Ухвала

від 04.11.2024 по справі 227/3059/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 227/3059/20 (4-с/227/2/2024)

провадження № 61-8938св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ігнатенко В. М., Фаловської І. М.,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Державна судова адміністрація України, старший державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Лубенець Аліна Сергіївна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2024 року в складі колегії суддів: Остапенко В. О., Зубакової В. П., Тимченко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області східного міжрегіонального управління юстиції Лубенець А. С. (далі - державний виконавець), стягувач - Державна судова адміністрація України.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2024 року в задоволенні скарги приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на дії та бездіяльність державного виконавця відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2024 року у цивільній справі № 227/3059/20 за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Державна судова адміністрація України, старший державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області східного міжрегіонального управління юстиції Лубенець А. С. - визнано неподаною та повернуто її заявниці.

21 червня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2024 року, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження судового рішення є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано справу із Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року задоволено заяву судді Ситнік О. М. про самовідвід. Відведено суддю Верховного Суду Ситнік О. М. від участі в розгляді цієї справи. Справу № 227/3059/20 (провадження № 61-8938ск24) передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.

За таких обставин, розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Державна судова адміністрація України, старший державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Лубенець Аліна Сергіївна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2024 року призначити до судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська