Рішення

від 10.06.2009 по справі 3/145-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/145-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" червня 2009 р.                                                                          Справа № 3/145-09

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Новофастівське”,                            м. Погребище, Вінницька обл.

до           Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробного сільськогосподарського комплексу “Копієвка”, м. Буча, Київська область

про           стягнення 30708,02 грн.

за участю представників сторін :

від позивача          Никитюк В.О., за дов. від 17.02.09р.,

від відповідача          не з‘явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Новофастівське” (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробного сільськогосподарського комплекса “Копієвка” (далі відповідач) про стягнення з відповідача боргу в розмірі 30708,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати товару отриманого за видатковою накладною від 26.06.07р. №РЖ070626-КЦ001.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.09р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 10.06.09р.

10.06.09р. в судовому засіданні представником позивача подано уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач зазначає, що станом на 10.06.09р. відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 29718,02 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 13.04.09р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №18465319, проте в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 2007р. поставив відповідачу товар на загальну суму 30708,02 грн. Факт поставки та вартість поставленого товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної від 26.06.07р. №РЖ070626-КЦ001.

Факт отримання відповідачем –ТОВ МПК “Копієвка” товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією довіреності від 26.06.07р. №850340 серія ЯНЗ, виданої ТОВ МПК “Копієвка”.

Станом на дату подання позову відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, за отриманий товар не розрахувався

ТОВ “Новофастівське” направило на адресу ТОВ МПК “Копієвка” претензію від 09.02.09р. №115 (копія претензії залучено до матеріалів справи та яка вручена відповідачу 18.02.09р.) в якій позивач просить відповідача перерахувати суму заборгованості в розмірі 30708,02 грн. на р/р ТОВ “Новофастівське”. Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини  можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач поставив відповідачу товар, а останній зобов'язаний за нього розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України.

10.06.09р. в судовому засіданні представником позивача подано уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач зазначає, що станом на 10.06.09р. відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 29718,02 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Таким чином судом встановлено, що загальний розмір боргу відповідача перед позивачем, станом на час прийняття рішення, становить 29718,02 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробного сільськогосподарського комплексу “Копієвка” (08292, Київська обл., м. Буча,                     вул. Тарасівська, 32, код ЄДРПОУ 32580547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Новофастівське” (22200, Вінницька обл., м. Погребище,                        вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 32581540) –29718 (двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімнадцять гривень) 00 коп. боргу, 297 (двісті дев'яносто сім гривень) 18 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                               Лопатін А.В

Дата підписання: 30.06.09р.