);

відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 );

третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській області (філія ГСЦ МВС) (вул. Вербова, буд. 39, м. Рівне, Рівненська область, 33024, ІК 43611870).

Повне судове рішення складене та підписане 29.10.2024.

Суддя Левчук О. В.