Ухвала

від 21.10.2024 по справі 755/2746/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2746/24

Провадження №: 1-кс/755/3377/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про накладання арешту на тимчасово вилучене майно, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040000019 від 04.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 305 КК України,-

в с т а н о в и в :

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого майна, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024100040000019 від 04.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 305 КК України.

Як встановлено досудовим розслідуванням, протягом періоду часу не пізніше як з січня 2024 року до моменту викриття та припинення протиправної діяльності організованої групи правоохоронними органами 15.10.2024, ОСОБА_4 , являючись організатором організованої групи, створив стійке об`єднання, до складу якої ним було залучено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та інших невстановлених на цей час осіб. здійснював керування організованою групою при вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на незаконне придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також їх незаконний збут як на території України, а також бажаючим особам і за кордон, з приховуванням від митного контролю у міжнародних поштових відправленнях товарів у вигляді засобів для схуднення з назвами «Ліда», «Фатзорб», «Чорна пантера», «Шафран діет», «Лішоу» та інші, що містять у своєму складі психотропну речовину - сибутрамін, обіг якої обмежений.

15.10.2024 року слідчим Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, відповідно до ухвали суду, в період часу з 10:18 по 10:48 було проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено: картонну коробку в якій містяться блістери з написом «LIDA», яка обклеєна клейкою стрічкою НПУ та опечатана бирками: NPU-1431401, NPU-1431402, та картонну коробку в якій містяться блістери з написом «LIDA», яка обклеєна клейкою стрічкою НПУ та опечатана бирками: NPU-1431403, NPU-1431404.

15.10.2024 року вилучені предмети було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що арешт майна накладається з метою збереження речових доказів, а також попередження відчуження, зникнення, втрати або пошкодження вищезазначеного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, санкцією ч.3 ст. 307 КК України передбачено конфіскацію майна як виду покарання.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте направив заяву у якій просить розглядати клопотання без його участі, вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України під час обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

15.10.2024 року слідчим Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, відповідно до ухвали суду, в період часу з 10:18 по 10:48 було проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 .

15.10.2024 року вилучені предмети було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1,3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ст. 98 КПК України визначеною, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Речовими доказами, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 98, 131-132, 170-173, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:

-картонну коробку в якій містяться блістери з написом «LIDA», яка обклеєна клейкою стрічкою НПУ та опечатана бирками: NPU-1431401, NPU-1431402,

-картонну коробку в якій містяться блістери з написом «LIDA», яка обклеєна клейкою стрічкою НПУ та опечатана бирками: NPU-1431403, NPU-1431404.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.

Слідчий суддя: