Постанова

від 28.10.2024 по справі 924/211/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року Справа №924/211/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є.

суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Студениця-1" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2024 (суддя Гладій С.В., повний текст рішення складено 01.07.2024)

за позовом 1) Громадянина Німеччини Клебера Алоіса

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Студениця-1"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Матадор"

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Матадор" та часток учасників

за участю представників:

позивача-1 - Войналоч О.М.

позивача-2 - Войналович О.М. ,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Керницька О.В. ,

відповідача-3 - Іванов А.В. ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2024 у позові відмовлено.

Суд першої інстанції вказав, що положеннями статуту товариства та законодавством, чинним станом на дату створення ТОВ "Матадор" та включення в учасники товариства ОСОБА_7 , ТОВ "Студениця-1", було чітко передбачено строки внесення учасниками вкладів до статутного капіталу товариства, які ані ОСОБА_8 , ані ТОВ "Студениця-1" дотримано не було.

Разом з тим, посилаючись на ст.12, 13, 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", господарський суд зауважив, що законодавством передбачений певний алгоритм дій, які пов`язані з фактом невнесення учасником або внесення не у повному обсязі вкладу у статутний капітал товариства, який передує перерозподілу неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та можливості сплати такої заборгованості відповідними учасниками.

Однак, суд встановив, що внесення вкладів у статутний капітал товариства здійснювався ТОВ "Студениця-1" у період 2011 по 2014 без дотримання алгоритму дій, визначених законом у випадку прострочення внесення учасником товариства вкладу до статутного капіталу товариства, а докази внесення вкладу ОСОБА_8 в статутний капітал товариства взагалі відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказане свідчить про відсутність порушених прав позивачів в контексті спірних правовідносин, і, як наслідок, є підставою для відмови в позові.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачі звернулись з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просять оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Апелянти, зокрема, вказують, що державна реєстрація ТОВ "Матадор" була проведена ще в 2004 році, а тому із врахуванням принципу незворотності дії законів у часі, закріпленого у ст.58 Конституції України, наслідки несплати статутного капіталу учасниками, передбачені ст.52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент прийняття рішення загальних зборів від 07.09.2011) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, адже рік з моменту державної реєстрації товариства минув.

Звертає увагу, що лише ТОВ "Студениця-1" як учасник товариства документально підтвердив внесення свого вкладу. Жоден з інших учасників не надав документів з банківської установи про підтвердження внесення свого вкладу.

Відтак, оскільки ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 не надали документальних підтверджень внесення вкладу в статутний капітал ТОВ "Матадор", а тому в силу приписів ч.3 ст.15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" їх голоси не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення.

Скаржник також зауважує, що повідомлення учасникам, які прострочили внесення вкладу, як і повідомлення про проведення загальних зборів, не надсилались. Наказ та акт про їх знищення є спробою відповідачів створити хибне уявлення у суду про справжність доказів, яких не існувало. Таким чином, рішення загальних зборів ТОВ "Матадор", оформлених протоколом №3 від 18.12.2019 є недійсним, адже прийняте з грубим порушенням норм ст.15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Крім того, вважає, що суд першої інстанції застосував норми права в редакції, які не підлягають до застосування в спірних правовідносинах та дійшов помилкового висновку, що права позивачів ніким не порушені, а отже таке рішення підлягає скасуванню.

У відповідності до ст.263 ГПК України відповідач-2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вказує, що на підставі ч.8 ст.52 Закону України "Про господарські товариства" можна дійти висновку - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було внесено свої частки в статутний фонд, оскільки відповідно до вказаної норми збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі, що спростовує доводи апелянта про невнесення відповідачами своїх вкладів.

Натомість, в порушення п.8.2., 9.1., 9.6., 9.7., 9.8. статуту та ст.52 Закону України "Про господарські товариства" позивачами як учасниками товариства протягом 2011-2019 років не було внесено у повному обсязі свій вклад до статутного капіталу, що мало наслідком надіслання відповідачам письмового повідомлення про невнесений своєчасно вклад та надано додатковий строк у 30 днів для погашення заборгованості.

Враховуючи відсутність відповіді на вказані повідомлення, а також надіслання позивачам повідомлення про проведення загальних зборів, вважає, що ТОВ "Матадор" у повному обсязі було дотримано вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", як щодо належного повідомлення відповідачів про визначення додаткового строку для внесення вкладу, так і щодо належного повідомлення про загальні збори товариства від 18.12.2019.

Також звертає увагу, що державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ "Матадор" проводилась відповідно до рішення загальних зборів учасників, які є дійсними, не скасованими та які не оспорювались ні у судовому порядку, ні до Міністерства юстиції України.

Відповідач-2 просив апеляційну скаргу позивачів залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2024 - без змін.

Крім того, відповідач-3 також подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що такі підстави позову як відсутність доказів внесення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 своїх вкладів до статутного капіталу ТОВ "Матадор", відсутність свідоцтв про таке внесення, тощо не зазначались, не оспорювались позивачами та відповідно не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому у відповідності до ч.5 ст.269 ГПК України не повинні розглядатись апеляційним судом.

Звертає увагу суду на те, що позивачі так і не оплатили свою частку у статутному капіталі як у строки, встановлені статутом, так і на момент звернення з позовом до суду, хоча положеннями законодавства, чинного на дату включення позивачів в учасники ТОВ "Матадор" та статуту цього товариства, було чітко передбачено строки внесення учасниками вкладів до статутного капіталу товариства, а також наслідки несплати суми своїх вкладів учасниками.

Відповідач-3 вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, повно, всебічно та об`єктивно досліджені обставини справи, а тому апеляційні скарги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

У судове засідання, призначене на 28.10.2024 року, відповідач-1 не забезпечив явку повноважного представника, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги (т.2, а.с.180, 182).

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст.202 ГПК України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення учасників справи про день, час та місце розгляду справи, зважаючи на строк розгляду апеляційної скарги, визначений ч.1 ст.273 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзиви на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.03.2001 було створено товариство з обмеженою відповідальністю "Матадор", учасниками якого стали ОСОБА_2 та ОСОБА_3

07.09.2011 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Матадор", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №1/09-11, зокрема:

1) прийнято ОСОБА_7 до числа учасників ТОВ "Матадор";

2) затверджено статутний капітал ТОВ "Матадор" в розмірі 2000000,00 грн та визначено частки учасників товариства у такому розмірі: ОСОБА_2 - володіє 19% статутного капіталу, що становить 380000,00 грн; ОСОБА_3 - володіє 19% статутного капіталу, що становить 380000,00 грн; ОСОБА_9 - володіє 62% статутного капіталу, що становить 1240000,00 грн.

05.12.2011 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Матадор", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №2/12-11, зокрема:

1) прийнято ТОВ "Студениця-1" до числа учасників ТОВ "Матадор";

2) затверджено статутний капітал ТОВ "Матадор" в розмірі 3040000,00 грн та визначено частки учасників товариства у такому розмірі: ОСОБА_2 - володіє 12,5% статутного капіталу, що становить 380000,00 грн; ОСОБА_3 - володіє 12,5% статутного капіталу, що становить 380000,00 грн; ОСОБА_9 - володіє 7% статутного капіталу, що становить 212800,00 грн; ТОВ "Студениця-1" - володіє 68% статутного капіталу, що становить в грошовому еквіваленті 2067200,00 грн.

Відповідно до п.8.1 статуту (в редакції станом на 07.09.2011 та 05.12.2011), статутний капітал товариства складається з вартості грошових та майнових вкладів учасників товариства. Вклад учасників, оцінений у грошовій одиниці України, складає частку учасника у статутному капіталі товариства.

До моменту державної реєстрації товариства кожен з учасників зобов`язаний сплатити не менше 50% суми свого вкладу до статутного капіталу (п. 9.6 статуту).

Згідно п.9.7 статуту, кожен з учасників зобов`язаний повністю внести свій вклад протягом року після державної реєстрації товариства.

Пунктом 9.8 статуту передбачено, що у разі несплати учасниками повної суми своїх вкладів протягом першого року діяльності товариство зобов`язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати ці зміни в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Відповідно до п. 12.1, 12.5 статуту вищим органом управління товариства є загальні збори учасників товариства, до компетенції якого, зокрема, належить: збільшення, зменшення розміру статуту товариства; виключення учасника з товариства.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.12.2019 засновниками (учасниками) ТОВ "Матадор" є: ОСОБА_2 - розмір частки засновника (учасника): 380000,00 грн.; ОСОБА_10 - розмір частки засновника (учасника): 380000,00 грн.; ОСОБА_9 , громадянство: Німеччина, - розмір частки засновника (учасника): 212800,00 грн.; ТОВ "Студениця-1" - розмір частки засновника (учасника): 2067200,00 грн., розмір статутного капіталу складав 3040000,00 грн.

За змістом позовної заяви вбачається, що у січні 2024 року позивачам стало відомо, що 18.12.2019 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Матадор", на яких було прийнято рішення про виключення ОСОБА_7 та ТОВ "Студениця-1" з числа учасників товариства, у зв`язку з невнесенням вкладу в статутний капітал.

Вказане підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.01.2024, згідно якого засновниками (учасниками) ТОВ "Матадор" є: ОСОБА_2 розмір частки засновника (учасника): 380000,00 грн та ОСОБА_10 - розмір частки засновника (учасника): 380000,00 грн, розмір статутного капіталу становить 760000,00 грн.

Позивачі, вказуючи на порушення їх корпоративних прав, у зв`язку із неотриманням повідомлення про прострочення внесення вкладу та надання додаткового строку для погашення заборгованості, а також повідомлення про проведення загальних зборів, та як наслідок незаконного виключення їх з учасників ТОВ "Матадор" без дотримання вимог ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", звернулися з даним позовом до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції чинній станом на момент створення товариства), товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

За приписами ч.1 ст.52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній станом на час прийняття нових учасників), яка кореспондується з ч.3 ст.144 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Частинами 1 ст.16 Закону України "Про господарські товариства" також передбачено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.

Із наведеного вбачається, що відлік часу для формування статутного капіталу розпочинається з дня державної реєстрації. Суб`єктами у зобов`язанні зі здійснення сплати статутного капіталу товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства є учасники, які здійснили реєстрацію юридичної особи.

При цьому, норми законодавства розрізняють поняття внесення вкладу до статутного капіталу товариства під час його створення та додаткових вкладів, тобто таких, що здійснюються при збільшенні вже складеного статутного капіталу (постанова Касаційного господарського суду від 31.10.2018 у справі №905/2639/17).

Враховуючи те, що державна реєстрація ТОВ "Матадор" відбулась 27.03.2001, а ОСОБА_9 та ТОВ "Студениця-12 були прийняті до учасників ТОВ "Матадор" в 2011 році, тобто після формування статутного капіталу товариства первинними учасниками (засновниками) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом року після реєстрації товариства як це передбачено ст.52 Закону України "Про господарські товариства", колегія суддів дійшла висновку, що вклади позивачів варто оцінювати як додаткові вклади, тобто такі, що здійснюються при збільшенні вже складеного статутного капіталу.

Водночас, нормативне регулювання внесення додаткових вкладів до статутного капіталу товариства, на час прийняття рішень про прийняття ОСОБА_7 (07.09.2011) та ТОВ "Студениця-1" (05.12.2011) до учасників ТОВ "Матадор", було визначено таким чином.

Згідно з п.2 ч.1 ст.117 ЦК України, учасники господарського товариства зобов`язані виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі ті, що пов`язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.

Учасники господарського товариства зобов`язані додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління; вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства (ч.3 ст.88 Господарського кодексу України, далі - ГК України).

У відповідності до п. "б" ч.1 ст.11 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства зобов`язані виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Із аналізу вказаних норм законодавства можна дійти висновку, що учасник має обов`язок вносити додаткові вклади, якщо розмір, порядок та засоби передбачені установчими документами.

Встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів є компетенцією зборів товариства з обмеженою відповідальністю (п. "а" ст.59 Закону України "Про господарські товариства").

Згідно з ч.6 ст.144 ЦК України, ч.2 ст.16, ч.7 ст.52 Закону України "Про господарські товариства", збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

Водночас, колегія суддів зауважує, що на момент прийняття ОСОБА_7 та ТОВ "Студениця-1" до учасників ТОВ "Матадор" чинне законодавство не визначало порядок внесення додаткових вкладів, проте встановлювало, що це є компетенцією зборів учасників, які мали це узгодити у статуті.

Таке законодавче врегулювання питання щодо майнової участі у товаристві відповідає суті й змісту корпоративних відносин і ґрунтується на засадах свободи договору, справедливості, добросовісності та розумності (п.3, 6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Згідно правових висновків, викладених в постанові Касаційного господарського суду від 31.10.2018 №905/2639/17, не допускається звільнення учасника товариства від обов`язку внесення первинного вкладу до статутного капіталу товариства, заявленого на момент державної реєстрації товариства, тоді як збільшення статутного капіталу вже існуючого товариства шляхом внесення додаткових вкладів учасниками є їх правом, а не обов`язком. Таке право реалізується шляхом прийняття відповідного рішення зборами товариства, які вправі самостійно визначати розмір, форму і порядок внесення учасниками додаткових вкладів. Строк, протягом якого учасники товариства зобов`язані оплатити свій додатковий вклад, визначається не статтею 140 ЦК України, а встановлюється за погодженням учасників товариства та закріплюється у статуті товариства або окремих рішеннях загальних зборів учасників.

Крім того, касаційний суд вказав, що учасник не може вважатися таким, що не виконав зобов`язання з внесення додаткового вкладу, оскільки учасники не вирішували питання про порядок та строки внесення ними додаткових вкладів у зв`язку із збільшенням статутного капіталу товариства, ні на момент проведення загальних зборів, на яких було прийнято таке рішення, ні після проведення цих зборів (п.5.2.5 постанови).

Верховний Суд також дійшов висновок, що правове регулювання (норми ч.2 ст.52 Закону України "Про господарські товариства" та ч.3 ст.144 ЦК України) стосується наслідків невнесення учасниками своєї частки до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства, а не внесення учасниками додаткових вкладів.

Такий висновок Верховного Суду щодо застосування ст.144 ЦК України, ст.52 Закону України "Про господарські товариства" було викладено також і в постановах від 03.04.2018 у справі №911/2340/17, від 09.04.2019 у справі №923/650/17 (п.4.4), від 18.06.2020 у справі №911/938/19 (п. 4.5).

Отже, вищевикладене дає підстави для висновку, що закон розрізняє поняття внесення вкладу до статутного капіталу товариства під час його створення та додаткових вкладів, тобто таких, що здійснюються при збільшенні вже складеного статутного капіталу. Учасник товариства зобов`язаний внести первинний вклад до статутного капіталу товариства. Невнесення учасником товариства первинного вкладу до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства тягне за собою наслідки, передбачені ст.144 ЦК та ст.52 Закону України "Про господарські товариства". Збільшення статутного капіталу товариства шляхом внесення додаткових вкладів учасниками є їх правом, яке реалізується шляхом прийняття відповідного рішення зборами товариства. Невнесення учасником додаткового внеску не є підставою для виключення учасника з господарського товариства.

Крім того, колегія суддів враховує, що саме по собі рішення загальних зборів про збільшення статутного капіталу не є підставою для вимог щодо його обов`язкового виконання шляхом стягнення вкладу на користь товариства, оскільки відповідно до суті корпоративних правовідносин збільшення статутного капіталу вже існуючого товариства шляхом внесення додаткових вкладів учасниками є правом учасників. По суті таке рішення є рішенням про можливість внести додатковий вклад. Та обставина, що таке рішення стало підставою для внесення змін до статуту та реєстрацію цих змін, не змінює суть такого зобов`язання, яке є добровільним зобов`язанням майнового характеру, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (п.80 постанови Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 11.12.2023 у справі №925/200/22).

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України). Збільшення статутного капіталу шляхом здійснення додаткового внеску могло бути реалізовано учасником виключно на добровільній основі без застосування примусу, якщо інший порядок внесення додаткових внесків та наслідки невиконання не були прямо обумовлені в рішенні загальних зборів або статуті, що допускалось за змістом п. "б" ч.1 ст.11, ч.8 ст.52, п. "а" ч.1 ст.59 Закону України "Про господарські товариства" (від 19.09.1991 року), п.2 ч.1 ст.117, ч.6 ст.144 ЦК України та ч.3 ст.88 ГК України.

Аналізуючи зміст статуту ТОВ "Матадор" в редакціях станом на 07.09.2011 (прийняття ОСОБА_7 ) та 05.12.2011 (прийняття ТОВ "Студениця-1"), а також рішення загальних зборів, оформлені протоколами №1/09-11 від 07.09.2011, №2/12-11 від 05.12.2011, що фактично є рішеннями про збільшення статутного капіталу у зв`язку із прийняттям нових учасників, яке було реалізовано внесенням змін до статуту та реєстрацією відповідних змін, апеляційним судом встановлено, що вказані документи не регулюють та не передбачають порядок, форму та строки здійснення додаткових внесків у зв`язку зі збільшенням розміру статутного капіталу, а також не визначають правові наслідки їх не сплати.

Відтак, збільшення статутного капіталу ТОВ "Матадор" шляхом здійснення додаткових внесків учасників, а саме ОСОБА_7 та ТОВ "Студениця-1", є їх правом та могло бути реалізовано ними виключно на добровільній основі без визначення строків їх сплати та без застосування будь-якого примусу.

Доводи відповідачів, що п.9.6., 9.7., 9.8. статуту передбачають порядок внесення додаткових вкладів не заслуговують на увагу, оскільки аналіз вказаних положень статуту у сукупності з нормами чинного законодавства, дає підстави для висновку, що вони регулюють питання внесення учасниками лише первинних вкладів. Будь-яке ототожнення порядку та умов внесення первинних та додаткових вкладів є безпідставним та необґрунтованим, оскільки матиме наслідком помилкове тлумачення норм статуту товариства та вищевикладених положень закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки зобов`язання учасників щодо внесення додаткових вкладів, яке виникло відповідно до рішення про збільшення статутного капіталу, мало добровільний характер, тому не могло бути підставою для виключення ОСОБА_7 та ТОВ "Студениця-1" з ТОВ "Матадор", що свідчить про незаконність рішення загальних зборів від 18.12.2019 року та відповідно про порушення корпоративних прав позивачів як учасників товариства.

Зважаючи на встановлення факту порушення прав ОСОБА_7 та ТОВ "Студениця-1" внаслідок прийняття рішення загальних зборів про їх виключення з товариства, апеляційний суд вважає, що встановлення обставин повідомлення позивачів про проведення вказаних зборів, в т.ч. знищення таких документів ТОВ "Матадор" у зв`язку із закінченням терміну зберігання, не є істотним для вирішення спірних правовідносин у даній справі, а тому не досліджуються судом.

Крім того, із врахуванням встановлених обставин щодо того, що вклад у статутний капітал позивачів є саме додатковим внеском, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ст.15 Закону України "Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю" не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки регулює порядок внесення лише первинних вкладів та наслідки їх прострочення.

Водночас, судом також враховується, що рішення про прийняття нових учасників та відповідно збільшення статутного капіталу були прийняті ще у 2011 році, тобто за 7 років до набрання чинності новим Законом України від 06.02.2018 №2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який регламентує інший порядок збільшення статутного капіталу та наслідків несплати додаткових внесків.

Чинний Закон України від 06.02.2018 № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (ст.18) по-іншому регулює порядок збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, зокрема, встановлює строк (протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів), передбачає можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу, за яким учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі; визначає наслідки невнесення учасником товариства додаткового вкладу, з яким укладено договір про внесення додаткового вкладу: розірвання договору або затвердження розміру частки, виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.

Ключова відмінність у правовому регулюванні полягає в тому, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів відбувається в декілька етапів: спочатку приймається рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, в якому визначається запланований розмір статутного капіталу та інші умови. Наступним етапом є внесення додаткових вкладів. І лише після цього приймається рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів та затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства. Саме це рішення відповідно до ч.5 ст.17 чинного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

На момент прийняття рішення про збільшення статутного капіталу у даній справі для внесення змін до статуту, які пов`язані із збільшенням статутного капіталу, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) учасниками додаткових вкладів, достатньо було надати примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів; документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції (ч.1 ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у редакції, що діяла станом 27.08.2011).

Тобто етап внесення учасниками додаткових вкладів перед прийняттям рішення про внесення змін до статуту (збільшення статутного капіталу) не був обов`язковим. Одночасно Закон не врегулював питання щодо дій товариства у разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх додаткових вкладів, визначав виключно наслідки і дії товариства у разі невнесення учасниками своїх вкладів протягом річного строку з дня створення товариства.

Із врахуванням правових висновків Корпоративної палати, викладених у постанові від 11.12.2023 року у справі №925/200/22, суд апеляційної інстанції зауважує, що норми ст.18 Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що регулюють порядок збільшення статутного капіталу товариства, не застосовуються до спірних правовідносин з урахуванням правил дії актів цивільного законодавства у часі. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч.1, 3 ст.5 ЦК України).

Частина десята цієї статті встановлює правові наслідки несплати (часткової сплати) додаткових вкладів після спливу строку, встановленого попереднім рішенням про збільшення статутного капіталу шляхом залучення додаткових вкладів. У такому разі дії учасників щодо здійснення внесків впливають на розподіл часток та розмір статутного капіталу, що відображається в остаточному рішенні про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, що є підставою для внесення змін до відомостей в ЄДР щодо нового розміру статутного капіталу товариства.

Натомість у справі, що переглядається, рішення про прийняття нових учасників та як наслідок затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства вже прийнято, зміни до статуту внесено та затверджено, відповідні відомості щодо розміру статутного капіталу зареєстровано в ЄДР.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що рішення загальних зборів про збільшення статутного капіталу були прийняті до набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", апеляційний суд зауважує, що норми ст.18 вказаного Закону не підлягають застосуванню у даних спірних правовідносинах та відповідно не можуть встановлювати правових наслідків у разі невнесення (неповного внесення) додаткових вкладів позивачами у вже сформований, затверджений та зареєстрований у ЄДР статутний капітал з розподілом часток учасників.

Оцінюючи доводи сторін щодо обраного позивачами способу захисту у даній справі, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Із аналізу змісту та характеру заявлених позовних вимог та підстав позову у цій справі, апеляційним судом встановлено, що позивачі, звертаючись до суду із зазначеним позовом прагнуть відновити себе у складі учасників відповідача-1, який існував до 18.12.2019 року.

У спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивачів у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників відповідача-1, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачами способу захисту їх порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників відповідача-1.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до пп. "д", "е" п.3 ч.5 статті 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, один із таких документів:

- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

При цьому, в розумінні п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Отже, у ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 року у справі №923/876/16.

Таким чином, відповідно до ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" учасник товариства може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.

Якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного ним порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (п."е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), то належним способом захисту в такому випадку є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (постанова Касаційного господарського суду від 27.06.2024 у справі №903/746/23).

Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги зміну складу учасників, розміру статутного капіталу та часток учасників товариства на підставі рішення загальних зборів ТОВ "Матадор" від 18.12.2019 року, а також здійснення відповідних реєстраційних дій, позивачами обрано належний способі захисту у даній справі та обґрунтовано заявлено позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Крім того, апеляційний суд враховує, що під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає пп. "д" або "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасників товариства, які, на думку позивача, призвели до порушення його прав, про що судом вже надано оцінку у межах розгляду даної справи. Вказане спростовує доводи відповідача-2 про те, що рішення загальних зборів учасників не оспорювались ні у судовому порядку, ні до Міністерства юстиції України, а тому є дійсними, не скасованими та зумовлюють правові наслідки згідно прийнятих на таких зборах рішень.

Згідно п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до п.1, 3, 4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене, з огляду на неврахування судом першої інстанції чинного законодавства станом на момент прийняття нових учасників товариства та збільшення статутного капіталу шляхом внесення додаткових вкладів, а також безпідставного ототожнення первинних та додаткових вкладів та як наслідок застосування наслідків прострочення внесення вкладів, передбачених ст.15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що призвело до помилкового висновку суду про відсутність порушених прав позивачів, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2024 та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу громадянина Німеччини ОСОБА_7 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Студениця-1" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2024 у справі №924/211/24 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2024 у справі №924/211/24 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задоволити.

4. Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Матадор" (32370, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський район, с.Колибаївка, вул.Грушевського, 1Б, код ЄДРПОУ 31395978) у сумі 3040000,00 грн (три мільйони сорок тисяч гривень) з наступним розподілом часток учасників:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Студениця-1" (32410, Хмельницька обл., с.Томашівка, вул. Центральна, 76, код ЄДРПОУ 35860775) у сумі 2067200,00 грн (два мільйони шістдесят сім тисяч двісті гривень), що становить 68% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Матадор";

- ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 212800,00 грн (двісті дванадцять тисяч вісімсот гривень), що становить 7% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Матадор";

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у сумі 380000,00 грн (триста вісімдесят тисяч гривень), що становить 12,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Матадор";

- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у сумі 380000,00 грн (триста вісімдесят тисяч гривень), що становить 12,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Матадор".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Матадор" (32370, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський район, с.Колибаївка, вул.Грушевського, 1Б, код ЄДРПОУ 31395978) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1064,00 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні) та апеляційної скарги в сумі 1276,80 грн (одну тисячу двісті сімдесят шість гривень вісімдесят копійок).

6. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1064,00 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні) та апеляційної скарги в сумі 1276,80 грн (одну тисячу двісті сімдесят шість гривень вісімдесят копійок).

7. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1064,00 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні) та апеляційної скарги в сумі 1276,80 грн (одну тисячу двісті сімдесят шість гривень вісімдесят копійок).

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Матадор" (32370, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський район, с.Колибаївка, вул.Грушевського, 1Б, код ЄДРПОУ 31395978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студениця-1" (32410, Хмельницька обл., с.Томашівка, вул. Центральна, 76, код ЄДРПОУ 35860775) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 10336,00 грн (десять тисяч триста тридцять шість гривень) та апеляційної скарги в сумі 15504,00 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот чотири гривні).

9. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студениця-1" (32410, Хмельницька обл., с.Томашівка, вул. Центральна, 76, код ЄДРПОУ 35860775) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 10336,00 грн (десять тисяч триста тридцять шість гривень) та апеляційної скарги в сумі 15504,00 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот чотири гривні).

10. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студениця-1" (32410, Хмельницька обл., с.Томашівка, вул. Центральна, 76, код ЄДРПОУ 35860775) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 10336,00 грн (десять тисяч триста тридцять шість гривень) та апеляційної скарги в сумі 15504,00 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот чотири гривні).

11. Господарському суду Хмельницької області видати судові накази.

12. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "01" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.