Постанова

від 04.11.2010 по справі 3/145-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2010 р. № 3/145-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого судді Добролюбової Т.В.

суддів Гоголь Т.Г.

Швеця В.О.

розглянувши касаційні ска рги Рокитненської сільської р ади та Товариства з обмежено ю відповідальністю "Науково- виробниче об' єднання "Авіа"

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарськог о суду від 17.06.10

у справі № 3/145-09

господарського суду Полтавської області

за позовом Національного авіаційно го університету

до Рокитненської сільської р ади

треті особи 1) Товариства з обм еженою відповідальністю "Нау ково-виробниче об' єднання " Авіа",

2) Відділ Держком зему у Кременчуцькому район і,

3) Міністерство осві ти і науки України

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання недійсним рішен ня

за участю представників сторін від:

позивача: Недбайло Ю.П. (дов. від 11.01.10),

відповідача: не з"явилис я, належно повідомлені про ча с та місце розгляду касаційн ої скарги,

третьої особи 1): Лазорен ко Р.В. (дов. від 06.05.09),

третьої особи 2): не з"явил ися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаці йної скарги,

третьої особи 3): не з"явил ися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаці йної скарги,

прокуратури: Шаблін Є.І. (прокурор відділу ГПУ, посв . № 153),

ВСТАНОВИВ:

Національний авіаційни й університет звернувся з по зовом до Рокитненської сільс ької ради про визнання недій сним рішення 21-ої сесії Рокитн енської сільської ради 23-го ск ликання від 11.07.01 про вилучення з постійного користування К ременчуцького льотного коле джу земельної ділянки, площе ю 0,83 га. З такими ж позовними ви могами звернулося Міністерс тва освіти і науки України як третя особа з самостійними в имогами на предмет спору на с тороні позивача. Позов обґру нтований тим, що Кременчуцьк ий льотний коледж який є стру ктурним підрозділом Націона льного авіаційного універси тету добровільно відмовився від користування спірною зе мельною ділянкою для подальш ої її передачі ТОВ "НВО "АВІА", б ез отримання відповідної зго ди на те Міністерства освіти України, оскільки не був влас ником переданого йому майна і здійснював лише оперативне управління за закріпленим з а ним державним майном. При ць ому позивач посилався на при писи статей 17, 31, 32 Земельного ко дексу України, статтями 12, 63 Зак ону України "Про освіту".

Рішенням Господарського с уду Полтавської області від 01.03.10, ухваленим суддею Бунякін а Г.І., у задоволенні позову ві дмовлено, з огляду на недовед еність порушення прав та інт ересів позивача та третьої о соби з самостійними вимогами на предмет спору прийняттям відповідачем спірного рішен ня.

Київський міжобласний апе ляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Ф едорчука Р.В., Ткаченка Б.О . Лобаня О.І. перевірене рішення місцевого господарс ького суду скасував і прийня в нове рішення, яким задоволь нив позов. Постанова обґрунт ована посиланнями на статтю1 55 Земельного кодексу України , статті 12, 63 Закону України "Про освіту", статтю 32 Закону Украї ни "Про транспорт", а також Пол оженням про державний вищий навчальний заклад, затвердже ний постановою Кабінету Міні стрів України від 05.09.96. Суд апел яційної інстанції визнав, що відмовляючись від земельної ділянки, Кременчуцьким льот ним коледжом необхідно було отримати відповідну згоду Мі ністерства освіти і науки Ук раїни. Крім того, суд вказав, щ о землі транспорту та учбови х господарських навчальних з акладів з врахуванням положе нь статті 4 Земельного кодекс у України, яка діяла на час вин икнення спірних правовіднос ин, не можуть передаватися у к олективну та приватну власні сть.

Не погоджуючись з винесено ю у справі постановою, Рокитн енська сільська рада і ТОВ "На уково-виробниче об"єднання "А віа" звернулися до Вищого гос подарського суду України з к асаційними скаргами, в яких п росять оскаржувану постанов у скасувати, а рішення місцев ого господарського суду зали шити в силі. Касаційні скарги обґрунтовані доводами щодо порушення судом апеляційної інстанції 125, 141 Земельного код ексу України, а також щодо нев ірного застосування судом ст атей 4, 27, 30, 34 Земельного кодексу України 1990 року і статті 63 Зако ну України "Про освіту". Крім т ого, ТОВ "Науково-виробниче об "єднання "Авіа" вказало про по рушення судом положень стате й 12, 80 Господарського процесуа льного кодексу України, вказ уючи на те, що даний спір є адм іністративним, що є підставо ю для припинення провадження у даній справі.

У відзиві на касаційну скар гу Кременчуцький льотний кол едж зазначив про законність і обґрунтованість оскаржува ної постанови, у зв"язку з чим просив залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задо волення.

Вищий господарський суд Ук раїни, заслухавши допов ідь судді Швеця В.О., поя снення прокурора і представн иків сторін, переглянув ши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевірив ши правильність застосуванн я судами приписів чинного за конодавства, відзначає насту пне.

Як установлено судами попе редніх інстанцій та підтверд жено матеріалами справи, пре дметом спору у даній справі є вимога Національного авіаці йного університету і Міністе рства освіти і науки України до Рокитненської сільської ради про визнання недійсним рішення 21-ої сесії Рокитненсь кої сільської ради 23-го склика ння від 11.07.01 про вилучення з пос тійного користування Кремен чуцького льотного коледжу зе мельної ділянки, площею 0,83 га. В ідмовляючи у задоволенні поз овних вимог, суд першої інста нції виходив з того, що оспорю ване рішення Рокитненської с ільської ради є законним та т аким, що відповідає приписам чинного законодавства, при ц ьому суд вказав, що спірна зем ельна ділянка не відноситься до земель транспорту, а також те, що відмова Кременчуцьког о льотного коледжу Національ ного авіаційного університе ту від права постійного кори стування земельною ділянкою , без погодження з Міністерст вом освіти і науки України не суперечить вимогам закону, а тому Рокитненська сільська рада, приймаючи спірне рішен ня, як власник спірної земель ної ділянки мала всі підстав и розпоряджатися нею.

Скасовуючи рішення місцев ого господарського суду, апе ляційний суд виходив з того, с пірна земельна ділянка відно ситься до земель транспорту та учбових господарств навчальних закладів, а відта к не може передаватися у коле ктивну та приватну власність . Відповідно до частини 1 с татті 63 Закону України "Про ос віту" матеріально-технічна б аза навчальних закладів та у станов, організацій, підприє мств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комун ікації, обладнання, транспор тні засоби, службове житло та інші цінності. Основні фонди , оборотні кошти та інше майно державних навчальних заклад ів, установ, організацій та пі дприємств системи освіти не підлягають вилученню, к рім випадків, передбачених ч инним законодавством.

Згідно зі статтею 4 Земель ного кодексу України, затвер дженого постановою Верховно ї Ради України № 561-XII від 18 гр удня 1990 року у редакції на моме нт виникнення спірних правов ідносин, не можуть передават ись у колективну та приватну власність, зокрема, землі тра нспорту та учбових господарс тв навчальних закладів. Стат тею 32 Закону України "Про тран спорт" встановлено, що до скла ду авіаційного транспорту вх одять, зокрема, аеропорти, аер одроми, аероклуби, транспорт ні засоби, системи управлінн я повітряним рухом, навчальн і заклади, ремонтні заводи ци вільної авіації та інші підп риємства, установи та органі зації незалежно від форм вла сності, що забезпечують робо ту авіаційного транспорту.

Положенням про державний в ищий навчальний заклад, затв ердженого постановою Кабіне ту Міністрів України № 1074 від 5 вересня 1996 року визначено, зок рема, що коледжем є вищий навч альний заклад або структурни й підрозділ університету, ак адемії, інституту, який здійс нює підготовку фахівців з ви щою освітою за освітньо-проф есійними програмами. Пунктом 77 Положення встановлено, що з метою забезпечення діяльнос ті вищого навчального заклад у його засновник передає у ко ристування та оперативне упр авління закладу об'єкти прав а власності (споруди, будівлі , майнові комплекси, обладнан ня, а також інше необхідне май но споживчого, соціально-кул ьтурного та іншого призначен ня), що належать власникові на правах власності.

Відповідно до пункту 2 Декре ту Кабінету Міністрів Україн и "Про управління майном, що є у загальнодержавній власнос ті" від 15 грудня 1992 року здійсне ння контролю за ефективністю використання і збереження з акріпленого за підприємства ми державного майна покладен о на міністерства та інші під відомчі Кабінету Міністрів У країни органи державної вико навчої влади.

Статтею 12 Закону України "Пр о освіту" встановлено, що Міні стерство освіти України є це нтральним органом державної виконавчої влади, який здійс нює керівництво у сфері осві ти.

Враховуючи викладене, коле гія суддів касаційної інстан ції погоджується з висновкам и апеляційного суду, що вищий навчальний заклад, відмовив шись від земельної ділянки н а якій було розташоване учбо ве господарство мав отримати згоду Міністерства освіти У країни, оскільки не був власн иком переданого йому майна т а об'єктів, а здійснював лише о перативне управління закріп леним за ним державним майно м з метою, закріпленою у стату ті. Згідно з частиною 2 ста тті 9 Конституції України орг ани державної влади та орган и місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'яз ані діяти лише на підставі, в м ежах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституціє ю та законами України. Час тиною першою статті 393 Цивільн ого кодексу України унормова но, що правовий акт органу дер жавної влади, органу Автоном ної Республіки Крим або орга ну місцевого самоврядування , який не відповідає законо ві і порушує права власника , за позовом власника майна в изнається судом незаконним т а скасовується. Отже, умовою д ля подання такого позову є не відповідність актів, прийнят их зазначеними органами, вим огам закону, а також порушенн я цими актами права власност і. Незаконність може полягат и як у невідповідності акта к омпетенції органу, який його прийняв, так і в безпосереднь ому порушенні права власност і виданням такого акта. Статт ею 155 Земельного кодексу Украї ни унормовано, що у разі видан ня органом виконавчої влади або органом місцевого самовр ядування акта, яким порушуют ься права особи щодо володін ня, користування чи розпоряд ження незалежною їй земельно ю ділянкою, такий акт визнаєт ься недійсним. Отже, суд апел яційної інстанції, встановив ши порушення відповідачем ви мог закону при винесення оск аржуваного акта, а також пору шення останнім права власник а спірної земельної ділянки дійшов вірного висновку про необхідність визнання таког о акта органу місцевого само врядування недійсним. Відтак , доводи касаційних скарг про відсутність підстав для виз нання акта недійсним, не можу ть бути підставою для скасув ання постанови у справі, оскі льки спростовуються встанов леними судом апеляційної інс танції обставинами. Не заслу говують також на увагу довод и ТОВ "НВО "Авіа" стосовно того , що даний спір є адміністрати вним, що є підставою для припи нення провадження у даній сп раві. Колегія суддів врахову є, що згідно положень статей 13 , 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст атей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодек су України, статей 2, 8, 133 Господа рського кодексу України, ста тей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодек су України випливає, що орган и виконавчої влади або орган и місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпор ядження земельними ділянкам и державної та комунальної в ласності (надання земельних ділянок громадянам та юридич ним особам у власність або у к ористування, відчуження земе льних ділянок державної або комунальної власності, уклад ення, зміна, розірвання догов орів купівлі-продажу, ренти, о ренди земельної ділянки, про встановлення сервітуту, суп ерфіцію, емфітевзису та інши х договорів щодо земельних д ілянок, в тому числі прийнятт я державними органами та орг анами місцевого самоврядува ння відповідних рішень) діют ь як органи, через які держава або територіальна громада р еалізують повноваження влас ника земельних ділянок. Таки м чином, спори, що виникають з правовідносин, у яких держав ні органи та органи місцевог о самоврядування реалізують повноваження власника землі , підвідомчі господарським с удам. Спори щодо оскарження а ктів органів державної влади , органів Автономної Республ іки Крим або органів місцево го самоврядування, на підста ві яких виникають, змінюютьс я, припиняються цивільні пра ва і обов'язки (спір про право) , не є публічно-правовими і роз глядаються за правилами Госп одарського процесуального к одексу України, оскільки у ві дносинах, де вказані органи в иступають у ролі власників з емлі відповідно до статті 14 Ко нституції України, вони є рів ноправними учасниками земел ьних відносин поряд з іншими суб'єктами таких правовідно син (юридичними та фізичними особами, у тому числі суб'єкта ми підприємницької діяльнос ті). Колегія суддів також заз начає, що скаржники в касаці йних скаргах вказують і на пи тання які, стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказі в, на підставі яких суд апеляц ійної інстанцій дійшов висн овку про встановлення тих чи інших обставин справи, не віднесена до компетенції к асаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду сп рави в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичн і її обставини були встановл ені апеляційним судом на п ідставі повного і об' єктив ного дослідження поданих д оказів, висновки суду відпов ідають цим обставинам і при в ирішені спору суд правильно застосував норми матеріальн ого та процесуального права, тому підстав для задоволенн я касаційних скарг і скасува ння постанови апеляційної ін станції колегія суддів не вб ачає.

Враховуючи викладен е та керуючись статтями 1115, 1117 , 111 8, 1119, 11111 Господарського процесу ального кодексу України, Вищ ий господарський суд України , -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Ро китненської сільської ради т а Товариства з обмеженою від повідальністю "Науково-вироб ниче об"єднання "Авіа" залишит и без задоволення, а постанов у Київського міжобласного ап еляційного господарського с уду від 17 червня 2010 року у справ і № 3/145-09 - без змін.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

В. Швець

Повний текст постанови с кладено