Ухвала

від 18.11.2024 по справі 760/10908/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 760/10908/13-ц

провадження № 61-14730ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, ОСОБА_6 , Державної податкової інспекції Солом`янського району міста Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом`янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві (правонаступник - Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація), про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації та відновлення прав власника,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 січня 2024 року визнано відвід головуючому судді Букіній О. М., викладений у заяві ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 від 30 жовтня 2023 року зловживанням процесуальними правами ОСОБА_2 . Заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 від 30 жовтня 2023 року про відвід головуючого судді Букіної О. М. залишено без розгляду. Застосовано до ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді штрафу, який підлягає стягненню в дохід державного бюджету у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 084 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року в частині застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та ухвалити справедливе судове рішення суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 22 січня 2024 року в частині застосування заходу процесуального примусу залишено без змін.

04 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає (абзац 1 частини четвертої статті 148 ЦПК України).

Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).

Оскарження ухвали щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу передбачено пунктом 18 частини першої статті 353 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу (пункт 18 статті 353 ЦПК України) та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами її перегляду, оскарженню у касаційному порядку не підлягають. У ЦПК України не передбачено оскарження в касаційному порядку ухвали суду про задоволення заяви щодо стягнення штрафу в порядку процесуального примусу та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої за результатами її перегляду (див., зокрема, подібний висновок в ухвалі Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 липня 2022 року в справі № 925/288/21, ухвалі Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2022 року в справі №521/5041/21 (провадження № 61-12169ск22), ухвалі Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 червня 2024 року в справі № 910/10523/23, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2024 року в справі № 2-641/11 (провадження № 61-17097св23)).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, ОСОБА_6 , Державної податкової інспекції Солом`янського району міста Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом`янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві (правонаступник - Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація), про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації та відновлення прав власника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат