Рішення

від 04.11.2024 по справі б13/188-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. м. Київ Справа № Б13/188-11 (911/1322/24)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Александер» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 64; код ЄДРПОУ 22926991) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці В.В. (36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 52)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дек-Стандарт» (04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, 2-6/32, літ. А; код ЄДРПОУ 37037223)

про стягнення 1628409,84 грн

у відокремленому провадженні в межах справи № Б13/188-11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юбіпартнер Консалтинг» (04050, м. Київ, вул. Василя Дончука, буд. 7, прим. 5; код ЄДРПОУ 36856534)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Александер» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 64; код ЄДРПОУ 22926991)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № Б13/188-11 за заявою ТОВ «Юбіпартнер Консалтинг» про банкрутство ТОВ «Торговий Дім «Александер», провадження в якій відкрите ухвалою суду від 09.11.2011.

Постановою Господарського суду Київської області від 14.10.2013 визнано Боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 15.10.2019 ліквідатором ТОВ «Торговий Дім «Александер» призначено арбітражного керуючого Перепелицю В.В.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

23.05.2024 до суду надійшла позовна заява ТОВ «Торговий Дім «Александер» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці В.В. від 26.04.2024 б/№ (вх. № 728/24) до ТОВ «Дек-Стандарт» про стягнення 1628409,84 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказана позовна заява передана судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах справи № Б13/188-11 про банкрутство ТОВ «Торговий Дім «Александер», присвоєно єдиний унікальний номер справи № Б13/188-11 (911/1322/24).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2024 відкрито провадження щодо розгляду даної позовної заяви у відокремленому провадженні в межах справи № Б13/188-11 про банкрутство ТОВ «Торговий Дім «Александер» за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання; встановлено учасникам у справі процесуальні строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Щодо повідомлення учасників у справі про дане провадження суд зазначає наступне.

Копія ухвали суду від 28.05.2024 була вручена Позивачу (ліквідатору ТОВ «Торговий Дім «Александер» арбітражному керуючому Перепелиці В.В.) 03.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600925707403.

Судом встановлено відсутність у Відповідача - ТОВ «Дек-Стандарт» зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС.

Згідно ст. 6 ГПУ України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

У зв`язку з зазначеним копія ухвали суду від 28.05.2024 була надіслана засобами поштового зв`язку на юридичну адресу Відповідача. В той же час, відповідне поштове відправлення суду № 0600925707829 повернулось до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (вибули). Отже судом вжито всіх можливих заходів задля повідомлення Відповідача про дане судове провадження.

Суд враховує усталену позицію Верховного Суду, згідно якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13.

Таким чином судом встановлено, що всі учасники у справі належним чином повідомлені про дане судове провадження.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений ухвалою суду від 28.05.2024 строк не скористався правом на подачу відзиву на позов.

Сторонами справи не подавалися до суду заяви в порядку ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладене вище справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, а саме за позовною заявою Позивача.

В позовній заяві Позивач просить суд стягнути з ТОВ «Дек-Стандарт» на користь ТОВ «Торговий Дім «Александер» суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 1200000,00 грн та крім того 425409,84 грн 3% річних за період з 03.07.2012 по 26.04.2024.

Узагальнені доводи Позивача є наступними.

27.09.2010 між ТОВ «Торговий дім «Александер» та ТОВ «Дек-стандарт» було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б, відповідно до умов якого Відповідач зобов`язався передати у власність Позивача обумовлені договором цінні папери, а Позивач зобов`язався оплатити такі цінні папери.

02.07.2012 Позивач здійснив переказ грошових коштів у розмірі 3114000,00 грн та 12300,00 грн на користь Відповідача, в рахунок часткової оплати за цінні папери згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б від 27.09.2010.

В той же час, ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2011 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Александер», отже перерахування 02.07.2012 здійснено з порушенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відтак Позивач вважає, що сплачені грошові кошти, в силу вимог ст. 1212 ЦК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повинні бути повернуті Позивачу, як безпідставно отримані.

Позивач звертався до Господарського суду м. Києва з позовом до Відповідача про стягнення частини вказаної вище суми 3114000,00 грн (зокрема в межах 1000000,00 грн, враховуючи обмежені ресурси на оплату судового збору).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.05.2018 у справі № 910/757/18 позов задоволено, вирішено стягнути з ТОВ «Дек-стандарт» на користь ТОВ «Торговий дім «Александер» 1000000,00 грн безпідставно отриманих грошових коштів та 15000,00 грн судового збору.

Крім того, в подальшому рішенням Господарського суду Київської області від 02.09.2020 у справі № Б13/188-11 визнано недійсним Договір купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б від 27.09.2010.

Враховуючи викладене вище Позивач вважає наявними підстави для стягнення з Відповідача заявленої суми коштів, які безпідставно утримуються Відповідачем.

Частиною 2 статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, судом встановлено наступне.

27.09.2010 між ТОВ «Торговий дім «Александер» (покупець) та ТОВ «Дек-стандарт» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Відповідач зобов`язується передати у власність Позивача, а Позивач зобов`язується прийняти і оплатити наступні цінні папери:

Вид цінних паперів: Акції прості, іменні; Найменування емітента: Публічне акціонерне товариство «ЮБІПАРТНЕР»; Код ЄДРПОУ емітента: 36677299; Форма випуску та існування цінних паперів: Бездокументарна; Номінальна вартість цінних паперів: 100,00 грн; Код ISIN: UA4000060172; Кількість цінних паперів: 5205 шт.; Загальна номінальна вартість: 520500,00 грн; Загальна вартість цінних паперів: 21236400,00 грн.

Загальна вартість цінних паперів, що зазначені в п. 1.1. Договору, складає 21236400,00 грн (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, розрахунки за цим договором здійснюються між Покупцем та Продавцем шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця загальної суми в два етапи: - 1040400,00 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання даного Договору; - 20196000 грн до 31 грудня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Позивача ТОВ «Торговий дім «Александер» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

02.07.2012 Позивач здійснив переказ грошових коштів у розмірі 3114000,00 грн та 12300,00 грн на користь Відповідача, в рахунок часткової оплати за цінні папери згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б від 27.09.2010.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка діяла на момент порушення справи про банкрутство) (надалі - Закон про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов`язання та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов`язань, не діють.

При цьому, відповідно до положень Закону про банкрутство, грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до п. 39 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» згідно з частиною шостою статті 12 Закону дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян. Дія мораторію не поширюється також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Проте слід враховувати, що Законом України від 07.03.2002 № 3088-III «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зі статті 14 Закону виключено норми, які дозволяли боржникові при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольняти вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів (далі - реєстр). Тому боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212-1214 ЦК.

Зокрема, згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судом встановлено, що грошові кошти в загальному розмірі 3126300,00 грн, 1200000,00 грн з яких Позивач просить стягнути, Відповідач отримав 02.07.2012, тобто вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № Б13/188-11 про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Александер».

Отже, правові підстави для одержання зазначених коштів в силу вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у відповідача, як кредитора були відсутні.

Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 02.09.2020 у справі № Б13/188-11 визнано недійсним Договір купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б від 27.09.2010, зокрема як фраудаторний правочин, оскільки наслідком укладення Боржником Договору № 1-2/10Б від 27.09.2010 стала неможливість виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково.

Зазначені вище обставини є преюдиційними і відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Враховуючи викладене вище, зокрема неправомірність перерахування Позивачем (Боржником) грошових коштів на користь Відповідача під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також визнання недійсним Договору купівлі-продажу цінних паперів № 1-2/10Б від 27.09.2010, позовна вимога про стягнення з Відповідача 1200000,00 грн (як частини з загальної суми 3114000,00 грн) безпідставно отриманих грошових коштів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того Позивачем заявлено до стягнення 425409,84 грн 3% річних, нарахованих на суму позову 1200000,00 грн за період з 03.07.2012 по 26.04.2024.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Із цього моменту виникає передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22.

Отже, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання (Відповідача), сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання Відповідачем грошових коштів Позивача.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних судом встановлено, що вказаний розрахунок є обґрунтованим і арифметично правильним.

Відтак позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача 425409,84 грн 3% річних задовольняється судом повністю.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 24381,00 грн покладаються на Відповідача шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дек-Стандарт» (04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, 2-6/32, літ. А; код ЄДРПОУ 37037223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Александер» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 64; код ЄДРПОУ 22926991) 1200000 (один мільйон двісті тисяч) грн 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 425409 (чотириста двадцять п`ять тисяч чотириста дев`ять) грн 84 коп. 3% річних та 24381 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання рішення 04.11.2024.

Суддя С.Ю. Наріжний