Ухвала

від 30.10.2024 по справі 760/10908/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 760/10908/13-ц

головуючий у суді І інстанції Букіна О.М.

провадження № 22-з/824/1577/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

У Х В А Л А

30 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, ОСОБА_6 , Державної податкової інспекції Солом`янського району міста Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом`янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві (правонаступник - Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація), про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації та відновлення прав власника, -

в с т а н о в и в :

Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року в частині застосування заходу процесуального примусу - залишено без змін.

16 жовтня 2024 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява, у якій вона просить виправити описку, допущену у постанові Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року, посилаючись на те, що у вказаній постанові суду неправильно вказано посилання на статті «Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України», а у вступній та резолютивній частині цієї постанови вказано «керуючись статтями 259, 268, 383 ЦПК України».

Разом із тим, зі змісту указаної заяви вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначила принизливі та образливі висловлювання щодо інших осіб, зокрема відносно суддів Верховного Суду, судді Київського апеляційного суду Мостової Г.І., судді Солом`янського районного суду м. Києва Букіної О.М., чим виразила неповагу до них.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 11 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачено неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 43 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина 2 статті 44 ЦПК України).

Учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання цивільного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших учасників процесу, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 44, пункті 1 абзацу другого частини четвертої статті 135, частині дев`ятій статті 141, частині першій статті 143, пункті 5 частини першої статті 144, статті 148 ЦПК України (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 20; № у ЄДРСР 98728792), ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/598/19 (№ у ЄДРСР 101029238), ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 127/11940/21 (пункти 21-22; № у ЄДРСР 105961803), від 22 грудня 2023 року у справі № 462/2666/21(пункт 19; № у ЄДРСР 115898932), від 1 лютого 2024 року у справі № 537/3697/22 (пункт 24; № у ЄДРСР 116731991)).

Відповідно до частини 3 статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку про те, що заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки є проявом недобросовісного використання заявницею відповідного процесуального права, що є підставою для повернення указаної заяви на підставі частини 3 статті 44 ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 44 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року - повернути особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська