38/372
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 р. № 38/372
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - Микитович М.М.,
відповідача - не з'явився,
третьої особи - Лоза Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
РВ ФДМ України по Тернопільській області
на постановувід 28.11.2006 Київського апеляційного господарського суду
у справі№38/372
за позовом РВ ФДМ України по Тернопільській області
доПромінвестбанку України
(третя особа -ВАТ “Українська тютюнова компанія”)
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.08.2006 (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 (судді: Андрієнко В.В., Коваленко В.М., Малетич М.М.), в позові відмовлено у зв'язку з недоведеністю порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
РВ ФДМ України по Тернопільській області в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на вжиття ним всіх можливих заходів для отримання інформації про власників спірних акцій в позасудовому порядку, а тому позивач мав усі підстави для звернення до суду для захисту державних інтересів в порядку ч.2 ст.386 ЦК України. Скаржник вказує на незастосування судом норм матеріального права, які підлягали застосуванню, так як суди в оскаржуваних рішенні та постанові посилаються лише на Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 № 60) та не звертають уваги на Цивільний Кодекс України та норму ч.1 ст.5 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”. Зокрема, позивач вважає, що оскільки по сьогоднішній день не виконаним залишається рішення арбітражного суду Тернопільської області від 31.08.2000 та не внесені зміни до реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ „Українська тютюнова компанія” стосовно реєстрації регіонального відділення як власника 4606шт. простих іменних акцій ВАТ „Українська тютюнова компанія”, то суди першої і апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про те, що право власності на спірний пакет акцій залишається за державою. Крім того, до матеріалів справи був долучений лист реєстратора - філії „Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку" від 03.11.2006 №1971, в якому підтверджується відсутність державної частки в статутному фонді ВАТ „Українська тютюнова компанія”, проте суд не дав йому належної правової оцінки.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача та третьої особи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова –залишенню без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові апеляційний господарський суд виходив з того, що:
Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю за захистом своїх оспорюваних або порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Отже, обов'язковою умовою задоволення позову є порушення або оспорювання прав або охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду не має правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до п.12.1 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 №60 (надалі –Положення), доступ до системи реєстру обмежується колом осіб, які мають право отримувати цю інформацію. Такими особами є, в тому числі державні органи в межах наданих їм повноважень, передбачених чинним законодавством.
Згідно з п.12.5 Положення Фонд державного майна України та його органи мають право за письмовими запитами, підписаними керівником відповідного органу, отримувати інформацію лише стосовно цінних паперів, які знаходяться у власності держави та управління якими здійснює Фонд державного майна або його регіональні відділення.
Як встановлено судом за договором від 07.03.1995р. та актом передачі пакету акцій відкритого акціонерного товариства "Монастирський тютюново-ферментаційний комбінат" від 01.06.1995р. позивач продав, а організація орендарів "Монастирський тютюново-ферментаційний комбінат" купила пакет акцій в кількості 4606 штук номінальною вартістю 105000 крб. за 967260000 крб.
Рішенням арбітражного суду Тернопільської області від 31.08.2000 у справі №6/397-2114 договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Монастирський тютюново-ферментаційний комбінат" від 07.03.95 було визнано недійсним з моменту його укладення, сторони зобов'язані в двохмісячний строк провести реституцію, і повернути сторонам все отримане за договором купівлі-продажу від 07.03.95.
Відповідно до ст.59 Цивільного кодексу УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її вчинення. Згідно зі ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З наведеного вбачається, що з набранням законної сили рішенням арбітражного суду Тернопільської області від 31.08.2000р. у справі №6/397-2114, договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Монастирський тютюново-ферментаційний комбінат" від 07.03.95 є недійсним з моменту його укладання, тобто таким, що не створив жодних правових наслідків для сторін, відповідно право власності на пакет акцій в кількості 4606 штук залишається за державою, управління яким здійснює Фонд державного майна України.
З наведеного також вбачається, що позивач має право за письмовим запитом, підписаним його керівником, отримувати інформацію стосовно цінних паперів, які знаходяться у власності держави та управління якими здійснює Фонд державного майна або його регіональні відділення, а саме інформацію стосовно пакету акцій, емітентом яких є ВАТ "Монастирський тютюново-ферментаційний комбінат", правонаступником якого є третя особа, в кількості 4606 штук, які знаходяться у власності держави.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями позивача, останній не звертався до відповідача з письмовим запитом про надання інформації (виписки) з реєстру власників іменних цінних паперів третьої особи про власників 4606 штук спірних акцій та правочини, на підставі яких ці акції ними були набуті. Відповідно за відсутності письмового запиту відповідач на такий запит позивачу не відповідав та спірної інформації не надавав.
Таким чином, спірними діями (бездіяльністю) права та охоронювані законами інтереси позивача порушені не були, а тому у позові було відмовлено.
Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.
РВ Фонду державного майна України по Тернопільській області звернулось до господарського суду м.Києва з позовом про зобов'язання Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Промінвестбанку України) надати виписку з реєстру власників іменних цінних паперів відкритого акціонерного товариства "Українська тютюнова компанія" з інформацією про власників 4606 штук спірних акцій та правочини, на підставі яких ці акції були набуті.
Судами попередніх інстанцій з достовірністю встановлено, а скаржником не заперечується відсутність звернення позивача до відповідача (реєстратора третьої особи) з письмовим запитом про надання інформації (виписки) з реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ “Українська тютюнова компанія” про власників 4606шт. акцій та правочини, на підставі яких ці акції були набуті, як того вимагає п.12.5 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, (затверджено рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 №60), та обумовлену цим недоведеність порушення реєстратором корпоративних прав та охоронюваних законом інтересів держави як акціонера ВАТ “Українська тютюнова компанія”. З огляду на визнання цих обставин державним органом приватизації в касаційній скарзі касаційна інстанція вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, доводи скаржника щодо вжиття ним всіх можливих заходів для одержання інформації про власників спірних акцій в позасудовому порядку.
Згідно з ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Проте, з матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та позивачем не доведено отримання ним відмови реєстратора у наданні цікавлячої позивача інформації за наслідками розгляду відповідного письмового запиту, оскільки такий запит взагалі не направлявся, а, відтак, не заслуговують на увагу суб'єктивні припущення скаржника про нібито передбачуване ним порушення свого права власності відповідачем з відповідними посиланнями на ч.2 ст. 386 ЦК України.
Колегія визнає безпідставними твердження позивача про помилковість висновків суду щодо права власності держави на спірний пакет акцій, оскільки такі висновки суду грунтуються на факті визнання недійсним договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ “Монастирський тютюново-ферментаційний комбінат” від 07.03.1995р. та застосуванням за рішенням арбітражного суду Тернопільської області від 31.08.2000 у справі № 6/397-2114 наслідків, передбачених ч.2 ст.48 ЦК УРСР.
При цьому лист реєстратора від 03.11.2006 №1971, на який містяться посилання в касаційній скарзі, жодним чином не впливає на визнане судом за державою право власності на спірний пакет простих іменних акцій ВАТ “Українська тютюнова компанія” в кількості 4606 штук.
Що стосується незастосування судом до спірних відносин положень ст.5 Закону України “Про Національна депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, які регулюють особливості переходу права власності на цінні папери, та на чому наполягає скаржник, то касаційна інстанція враховує, що питання моменту переходу права власності на спірні акції виходять за рамки предмета даного спору та вирішувалися при винесенні ухвали господарського суду Тернопільської області від 29.01.2003 у справі №6/397-2114.
Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 у справі №38/372 залишити без змін, а касаційну скаргу РВ ФДМ України по Тернопільській області –без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2007 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 466303 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Овечкін В.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні