Рішення
від 22.10.2024 по справі 380/19551/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року справа № 380/19551/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Карп`як О.О.,

судді Гавдик З.В.,

судді Коморний О.І.,

секретар судового засідання Марисенко С.П.,

за участю:

представника позивача Цвікілевич М.С.,

представника відповідача 1 Харченко С.В.,

представника відповідача 2 Баліцький О.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , далі позивач) до Державної міграційної служби України (адреса: вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 37508470, далі відповідач 1, ДМС України), Головного управління ДМС України у Львівській області (адреса: 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців,11, ЄДРПОУ 37831493, далі відповідач 2, ГУ ДМС у Львівській області), у якій позивач просить:

-визнати протиправним і скасувати наказ Голови Державної міграційної служби України Наталії Науменко від 11.08.2023 №12-дв «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби»;

-визнати протиправним і скасувати наказ Голови Державної міграційної служби України Наталії Науменко від 11.08.2023 №217-кт «Про звільнення ОСОБА_1 »;

-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області;

-стягнути з Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позиція позивача:

У період з 08.06.2023 по 05.07.2023 робочою групою на виконання наказу ДМС України від 07.06.2023 №74/аг проведено комплексну позапланову перевірку діяльності ГУ ДМС у Львівській області за період з 01.09.2022 по 31.05.2023, за результатами якої складено акт від 05.07.2023. На підставі доповідної записки керівника робочої групи від 07.07.2023 №1/318-23, наказом Голови ДМС України від 11.07.2023 №19/д порушено дисциплінарне провадження відносно начальника ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_1 та утворено дисциплінарну комісію для його проведення. За результатами дисциплінарного провадження, дисциплінарною комісією Голові ДМС України направлено подання від 02.08.2023 №8.3/2949-23, за результатами розгляду якого Головою ДМС України видано наказ від 11.08.2023 №12-дв «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби». Наказом Голови ДМС України від 11.08.2023 №217-кт «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено 11.08.2023 з посади начальника Головного управління ДМС України у Львівській області відповідно до п.4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу». Позивач вважає спірні накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Вважає, що відсутні підстави для проведення комплексної позапланової перевірки ГУ ДМС України у Львівській області, результати якої стали підставою для прийняття спірних наказів.

Щодо використання субвенційних коштів вказує, що ГУ ДМС України у Львівській області листами зверталось до ДМС України про внесення змін та затвердження кошторису за спеціальним фондом щодо погодження використання коштів субвенції Турківської міської ради та коштів субвенції Мостиської міської ради. Листами від 08.11.2022 ДМС України надіслано затверджені Довідки про зміни кошторису на 2022 рік №05.2/97, №05.2/202 та листом від 08.05.2023 №5.2-220/5-23 Довідку про зміни до кошторису на 2023 рік №05.2/32. Вказує, що розпорядження зазначеними коштами субвенцій місцевих бюджетів здійснювалось виключно після затвердження Головою ДМС України зазначених Довідок про зміни кошторисів на 2022 та 2023 роки та лише за КЕКВ 2210 «Предмети, обладнання та інвентар». УДКСУ у Галицькому районі м. Львова Львівської області на етапі здійснення попереднього та поточного контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів в частині виконання державного бюджету за видатками будь які порушення, зокрема взяття зазначених вище бюджетних зобов`язань з порушенням бюджетного законодавства та нецільового використання бюджетних коштів не виявлялись, що підтверджується листом від 27.07.2023 з додатками. Окрім того, використання таких коштів за погодженням з ДМС України не суперечить Програмі фінансової підтримки ДМС України на 2022 рік, затвердженої рішенням сесії Мостиської міської ради, Програмі розвитку надання адміністративних послуг Турківського відділу ГУДМС у Львівській області на 2023 ріку зв`язку з чим збитків міським радам не завдано.

Щодо перевищення службових повноважень при прийняття наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців вказує, що такі висновки є необґрунтованими з огляду на наступне. Вважає, що перевищення службових повноважень виражається в тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. Однак, в оскаржуваному наказі зазначено, що він мав повноваження ініціювати дисциплінарні провадження щодо державних службовців та працівників, притягати їх до дисциплінарної відповідальності, підписувати накази. Тобто, прийняття наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців безпосередньо відносилось до його службових повноважень і перевищення таких, як це кваліфікує відповідач не є. Окрім того, питання щодо прийняття ним наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців узагалі не входили до предмету перевірки територіальних органів ДМС, а тому безпідставно враховано відповідачем при прийнятті спірних наказів.

Стосовно висновків відповідача про недоотримання коштів за надання адміністративних послуг при оформленні посвідок на тимчасове проживання та порушення вимог законодавства України з питань правового статусу перебування на території України іноземців, вказує наступне. При сплаті адміністративного збору за послугу без надання всіх передбачених законодавством документів звернення споживача адміністративної послуги не має статусу заяви. У такому випадку відповідальні посадові особи ГУ ДМС України у Львівській області здійснюють функціональні повноваження, пов`язані з наданням адміністративних послуг, проте не надають саму послугу. Таке трактування узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 20.06.2018 у справі №165/403/16-а. Відмова у видачі посвідки на тимчасове проживання, відмови в наданні дозволу на імміграцію, в продовженні строку перебування тощо на етапі, коли суб`єкт звернення має можливість усунути недоліки заяви, адміністративна послуга не може вважатися наданою, адже така відмова буде передчасною і незаконною з огляду на те, що дослідження документів і фактичних обставин буде неповним. Такий підхід дозволяє запобігти штучному дублюванню платної адміністративної послуги ,що відповідає принципу доступності та зручності для суб`єктів звернень відповідно до п.10.ч.1 ст.4 Закону України «Про адміністративні послуги». Зазначаючи про недоотримання коштів за надання адміністративних послуг при здійсненні оформлення посвідок на тимчасове проживання, попри те, що їх вартість визначено Переліком адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартість (додаток до Постанови КМ України №770 від 02.11.2016), тобто розмір таких коштів під час дисциплінарного провадження встановлено не було. За відсутності зазначення такої обов`язкової ознаки недоотримання коштів ,як суми збитків (предмету правопорушення), таке діяння є недоведеним, а описані дії не становлять складу дисциплінарного проступку.

В оспорюваному наказі про застосування дисциплінарного стягнення, відсутні чіткі формулювання суті і обставин задекларованого проступку а також не обґрунтовано обрання найсуворішого виду стягнення (звільнення). Відтак вважає, що санкція і природа не відповідає тяжкості дисциплінарних правопорушень, які описані в наказі, і є такою, що не відповідає принципу домірності, про який зазначає Конституційний Суд України у висновку від 24.12.2019 №9-в/2019. З огляду на вищенаведене, просить позов задоволити у повному обсязі.

18.10.2023 позивачем подано заяву про зміну підстав позову, яка прийнята судом до розгляду. Вказує, що відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств та організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України, Фонду державного майна України, Національної поліції, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу. Головою ДМС України начальнику Львівської ОВА направлено письмову пропозицію щодо погодження звільнення з посади начальника ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_1 від 09.08.2023 №10-7627/1-23, до якої долучено біографічну довідку позивача. Головою Львівської ОВА за результатами розгляду письмової пропозиції про погодження звільнення позивача Голові ДМС України направлено лист від 11.08.2023 №5/13-7832/0/2-23-4 з обґрунтування відсутності підстав для погодження звільнення ОСОБА_1 з посади начальника ГУ ДМС у Львівській області, до якої долучено картку вмотивованої відмови погодження звільнення з посади. Тому вважає, що його звільнення здійснено з порушенням встановленого чинним законодавством порядку.

07.11.2023 подано відповідь на відзив на заяву про зміну підстав позову. Позивач вважає доводи відповідача 1 в частині погодження звільнення та дотримання процедури звільнення необґрунтованими, оскільки ним під час процедури звільнення позивача вчинено дії, які свідчать про виконання передбачених законом вимог щодо ініціювання погодження звільнення з головою Львівської обласної військової адміністрації. Водночас, за наявності письмової відмови голови Львівської ОВА з обґрунтуванням відсутності підстав для погодження звільнення ОСОБА_1 надалі протиправно прийнято оскаржуване рішення. Вважає безпідставними посилання відповідача на лист Національного агентства України з питань державної служби від 09.08.2023, оскільки в останньому абзаці цього листа вказано, що такий має лише роз`яснювальний характер і не встановлює правових норм. Обґрунтування правомірності видачі оскаржуваного наказу тією обставиною, що лист Львівської ОВА від 11.08.2023 надійшов ДМС України 14.08.2023, тобто за межами строку дисциплінарного провадження відносно позивача, який сплив 12.08.2024 не може братись до уваги, оскільки пропозиція ДМС України від 09.08.2024 про погодження звільнення розглянута у дводенний строк (11.08.2023), своєчасно надіслана та отримана відповідачем у 5-денний строк, що повністю відповідає вимогам п.6 Порядку №818.

06.05.2024 подано позивачем додаткові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задоволити.

Заперечення відповідача 1 Державної міграційної служби України:

13.09.2023 надійшов відзив ДМС України, проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим, безпідставним, з огляду на наступне. Спірні накази видані в процедурі здійснення дисциплінарного провадження, порушеного наказом ДМС України від 11.07.2023 №19/д. Проведення дисциплінарного провадження та перевірки діяльності територіальних органів є різними за своїм змістом, порядком проведення, наслідками, які настають в результат їх проведення ,нормативно правовим регулюванням, а також статусом осіб, відносно яких їх розпочато. ОСОБА_1 будучи керівником ГУ ДМС у Львівській області на етапі допуску до проведення комплексної перевірки не заперечував проти її проведення. Наказ від 07.06.2023 №74/аг та результати комплексної перевірки не оскаржувалися в судовому порядку. В спростування аргументів позивача вказує, що прийняття наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців не є предметом розгляду у даній справі та не є обставинами, які обґрунтовують позовні вимоги. Доводи позивача про незазначення в спірному наказів чітких формулювань, часу вчинення і часу виявлення самого проступку спростовує висновками Верховного Суду, викладені в постанові від 01.09.2022 №480/8900/20. У спростування доводів позивача про те, що для притягнення особи до відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого п.7 ст.65 Закону України «Про державну службу» відповідач має переконатися в тому, що цей проступок не становить складу кримінального чи адміністративного правопорушення вказує, що ДМС України не зверталось до правоохоронних органів, оскільки ні суб`єкт призначення, ні тим більше дисциплінарна комісія не має права робити висновок про наявність або відсутність у діянні державного службовця складу злочину або адміністративного правопорушення.. Отже, всі без винятку випадки перевищення державним службовцем своїх службових повноважень мають бути кваліфіковані за п.7 ч.2 ст.65 Закону.

Щодо використання коштів не за бюджетним призначення вказує, що всупереч вимогам ст.20, 119 БК України, та цілям, передбаченим Програмою розвитку надання адміністративних послуг Турківському районному відділу ГУ ДМС у Львівській області на 2022 рік, затвердженою рішенням 34 сесії 8 скликання Турківської міської ради від 28.07.2022 №1857, Програмою фінансової підтримки ДМС на 2022 рік, затвердженою рішенням 35 позачергової сесії 8 скликання Мостиської міської ради від 04.10.2022 №4, Програмою розвитку надання адміністративних послуг Турківського відділу ГУ ДМС у Львівській області на 223 рік, затвердженою рішенням 39 сесії 8 скликання Турківської міської ради від 26.01.2023 №2044, ГУ ДМС у Львівській області проведено видатки коштів субвенції з місцевих бюджетів м. Турка і м. Мостиська на цілі, не передбачені відповідними програмами соціально економічного та культурного розвитку регіонів на загальну суму 114000 грн.

Окрім того, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що у діях позивача вбачаються дисциплінарні проступки, передбачені п.5, 7 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, а також перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення:

-що полягало у прийнятті рішень щодо використання субвенційних коштів не за бюджетним призначенням, що встановлюється рішенням місцевих органів самоврядування, за умови, що таке рішення може прийняти виключно такі органи місцевого самоврядування;

-що полягає у прийнятті наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців в порушення строків здійснення дисциплінарних проваджень, встановлений в таких наказах, що призвело до порушення прав державних службовців;

-що полягало у недоотриманні коштів за надання адміністративної послуги з оформлення посвідки на тимчасове проживання та порушення вимог законодавства України з питань імміграції.

Щодо незгоди позивача із зазначеними в поданні 18 випадків порушення строків дисциплінарного провадження відносно державних службовців, що призвело до порушення прав таких державних службовців вказує, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності або закриття дисциплінарного провадження видані поза межами строків здійснення відповідних дисциплінарних проваджень, які визначені в наказах про відкриття дисциплінарних проваджень, чим грубо порушено вимоги п.4 Порядку 1039, що призвело до порушення прав державних службовців. Сам факт порушення дисциплінарного провадження покладає на державного службовця права та обов`язки, а також, як наслідок, впливає на його моральний стан та виконання ним своїх посадових обов`язків. Суб`єктивне сприйняття державним службовцем рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення та не оскарження зазначених наказів до суду не спростовує наявність порушень вимог законодавства ОСОБА_1 .

Щодо недоотримання коштів за надання адміністративних послуг при оформленні посвідок на тимчасове проживання та порушення вимог законодавства України з питань правового статусу перебування на території України іноземців вказує, що оригінали документів, які підтверджують сплату адміністративного збору за оформлення посвідки, долучалися до матеріалів повторної заяви, а до заяви, за якою прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання їх копії. Вказане свідчить про порушення вимог п.4 ч.18 ст.5 Закону, яким передбачено подання для оформлення посвідки на тимчасове проживання документу, що підтверджує сплату адміністративного збору (а не його копію), та вимог п.32,39 Порядку оформлення, відповідно до яких під час подання документів для оформлення та обміну посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства пред`являють працівникові територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта оригінали документів, зазначених у пп.1,2,4,5 п. 32 Порядку оформлення та оригінали документів, зазначених у пп.1,2,4-6 п.39 Порядку оформлення. Вважає, що рішення про відмову в наданні адміністративної послуги є результатом надання адміністративної послуги, що відображено в типових інформаційних картках адміністративних послуг «Оформлення та видача посвідки на тимчасове проживання» і «Оформлення та видача у зв`язку з втратою або викраденням посвідки на тимчасове проживання, її обміну», затверджених наказом ДМС від 02.12.2022 №245. Тому вилучення/перенесення оригіналів квитанцій про сплату адміністративного збору з однієї справи про оформлення посвідки на тимчасове проживання до іншої суперечить вказаним вимогам законодавства та призводить до недоодержання коштів Державним бюджетом України за надану ГУ ДМС у Львівській області адміністративної послуги. Щодо доводів позивача про не доведення діяння у зв`язку з не встановлення розміру недоотриманих коштів зазначає, що для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатнім є сам факт порушення вимог законодавства.

З огляду на вищенаведене, вважають позов необґрунтованим, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідачем також подано відзив на заяву позивача про зміну підстав позову. Вказує, що Порядок №818 та ч.2 ст.36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» не поширюється на врегулювання питання призначення/звільнення начальників територіальних органів ДМС. Згідно п.11 Положення, ГУ ДМС очолює начальник, який призначається га посаду Головою ДМС за погодженням з Міністром внутрішніх справ, Головою Львівської ОВА, та звільняє з посади Головою ДМС. Міністром внутрішніх справ України погоджено звільнення ОСОБА_1 з посади начальника ГУ ДМС у Львівській області. Також вказує на лист НАДС від 09.08.2023 у якому надано роз`яснення, що звільнення з посади керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади можливе без погодження з головами відповідних державних адміністрацій.

10.05.2024 та 18.10.2024 подано представником відповідача 1 додаткові пояснення.

Представник ДМС України в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заперечення відповідача 2 Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області:

14.12.2023 надійшов відзив ГУ ДМС у Львівській області у якому проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні з підстав, аналогічних викладеним у заперечення ДМС України.

Представник ГУ ДМС у Львівській області в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 22.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

18.10.2023 позивачем подано заяву про зміну підстав позову.

Ухвалою від 02.11.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

Ухвалою від 16.11.2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

Ухвалою від 15.12.2023 клопотання відповідачів про колегіальний розгляд справи задоволено, призначено розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Згідно протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 15.12.2023 визначено склад колегії суддів по розгляду даної справи: головуючий суддя Карп`як О.О., судді Гавдик З.В., Коморний О.І.

Ухвалою від 12.01.2024 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково.

На виконання ухвали 24.01.2024 відповідачем 2 подано докази.

Ухвалою від 08.02.2024 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 14.05.2024 задоволено клопотання про виклик свідка.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Наказом Голови Державної міграційної служби України від 23.09.2022 №263-кт «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління ДМС у Львівській області.

06.06.2023 Голові ДМС України подано доповідну записку від директора Департаменту організаційного забезпечення щодо проведення комплексної перевірки діяльності ГУ ДМС України у Львівській області.

Наказом від 07.06.2023 №74/аг «Про проведення комплексної позапланової перевірки діяльності ГУ ДМС у Львівській області», призначено проведення з 08.06.2023 по 30.06.2023 комплексної позапланової перевірки діяльності ГУ ДМС у Львівській області за період з 01.09.2022 по 31.05.2023. Наказом від 29.06.2023 №85/аг внесено зміни до пп.4.1 п.4 наказу від 07.06.2023 №74/аг, замінивши цифри « 30.06.2023» цифрами « 05.07.2023».

За результатами комплексної позапланової перевірки діяльності ГУ ДМС у Львівській області складено акт від 05.07.2023 №4601.8-8029/46.1-23.

На підставі доповідної записки керівника робочої групи, першого заступника Голови ДМС ОСОБА_2 від 07.07.2023Головою ДМС України винесено наказ від 11.07.2023 №19/д «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 », яким порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника Головного управління ДМС у Львівській області, зобов`язано здійснити дисциплінарне провадження у строк до 18.08.2023.

02.08.2023 дисциплінарною комісією подано подання Голові ДМС України, в якому вказано, що за результатами розгляду дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що у діях начальника ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_1 вбачаються дисциплінарні проступки, передбачені п.5 та п.7 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, а також перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення:

- що полягало у прийнятті рішень щодо використання субвенційних коштів не за бюджетним призначенням, що встановлюється рішенням місцевих органів самоврядування, за умови, що таке рішення може прийняти виключно такі органи місцевого самоврядування;

- що полягає у прийнятті наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців в порушення строків здійснення дисциплінарних проваджень, встановлених в таких наказах, що призвело до порушення прав державних службовців;

- що полягало в недоотриманні коштів за надання адміністративної послуги з оформлення посвідки на тимчасове проживання та порушення вимог законодавства України з питань імміграції;

тому вирішили рекомендувати Голові ДМС України застосувати до ОСОБА_1 , начальника Головного управління ДМС у Львівській області, дисциплінарне стягнення, що передбачено п.4 ч.1 ст.66 Закону України «Про державну службу», а саме: звільнення з посади.

Наказом Голови ДМС України від 11.08.2023 №12-дв «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби», яким застосовано до ОСОБА_1 , начальника Головного управління ДМС у Львівській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посали державної служби. Підставою для винесення якого були: пояснення ОСОБА_1 від 09.08.2023, подання дисциплінарної комісії для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 від 02.08.2023 №8.3/2949-23.

У вказаному наказі зазначено наступне:

«За результатами розгляду дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника Головного управління ДМС у Львівській області, порушеного наказом ДМС від 11.07.2023 №19/д «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 », у зв`язку з вчиненням ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов`язків за посадою начальника Головного управління ДМС у Львівській області, невиконані або неналежному виконанні актів органів державної влади, наказів та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, а також перевищення службових повноважень ОСОБА_1 , що полягало у прийнятті рішень щодо використання субвенційних коштів не за бюджетним (цільовим) призначенням, що встановлюється рішенням місцевих органів самоврядування, за умови, що таке рішення може прийняти виключно такі органи місцевого самоврядування, а саме: міські ради міста Мостиська, міста Турка, що призвело до порушення статей 20,119 Бюджетного кодексу України, хоча був ознайомлений з порядком використання коштів субвенцій з міських бюджетів, відповідно до затверджених Програм фінансової підтримки Державної міграційної служби на 2022 р., затвердженої Рішенням ХХХУ позачергової сесії 8 скликання Мостиської міської ради Львівської області від 04.10.2022, Програми розвитку надання адміністративних послуг Турківського відділу ГУ Державної міграційної служби у Львівській області на 2023 рік, затвердженої рішенням 39 сесії 8 скликання Турківської міської ради Самбірського району Львівської області від 26.01.2023 №2044, а отже, розумів очевидність та правові наслідки виходу за межі своїх повноважень (перевищення повноважень), визначених посадовою інструкцією начальника Головного управління ДМС у Львівській області ,затвердженою Головою ДМС Наталією Науменко 19.09.2022, Положенням про Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, затвердженим наказом ДМС від 18.02.2011 №28 (у редакції наказу ДМС від 07.05.2021 №70); прийнятті наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців в порушення строків здійснення дисциплінарних проваджень, встановлених в таких наказах, що призвело до порушення Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою КМ України від 04.12.2019 №1039 та прав державних службовців, а саме: ОСОБА_1 будучи державним службовцем категорії «Б», обіймаючи посаду начальника Головного управління ДМС у Львівській області, маючи повноваження призначити на посади та звільняти з посад інших державних службовців та працівників, ініціювати дисциплінарні провадження щодо державних службовців, притягати їх до дисциплінарної відповідальності, підписувати накази Головного управління ДМС у Львівській області, є обізнаним з правами та обов`язками керівника державної служби, а отже, розумів очевидність та правові наслідки виходу за межі своїх повноважень, визначених Посадовою інструкцією начальника Головного управління ДМС України у Львівській області, затвердженою Головою ОСОБА_3 19.09.2022 та 01.03.2023, Положенням про Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, затвердженим наказом ДМС від 18.02.2011 №28 у редакції наказу ДМС від 07.05.2021 №70); недоотриманні коштів за надання адміністративних послуг при здійсненні оформлення посвідок на тимчасове проживання та порушення вимог законодавства України з питань правового статусу перебування на території України іноземців та осіб без громадянства, а саме: вимог п.4 ч.18 ст.5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Закону України «Про адміністративні послуги», пунктів 32, 39 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322, щодо необхідності надання документу, що підтверджує сплату адміністративного збору щоразу, коли іноземець або особа без громадянства звертається за оформленням посвідки на тимчасове проживання, в тому числі, у разі, коли за їх попереднім зверненням було прийнято рішення про відому в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, розуміючи очевидність та правові наслідки виходу за межі своїх повноважень, визначених Посадовою інструкцією начальника Головного управління ДМС у Львівській області, затвердженою Головою ОСОБА_3 19.09.2022 та 01.03.2023, Положенням про Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, затвердженим наказом ДМС від 18.02.2011 №28 (у редакції наказу ДМС від 07.05.2021 №70) вчинивши дисциплінарні проступки, відповідальність за які передбачена пунктами 5 і 7 ч.2 ст.65 Закону України «про державну службу», що виразились у порушенні п.1,2,3, 8 розділу 3 Посадової інструкції начальника Головного управління ДМС у Львівській області, затвердженої Головою ОСОБА_3 19.09.2022 та Посадової інструкції начальника Головного управління ДМС у Львівській області, затвердженої Головою ОСОБА_3 01.03.2023, підпунктів 2,6 п.12 Положення про Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, затвердженого наказом ДМС від 18.02.2011 №28 (у редакції наказу ДМС від 07.05.2021 №70), пунктів 1,3,6,7 частини першої ст.8, частини першої та другої ст.63 Закону України «Про державну службу», керуючись частиною другою ст.121 Бюджетного кодексу України, статтями 64, 65, 66, 67, 68, 69, 73, 74, 75, 77 Закону України «Про державну службу», пунктами 35,36 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою КМ України від 04.12.2019 №1039, пунктами 20,25 пункту 10 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, та з урахуванням подання дисциплінарної комісії для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 від 02.08.2023 №8.3/2949-23».

Наказом Голови ДМС України від 11.08.2023 №217-кт «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до п.4 ч.1 ст.83 Закону України «Про державну службу», підпунктів 12,25 пункту 10 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2023 року з посади начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу». Підставами видання вказаного наказу зазначено:

-наказ ДМС від 11.08.2023 №12-дв «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби»;

-погодження Міністра внутрішніх справ України від 10.08.2023 №14003/22-2023;

-лист ДМС від 09.08.2023 №10-7627/1-23 на начальника Львівської обласної військової адміністрації щодо погодження звільнення з посади начальника Головного управління ДМС у Львівській області ОСОБА_1 ;

-лист НАДС від 09.08.2023 №3743/10.3-23.

Не погоджуючись із вказаними наказами, позивач звернувся з позовом до суду.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягнення визначає Закон України «Про державну службу» (далі Закон №889).

Відповідно до пунктів 1,3,6,7 частини першої ст.8 Закону №889, державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

Згідно частини першої та другої ст.63 Закону №889, керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності. З метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний:

1) створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов`язків;

2) здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов`язків;

3) під час виконання посадових обов`язків керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і своєчасність їх виконання;

4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень;

5) належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом;

6) виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки;

7) забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;

8) організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.

Статтею 64 Закону №889 визначено наступне:

1. За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

2. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності визначені ст.65 Закону №889:

1. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

2. Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б";

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

3. Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування визначені ст.66 Закону №889:

1. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

2. У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

3. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

4. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

5. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

7. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність визначені ст.67 Закону №889:

1. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

2. Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

3. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

4. Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно ст.68 Закону №889, дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до ст.69 Закону №889, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначені ст.71 Закону №889:

1. Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Відповідно до ст.73 Закону №889, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначено ст.74 Закону №889:

1. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

2. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

3. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

4. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

5. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

6. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

7. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Згідно ст.75 Закону №889, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відповідно до ст.77 Закону №889, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою КМ України 04.12.2019 №1039 (далі- Порядок №1039).

Згідно пп.35,36 Порядку №1039, Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону. Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу. У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення. За результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення передає дисциплінарну справу до служби управління персоналом державного органу, стосовно посадової особи якого здійснювалося дисциплінарне провадження (державного органу, в якому здійснювалося дисциплінарне провадження), для її зберігання в установленому порядку.

- що полягало у прийнятті рішень щодо використання субвенційних коштів не за бюджетним призначенням, що встановлюється рішенням місцевих органів самоврядування, за умови, що таке рішення може прийняти виключно такі органи місцевого самоврядування;

- що полягає у прийнятті наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців в порушення строків здійснення дисциплінарних проваджень, встановлених в таких наказах, що призвело до порушення прав державних службовців;

Наказом Голови ДМС України від 11.08.2023 №217-кт «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до п.4 ч.1 ст.83 Закону України «Про державну службу», підпунктів 12,25 пункту 10 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, звільнено ОСОБА_1 11серпня 2023 року з посади начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу». Підставами видання вказаного наказу зазначено:

-погодження Міністра внутрішніх справ України від 10.08.2023 №14003/22-2023;

-лист НАДС від 09.08.2023 №3743/10.3-23.

Щодо доводів позивача про те, що відповідачем порушено вимоги ч.2 ст.36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», щодо погодження його звільнення з посади з Головою Львівської ОВА.

Позивач обіймав посаду начальника ГУ ДМС у Львівській області.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України, Фонду державного майна України, Національної поліції, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу.

Згідно п.16 ч.4 ст.19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» керівник центрального органу виконавчої влади призначає на посади за погодженням із відповідним міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до п.11 Положення про Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, ГУ ДМС очолює начальник, який призначається на посаду Головою ДМС за погодженням з Міністром внутрішніх справ ,Головою Львівської обласної державної адміністрації, та звільняється з посади Головою ДМС. Начальник ГУ ДМС може мати двох заступників ,в т.ч. одного першого ,які призначаються на посади та звільняються з посад Головою ДМС за погодженням з Міністром внутрішніх справ у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.7 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

Відповідно до п.9, 12 ч.10 Положення про Державну міграційну службу України ДМС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу. Голова ДМС: призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром внутрішніх справ керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДМС, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату ДМС; призначає на посаду за погодженням з Міністром внутрішніх справ та головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів ДМС.

Процедуру погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих держадміністрацій призначення на посаду та звільнення з посади (крім звільнення за власним бажанням) керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - підприємство), крім керівників підприємств, установ, організацій Збройних Сил та інших військових формувань, МВС, Фонду державного майна, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу визначає Порядок погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою КМ України від 09.10.2013№818 (далі Порядок №818).

Згідно ч.4 Порядку №818, пропозиція щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади погоджується керівника підприємства, яке зареєстроване на території міста обласного і республіканського Автономної Республіки Крим значення, - відповідно з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою облдержадміністрації; керівника підприємства, яке зареєстроване на території мм. Києва та Севастополя, - відповідно з головою Київської та Севастопольської міської держадміністрації; керівника підприємства, яке зареєстроване на території району, - з головою райдержадміністрації.

Відповідно до ч.5 Порядку №818, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації проводиться співбесіда з кандидатом на посаду. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голова місцевої держадміністрації під час розгляду пропозиції щодо погодження звільнення з посади керівника підприємства враховує усні чи письмові пояснення особи, що звільняється. За дорученням Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації пропозиція керівника центрального органу виконавчої влади щодо призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства розглядається в апараті Ради міністрів Автономної Республіки Крим, галузевому структурному підрозділі місцевої держадміністрації, який готує відповідні пропозиції. Пропозиції апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, галузевого структурного підрозділу місцевої держадміністрації та висновок Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації про результати проведеної співбесіди зазначаються у картці погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства, яка складається за формою згідно з додатком.

Згідно ч.6 Порядку №818, повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства разом з карткою погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства не пізніше 5 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади, які додаються до особової справи кандидата на посаду за місцем роботи. У разі коли протягом 5 днів повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації не надіслані, пропозиція вважається погодженою.

Згідно ч.7,8 Порядку №818, у разі вмотивованої відмови Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні пропозиції щодо призначення на посаду керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади повторно подає у п`ятиденний строк пропозиції щодо призначення на посаду керівника підприємства. У разі повторної відмови Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні призначення на посаду керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади вносить у 10-денний строк пропозицію щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства на розгляд Кабінету Міністрів України за участю Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів місцевих держадміністрацій. Подання про надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади керівника підприємства розглядається Кабінетом Міністрів України у 10-денний строк з дня надходження.

Відповідно до ч.10 Порядку №818, у разі погодження Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації пропозиції щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади видає у тижневий строк в установленому порядку наказ про призначення, а у дводенний строк наказ про звільнення. Копії наказу про призначення на посаду або наказу про звільнення з посади надсилаються протягом п`яти робочих днів після його видання до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої держадміністрації. У разі звільнення керівника підприємства за власним бажанням відповідний центральний орган виконавчої влади інформує у триденний строк про це Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голову відповідної місцевої держадміністрації.

Враховуючи вищенаведені норми, звільненню з посади позивача повинно передувати погодження Міністра внутрішніх справ України та Голови Львівської обласної військової адміністрації.

Суд відхиляє доводи відповідача 1 з покликанням на лист НАДС від 09.08.2024, оскільки він не містить обов`язкових норм та правила та носить рекомендаційний характер і не встановлює правових норм, про що і зазначено в листі. Окрім того, наведені у вказаному листі висновки не відповідають нормам чинного законодавства, зокрема, що наведені судом вище. Зазначаючи в листі про втрату чинності Порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що затверджений постановою КМ України від 25.01.2012 №45, Національне агентство України з питань державної служби оминає згадування в листі про набрання чинності Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою КМ України від 09.10.2013№818.

Матеріали справи містять погодження звільнення позивача з Міністром внутрішніх справ України.

Головою ДМС України начальнику Львівської ОВА направлено письмову пропозицію щодо погодження звільнення з посади начальника ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_1 від 09.08.2023 №10-7627/1-23, до якої долучено біографічну довідку позивача.

Головою Львівської ОВА за результатами розгляду письмової пропозиції про погодження звільнення позивача Голові ДМС України направлено лист від 11.08.2023 №5/13-7832/0/2-23-4 з обґрунтуванням відсутності підстав для погодження звільнення ОСОБА_1 з посади начальника ГУ ДМС у Львівській області, до якої долучено картку вмотивованої відмови погодження звільнення з посади.

Відповідач стверджує про правомірність прийняття спірних наказів, оскільки на момент їх видання лист від Голови Львівської ОВА до них не надходив.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що пропозиція щодо погодження звільнення з посади начальника ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_1 адресована від ДМС України до Голови Львівської ОВА датована 09.08.2023, а спірний наказ прийнятий 11.08.2023, тобто у дводенний строк, хоча згідно ч.6 Порядку №818, повідомлення про погодження або вмотивована відмова у погодженні звільнення з посади керівника подається не пізніше 5 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади, які додаються до особової справи кандидата на посаду за місцем роботи. У разі коли протягом 5 днів повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації не надіслані, пропозиція вважається погодженою. Відтак у ДМС України відсутні підстави вважати погодженою пропозицію Головою Львівської ОВА.

З огляду на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення процедури при його звільненні.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №813/3825/15.

Щодо висновків відповідача про вчиненням позивачем дисциплінарного проступку, що полягало у прийнятті рішень щодо використання субвенційних коштів не за бюджетним призначенням, що встановлюється рішенням місцевих органів самоврядування, за умови, що таке рішення може прийняти виключно такі органи місцевого самоврядування.

Пунктом 17 Положення про Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, затвердженим наказом ДМС від 18.07.2011 №28 із змінами і доповненнями, зазначено, що ГУ ДМС у Львівській області є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються Бюджетним кодексом України (далі БК України).

Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції (п.48 ч.1 ст.2 БК України).

Управління бюджетними коштами - сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов`язаних з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів. (п.49 ч.1 ст.2 БК України).

Одним з принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України - принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями. (п.8 ч.1 ст.7 БК України).

Згідно ч.2,3,4,6 ст.20 БК України, особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм. Бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та проекту бюджету на плановий бюджетний період з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку. Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень. На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі даних моніторингу, аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм. Організаційно-методологічні засади здійснення оцінки ефективності бюджетних програм головними розпорядниками бюджетних коштів визначаються Міністерством фінансів України. Результати оцінки ефективності бюджетних програм (включаючи висновки органів виконавчої влади, уповноважених на проведення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, та висновки Рахункової палати) є підставою для прийняття рішень про внесення в установленому порядку змін до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду, відповідних пропозицій до проекту бюджету на плановий бюджетний період та Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), включаючи зупинення реалізації відповідних бюджетних програм.

Рішенням 34 сесії 8 скликання Турківської міської ради Самбірського району Львівської області від 28.07.2022 №1857 затверджено Програму розвитку надання адміністративних послуг Турківському районному відділу Головного управління ДМС у Львівській області на 2022 рік, якою визначено напрями діяльності, що забезпечують її реалізацію в межах коштів, виділених на цю мету. Розділом 10 Програми передбачено завдання і заходи виконання програми поточний ремонт приміщення та облаштування накриття вхідних дверей, орієнтований обсяг витрат 50000 грн. ГУ ДМС у Львівській області кошти в сумі 50000 грн., отримані у вигляді субвенції з міського бюджету м. Турка, використано для придбання стільців, канцтоварів, електричного конвектора, господарських товарів, стелажа. ГУ ДМС у Львівській області листом від 24ю10.2022 №4601.7-10039/46.1-22 звернулось до ДМС України про внесення змін та затвердження кошторису за спеціальним фондом щодо погодження використання коштів субвенції Турківської міської ради. Вказаний лист надійшов до Турківської міської ради 27.10.2022. Листом від 08.11.2022 №5.2-329/5-22 до ГУ ДМС у Львівській області надіслано затверджену Головою ДМС України Довідку про зміни до кошторису на 2022 рік №05.2/97 стосовно надходжень до спеціального фонду доходів в сумі 50000 грн. (субвенції з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально економічного та культурного розвитку регіонів) та видатків на суму 50000 грн. за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Рішенням 35 позачергової сесії 8 скликання Мостиської міської ради Львівської області від 04.10.2022 №4 затверджено Програму фінансової підтримки Державної міграційної служби України на 2022 рік. Розділом 7 Програми передбачено кошторис на використання Програми 50000 грн. на проведення ремонту службових приміщень. Головним управлінням ДМС у Львівській області кошти в сумі 50000 грн., отримані у вигляді субвенції з місцевого бюджету м. Мостиська, використано на придбання багато функційних друкуючих пристроїв, картриджів, меблів, канцтоварів. ГУ ДМС у Львівській області листом від 02.11.2022 №4601.7-10045/46.1-22 звернулось до ДМС України про внесення змін та затвердження кошторису за спеціальним фондом щодо погодження використання коштів субвенції Мостиської міської ради. Вказаний лист надійшов до ДМС України 04.11.2022. Листом від 08.11.2022 №5.2-329/5-22 до ГУ ДМС у Львівській області надіслано затверджену Головою ДМС України Довідку про зміни до кошторису на 2022 рік №5.2/97 стосовно надходжень до спеціального фонду доходів в сумі 50000 грн. (субвенції з державного бюджету держаному бюджету на виконання програм соціально економічного та культурного розвитку регіонів) та видатків на суму 50000 грн. за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Рішенням 39 сесії 8 скликання Турківської міської ради Самбірського району Львівської області від 26.01.2023 №2044 затверджено Програму розвитку надання адміністративних послуг Турківського відділу ГУ ДМС у Львівській області на 2023 рік. Розділом 10 Програми передбачено завдання і заходи виконання програми на закупівлю оргтехніки, закупівлю канцелярських товарів, проведення поточного ремонту фасаду приміщення. ГУ ЖМС у Львівській області кошти в сумі 14000 грн., отримані у вигляді субвенції місцевого бюджету м. Турка, використані на придбання біометричного терміналу з функцією розпізнавання обличчя. ГУ ДМС у Львівській області листом від 31.03.2023 №4601.7-3729/46.1-23 звернулось до ДМС України про внесення змін та затвердження кошторису за спеціальним фондом на 2023 рік щодо погодження використання коштів субвенції Турківської міської ради. Вказаний лист надійшов до ДМС України 04.04.2023. Листом від 08.05.2023 №5.2-220/5-23 до ГУ ДМС у Львівській області надіслано затверджену Головою ДМС України Довідку про зміни до кошторису на 2023 рік №05.2/32 стосовно надходжень до спеціального фонду доходів на суму 100 000 грн. (субвенції з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально економічного та культурного розвитку регіонів) та видатків на суму 50000 грн. за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на суму 50000 грн. за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Пунктом 16 Положення про Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, затвердженим наказом ДМС від 18.07.2011 №28 із змінами і доповненнями, зазначено, що ГУ ДМС у Львівській області утримується за рахунок державного бюджету, штатний розпис та кошторис ГУ ДМС затверджує Голова ДМС.

Відповідно до п.4.6 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом МФ України 24.12.2012 №1407 (далі Порядок 1407), розпорядники бюджетних коштів подають довідки про зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), плану надання кредитів із загального фонду державного бюджету, плану спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), плану використання бюджетних коштів та помісячного плану використання бюджетних коштів, а одержувачі бюджетних коштів - довідки про зміни до планів використання бюджетних коштів відповідному органу Казначейства в паперовій або електронній формі не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. У разі внесення змін до спеціального фонду кошторису розпорядники бюджетних коштів разом із довідкою про зміни до кошторису подають до органу Казначейства зведення показників спеціального фонду кошторису із зазначенням суми змін. Розпорядники бюджетних коштів одночасно з довідкою про зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), плану надання кредитів із загального фонду державного бюджету, плану спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), плану використання бюджетних коштів та помісячного плану використання бюджетних коштів за потреби надають відповідному органу Казначейства в установленому порядку інформацію щодо коригування обсягів взятих бюджетних зобов`язань.

Пунктом 4.7 Порядку 1407 передбачено, що у разі зменшення або збільшення загальної суми плану використання бюджетних коштів одержувач бюджетних коштів подає в установленому порядку до відповідного органу Казначейства інформацію щодо внесення змін до обліку бюджетних зобов`язань.

Згідно абз. 8 п.5.2 Порядку 1407, у разі невідповідності вказаних у розподілі сум залишкам на відповідних рахунках, передбачених для обліку відкритих асигнувань, наданій мережі, напряму цільового спрямування відкритих асигнувань, розподілу показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду розподіл повертається головному розпоряднику на доопрацювання. На розподілах, в яких не виявлено помилок, ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Відповідно до абз. 2-4 п.11.1 Порядку 1407, з метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Казначейства в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють: попередній контроль - на етапі реєстрації бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів;

поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Згідно п.2.2.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджет, затвердженої наказом МФ України 12.03.2012 №333 (далі Інструкція №333), Код 2210 „Предмети, матеріали, обладнання та інвентар:

1) придбання канцелярського, креслярського, письмового приладдя, пакувального матеріалу, паперу, картону, вітальних листівок, конвертів, марок для відправки службової кореспонденції тощо;

2) придбання та виготовлення бланків дипломів, свідоцтв, посвідчень, грамот, класних журналів, бухгалтерських, статистичних та інших бланків; рекламних буклетів, візитних карток, запрошень, мап, схем, макетів, плакатів, медалей, нагрудних знаків, печаток і штампів, стендів тощо;

3) придбання або передплата періодичних, довідкових, інформаційних видань, в тому числі електронних, придбання та виготовлення підручників та книг. Видатки на поповнення бібліотечних фондів за цим кодом не здійснюються;

4) придбання аптечок та їх поповнення (у тому числі дорожніх), лікарських засобів, виробів медичного призначення, якщо установа (організація) не має медичного кабінету чи пункту, та для використання медичними навчальними закладами у навчальному процесі;

5) придбання матеріалів, будівельних матеріалів, обладнання, інвентарю та інструментів для господарської діяльності, а також для благоустрою території;

6) придбання малоцінних предметів (фізкультурного та спортивного інвентарю, велосипедів, калькуляторів, іграшок для дитячих установ тощо) та засобів протипожежного захисту;

7) придбання та виготовлення меблів (столів, стільців, шаф, тумбочок тощо); придбання та виготовлення жалюзі, ролетів, металевих ґрат, віконних та дверних блоків (незалежно від вартості) тощо;

8) придбання комплектувальних виробів і деталей для ремонту всіх видів виробничого та невиробничого обладнання; витратних та інших матеріалів до комп`ютерної техніки та оргтехніки (кабельних коробів-кабелеводів, монтажних та комутаційних панелей, розеток, конекторів-з`єднувачів, накопичувачів інформації, картриджів, тонерів тощо); мережевого обладнання (патч-панелей, конекторів, роз`єднувачів, шаф тощо);

9) придбання води, мінеральної води (крім мінеральної води для лікувальних цілей); тютюнових виробів (якщо таке придбання передбачено відповідними нормативно-правовими актами);

10) придбання реактивів, хімікатів, біопрепаратів, насіння, добрив тощо (у тому числі для науково-дослідних робіт, наукових цілей, лабораторних досліджень (випробувань) та навчального процесу), продуктів харчування з метою використання у навчальному процесі;

11) придбання квіткової продукції, квітів для оформлення клумб, декоративних насаджень, однолітніх озеленювальних насаджень, рослин (крім багаторічних насаджень), саджанців для багаторічних насаджень віком до 1 року, які не передбачають придбання необоротних активів, ґрунту для клумб тощо;

12) придбання тварин для вирощування та відгодівлі, для станцій переливання крові, науково-дослідних установ тощо; придбання корму для тварин; видатки, пов`язані з утриманням тварин;

13) придбання сувенірів, подарунків (у тому числі новорічних);

14) придбання та виготовлення білизни (у тому числі постільної білизни), рушників, незалежно від вартості: спецодягу, усіх видів обмундирування, спортивної форми (у тому числі спортивного взуття), захисного одягу, захисного та спеціального взуття тощо, одягу та м`якого інвентарю дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування; виплата компенсацій за одяг, взуття, обмундирування тощо відповідно до законодавства; придбання тканин, фурнітури для оздоблення форменого одягу (ґудзиків, пряжок, кокард, нарукавних знаків тощо); придбання чохлів на спортінвентар, штор та занавісок, килимів та килимових доріжок, матраців;

15) придбання пально-мастильних матеріалів, талонів, смарт-карт (у тому числі для транспортних засобів спеціального призначення);

16) придбання запчастин до транспортних засобів, придбання чохлів для автомобілів, вогнегасників, автомагнітол для всіх видів транспортних засобів та інших комплектуючих; придбання охоронної сигналізації, засобів голосового та світлового оповіщення для транспортних засобів; придбання номерних знаків для транспортних засобів органами, на які відповідно до законодавства покладений обов`язок щодо їх реєстрації;

17) придбання посуду, термосів, фляг, кайданків, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів незалежно від вартості та іншого спеціального екіпірування) тощо;

18) придбання боєприпасів та зброї для установ і організацій, які відповідно до законодавства мають право на їх придбання, але не мають призначень за кодом 2260 „Видатки та заходи спеціального призначення.

Відтак, у 2022 році кошти субвенції Турківської міської ради в сумі 50000грн. використано для придбання стільців, канцтоварів, електричного конвектора, господарських товарів, стелажа, що відповідає цільовим видаткам за КЕКВ 2210.

У 2022 році кошти субвенції Мостиської міської ради в сумі 50000 грн. використано для придбання багатофукційних друкуючих пристроїв, картриджів, меблів, канцтоварів, що відповідає вимогам п.1,7,8 п.2.2.1 Інструкції №333.

У 2023 році кошти субвенції Турківської міської ради в сумі 14000 грн. використано для придбання біометричного терміналу з функцією розпізнавання обличь, що відповідає п.5 п.2.2.1 Інструкції №333.

Згідно листа №02-12-08/646 від 27.07.2023 Управління ДКС у Галицькому районі м. Львова Львівської області інформовано, що на етапі здійснення попереднього та поточного контролів за цільовим спрямуванням бюджетних коштів, нецільового використання бюджетних коштів не виявлялися.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що по кожних коштах субвенції готувалась довідка про зміни до кошторису, яку реєстрували в органах казначейства після погодження з ДМС України, до кожної довідки долучалась програма органу місцевого самоврядування. Кошти за вказаними субвенціями були використані відповідно до довідок про зміни кошторису, затверджених ДМС України.

Згідно ст.119 БК України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Відповідно до висновку експертного дослідження від 03.10.2023 №ЕД-19/114-23/17201-ЕК, в обсязі представлених на дослідження документів не підтверджуються висновки Акту комплексної позапланової перевірки діяльності ГУ ДМС у Львівській області за період з 01.09.2022 до 31.05.2023 від 05.07.2023 в частині щодо здійснення ГУ ДМС у Львівській області видатків коштів субвенції з місцевих бюджетів м. Турка і м. Мостиська на цілі, не передбачені відповідними програмами соціально економічного та культурного розвитку регіонів (нецільове використання бюджетних коштів) на загальну суму 114000 грн. Детальніше викладено в дослідницькій частині.

Відповідно до ст.101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Згідно ст.104 КАС України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

З огляду на вищенаведене, відсутні підстави для неврахування висновка експертного дослідження.

З огляду на вищенаведене, відповідачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами висновки про вчиненням позивачем дисциплінарного проступку, що полягало у прийнятті рішень щодо використання субвенційних коштів не за бюджетним призначенням, що встановлюється рішенням місцевих органів самоврядування, за умови, що таке рішення може прийняти виключно такі органи місцевого самоврядування.

Щодо висновків відповідача про вчиненням позивачем дисциплінарного проступку, що полягає у прийнятті наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців в порушення строків здійснення дисциплінарних проваджень, встановлених в таких наказах, що призвело до порушення прав державних службовців.

Відповідно до пп.6 п.12 Положення про ГУ ДМС у Львівській області, начальник ГУ ДМС у Львівській області призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців та працівників, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності та пп.13 п.12 цього ж Положення підписує накази ГУ ДМС.

Відповідно до Посадової інструкції начальника ГУ ДМС у Львівській області, остання передбачає виконання повноважень керівника державної служби у Головному управлінні ДМС у Львівській області, зокрема й призначення на посади та звільнення з посад інших державних службовців, присвоєння їм рангів, прийняття рішення про їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (абз.3 п.2 розділу 3).

Пп.2 п.12 Положення про ГУ ДМС у Львівській області, Начальник ГУ ДМС у Львівській області організовує та забезпечує виконання ГУ ДМС Конституції та законів України, постанов ВР України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та КМ України, доручень Прем`єр міністра України, наказів ДМС, доручень Міністра внутрішніх справ, його першого заступника та заступників, наказів ДМС, доручень Голови ДМС.

У поданні від 02.08.2023 дисциплінарна комісія наводить 18 випадків порушення строків дисциплінарного провадження відносно державних службовців, що на думку членів комісії, призвело до порушення прав таких державних службовців. Із вказаної загальної кількості за результатами дисциплінарних проваджень відносно 5 працівників ( Ярмоли Н., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) ознак дисциплінарного проступку не встановлено, у зв`язку з чим відповідно до ч.3 ст.77 Закону України «Про державну службу» прийнято рішення про закриття дисциплінарних проваджень.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача, що закриття дисциплінарних проваджень за відсутності ознак дисциплінарного проступку потягнути порушення будь яких прав указаних державних службовців не могло.

За результатами 7 дисциплінарних проваджень державних службовців ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. В інших 6 випадках дисциплінарне провадження порушувалось відносно одного й того ж самого державного службовця начальника відділу з питань ідентифікації, паспортизації та реєстрації Львівського міського управління Кадикала А.

Відповідно до ч.6 ст.74 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному цим Законом. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено держаними службовцями до суду (ч.1 ст.78 Закону №889).

Визначення факта порушення прав державного службовця при застосуванні до нього дисциплінарного стягнення залежить виключно від його власного суб`єктивного сприйняття, оцінки та волевиявлення, і не може відноситись до компетенції суб`єкта владних повноважень, в даному випадку ДМС України, з врахуванням того, що жоден із згаданих державних службовців (окрім ОСОБА_16 ) упродовж 2022-2023 років до ДМС України не звертався з питань неправомірного притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується листом від 04.08.2023 №9-7478/1-23.

ОСОБА_17 оскаржує до суду наказ від 11.04.2023 №210-л/тр «Про звільнення ОСОБА_18 » (справа №380/8515/23). Водночас, застосовані до нього дисциплінарні стягнення у вигляді зауважень, попередження про неповну службову відповідність та догани не є предметом судового розгляду. За відсутності на час прийняття спірних рішень, рішення суду, яке б набрало законної сили про визнання протиправними та скасування наказу встановити факт порушення прав державного службовця при звільненні є неможливим.

Згідно п.4 Порядку №1039, дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Окрім того, відповідно до п.5 Порядку №1039, строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Слід зазначити, що в жодному з випадків, зазначених у поданні від 02.08.2023 (арк.54-65 подання) тривалість дисциплінарного провадження відносно державних службовців не перевищувала граничний строк ( ОСОБА_19 16 днів, ОСОБА_20 20 днів, ОСОБА_21 22 дні, ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_10 по 24 дні, ОСОБА_24 25 днів, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 по 27 днів, ОСОБА_25 -36 днів, ОСОБА_17 17 днів, 21 день та 35 днів.

З огляду на вищенаведене, висновки відповідача про вчиненням позивачем дисциплінарного проступку, що полягає у прийнятті наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців в порушення строків здійснення дисциплінарних проваджень, встановлених в таких наказах, що призвело до порушення прав державних службовців, - є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо висновків відповідача про вчиненням позивачем дисциплінарного проступку, що полягало в недоотриманні коштів за надання адміністративної послуги з оформлення посвідки на тимчасове проживання та порушення вимог законодавства України з питань імміграції.

Відповідач 1 вказує, що а надання адміністративних послуг при оформленні посвідок на тимчасове проживання та порушення вимог законодавства України з питань правового статусу перебування на території України іноземців, оригінали документів, які підтверджують сплату адміністративного збору за оформлення посвідки, долучалися до матеріалів повторної заяви, а до заяви, за якою прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання їх копії. Вказане, на думку відповідача, свідчить про порушення вимог п.4 ч.18 ст.5 Закону, яким передбачено подання для оформлення посвідки на тимчасове проживання документу, що підтверджує сплату адміністративного збору (а не його копію), та вимог п.32,39 Порядку оформлення, відповідно до яких під час подання документів для оформлення та обміну посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства пред`являють працівникові територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта оригінали документів, зазначених у пп.1,2,4,5 п. 32 Порядку оформлення та оригінали документів, зазначених у пп.1,2,4-6 п.39 Порядку оформлення. Відповідач вважає, що рішення про відмову в наданні адміністративної послуги є результатом надання адміністративної послуги, що відображено в типових інформаційних картках адміністративних послуг «Оформлення та видача посвідки на тимчасове проживання» і «Оформлення та видача у зв`язку з втратою або викраденням посвідки на тимчасове проживання, її обміну», затверджених наказом ДМС від 02.12.2022 №245. Тому вилучення/перенесення оригіналів квитанцій про сплату адміністративного збору з однієї справи про оформлення посвідки на тимчасове проживання до іншої суперечить вказаним вимогам законодавства та призводить до недоодержання коштів Державним бюджетом України за надану ГУ ДМС у Львівській області адміністративної послуги.

При прийнятті рішення за заявами громадянина Республіки Молдова ОСОБА_26 від 20.04.2023 №100182377, громадянки ОСОБА_27 від 03.04.2023 №105135133, громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_28 від 28.04.2023 №100182548, громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_29 від 04.05.2023 №105135747 та громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_30 від 26.04.2023 №105135558 додано копії документів, що підтверджують сплату адміністративного збору. При цьому, оригінали документів, що підтверджують сплату адміністративного збору за оформлення посвідки, долучено до матеріалів повторної заяви.

Судом встановлено, що до заяв іноземців, які повторно звернулись за наданням адміністративної послуги з оформлення посвідки на тимчасове проживання, долучено листи Управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції ГУ ДМС у Львівській області щодо переведення платежів, адресовані начальнику ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_31 , на якій останнім накладено резолюцію «Для відповідного реагування. ОСОБА_32 ».

Згідно п.1 ч.1 Закону України «Про адміністративні послуги», адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону.

Згідно ч.5 ст.11 вказаного Закону, плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб`єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб`єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб`єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо).

Однак, стверджуючи про недоотримання коштів за надання адміністративних послуг при здійсненні оформлення посвідок на тимчасове проживання, відповідач не вказує конкретної суми таких недоотриманих коштів, попри те, що їх вартість визначено Переліком адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартість, тобто розмір таких коштів під час дисциплінарного провадження встановлено не було.

Окрім того, не було встановлено перевіркою і ступінь вини позивача та участь його у прийнятті рішень щодо оформлення посвідки повторно без належного стягнення збору, адже згідно долучених до матеріалів справи доказів, позивач особисто не приймав рішення щодо видачі посвідки. Щодо доводів відповідача про те, що позивач накладаючи на листах про погодження перенесення оплати послуги «Для відповідного реагування. ОСОБА_32 » погоджував перенесення оплати, що і призвело до збитків, суд оцінює критично, оскільки з тексту такої резолюції не встановлено погодження перенесення оплати.

Відповідно до ч.1,2 ст.74 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Одночасно, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких умов, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із встановлених Законом України "Про державну службу" правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті й обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Відповідно до частини другої статті 77 Закону України «Про державну службу» у рішенні про накладення дисциплінарного стягнення, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи та вид дисциплінарного проступку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2020 у справі №826/6165/17.

Спірні накази містять висновки про те, що до позивача належить застосувати саме такий вид стягнення як звільнення, оскільки він вчинив дисциплінарні проступки, відповідальність за які передбачена пунктами 5 і 7 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу».

Конструкція правової норми п. 7 ч. 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» сформована таким чином, що у ній закладена умова, за якої особа може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності за перевищення службових повноважень, як дисциплінарного проступку, а саме: коли такі дії особи не становлять складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Відтак, для того, щоб притягнути особу до відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», відповідач має переконатись в тому, що цей проступок не становить складу кримінального чи адміністративного правопорушення. Саме по собі перевищення службових повноважень, не є підставою звільнення особи на підставі п.7 ч.2 ст.65 Закону №889. Звільнення з підстав передбачених п.7 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» можливе виключно після перевірки дій особи на предмет наявності в таких діях складу адміністративного чи кримінального правопорушення. Однак відповідач доказів перевірки дій позивача на предмет наявності в таких діях складу адміністративного чи кримінального правопорушення, не подав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №640/20223/20.

Суд зазначає, що «перевищення службових повноважень», «невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків» є різними видами дисциплінарних проступків з різними правовими наслідками. Кожне з вказаних діянь містить самостійний склад дисциплінарного правопорушення (є окремим дисциплінарним проступком) і за кожне з цих діянь передбачені різні види дисциплінарних стягнень. Тому правильне встановлення виду дисциплінарного проступку є важливою складовою конституційної гарантії захисту від незаконного звільнення.

У постановах від 30 червня 2021 року у справі № 200/10988/19-а, від 10 листопада 2021 року у справі № 540/4057/20, від 22 грудня 2021 року у справі №140/16342/20 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону N 889-VIII «перевищення службових повноважень» означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону N 889-VIII, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону №889-VIII передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

Отже, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

Зі змісту подання Дисциплінарної комісії від 02.08.2023 випливає, що об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем, полягала в наступному:

- у прийнятті рішень щодо використання субвенційних коштів не за бюджетним призначенням, що встановлюється рішенням місцевих органів самоврядування, за умови, що таке рішення може прийняти виключно такі органи місцевого самоврядування;

- у прийнятті наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців в порушення строків здійснення дисциплінарних проваджень, встановлених в таких наказах, що призвело до порушення прав державних службовців;

- в недоотриманні коштів за надання адміністративної послуги з оформлення посвідки на тимчасове проживання та порушення вимог законодавства України з питань імміграції.

Водночас ані подання від 02.08.2023, ані оскаржувані накази від 11.08.2023 не містять викладу обставин, які б свідчили, що позивач як начальник ГУ ДМС у Львівській області за своєю посадою не мав повноважень використання коштів, наказів про закриття дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців , контролю за справлянням збору за надані адміністративні послуги.

Відтак, суд вважає, що дії позивача, що описані в спірних наказах та поданні Дисциплінарної комісії, як начальника ГУ ДМС у Львівській області не можуть кваліфікуватися як перевищення службових повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №540/2464/19.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем ДМС України не надано достатніх аргументів та доводів, які би свідчили про те, що оскаржувані накази видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір.

Відтак, порушене відповідачем 1 право позивача на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області з 12.08.2023, тобто з наступного дня після дня його звільнення, оскільки згідно із п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 року № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.

Позивач був звільнений згідно з оскаржуваним наказом з посади начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області з 12.08.2023, а відтак 11.08.2023 року згідно з п. 2.27 зазначеної вище Інструкції є останнім днем роботи позивача, тому позивач підлягає поновленню на посаді, яку обіймав до його звільнення з 12.08.2023 року.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Керуючись абз. 4 п. 2 Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Вимушений прогул у зв`язку з незаконним звільненням ОСОБА_1 рахується судом з 12.08.2023 (наступний день за днем звільнення) по 22.10.2024 (день ухвалення судом цього рішення), становить 318 робочих днів.

Згідно з довідкою Головного управління ДМС України у Львівській області від 15.08.2023 №40, середньоденна заробітна плата, виходячи із виплат позивачу за червень та липень 2023 року, становила 2630,88 грн, а середньомісячна - 56564 грн.

Обчислюючи середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, суд здійснив наступні розрахунки.

За період з 12.08.2023 по 22.10.2024 включно: 318*2630,88 = 836619,84 грн.

Відтак, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача за період з 12.08.2023 по 22.10.2024 становить 836 619,84 грн..

Отже, суд дійшов висновку задовольнити позов в цій частині позовних вимог та стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 836 619,84 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно з ст. 371 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної міграційної служби України від 11.08.2023 №12-дв Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної міграційної служби України Наталії Науменко від 11.08.2023 року № 217-кт Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області з 12.08.2023.

Стягнути з Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.08.2023 по 22.10.2024 в розмірі 836 619,84 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.11.2024.

Головуючий суддя Карп`як О.О.

Судді Гавдик З.В.

Судді Коморний О.І.


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	22.10.2024
Оприлюднено	06.11.2024
Номер документу	122774351
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Карп'як Оксана Орестівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 22.10.2024 по справі 380/19551/23ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/19551/23

Рішення від 22.10.2024

Рішення
від 22.10.2024 по справі 380/19551/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД