Постанова

від 17.10.2024 по справі 495/4312/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7025/24

Справа № 495/4312/24

Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 495/4312/24

Номер провадження: 22-ц/813/7025/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

- за участю секретаря судового засідання Губара Д.В.,

учасники справи:

- боржник ОСОБА_1 ,

- стягувач Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об`єднання №1»,

розглянуву відкритомусудовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання судового наказу Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 16 травня 2024 року таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлену у складі судді Прийомової О.Ю. 31 липня 2024 року, про відмову у задоволенні заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області від 16 травня 2024 року.

ОСОБА_1 обґрунтовує вимоги заяви тим, що 05 липня 2024 року, дізнавшись про відкриття виконавчого провадження, вона звернулась до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи № 495/4312/24, оскільки копію судового наказу разом із заявою про його видачу не отримувала.

Оскільки боржник не отримувала судовий наказ, останній не набрав законної сили, а тому не підлягає виконанню (а. с. 31 33).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від31 липня 2024 рокувідмовлено у задоволенні заяви боржника про визнання судового наказу Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 16 травня 2024 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала судупершої інстанціїмотивована тим,що заяває необґрунтованою,оскільки ОСОБА_1 не надалажодного допустимогодоказу.Судом невстановлено,що судовийнаказ буловидано помилково,а томусуд незнайшов підставдля визнанняйого таким,що непідлягає виконанню (а. с. 40 41).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від31 липня 2024 року. Ухвалити нове судове рішення, яким визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в ухвалу суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, щосудом першої інстанції не враховано, що копія судового наказу разом із заявою стягувача боржнику не надсилалась та ним не отримувалась. Зважаючи на вказане, судовий наказ не набрав законної сили. Судом було позбавлено боржника його процесуального права на звернення до суду із заявою про його скасування. Тому, єдиним механізмом, яким може скористатись боржник є - звернення до суду із заявою про визнання судового наказу, таким що не підлягає виконанню (а. с. 58 60).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.09.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 липня 2024 року залишено без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом було подано заяву, якою усунуто недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.09.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 липня 2024 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.09.2024 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін в приміщенні Одеського апеляційного суду.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Встановлені обставини по справі, визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

КП "Житлово-експлуатаційне об`єднання № 1" звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з боржника - ОСОБА_1 , в якій просило суд видати судовий наказ про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання № 1" заборгованості у розмірі - 8 792,02 грн. та судовий збір у розмірі - 302,80 грн.

16.05.2024 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було видано судовий наказ, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання № 1", код ЄДРПОУ 31411554, адреса - Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Соборна, 52, заборгованість в розмірі - 8 792,02 грн. Стягнуто з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання № 1", код ЄДРПОУ 31411554, адреса - Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Соборна, 52, витрати по сплаті судового збору в розмірі - 302,80 грн.

Матеріали справи не містять доказів направлення та отримання боржником вищевказаного судового наказу разом із заявою Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання № 1" про його видачу.

По справі виникли правовідносини щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції. Вважає, що на підставі наявних у справі, наданих учасниками справи і досліджених судом доказів суд дійшов помилкового вищевказаного висновку про відмову в задоволенні заяви про визнання судового наказу, таким що не підлягає виконанню.

Мотиви прийняття викладених в апеляційній скарзі доводів

Згідност. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (ч. 1). Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.2).

Крім цього, в силу ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Статтею 173 ЦПК України визначено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, в порядку визначеному ст. 432 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судом встановлено, що 14.05.2024 року КП "Житлово-експлуатаційне об`єднання № 1" звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , в якій просило видати судовий наказ, яким стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання № 1" заборгованість в розмірі - 8 792,02 грн, судовий збір в розмірі 302,80 грн.

16.05.2024 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було видано судовий наказ, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання № 1", код ЄДРПОУ 31411554, адреса - Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Соборна, 52, заборгованість в розмірі - 8 792,02 грн. Стягнуто з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання № 1", код ЄДРПОУ 31411554, адреса - Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Соборна, 52, витрати по сплаті судового збору в розмірі - 302,80 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно дост.169ЦПК Українипісля видачісудового наказусуд непізніше наступногодня надсилаєйого копію(текст),що міститьінформацію провеб-адресутакого рішенняу Єдиномудержавному реєстрісудових рішень,боржникові дойого електронногокабінету,а вразі відсутностіелектронного кабінету-рекомендованим листоміз повідомленнямпро врученнячи ціннимлистом зописом вкладеного. Одночасноз копієюсудового наказуборжникові надсилаєтьсякопія заявистягувача провидачу судовогонаказу разомз доданимидо неїдокументами. Копія(текст)судового наказу,що міститьінформацію провеб-адресутакого рішенняу Єдиномудержавному реєстрісудових рішень,разом здодатками надсилаютьсяфізичній особі-боржнику наадресу,зазначену вдокументах,передбаченихчастиною шостоюстатті165цього Кодексу,а боржнику-юридичній особічи фізичнійособі -підприємцю -за адресоюмісцезнаходження (місцяпроживання),зазначеній вЄдиному державномуреєстрі юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно достатті 272цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до положень ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно дост.172ЦПК Україниу разіненадходження досуду заявивід боржникапро скасуваннясудового наказупротягом п`ятиднів післязакінчення строкуна їїподання судовийнаказ набираєзаконної сили,крім випадківвидачі судовогонаказу відповіднодопунктів 4і5частинипершої статті161цього Кодексу,коли судовийнаказ набираєзаконної силиу деньйого видачі. Суд протягом п`яти днів з дня набрання судовим наказом законної сили надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого судового наказу в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, стягувачу до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.

Згідно з ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленомустаттями 432,435цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 копії судового наказу разом із заявою Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об`єднання № 1" про видачу судового наказу.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що на адресу боржника, а саме - АДРЕСА_1 , було направлено копію заяви та судовий наказ від 16.05.2024 року за вихідним номером 5/12530/2024 ( поштовий код відправлення - 060027186928).

Відповідно до відомостей з реєстру сайту Укрпошта, дані про відправлення за номером060027186928 відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

З огляду на зазначене, вказане свідчить про неотримання ОСОБА_1 судового наказу, тим самим судовий наказ не набрав законної сили.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією із засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є верховенство права.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Так, Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року у Доповіді "Верховенство права" вказала, що основними критеріями розуміння верховенства права є, зокрема: доступність закону (законмає бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; рівність перед законом; влада має здійснюватися у правомірний, справедливий та розумний спосіб; елементами верховенства права є: законність, включаючи прозорий, підзвітний та демократичний процес введення в дію приписів права; юридична визначеність; заборона свавілля; рівність перед законом.

Європейський суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу. Однією з таких вимог є вимога про якість закону: по-перше, закон повинен бути доступним особі, по-друге, він має бути передбачуваним, по-третє, закон повинен відповідати всім іншим вимогам верховенства права.

Окрім цього, практикою ЄСПЛ визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд може застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини, а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп вбачається, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

При цьому, словосполучення "або з інших причин" стосується саме відсутності (припинення) обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документа - судового наказу таким, що не підлягає виконанню, заявниця посилалася на те, що судовий наказ не набрав законної сили у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Разом з тим, за обставинами даної справи ОСОБА_1 не отримувала судового наказу разом із заявою про його видачу, тим самим судовий наказ не набрав законної сили у відповідності до норм чинного законодавства, адже було порушено встановлений для цього законом порядок.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідності до положень статті 432 ЦПК України вищевказане є підставою для визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 16.05.2024 року по справі №495/4312/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об`єднання №1» заборгованості у розмірі 8 792,02 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі - 302,80 грн..

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є доведеними, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374, пункту 4 статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви за вищевказаного обґрунтування.

Підстави, порядок та строк касаційного оскарження

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про відмову у визнанні судового наказу таким, що не підлягає виконанню, після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 липня 2024 року про відмову у визнанні судового наказу таким, що не підлягає виконанню скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про визнання судового наказу Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 16 травня 2024 року таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 16.05.2024 року, по справі №495/4312/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об`єднання №1» заборгованості у розмірі 8 792,02 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі - 302,80 грн..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 29 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе