Рішення

від 29.10.2024 по справі 522/11861/22

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 522/11861/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Панасенка Є.М.

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в режимі відеоконференцзв`язку цивільнусправу №522/11861/22 за позовом ОСОБА_3 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Люстдорф» Міністерства охорони здоров`я України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Приморськогорайонного судум.Одеси звернувсяпозивач ОСОБА_3 з позовною заявою до Головного управління Держпраці в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Люстдорф» Міністерства охорони здоров`я України, який у своєму позові просив суд визнати протиправною бездіяльність територіального управління Держпраці в Одеській області щодо непроведення спеціального розслідування за фактом смерті ОСОБА_4 й зобов`язати відповідача вжити заходи щодо проведення спеціального розслідування за фактом смерті ОСОБА_4 та за його результатами оформити й видати акт спеціального розслідування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що його дружина ОСОБА_4 працювала медичною сестрою у Державному закладі «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Люстдорф» Міністерства охорони здоров`я України та 11.09.2021 р. померла внаслідок інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 у позивача як члена сім`ї виникло право на отримання страхової виплати. При цьому для його звернення за такою виплатою, окрім інших документів, він мав надати примірник акта (спеціального) розслідування територіальним органом Держпраці.

Відповідно відсутність такого акта позбавляє його можливості на звернення за страховою виплатою, що й стало підставою для звернення з цим позов до суду, адже Головне управління Держпраці відмовило йому в цьому в позасудовому порядку.

Від представника відповідача надійшов відзив, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Позиція відповідача полягає в тому, що саме від роботодавця має надійти повідомлення про розслідування гострого професійного захворювання. У свою чергу звернення ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці в Одеській області не може бути підставою для створення комісії зі спеціального розслідування.

З боку представника третьої особи були подані письмові пояснення, у яких третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що вони є необґрунтованими.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2022 р. у справі №522/11861/22 відкрито провадження, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2022 р. задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідні ухвали постановлялись про участь представника позивача в режимі відеоконференції 22.11.2022 р., 18.01.2023 р., 07.03.2023 р.,18.04.2023 р., 16.05.2023 р., 20.06.2023 р., 12.07.2023 р.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.05.2023 р. визнано обов`язковою явку представника відповідача.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 р. задоволено заяву представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.08.2023 р. задоволено клопотання представника позивача про зміну відповідача у цій справі. Замінено відповідача Головне управління Держпраці в Одеській області на належного Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.08.2023 р. справу передано за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.09.2023 р. цивільну справу №522/11861/22 прийнято до провадження та призначено відкрите судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.10.2023 р. задоволено клопотання представника позивача та допущено його до участі у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.04.2024 р. задоволено клопотання представника відповідача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

08.05.2024 представником відповідача була подана заява про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.05.2024 у задоволенні такої заяви було відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив судзадовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи просив відмовити в задоволенні позовних вимог, адже жодних підстав вважати що померла ОСОБА_4 захворіла на ковід саме в санаторії немає, в приміщенні на той час не було виявлено даного вірусу.

Вислухавши представника позивача, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, представника третьої особи, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд встановив, що ОСОБА_4 працювала старшою медичною сестрою в Державному закладі «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Люстдорф» Міністерства охорони здоров`я України та 11.09.2021 р. померла внаслідок інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, що підтверджується довідкою про причини смерті №001382 від 13.09.2021 р., виданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна інфекційна лікарня».

Відповідно достатті 39Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»від 06.04.2000№1645-III(далі Закон №1645-ІІІ) захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають обов`язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 №394 «Про внесення зміни до переліку професійних захворювань» гостра респіраторна хвороба COVID-19 віднесена до професійних захворювань.

Порядок здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №498 (далі Порядок №498), який визначає механізм надання Фондом соціального страхування України (далі Фонд) страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі їх захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та членам їх сімей у разі смерті медичного працівника внаслідок інфікування такою хворобою, передбачених статтею 39 Закону №1645-ІІІ, а також розміри таких страхових виплат.

Згідно з пунктом 3 Порядку №498 у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім`ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника (далі особи, які мають право на виплату) проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому помер медичний працівник.

Відповідно до пункту 6 Порядку №498 факт смерті медичного працівника з причин, пов`язаних з його інфікуванням COVID-19 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, встановлюється комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування), що проводиться відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (надалі Порядок №337).

Пунктом 7 Порядку №498 передбачено, що для отримання одноразової допомоги особи, які мають право на виплату, звертаються до органу Фонду за зареєстрованим місцем проживання/ перебування померлого медичного працівника, подають серед інших документів і примірник акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за встановленою формою.

Враховуючи вказане, наявність акта розслідування (спеціального розслідування) є обов`язковою вимогою для звернення до Фонду за отриманням страхової виплати, а відповідно його відсутність позбавляє можливості це зробити.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.2021 №1 було внесено зміни до Порядку №337, зокрема, його будо доповнено п. п. 1411 та 1412.

Відповідно до п. 1411 Порядку №337 розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних медичних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстерну, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних обов`язків проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку, утвореного керівником закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник.

Також пунктом 1412 Порядку №337 визначено, що керівник закладу охорони здоров`я, в якому працював медичнии? працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професіи?них обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекціи?них хвороб, зобов`язании? не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання інформаціі? про випадок смерті медичного працівника надати повідомлення згідно з додатком 2 у паперовіи? формі, зокрема, територіальному органу Держпраці.

Перелік державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, а також медичних працівників таких закладів визначається керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації медико-біологічної характеру державного рівня, пов`язаної із поширенням COVID-19.

При цьому вказані положення регулюють питання створення комісії та розслідування факту смерті саме медичного працівника, який працював у державному або комунальному медичному закладі охорони здоров`я, що надають первинну, екстерну, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

Натомість медичний заклад, в якому працювала ОСОБА_4 , не залежить до закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2, а тому спірні правовідносини не регулюються приписами пунктів 1411 та 1412 Порядку №337.

Згідно з пунктом 8 Порядком №337 у разі отримання інформації про нещасний випадок та/ або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов`язаний протягом двох годин повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому дев`ятому цього пункту, з використанням засобів зв`язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2.

Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів за місцем реєстрації підприємства (установи, організації) , територіальному органові Держпраці.

Відповідно до пункту 9 Порядку №337 розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/ або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.

Строк давності для розслідування нещасних випадків та/ або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання.

Згідно з пунктом 14 Порядку №337 Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі спеціальна комісія).

Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

Згідно з пунктом 15 Порядку №337 до складу спеціальної комісії входять:

- посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії);

- представник територіального органу Пенсійного фонду України;

- представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній;

- керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця;

- представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);

- представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання;

- представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;

- лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);

- посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС, Держатомрегулювання (у разі потреби та за відповідним погодженням).

У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на території іншого підприємства (установи, організації) до складу спеціальної комісії включаються представники такого підприємства (установи, організації).

У разі потреби до складу комісії можуть включатися посадові особи Держпраці та/або її територіального органу за галузевим напрямом.

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно з Положенням про Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Держпраці від 23.09.2022 №168.

Згідно з пунктом 4 цього Положення міжрегіональне управління серед іншого проводить:

- розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам;

- розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь.

Пунктом 10Порядку №337спеціальному розслідуваннюпідлягають:нещасні випадкиіз смертельниминаслідками; груповінещасні випадки; випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов`язків; гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків; нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого; випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов`язків; нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Відповідно до пункту 6 Порядку №498 факт смерті медичного працівника з причин, пов`язаних з його інфікуванням COVID-19 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, встановлюється комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування), що проводиться відповідно до Порядку №337, та оформляється актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася), за встановленою формою.

Згідно з пунктом 33 Порядку №337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, саме на Південне міжрегіональне управління Держпраці покладається обов`язок щодо утворення комісіїіз спеціальногорозслідування гострогопрофесійного захворювання(отруєння),що призвелодо смертельногонаслідкуза фактом смерті ОСОБА_4 , а також щодо здійснення подальшого контролю за своєчасністю та об`єктивністю проведення такого розслідування, тому суд вбачає бездіяльність з боку територіального органу Держпраці щодо відмови в утворенні спеціальної комісії за даним фактом.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача за результатами проведення спеціального розслідування оформити й видати акт спеціального розслідування, суд вважає, що дана вимоги не підлягає задоволенню, оскільки виходить за межі повноважень та зобов`язань Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Комісія є колегіальним самостійним органом, до складу якої входять ряд посадових осіб та спеціалістів, які є уповноваженими особами різних державних органів та установ, та які в силу закону зобов`язані скласти відповідинй акт за результатами проведеного розслідування.

Оскільки позивач відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. З урахуванням частково задоволення позову з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в суму 992,40 грн.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 12-13, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Південного міжрегіонального управління Державної виконавчої служби з питань праці протиправною.

Зобов`язати Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці за фактом смерті ОСОБА_4 вжити заходів щодо утворення комісії із спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до смертельного наслідку, та здійснити подальший контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування даного гострого професійного захворювання (отруєння).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04.11.2024 року.

Головуючий: Є.М Панасенко