38/372
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 38/372
18.12.07
За позовомДержавного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Вінницьке»
ДоМіністерства аграрної політики України
Провизнання неправомірним наказу
Суддя Власов Ю.Л.
Представники:
Від позивачаБондар С.І.
Від відповідачаБальвінська Т.С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про визнання неправомірним наказу №737 від 16.10.2007р. про реорганізацію державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Вінницьке».
Заявлений позов Позивач обґрунтовує наступним. Загальними зборами колективу працівників та пенсіонерів Позивача підготовлені звернення до Відповідача про розпаювання землі та майна підприємства.
У відповідь на вказане звернення Відповідач видав спірний наказ. Таким чином, спірний наказ Відповідача суперечить Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995р. про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, яким передбачено паювання сільськогосподарських угідь.
У судовому засіданні Позивач подав суду заяву про зміну підстав позову, в якій зазначив по втручання Відповідача та інших державних органів в діяльність Позивача, відсутність державної підтримки Позивача з боку Відповідача, виникнення заборгованості Позивача перед бюджетом, та порушення прав на працю та землю працівників Позивача.
Відповідач заперечив проти задоволення позову мотивуючи наступним. Стаття 7 статуту Позивача передбачено, що ліквідація та реорганізація підприємства здійснюється з рішенням органу управління майном.
Земельним кодексом передбачено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ, організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Отже, визначення земельної ділянки як паю може проводитися лише за ініціативою працівників при проведенні приватизації земель державних підприємств.
Таким чином, Відповідач при прийнятті спірного наказу діяв в межах чинного законодавства з метою збереження державної власності та здійснення державного управління у сфері сільського господарства.
Ухвалою від 05.11.07р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 05.12.07р.
Ухвалою від 05.12.07р. розгляд справи був відкладений на 18.12.07р., у зв'язку з неявкою представника позивача, неподанням ним витребуваних документів та необхідністю витребування нових доказів по справі.
У судовому засіданні 05.12.07р. було розглянуто клопотання Відповідача про припинення провадження у справі з підстав підвідомчості даної справи адміністративним судам за правилами адміністративного судочинства.
Дане клопотання було судом залишено без задоволення, оскільки відносини між Позивачем як суб'єктом господарювання, та Відповідачем, як особою, яка уповноважена виконувати функції власника Позивача, у сфері створення, діяльності та припинення, реорганізації Позивача регулюються нормами приватного, цивільного, господарського права. У даних відносинах Відповідач виступає не суб'єктом владних повноважень відносно Позивача, а особою, яка виконує функції власника Позивача (як і будь-який інший власник підприємства) відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Отже, дана справа не має всіх ознак справи адміністративної юрисдикції, та повинна розглядатись в порядку господарського судочинства.
Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд
ВСТАНОВИВ:
24.07.07р. Відповідачем був прийнятий наказ №529 «Про перейменування військового радгоспу «Вінницький», відповідно до якого було наказано перейменувати військовий радгосп «Вінницький»у державне підприємство «Вінницьке». Державне підприємство «Вінницьке»було визначено правонаступником майнових прав та обов'язків військового радгоспу «Вінницький».
Відповідно до вказаного наказу директором державного підприємства «Вінницьке»було призначено Бондаря С.І. з наступним укладанням контракту після державної перереєстрації підприємства.
01.10.07р. наказом Відповідача №713 був затверджений статут Позивача. Відповідно до ст.1 вказаного статуту Позивача створений на державній власності, підпорядкований Відповідачу (орган управління майном) та є підзвітним йому. Позивач є правонаступником майнових прав та обов'язків військового радгоспу «Вінницький»згідно наказу Мінагрополітики України від 24.07.07р. №529 «Про перейменування військового радгоспу «Вінницький».
Відповідно до п.1.4. статуту Позивача, Позивач є державним унітарним комерційним підприємством.
Згідно з п.3.3. статуту виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства, становлять майно підприємства, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
Відповідно до п.7.1. статуту Позивача ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства здійснюється за рішенням органу управління майном або господарського суду згідно з чинним законодавством.
29.08.07р. Позивач звернувся до Відповідача з проханням надати дозвіл на розпаювання земель та майна господарства.
11.10.2007р. Малинівською сільською радою Літинського району Вінницької області був направлений лист до Відповідача з проханням допомогти вирішити питання розпаювання земель та майна Позивача, яке розташоване на території Малинівської сільської ради.
16.10.2007р. Відповідачем був виданий наказ №737 «Про реорганізацію державного підприємства «Львівське»та державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Вінницьке», відповідно до п.1 якого було наказано припинити діяльність державного підприємства «Львівське» та Позивача шляхом реорганізації та приєднання їх до державного підприємства «Агроспецсервіс», створивши на базі їх майна відокремлені структурні підрозділи, без права юридичної особи.
Відповідно до п.2 вказаного наказу Державне підприємство «Агроспецсервіс»було визначено правонаступником майнових прав та обов'язків державних підприємств «Львівське»та Позивача.
Відповідно до п.3 вказаного наказу було наказано утворити комісію з припинення діяльності та приймання-передачі майнових прав та обов'язків з балансу державного підприємства «Львівське»та Позивача на баланс державного підприємства «Агроспецсервіс»у складі згідно з додатком.
Відповідно до п.4 (4.1., 4.2., 4.3., 4.4.) вказаного наказу Голові комісії Татарчуку Б.Ю. було наказано: забезпечити приймання-передачу майнових прав та обов'язків державного підприємства «Львівське»та Позивача станом на останню звітну дату на баланс державного підприємства «Агроспецсервіс»у встановленому порядку відповідно до чинного законодавства України; вжити заходів щодо припинення діяльності державного підприємства «Львівське»та Позивача як юридичних осіб і подати Департаменту правової та законопроектної роботи довідку з органів державної статистики про виключення підприємств з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; подати до Мінагрополітики України на затвердження передавальний баланс, акт приймання-передачі майнових прав та обов'язків та здати матеріали на зберігання в архів міністерств; забезпечити працевлаштування працівників державного підприємства «Львівське»та Позивача відповідно до чинного законодавства.
Згідно з п.5 (5.1., 5.2.) наказу директору державного підприємства «Агроспецсервіс»було наказано: внести відповідні зміни до статуту підприємства та забезпечити їх державну реєстрацію в установленому порядку; розробити та затвердити положення про відокремлені структурні підрозділи, здійснити їх реєстрації та призначити директорів відокремлених підрозділів.
Відповідно до п.6 вказаного наказу Департаменту економіки та управління державною власністю, Департаменту фінансів, Департаменту ринків рослинництва врахувати зміни, пов'язані з припинення діяльності державного підприємства «Львівське»та Позивача, при розробці прогнозів економічного та соціального розвитку, фінансових планів міністерства та внести відповідні зміни до переліку державних підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління Мінагрополітики України.
Згідно з п.7 вказаного наказу контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Лузана Ю.Я.
24.10.07р. на загальних зборах колективу працівників та пенсіонерів Позивача було прийнято рішення про висунення клопотання перед Відповідачем та Фондом державного майна про розпаювання земель та майна Позивача, а також про недопущення реорганізації господарства та приєднання його до ДП «Агроспецсервіс».
26.11.2007р. Відповідач направив, в тому числі Позивачу лист, в якому вказав, що у відповідності до спільного наказу Мінагрополітики та Міноборони від 28.09.2006р. №553/562 «Про передачу цілісних майнових комплексів військових радгоспів Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики України»військовий радгосп «Вінницький» передано до сфери управління Мінагрополітики. Зважаючи на складну фінансову ситуацію, що склалася на підприємстві, та з метою залучення інвестицій і покращення фінансово-господарської діяльності, відповідно до наказу Мінагрополітики від 16.10.07р. №737 припинено діяльність Позивача, як відокремленого структурного підрозділу.
Оцінюючи подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Господарський суд міста Києва вважає, що позов Позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ч.1 ст.3, ст.4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»об'єктами управління державної власності є, в тому числі майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є, в тому числі, Кабінет Міністрів України; міністерства та інші органи виконавчої влади.
Згідно з п.1 ч.1 ст.6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності.
Згідно з п.1, підпунктом 16 п.4 Положення про Міністерство агарної політики України, затвердженого Указом Президента України від 07.06.00р. №772/2000, Міністерство агарної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
З наведених норм вбачається, що приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності мають право, зокрема Міністерства та інші органи державної виконавчої влади, які підвідомчі Кабінету Міністрів України. Відповідач підвідомчій Кабінету Міністрів України, та відповідно до покладених на нього повноважень має право приймати рішення про реорганізацію підприємств, установ, організацій, заснованих на державній власності, та є органом з управління об'єктами державної власності, що входять до його сфери управління.
Як встановлено судом, зокрема статутом Позивача, останній є державним унітарним комерційним підприємством, що створений на державній власності, підпорядкований Відповідачу (орган управління майном) та є підзвітним йому. Як встановлено судом, згідно статуту Позивача, ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) Позивача здійснюється за рішенням органу управління майном –Відповідача.
Як встановлено судом, 16.10.2007р. Відповідачем був виданий наказ №737 «Про реорганізацію державного підприємства «Львівське»та державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Вінницьке», відповідно до п.1 якого було наказано припинити діяльність державного підприємства «Львівське»та Позивача шляхом реорганізації та приєднання їх до державного підприємства «Агроспецсервіс», створивши на базі їх майна відокремлені структурні підрозділи, без права юридичної особи. Відповідно до п.2 вказаного наказу Державне підприємство «Агроспецсервіс»було визначено правонаступником майнових прав та обов'язків державних підприємств «Львівське»та Позивача.
Враховуючи вищевикладені правові норми суд вважає, що спірний наказ Відповідача №737 від 16.10.2007р. «Про реорганізацію державного підприємства «Львівське»та державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Вінницьке» не суперечить чинним нормам законодавства України, прийнятий правомірно у межах наданих повноважень, а тому в позові Позивачу про визнання неправомірним наказу №737 від 16.10.07р. належить відмовити.
Судом не приймаються до уваги доводи Позивача з посиланням на Указ Президента України №720/95 від 08.08.1995р., оскільки даний указ регулює відносини паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, до яких Позивач не відноситься, а являється державним сільськогосподарським підприємством.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити повністю.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 21.12.2007р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2007 |
Оприлюднено | 26.12.2007 |
Номер документу | 1227645 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Власов Ю.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні